Document No. 139904968

Proceeding № 52026000000000034
Case № 991/11177/26
Date of the hearing 16/09/2026
Date of the decision 16/09/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Teslenko I.O.

Справа № 991/11177/26

Провадження 1-кп/991/103/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

(повний текст)

16 вересня 2026 року м.Київ

 

Вищий антикорупційний суд у складі: 

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку),

ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв`язку),

ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку),

ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_6 , про витребування певних речей чи документів; клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №52026000000000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

 

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2026 року до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52026000000000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

03 вересня 2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями обвинувальний акт з додатками передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2026 року, призначено відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

15 вересня 2026 року від захисника ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_6 , до суду надійшло клопотання про витребування певних речей чи документів.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про повернення обвинувального акту.

Дослідивши клопотання захисника ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_6 , про витребування певних речей чи документів та клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 , про повернення обвинувального акту, вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_6 , про витребування певних речей чи документів, судом встановлено наступне.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що для реалізації права сторони захисту на подання обґрунтованих заперечень проти Ухвали слідчого судді ВАКС від 10.03.2026 року у справі № 991/2082/26, а також для вирішення питання про визнання здобутих під час обшуку доказів очевидно недопустимими на стадії підготовчого судового засідання (ст. ст. 87, 89, 314 КПК України), необхідним є дослідження повного обсягу матеріалів судової справи № 991/2082/26 (провадження № 1-кс/991/2097/26). 

Зазначені матеріали містять: 1. Клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку постфактум; 2. Долучені до клопотання матеріали кримінального провадження (у тому числі протокол обшуку від 04.03.2026, протоколи залучення понятих, протокол ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 23.02.2026, відеозапис обшуку, тощо); 3. Журнал судового засідання та аудіозапис (відеозапис) судового засідання з розгляду вказаного клопотання від 10.03.2026 року; 4. Оригінал Ухвали слідчого судді ВАКС від 10.03.2026 року. З`ясування обставин, якими прокурор обґрунтовував «невідкладність» проникнення до житла від 04.03.2026, а також оцінка того, які саме матеріали надавалися слідчому судді та чи досліджувалися вони належним чином, має вирішальне значення для встановлення законності ухвали від 10.03.2026 та допустимості речових доказів. 

Оскільки матеріали справи №991/2082/26 перебувають в архіві Вищого антикорупційного суду та не були долучені прокурором до обвинувального акта в повному обсязі, сторона захисту позбавлена можливості самостійно надати їх суду. Захист зі свого боку ще на стадії досудового розслідування, до розкриття матеріалів для ознайомлення, подавав декілька разів клопотання про надання для ознайомлення матеріалів судової справи №991/2082/26. Однак Листами суду повідомлялося про те, що не накладено резолюції про надання для ознайомлення матеріалів судової справи, та роз`яснено про можливість отримання сторонами кримінального провадження тимчасового доступу до речей та документів, передбачених главою 15 КПК України. Про що також захисником ОСОБА_7 було подано відповідне клопотання. Однак станом на теперішній час клопотання не розглянуто з причин завантаженості по судовим засіданням судді ОСОБА_9 .

