Справа № 991/14114/24

Провадження № 1-кп/991/135/24

 

 

В И Р О К

Іменем України

 

21 вересня 2026 року м. Київ 

 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві кримінальне провадження внесене 21 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000022, за обвинуваченням 

ОСОБА_12 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бориспіль Київської обл., громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є громадянином України, має вищу освіту, раніше не судимий, фізична особа-підприємець,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

 

I.Історія провадження

08 листопада 2023 року до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2017 року, за № 42017111100000022, за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т. 1, а.с. 1).

Відповідно  до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2023 року для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 64).

Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 65), а 13 грудня 2023 року на підставі обвинувального акта було призначено судовий розгляд (т. 1, а.с. 206).

18 грудня 2024 року Суд постановив виділити в копіях в окреме провадження матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т. 7, а.с. 242).

З огляду на це обвинувачення щодо ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, здійснюється окремо.

 

II.Стороною обвинувачення ОСОБА_12 пред`явлено обвинувачення із таким формулюванням

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) перебуває у підпорядкуванні Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ або Уповноважений орган управління). 

Відповідно до статуту Украероруху, затвердженого наказом від 06 квітня 2016 року № 137 (далі - статут), підприємство утворено з метою надання безпечного та економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування користувачам у Повітряному просторі, яке включає організацію повітряного руху, зв?язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації. 

Згідно з положеннями п. 1.4 статуту Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим статутом.

Відповідно до положень статуту, управління підприємством здійснює директор Підприємства, який, у свою чергу, підконтрольний Міністерству інфраструктури України. 

Наказом директора Украероруху ОСОБА_12 , з 25 грудня 2015 року призначено на посаду в.о. першого заступника директора Украероруху, а з 04 лютого 2016 року за згодою останнього переведено на посаду першого заступника директора Украероруху.

ОСОБА_12 , як перший заступник директора, у разі відсутності керівника, тимчасово виконує його посадові обов`язки, має право першого підпису на банківських документах, відкривати рахунки та підписувати договори. 

Відповідно до пп. 5.1 та 5.3 посадової інструкції перший заступник директора повинен знати: (1) постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності підприємства; (2) чинне законодавство України та нормативно-правові акти з питань регулювання діяльності цивільної авіації України, організації виробництва та управління суб`єктами цивільно-військової системи організації повітряного руху, організацію всіх видів забезпечення ОПР та розслідування авіаційних подій. 

Розподілом обов`язків між першим заступником директора та заступниками директора (далі - Розподіл обов`язків) конкретизовано повноваження першого заступника директора та зазначено, що він має право підписувати вихідну кореспонденцію, службові листи та вчиняти правочини із зазначенням їх переліку. 

Після підписання договору банківського рахунку від 22 травня 2015 року за № 26006302156001 між ПАТ «Платинум Банк» та Украерорухом, в період часу з 12 червня 2015 року до 30 грудня 2016 року укладено низку додаткових договорів. 

Згодом від Міністерства інфраструктури України, як Уповноваженого органу управління надіслано окремі доручення якими: (1) доручено перегляд фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках, (2) рекомендовано відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до 1 та II груп банків, (3) доручено розглянути можливість щодо переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, що відповідають новим критеріям (банки з високим рівнем надійності), (4) доручено розглянути можливість виконання рекомендацій КМУ, зазначених у постанові від 22 вересня 2016 року № 662 щодо виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Як захід реагування на вказані акти Украерорух видав такі документи:

-наказ від 08 червня 2016 року № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування» (зобов`язує заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_15 провести аналіз діяльності банківських установ, в яких відкрито рахунки Украероруху, надати пропозиції та забезпечити зменшення залишку коштів у банках, які мають негативні показники, а також забезпечити обслуговування лише в тих, що відповідають критеріям МІУ. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_12 );

-наказ від 28 грудня 2016 року № 418 «Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ» (зобов`язує заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_15  забезпечити до кінця 2017 року здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам встановленим пунктом 3 постанови КМУ від 22 вересня 2016 року № 662, та розробити та подати на затвердження директору у термін до 29 грудня 2016 року план заходів з забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише у визначених банківських установах. Контроль за виконанням наказу покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_12 );

Водночас, від «Платинум Банку» щодо зазначених питань надходили, зокрема, і такі повідомлення: 

-лист від 23 листопада 2016 року № 100/14503 ( ПАТ «Платинум Банк» повідомив Украерорух, що, зокрема, частка активів банку складала 0,59 % активів всіх платоспроможних банків та банк не володів облігаціями внутрішньої державної позики) (т. 5, а.с. 90 (зв.));

-лист від 29 грудня 2016 року № 100/16092 (лист щодо того що 31 грудня 2016 року закінчується термін дії індивідуальних ставок нарахування відсотків по залишкам на поточних рахунках Украеароруху. У зв`язку з чим, та зважаючи на наявні можливості поглиблення співпраціПАТ «Платинум Банк» пропонує продовжити до 01 липня 2017 року термін дії ставок на зазначених умовах: (зазначаються ставки). Зокрема, запропоновано додатковий бонус у розмірі 1 % річних до ставки по поточному рахунку у гривні з 01 січня 2017 року по 10 січня 2017 року за умови якщо залишок на рахунку станом на 01 січня 2017 року складатиме не менше 250 млн грн).

