Справа № 991/3/24

Провадження №11-кп/991/24/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: 

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),

захисника  ОСОБА_6 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про відновлення судового провадження за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42017000000000061, стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:   АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИЛА:

У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває справа №991/3/24 за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року, ухвалений у кримінальному провадженні №42017000000000061 від 12 січня 2017 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України. 

Матеріали вказаної справи виділені з матеріалів справи №263/13252/17 на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2024 року у зв`язку з призовом обвинуваченого ОСОБА_7 на військову службу під час мобілізації та зупинення провадження щодо останнього до його звільнення з військової служби. 

05 серпня 2026 року від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на адресу суду надійшли заяви про відмову від поданої ним апеляційної скарги та клопотання відновлення провадження у справі. Обґрунтовуючи свою позицію прокурор, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10 лютого 2026 року у справі №757/37804/17, вказував, що проходження обвинуваченим військової служби саме собою не позбавляє апеляційний суд можливості забезпечити рух провадження, серед іншого шляхом оцінки питання про обов`язковість його участі або забезпечення такої в режимі відеоконференції. Також прокурор зазначав, що станом на зараз, враховуючи відмову ним від апеляційної скарги, участь обвинувачених у апеляційному розгляді не є обов`язковою.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 , повідомлений про час та місце судового засідання шляхом направлення листа та повістки про виклик на адресу військової частини проходження військової служби, до суду не з`явився. 

Захисник ОСОБА_6 заперечив задоволення клопотання прокурора, адже його підзахисний продовжує брати участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та не може брати участь у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження.

Вислухавши думку прокурора та захисника, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні клопотання прокурора про відновлення провадження відмовити з огляду на наступне.

Зупиняючи провадження з розгляду апеляційних скарг на вирок Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року суд виходив з імперативності вимог ст. 335 КПК України та відсутності у обвинуваченого, призваного для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, об`єктивної можливості в силу непередбачуваності обставин несення такої служби в повній мірі на рівних умовах зі стороною обвинувачення, реалізувати свої процесуальні права та обов`язки в ході апеляційного розгляду.

Рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні доказів, доведенні перед судом їх переконливості є загальними засадами кримінального провадження, забезпечення реалізації яких є процесуальним обов`язком суду.

Відповідно до положень статті 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував на необхідності дотримання принципів рівності та змагальності сторін, як невід`ємних елементів справедливого судового розгляду. Це включає, зокрема, розумну можливість для кожної сторони представляти себе в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Сторони повинні мати змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. При цьому важливою є роль, яку відіграє суд апеляційної інстанції в національній правовій системі. Якщо суд апеляційної інстанції має розглядати справу і з питань фактів, і з питань права, і на цій підставі здійснити загальну оцінку вини або невинуватості, то він не може постановляти рішення без безпосередньої оцінки складових доказової бази, наданої особисто підсудним, котрий бажає довести, що не вчиняв діяння, котре може становити кримінально каране діяння («Дондаріні проти Сан-Марино» (Dondarini v. San Marino), § 27; «Поповічі проти Молдови» (Popovici v. Moldova), § 68; «Лакадена Калеро проти Іспанії» (Lacadena Calero v. Spain), § 38). Отже, право обвинуваченого на безпосередню участь у кримінальному провадженні, у тому числі на участь і доведення власної позиції в суді апеляційної інстанції, є складовою справедливого судового розгляду.

Поряд із викладеним вище, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України (ст. 17 Конституції України).

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до п. 2010 Перехідних положень КПК України судове провадження, яке раніше було зупинене на підставі статті 335 цього Кодексу, може бути відновлено судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою у разі встановлення факту, що особа, зазначена в абзаці першому цього пункту, перестала приймати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та може брати участь у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції). 

Таким чином, для відновлення судового провадження закон вимагає встановлення сукупності двох обставин: припинення безпосередньої участі обвинуваченого у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та наявності реальної можливості його участі у судовому провадженні.

Наведені умови є взаємопов`язаними та мають існувати одночасно. Відсутність хоча б однієї з них виключає передбачені п. 2010 розділу Перехідних положень КПК України підстави для відновлення судового провадження.

Проте матеріали, надані прокурором на підтвердження клопотання, наявності зазначених обставин не підтверджують.

Матеріалами справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 був призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі команди 378-4.

За інформацією, наданою начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09 серпня 2026 року ОСОБА_7 був виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 29 серпня 2025 року (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по стройовій частині від 29 серпня 2025 року №131), у зв`язку з переведенням для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 (т. 1 а.с.30). 

Згідно відповіді командира військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_7 з 30 серпня 2025 року і по теперішній час, походить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 в зоні ведення бойових дій та відповідно до своїх військових обов`язків безпосередньо здійснює заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. На момент надання відповіді ОСОБА_7 проходить службу на основному командному пункті військової частини НОМЕР_1 , розміщеному в зоні ведення бойових дій. Переміщення особового складу в районі розміщення основного командного пункту підвищує ризик викриття ворогом позиції даного командного пункту та наражає на небезпеку весь особовий склад, що там знаходиться. Мережа Інтернету в місці фактичного перебування ОСОБА_7 обмежена та доступна лише для службового користування. У зв`язку з вищевикладеним, прибуття ОСОБА_7 до суду або забезпечення можливості брати участь у судових засіданнях дистанційно не можливе (т. 1 а.с. 40).

Отже, на даний час обвинувачений ОСОБА_7 продовжує проходити військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та не має можливості брати участь у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції). Вказані обставини прокурором не спростовані, а саме клопотання про відновлення апеляційного провадження не містить посилань на докази щодо наявності підстав, передбачених ст. 335, п.20-10 Перехідних положень КПК України для відновлення судового провадження. Посилання прокурора на неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, направлену на затягування розгляду справи та, як наслідок, уникнення передбаченої законом відповідальності, шляхом його мобілізації, колегія відхиляє як такі, що не становлять предмет розгляду. 

Посилання прокурора на можливість відновлення зупиненого в порядку ст. 335 КПК України провадження з метою вирішення питання прийняття його відмови від апеляційної скарги колегія вважає необґрунтованим. Сама по собі відмова від апеляційної скарги не визначена законом як підстава для відновлення апеляційного провадження. Отже, вирішення такої заяви прокурора здійснюється в порядку визначеному законом після відновлення провадження за наявності підстав, передбачених абз. 3 п. 2010 розділу Перехідних положень КПК України.

Положеннями ст. 20 КПК України встановлено, що обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, ознайомлюватись з матеріалами справи, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Колегія суддів враховує, що станом на час розгляду клопотання прокурора обвинуваченим не подавалось клопотання про можливість апеляційного розгляду без його участі, а отже доводи прокурора про те, що наслідком його відмови від апеляційної скарги є необов`язкова участь обвинуваченого у розгляді апеляційних скарг колегія суддів відхиляє, оскільки це не позбавляє суд обов`язку забезпечити участь обвинуваченого у судовому розгляді, якщо він цього бажає. 

Оцінюючи доводи клопотання прокурора колегія суддів зазначає, що право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст.ст. 63, 64 Конституції України). За наявними в матеріалах кримінального провадження відомостями, на час розгляду клопотання обвинувачений ОСОБА_7 продовжує приймати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та не може брати участь у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції). 

З огляду на викладене, колегія суддів не встановила передбаченої законом сукупності обставин, необхідних для відновлення судового провадження. Отже, клопотання прокурора про відновлення судового провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 335, 418, п.20-10 Перехідних положень КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку передбаченому законом.

Головуючий ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3