З врахуванням наведеного, просив витребувати з архіву Вищого антикорупційного суду матеріали судової справи №991/ 2082/26 (провадження №1-кс/991/ 2097/26) за клопотанням прокурора про надання дозволу на проведення обшуку від 04.03.2026 року за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Бірки, вул. Сергія Горбатенка, буд. 3, за наслідками розгляду якого слідчим суддею ВАКС постановлено Ухвалу від 10.03.2026 року. Оглянути та дослідити в підготовчому судовому засіданні матеріали судової справи №991/2082/26 (включаючи клопотання прокурора з додатками, протокол та аудіозапис судового засідання від 10.03.2026 року) в рамках розгляду заперечень сторони захисту проти Ухвали слідчого судді ВАКС від 10.03.2026 року. У разі необхідності - постановити ухвалу про надання захиснику - адвокату ОСОБА_6 , та обвинуваченому ОСОБА_4 , тимчасового доступу до матеріалів судової справи №991/2082/26 (провадження № 1-кс/991/2097/26) з можливістю ознайомлення та виготовлення її повних копій.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 приймав участь в режимі відеоконференцзв`язку, клопотання про витребування матеріалів судової справи підтримав з підстав, які у ньому викладені, просив клопотання задовольнити в повному обсязі. Зазначав, що є необхідність у витребуванні всіх матеріалів судової справи, оскільки необхідно з`ясувати чи було дотримано судом встановлену процедуру розгляду клопотання та ухвалення остаточного рішення щодо легалізації цього обшуку, дослідити додатки, додані до клопотання, крім цього з`ясувати чи проводилась аудіо та відеофіксація судового засідання під час розгляду цього клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, клопотання свого захисника про витребування матеріалів судової справи підтримав, зазначав, що під час звернення прокурора про легалізацію цього обшуку не було додано предмет обшуку, а саме грошові кошти, які начебто знайшли.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, клопотання про витребування матеріалів судової справи підтримав. Зазначав, що були істотні порушення норм процесуального законодавства, як в частині фіксації результатів обшуку, так і під час вирішення питання щодо легалізації, оскільки судом не було звернуто увагу на істотні порушення норм діючого законодавства, а відтак вказані результати і документи сторона захисту буде використовувати під час розгляду питання недопустимості певних доказів в даному кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 в підготовче судове засідання з`явився, клопотання про витребування матеріалів судової справи підтримав. Зауважував, що ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку не підлягає оскарженню, на неї можуть бути подані заперечення в підготовчому судовому засіданні. Зважаючи на те, сторона захисту заперечує щодо законності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, дана обставина вимагає витребування усієї справи.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовче судове засідання з`явився, клопотання про витребування матеріалів судової справи підтримав.

Прокурор ОСОБА_3  в підготовче судове засідання з`явився, проти задоволення клопотання заперечував. Зазначав, що наразі розгляд справи перебуває на стадії підготовчого судового засідання, вказував, що це клопотання доречно заявляти на стадії судового розгляду, з врахуванням чого просив вирішувати вказане клопотання під час судового розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

Частиною першою статті 20 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 93 КПК України передбачено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Зі змісту клопотання вбачається, що сторона захисту просить витребувати матеріали судової справи № 991/2082/26, у межах якої слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 10 березня 2026 року про надання дозволу на проведення обшуку, здійсненого 04 березня 2026 року. 

Необхідність витребування зазначених матеріалів сторона захисту обґрунтовує, зокрема, необхідністю перевірки законності проведення обшуку, дотримання вимог кримінального процесуального законодавства під час звернення прокурора до слідчого судді, повноти матеріалів, поданих на розгляд слідчого судді, а також дотримання порядку розгляду відповідного клопотання та постановлення ухвали за його результатами. Крім того, захист посилається на необхідність з`ясування питання щодо здійснення технічної фіксації судового засідання та наявності відповідних матеріалів у судовій справі.

Суд бере до уваги доводи захисту про те, що витребувані матеріали можуть мати значення для перевірки обставин, на які сторона захисту посилається, заперечуючи допустимість окремих доказів, отриманих у результаті проведення обшуку, а також неодноразове вживання стороною захисту самостійно відповідних процесуальних дій з метою отримання доступу до матеріалів вказаної судової справи.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 315 КПК України вирішення питання про витребування речей чи документів прямо віднесено законодавцем до повноважень суду на стадії підготовчого судового засідання. Отже, посилання прокурора на те, що порушені стороною захисту питання можуть бути предметом розгляду під час судового розгляду, саме по собі не є підставою для відмови у витребуванні матеріалів, якщо вони можуть мати значення для реалізації процесуальних прав сторони захисту та підготовки до судового розгляду.

Крім того, суд зважає на те, що захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_6 в підготовчому засіданні було подано скаргу (заперечення) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2026 про надання дозволу на проведення обшуку (у порядку ч. 3 ст. 309 КПК України).