На останній лист від 29 грудня 2016 року № 100/16092 було накладено резолюцію ОСОБА_12 «Гол. бухг. Прошу перерахувати 70 млн грн». 

Водночас, протягом грудня 2016 року ПАТ «Платинум Банк» допустило порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) у 7 випадках та короткострокової ліквідності (Н6) у 2 випадках. Разом із тим, надходження 29 грудня 2016 року коштів на поточні рахунки ТОВ «Львівські Автобусні Заводи» в сумі 119, 7 млн грн (04 січня 2017 року клієнтом перераховано 79 млн грн в інший банк) та ДП «Украерорух» 70, 0 млн грн дозволило банку усунути порушення цих нормативів. 

Крім того, з липня 2016 року ПАТ «Платинум Банк» не виконувало свої зобов`язання по своєчасному перерахуванню коштів, про що Украерорух повідомляв НБУ листом від 06 липня 2016 року № 1-16.3-1100. Цей лист підписано заступником директора з економіки та фінансів ОСОБА_15 .

Отже, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_12 , як т.в.о. директора Украероруху, 29 грудня 2016 року усвідомлюючи зміст зазначених документів та рекомендацій від Міністерства інфраструктури України, володіючи інформацією про ризиковану поведінку «Платинум Банку», діючи всупереч інтересам служби, з метою надання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк» у вигляді підвищення ліквідності вказаної банківської установи наклав резолюцію на лист ПАТ «Платинум Банк» від 29 грудня 2016 року № 100/16092, тим самим доручив головному бухгалтеру Украероруху здійснити перерахунок 70 млн грн на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк».

У січні 2017 року НБУ відніс ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних, через що на його рахунках були заблоковані кошти ДП «Украерорух» у сумі 270 744 626, 90 грн та 4 701 468, 86 євро. У 2021 році ліквідацію банку завершили, однак через нестачу активів борг перед підприємством не повернули. 

На переконання сторони обвинувачення до цієї ситуації призвели умисні дії ОСОБА_12 , які завдали державному підприємству збитків на 70 млн грн. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам державного підприємства).

 

III.Позиція сторін кримінального провадження 

 

3.1Позиція сторони обвинувачення

 

Прокурор зазначив, що вина ОСОБА_12 доводиться зібраними та дослідженими доказами. Правопорушення вчинене службовою особою із зловживанням свого службового становища. Обвинувачений мав повноваження і надав розпорядження на перерахування коштів, що у подальшому спричинило тяжкі наслідки для державного підприємства. Заподіяна шкода є невідворотною. Наявний причинний зв`язок між його діями та наслідками.

Спростував позицію захисту про економічну доцільність перерахування коштів, через те, що збільшення відсотку стало умовою збільшення залишків коштів на рахунках, відкритих у ПАТ «Платинум Банк». Перерахування коштів передувало укладанню додаткової угоди.

Враховуючи, що протиправні дії спричинили тяжкі наслідки, особа не відшкодувала шкоду, злочин є тяжким, просив призначити покарання у виді шести років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у державних органах, установах та підприємствах на строк три роки, та з штрафом, однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Просив частково задовольнити позов у межах 70 000 000 млн грн.

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчих суддів, не скасовувати.

3.2Позиція сторони захисту

 

Захисник ОСОБА_11  вважає, що в цьому кримінальному провадженні, внаслідок неефективного досудового розслідування, здійснюється безпідставне притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності. Направлення обвинувального акта до суду зумовлене виключно тим, що державне підприємство втратило значні кошти, розміщені на його поточному рахунку в ПАТ «Платинум Банк». Це сталося внаслідок визнання цього банку неплатоспроможним та недостатності в ньому коштів для погашення кредиторської заборгованості, зокрема й перед Украерорухом.

Саме тому, на думку захисника, справа ґрунтується виключно на факті банкрутства «Платинум Банку», а не на доведених незаконних діях. Дії ОСОБА_12 були законними, економічно доцільними та позбавленими корисливих мотивів: він прагнув лише отримати для державного підприємства додатковий прибуток у вигляді відсотків.

