Справа № 991/9633/26

Провадження № 1-кп/991/87/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

з боку захисту: обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2026 за № 52026000000000160, стосовно  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старі Велідники Овруцького району Житомирської області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України,

під час підготовчого судового засідання, вирішуючи питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду,

установив:

І. Історія кримінального провадження

27.07.2026 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52026000000000160 від 24.03.2026 стосовно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючу суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.07.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.09.2026 постановлено здійснювати розгляд цього кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів. Відповідно до протоколів автоматизованого визначення складу колегії суддів та повторного розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 та 08.09.2026 для розгляду кримінального провадження визначено головуючу суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (якого в подальшому замінено на суддю ОСОБА_2 ).

ІІ. Вирішення питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України

Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження немає, тому на підставі обвинувального акта можливо призначити судовий розгляд.

Учасники з боку захисту у вирішенні цих питань поклались на розсуд суду.

Заслухавши учасників кримінального провадження, Суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на таке.

До суду не надходила угода про визнання винуватості та учасники кримінального провадження не повідомили суд про її укладення на момент проведення підготовчого судового засідання. Також, Судом не встановлено підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження.

Станом на 15.09.2026 клопотань про повернення обвинувального акта від учасників кримінального провадження до суду не надходило.

Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 368 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Оскільки підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено, Суд провів підготовку до судового розгляду.

Підстави для складання досудової доповіді у цьому кримінальному провадженні відсутні, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ІІІ. Вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 315 КПК України

3.1. Учасники кримінального провадження вважають за можливе судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинуваченої та її захисників.

3.2. Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

Під час підготовчого провадження до суду не надійшло клопотань про виклик свідків, тому питання про виклик конкретного свідка буде вирішуватися під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі відповідній особі та мають значення для кримінального провадження.

3.3. Клопотань про витребування певних речей чи документів (п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України), скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ч. 2 ст. 303 КПК України), заперечень на ухвали слідчих суддів (ч. 3 ст. 309 КПК України) від учасників кримінального провадження не надійшло.

3.4. Водночас, 14.09.2026 на електронну пошту суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 , строком на 2 місяці, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та 5) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень і тим, що встановлені слідчим суддею ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшились і продовжують існувати. Зменшення обсягу обов`язків, на думку прокурора, здатне збільшити ймовірність настання перелічених вище ризиків.

Документом, який підтверджує надання обвинуваченій ОСОБА_6 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є письмова розписка обвинуваченої про їх отримання 11.09.2026.

Позиції учасників провадження щодо заявленого клопотання

Прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання у повному обсязі та просив задовольнити. Вважає, що продовження строку дії обов`язків забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Обов`язки не відлучатися за межі м. Києва та повідомляти про зміну місця свого проживання зумовлені необхідністю забезпечення належного контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченої, а також можливості суду оцінювати її спроможність своєчасно прибувати за викликом суду для участі у судових засіданнях. Інші обов`язки зумовлені існуванням ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

Присутні у судовому засіданні захисники просили відмовити у задоволенні поданого прокурором клопотання. Вважають, що заявлені ризики нівелюються тим, що обвинувачена належним чином виконує свій обов`язок прибувати до суду, а також бере участь у судових засіданнях. Більш того, вона звільнена з попереднього місця роботи та не спілкується зі своїми колегами, внаслідок чого вплив на свідків є неможливим. Особа, яка внесла грошові кошти в якості застави за обвинувачену, наразі стороні захисту не відома, цією інформацією володіє сторона обвинувачення.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала правову позицію своїх захисників у повному обсязі. Повідомила, що на території України проживає її рідний дядько, тоді як брат і мати проживають у Литві, куди після обстрілів м. Києва також виїхали її племінники.

Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців; у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Враховуючи положення ст. 199 КПК України, суд під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків має з`ясувати, крім обставин, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.

Під час розгляду клопотання Судом встановлено, що востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.08.2026 продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 , а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; 5) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Із огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення не є предметом розгляду суду, оскільки зібрані стороною обвинувачення докази підлягатимуть дослідженню відповідно до положень параграфа 3 глави 28 КПК України, а питання доведеності обвинувачення вирішуватиметься за результатами судового розгляду.

За таких обставин, під час розгляду клопотання Суд надаватиме оцінку виключно тим доводам, які стосуються продовження існування заявлених прокурором ризиків та необхідності у виконанні обов`язків, щодо яких подано клопотання.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризик переховування від суду, який Суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин обвинуваченої, продовжує існувати. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та 4 ст. 368 КК України, які за своїм характером є тяжким та особливо тяжким корупційним діянням, пов`язаним з корисливою спрямованістю. Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а ч. 4 ст. 368 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Наявність у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дійсного до липня 2028 року, відсутність встановлених стосовно неї обмежень на перетин державного кордону в умовах запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану, свідчать про наявність у неї реальної можливості виїхати за межі України.