Тож, витребування матеріалів справи на думку суду є необхідним для забезпечення повного та всебічного розгляду як скарги (заперечень) сторони захисту на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2026 року, так і забезпечення справедливого судового розгляду в цілому, що є важливою гарантією дотримання при розгляді кримінального провадження статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Суд також зазначає, що на цій стадії кримінального провадження судом не вирішується питання про допустимість або недопустимість конкретних доказів. Водночас, судом мають бути вжиті всі необхідні заходи для забезпечення підготовчих дій організаційного характеру для забезпечення подальшого судового розгляду кримінального провадження, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду сформульованою у Постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/6393/22.

З огляду на засади змагальності та рівності процесуальних прав сторін, суд повинен забезпечити стороні захисту реальну, а не формальну можливість збирати, отримувати й подавати докази, заявляти клопотання та заперечення, а також належним чином готуватися до судового розгляду. Відмова у витребуванні матеріалів, які потенційно можуть підтвердити або спростувати доводи захисту щодо законності проведення обшуку, без належного з`ясування їх значення для кримінального провадження могла б необґрунтовано обмежити можливість обвинувачених та їх захисників реалізувати передбачені КПК України процесуальні права.

При цьому суд бере до уваги, що сторона захисту обґрунтовує неможливість самостійного отримання зазначених матеріалів тим, що вони перебувають у матеріалах судової справи, яка зберігається у Вищому антикорупційному суді, а попередні звернення захисту щодо ознайомлення з ними, за твердженням захисту, не були задоволені. Наведені обставини додатково свідчать про необхідність вжиття відповідних заходів щодо витребовування відповідних матеріалів, що є необхідним для забезпечення повного та всебічного розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим витребування матеріалів судової справи №991/2082/26, оскільки вони можуть мати значення для перевірки доводів сторони захисту викладених у скарзі (запереченнях) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2026 року.

Разом із тим суд не вбачає підстав на цій стадії наперед визначати порядок безпосереднього огляду та дослідження всіх витребуваних матеріалів, а також вирішувати питання про надання стороні захисту тимчасового доступу до них із можливістю ознайомлення та виготовлення копій. Такі питання можуть бути вирішені судом після надходження матеріалів, встановлення їх змісту й обсягу, а також з урахуванням процесуального порядку дослідження доказів, відповідно до положень КПК України, необхідності дотримання прав та законних інтересів усіх учасників кримінального провадження.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що клопотання захисника підлягає частковому задоволенню, а саме в частині витребування з архіву Вищого антикорупційного суду матеріалів судової справи №991/ 2082/26 (провадження №1-кс/991/2097/26) за клопотанням прокурора про надання дозволу на проведення обшуку від 04 березня 2026 року, за наслідками розгляду якого слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 10 березня 2026 року.

На думку суду, витребування зазначених матеріалів відповідає завданням підготовчого судового засідання та спрямоване на забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також основних засад кримінального процесу, закріплених в ст. 7 КПК України. 

В іншій частині клопотання, зокрема щодо визначення наперед необхідності огляду та дослідження всіх витребуваних матеріалів у підготовчому судовому засіданні, а також постановлення ухвали про надання захиснику та обвинуваченому тимчасового доступу до цих матеріалів, клопотання задоволенню не підлягає .

Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту, судом встановлено наступне.

