Справа № 991/4379/23

Провадження 1-кп/991/60/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

15 вересня 2026 року          Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах заставодаця ОСОБА_5 , про повернення частини застави, внесеної за обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12014000000000496 ОСОБА_6 .

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

обвинувачених: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - ТОВ «ТехноСерв України» ОСОБА_19 ,

представника заставодавця ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_20 .

У процесі розгляду суд встановив таке.

Вступ

1. На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52019000000001195 за обвинуваченням ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та № 12014000000000496 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, КК України, ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_23 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

2. 12 грудня 2025 року представник заставодавця ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернулась до суду в порядку ч. 11 ст. 182 КПК України з клопотанням про повернення частини застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 .

Доводи клопотання та позиції сторін

3. Представник заставодавця ОСОБА_4 обґрунтовувала клопотання таким.

Предметом клопотання є повернення частини застави, зокрема, задля перерахування частини коштів на потреби Збройних Сил України.

6 років тому - 13 листопада 2019 року в межах кримінального провадження N? 12016100000001664, яке 05 серпня 2020 року було об?єднано з кримінальним провадженням N? 12014000000000496, ухвалою ВАКС у справі N? 760/7590/19 (провадження N? 1-кс/991/2169/19) відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави у розмірі 576 300 гривень.

13 листопада 2019 року ОСОБА_5 вніс на депозитний рахунок ВАКС заставу за ОСОБА_6 у повному розмірі.

Адвокат просила врахувати, що внесена ОСОБА_5 застава за 6 років знецінилася майже у 2 рази, а також тривалість застосування застави як запобіжного заходу.

Адвокат звернула увагу на те, що метою запобіжного заходу як застави є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків. У цьому контексті адвокат просила врахувати, що відсутні факти порушень обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов?язків. Вказане підтверджується відсутністю факту стягнення застави у дохід держави та ініціювання стороною обвинувачення зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш тяжкий. Також зазначала, що строк дії обов`язків, які покладались на ОСОБА_6 судом, сплив.

З огляду на вищевикладене, а також на об`єктивну необхідність перерахувати частину застави на потреби Збройних Сил України, на переконання адвоката, існують підстави для: 1) зменшення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави, як запобіжного заходу, з 576 300 грн до 376 300 грн, тобто у межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, та 2) повернення заставодавцю 200 000 грн з яких останній, у разі повернення судом частини застави, зобов?язується перерахувати 50 000 грн на потреби військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

4. У судовому засіданні 15 вересня 2026 року представник заставодавця ОСОБА_4 підтримала клопотання.

5. Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні 15 вересня 2026 року підтримала клопотання.

6. Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні 15 вересня 2026 року також підтримав клопотання.

7. Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні 15 вересня 2026 року просив відмовити у задоволенні клопотання аргументуючи свою позицію таким. Визначений розмір застави нівелює ризики, про які йдеться у ст. 177 КПК України, зокрема впливу на свідків та уникнення правосуддя шляхом нез`явлення до суду за викликом. Розмір застави є помірним, корелюється з вагомістю ризиків які з наближенням ухвалення кінцевого рішення у справі та можливим засудженням ОСОБА_6 не зменшуються. Вносячи заставу, заставодавець розумів, що кошти перебуватимуть на депозитному рахунку суду невизначений строк, щонайменше до ухвалення кінцевого рішення у кримінальному провадженні. 

Нормативне регулювання

8. Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Частиною 2 даної статті встановлено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

9. Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Мотиви та висновки суду

10. Приписами ст. 182 КПК України та параграфу 1 Глави 18 цього Кодексу не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.

11. З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці, та не продовження цих обов`язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

12. Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким у цьому випадку є застава) і не є підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу внесеної застави або її частини.

13. Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, пунктів 7-8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

14. Після внесення коштів як застави за підозрюваного/обвинуваченого, строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.

15. Ураховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 не припинялась, а вказаний запобіжний захід діє як захід забезпечення запобігання ризикам кримінального провадження, то прохання про повернення частини застави є таким, що суперечить меті застосування запобіжного заходу.

16. Такі мотиви суду узгоджуються з висновками суду касаційної інстанції (постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 26 листопада 2024 року в справі № 308/1220/22).

17. За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.

18. У розрізі доводів клопотання суд також вважає за необхідне зазначити, що саме по собі тривале перебування особи під заставою та належне виконання нею процесуальних обов`язків не зумовлюють автоматичного зменшення визначеного судом розміру застави. Такі обставини можуть бути оцінені судом у разі вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, яке ініціюється стороною захисту в порядку ст. 201 КПК України або прокурором у порядку ст. 200 цього кодексу, а не заставодавцем.

19. Намір заставодавця спрямувати частину повернених коштів на потреби Збройних Сил України безумовно позитивний за своєю метою. Водночас, він не є передбаченою КПК України підставою для зменшення розміру застави чи її часткового повернення за ініціативою застоводавця.

20. Девальвація гривні як підстава, на яку посилається адвокат, не може слугувати єдиною необхідністю для повернення застави заставодавцю. Заставодавець, беручи на себе відповідальність і вносячи заставу у відповідному розмірі, має розуміти всю відповідальність і тривалість дії такого запобіжного заходу. Більше того, згадане адвокатом зниження курсу національної валюти має наслідком і зниження превентивної сили обраного запобіжного заходу - внесена застава «здешевіла», купівельна спроможність суми, внесеної як застави, знизилася через інфляцію. Заставодавець вносить заставу за обвинуваченого на свій страх і ризик. Визначаючи при обранні запобіжного заходу альтернативний вид - заставу - суд не зобов`язує конкретну особу до її сплати. Суд констатує, що внесення застави третьою особою є її вільним волевиявленням.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 182, 372, 376 КПК України суд постановив:

1. Залишити без задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах заставодаця ОСОБА_5 , про повернення частини застави, внесеної за обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12014000000000496 ОСОБА_6 .

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді          ОСОБА_24 

ОСОБА_25 

ОСОБА_26