Суд зазначає, що сам по собі майновий стан обвинуваченої, зокрема розмір отриманих нею протягом 2022 - ІІІ кварталу 2025 року доходів, наявність у власності двох транспортних засобів та оренда вартісного житла в центральній частині м. Києва, не є самостійною та достатньою підставою для висновку про існування ризику її переховування від суду. Водночас, така обставина враховується судом у сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченій ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою, а також наявністю у неї закордонного паспорту для виїзду за кордон, що об`єктивно розширює можливості для залишення території України та потенційного ухилення від судового розгляду. Саме сукупність наведених обставин підлягає врахуванню судом при оцінці існування відповідного ризику.

Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, обвинувачена може використати наявні у неї засоби та можливості для переховування від суду, зокрема може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Сукупність обставин, про які зазначає прокурор, щодо спілкування обвинуваченої з особами, які проживають на території рф, навіть якщо такі контакти мають побічний або несистемний характер, на переконання Суду, також підтверджує, що ризик переховування від суду залишається актуальним.

Враховуючи ці обставини, Суд вважає, що подальше існування ризику переховування від суду обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язку здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Разом із тим, на переконання Суду, необхідність подальшого продовження обов`язків прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, а також повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прокурором не доведено, з огляду на такі обставини.

Обов`язок прибувати до суду на кожну його вимогу є таким, що безпосередньо корелюється з процесуальним обов`язком, передбаченим ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинувачена зобов`язана з`являтися за викликом суду. Такий обов`язок спрямований на забезпечення належного процесуального контролю за поведінкою обвинуваченої та належне здійснення судового розгляду.

На стадії судового провадження обов`язок не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду не є необхідним, оскільки належна явка обвинуваченої до суду забезпечується передбаченим ст. 42 КПК України обов`язком прибувати за кожним викликом суду. Водночас обмеження свободи пересування, зумовлене цим обов`язком, за відсутності відповідної процесуальної необхідності не відповідає актуальним потребам судового провадження.

Необхідність у продовженні дії обов`язку повідомляти суд про зміну місця проживання стороною обвинувачення не доведена. Ненадання таких повідомлень, на думку Суду, не свідчить про наявність обґрунтованих ризиків переховування обвинуваченої від суду чи ускладнення здійснення кримінального провадження.

Однак, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. 

Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості обвинуваченої у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, вона може безпосередньо, а також, використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Про існування ризику впливу обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить і факт ознайомлення сторони захисту з усіма матеріалами досудового розслідування, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 , як мінімум, відомі особи (їх анкетні дані), які можуть володіти інформацією, яка може стосуватися обставин вчинених кримінальних правопорушень і мати суттєве значення для кримінального провадження.

Таким чином, існує обґрунтована ймовірність того, що за відсутності належних процесуальних обмежень обвинувачена зможе використати свої можливості та зв`язки для перешкоджання встановленню обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, шляхом незаконного впливу на свідків.

Більш того, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. На теперішній час допит свідків у цьому кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 352 КПК України не проведений.

Існування цього ризику обумовлює необхідність у продовженні строку дії покладеного на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язку утримуватись від спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що покладені на обвинувачену обов`язки у визначеному обсязі не є занадто обтяжливими для неї, будуть здатні запобігти реалізації встановлених ризиків і в достатній мірі забезпечать її належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, Суд продовжує строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 , строком на два місяці, тобто до 15.11.2026.

Із огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення.

3.5. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.09.2026 постановлено здійснювати кримінальне провадження № 52026000000000160 від 24.03.2026 колегіально судом у складі трьох суддів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-1, 177-178, 194, 314, 315, 372, 376 КПК України, Суд

постановив:

1.Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 52026000000000160 від 24.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, у судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду (адреса: м. Київ, проспект Берестейський, 41) о 14 год. 45 хв. 15.09.2026.

2.Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинуваченої та її захисників.

3.Питання про виклик конкретного свідка вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі відповідній особі та мають значення для кримінального провадження.

4.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену - задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.08.2026, на два місяці, а саме:

1) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

2) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків встановити до 15.11.2026.

5.Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення й окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча:          ОСОБА_1 

Судді:          

ОСОБА_2 

ОСОБА_3