Адвокат ОСОБА_8 у своєму клопотанні зазначив, що, на переконання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52026000000000034 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Так, адвокат звертає увагу суду на суперечливість обвинувачення, невідповідність формулювання обвинувачення та кваліфікації дій обвинувачених викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам та недостатню визначеність. Зокрема на те, що обвинувальний акт містить суперечливість щодо факту одержання неправомірної вигоди обвинуваченими, не містить опису щодо встановлення місця, часу та обставин вчинення кримінального правопорушення всіма особами, які нібито приймали участь у його вчиненні. Звертає увагу, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення не розкриває самого змісту інкримінованого пособництва, формулювання обвинувачення не дозволяє встановити дійсний зміст інкримінованого діяння та у чому саме полягало пособництво в діях його підзахисного. Вважає, що формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_5 є внутрішньо суперечливим, оскільки поєднує в особі взаємовиключні категорії: «як пособник» та «за попередньою змовою групою осіб» без жодного пояснення у чому за версією сторони обвинувачення полягає спільність вчинення, якщо об`єктивну сторону злочину здатен виконати обвинувачений ОСОБА_4 як службова особа, в той час як обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до викладеного в обвинувальному акті формулюванню службовою особою та виконавцем не визнається. Така неповнота фактичних обставин та суперечливість, на думку захисника, позбавляє можливості обвинуваченого ефективно захищатися та зрозуміти яку саме форму участі і яку стадію вчинення діяння інкримінує йому сторона обвинувачення. Також адвокат у своєму клопотанні посилається на неповноту і неточність реєстру матеріалів досудового розслідування. В обвинувальному акті не зазначена кількість аркушів реєстру матеріалів, а сам реєстр складений з порушенням хронологічної послідовності та не містить всіх ухвал слідчих суддів, постановлених у цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, адвокат ОСОБА_8 стверджує, що до обвинувального акту не внесені відомості щодо викривачів у даному кримінальному провадженні та не надано правову оцінку ролі особам, які подавали заяву про вчинення кримінального правопорушення, та були залучені до конфіденційного співробітництва. На переконання адвоката, зазначені некоректність і внутрішня суперечливість формулювання обвинувачення та формальні порушення при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування в сукупності є достатньою підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Враховуючи зазначене, адвокат ОСОБА_8 просив повернути обвинувальний акт разом з реєстром матеріалів досудового розслідування прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовче судове засідання з`явився, підтримав клопотання свого захисника про повернення обвинувального акту прокурору та просив його задовольнити. 

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, підтримав позицію адвоката ОСОБА_8 , викладену в заявленому клопотанні.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, від висловлення позиції щодо заявленого клопотання утримався, вказавши, що це право сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 на подання відповідних клопотань, проте зазначив, що всі недоліки обвинувального акту будуть використані стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_4 в ході судового розгляду, під час доведення невинуватості його підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_4 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, у вирішенні питання про повернення обвинувального акту прокурору поклався на розсуд суду, підтримав позицію захисника ОСОБА_7 та наголосив на тому, що обвинувальний акт не відповідає вимогам чинного законодавства. 

Прокурор ОСОБА_3 у підготовче судове засідання з`явився, щодо задоволення вказаного клопотання заперечував, зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстав для прийняття рішення про його повернення немає. На думку прокурора, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини містять пояснення, які саме дії були вчинені кожним з обвинувачених, та всі здобуті під час досудового розслідування докази свідчать про досягнення обвинуваченими спільної змови на вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а зазначені адвокатом обставини підлягають перевірці на стадії судового розгляду. Наголосив на тому, що жодна особа не була визнана викривачем у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з невідповідністю ознакам необхідним для набуття такого статусу. Стосовно заявлених адвокатом ОСОБА_8 недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування прокурор зазначив, що жодних умов для повернення обвинувального акту через недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування закон не передбачає, тому дана обставина не унеможливлює подальший розгляд кримінального провадження та не створює підстав для повернення обвинувального акту. За таких обставин, прокурор вважав заявлене клопотання безпідставним, необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні. 

Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявленого адвокатом ОСОБА_8 клопотання, проаналізувавши його зміст, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. 

Суд зважає на те, що таке повернення є правом, а не обов`язком суду, з врахуванням чого, підставою для повернення обвинувального акту не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду. Суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Згідно до положень ч. ч. 2 - 4 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. 

До обвинувального акту додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації (ч. 4 ст. 291 КПК України). 

Суд зауважує, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та їх правова кваліфікація належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому ці обставини викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне сторона обвинувачення. При цьому, а ні суд, а ні інші учасники судового провадження не можуть вимагати змінити їх виклад. 

Крім того, питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі надавати оцінку вказаним обставинам. Тому доводи захисника можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду, після дослідження судом всіх доказів сторін.

Суд звертає увагу, що в підготовчому судовому засіданні не підлягають розгляду й питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення. На цій стадії суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суть обвинувачення.

Таким чином, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення кримінального правопорушення та їх правова кваліфікація належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому ці обставини викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор. 

Як вбачається з правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 711/635/20, «межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту» визначаються не тільки «формулюванням обвинувачення», але й викладеним у обвинувальному акті змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та визначеною в обвинувальному акті правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункт 5 частини 2 статті 291 КПК), оскільки «формулювання обвинувачення» є підсумком кримінально-правової оцінки фактичних обставин, а тому безпосередньо та нерозривно з ними пов`язане.

При цьому, положення ст. 291 КПК України не встановлюють обов`язку автоматичного повернення обвинувального акту у випадку нечіткого чи недостатньо конкретного формулювання обвинувачення. 

Судом під час судового розгляду мають бути встановлені наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню на підставі доказів, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, надана їм правова оцінка, встановлено їх належність, допустимість та достатність .

З огляду на це, обставини, на які посилається сторона захисту, зокрема щодо невідповідності формулювання обвинувачення та правової кваліфікації діянь викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам та його невизначеність в частині опису ролі та дій кожного зі співучасників, не свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Вони лише відображають обсяг відомостей, отриманих під час досудового розслідування. Оцінка відповідності цих даних фактичним обставинам справи належить до компетенції суду та здійснюється за результатами всебічного аналізу доказів, наданих сторонами, під час судового розгляду. При цьому, на підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції не вправі перевіряти правильність обраної кваліфікації та наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується відповідній особі.

Дослідивши зміст обвинувального акту суд вважає викладені в ньому фактичні обставини кримінального правопорушення з формулюванням обвинувачення достатніми для повного розуміння обвинуваченими суті пред`явленого їм обвинувачення, що є необхідним для реалізації їх права на захист.

Як вбачається з правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, правову кваліфікацію вчиненого діяння, зобов`язувати його змінювати ці обставини. Крім цього, дискреційні повноваження прокурора щодо викладу фактичних обставин та здійснення правової кваліфікації на власний розсуд не позбавляють сторону захисту права доводити наявність інших обставин, які можуть тлумачитись на користь обвинувачених, або ж доводити необхідність зміни правової кваліфікації відповідних діянь.

Стосовно зауважень адвоката щодо неповноти та неточності реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, суд зазначає наступне. 

Реєстр матеріалів досудового розслідування має містити дані, визначені ч. 2 ст. 109 КПК України, проте неповнота, неточність такого реєстру, за умови долучення його до обвинувального акту, не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Зміст додатків до обвинувального акту, визначених ч. 4 ст. 291 КПК України, не є предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний закон не визначає як підставу для повернення обвинувального акту наявність недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Судом встановлено, що вимоги, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, до обвинувального акту стороною обвинувачення були дотримані. В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті КК України та сформульовано обвинувачення із зазначенням дати, часу, місця конкретних протиправних дій, які на думку сторони обвинувачення були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Таким чином, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а доводи сторони захисту фактично зводяться до незгоди зі змістом пред`явленого обвинувачення, повнотою викладення фактичних обставин та достатністю доказів сторони обвинувачення. Такі доводи можуть бути предметом перевірки лише під час судового розгляду після безпосереднього дослідження доказів, а тому не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

За таких обставин, на даній стадії кримінального провадження судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду, а обставини, на які посилається сторона захисту, суд зможе дослідити у ході судового розгляду та дати їм правову оцінку при винесенні остаточного рішення у справі, а тому клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає. 

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 7, 20, 22, 84, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_6 , про витребування певних речей чи документів у кримінальному провадженні №52026000000000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, - задовольнити частково.

Витребувати з Архіву Вищого антикорупційного суду (місцезнаходження: м. Київ, проспект Берестейський, будинок 41, код ЄДРПОУ 42836259) матеріали судової справи №991/2082/26 (провадження №1-кс/991/2097/26).

У задоволенні клопотання в іншій частині, - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту, - відмовити.

Копію ухвали направити Вищому антикорупційному суду для виконання.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21 вересня 2026 року.

 

Суддя ОСОБА_10