Документи про переведення рахунків до державних банків мали лише рекомендаційний характер. Жодних прямих заборон на розміщення коштів у «Платинум Банку» на той момент не існувало. Захист повністю заперечує зв`язок між підписанням документів ОСОБА_12 та настанням матеріальних збитків. Збитки на його переконання виникли через те, що посадові особи банку незаконно проігнорували вчасно подані платіжні доручення на виведення 70 мільйонів гривень ще до введення тимчасової адміністрації.

Крім цього, вважає, що дії обвинуваченого не можуть бути визнані протиправними, а перераховані кошти неправомірною вигодою, оскільки перерахування коштів на рахунки, відкриті у банку, є повсякденною, звичною практикою для всіх підприємств.

Просив виправдати обвинуваченого. Позовну заяву залишити без розгляду.

Захисник ОСОБА_10  повідомив, що Мінінфраструктури достеменно знало про рахунки ДП «Украерорух» у «Платинум Банку», за зберігання коштів на яких підприємство отримувало плату.

Також захисник підкреслив, що відповідно до посадових інструкцій, ОСОБА_12 не мав у підпорядкуванні фінансово-економічних підрозділів, тому відповідальність за фінансову стабільність підприємства несе виключно директор, і цей факт сторона обвинувачення проігнорувала.

Крім того, обвинувачення не врахувало, що доручення Міністерства від 30 вересня 2016 року, порушення якого інкримінують ОСОБА_12 , було визнане незаконним та скасоване на вимогу Антимонопольного комітету.

Захисник зауважив, що вимоги Мінінфраструктури надавати інформацію про залишки власних коштів підприємства навіть після введення в банку тимчасової адміністрації доводять безпідставність тверджень про їх відчуження.

ОСОБА_10 зазначив, що попри наявність щоденного внутрішнього контролю платежів, слідство не надало правової оцінки діям профільних фінансових керівників «Украероруху» та працівників банку, які безпідставно не виконали сім платіжних доручень на суму 70 млн грн.

Звернув увагу на відсутність всіх елементів складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та посилання сторони обвинувачення на акти Міністерства, які визнані, що не відповідають антимонопольному законодавству, та акти Кабінету Міністрів України, які безпосередньо не регулювали відносин щодо поточних рахунків підприємств.

Окремо зазначив, що на час перерахування коштів, банк не відносився до ризикових, а визнання його неплатоспроможним не пов`язано із його ліквідністю. Тому перерахування коштів було не з метою надати неправомірну вигоду ПАТ «Платинум Банк», а виключно з метою отримання прибутку підприємством у понад 1,5 млн грн.

Крім цього, захисник зробив висновок, що наслідки не настали б, якби посадові особи банку виконали платіжні доручення 10.01.2017, до прийняття рішення НБУ про неплатоспроможність ПАТ «Платинум Банку». Водночас вважає, що кошти, які залишилися на рахунках у ПАТ «Платинум Банк», є зобов`язаннями банку, і не можуть вважатися шкодою.

Просив визнати ОСОБА_12 невинуватим та ухвалити виправдувальний вирок.

3.3  Показання обвинуваченого ОСОБА_12 . 

 

Обвинувачений ОСОБА_12 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав. Він пояснив, що почав працювати в Украерорусі наприкінці 2015 року. З 25 грудня він виконував обов`язки першого заступника генерального директора, а згодом його затвердили на цій посаді.

До його посадових обов`язків входила організація роботи та контроль за діяльністю виробничих підрозділів підприємства (п`яти регіональних структурних підрозділів, авіакомпанії, навчальних центрів, адміністративно-господарського управління та служби головного інженера).

Обвинувачений зазначив, що фінансово-економічні служби не були в його прямому підпорядкуванні через що він був відсторонений від фінансової діяльності.

Водночас він мав право першого підпису відповідно до посадової інструкції та за відсутності директора міг виконувати його обов`язки.

ОСОБА_12 вказав, що на момент його призначення договір із «Платинум Банком» вже був підписаний, а на рахунках перебувало понад 400 млн грн. Завдань припиняти роботу з цим банком він не отримував.

Обвинувачений пояснив, що директор підприємства ( ОСОБА_16 ) самоусувався від підписання документів. Оскільки ОСОБА_12 часто виконував обов`язки директора, він був змушений підписувати фінансові документи, попередньо проаналізовані фінансовою службою. 

Рішення про перерахування 70 млн грн було зумовлене економічною вигодою: державні банки пропонували 12-13% річних, тоді як ПАТ «Платинум Банк» - 16-17%. Завдяки цій операції підприємство мало отримати близько 1,5 млн грн додаткового доходу за короткостроковий період (до 10 січня 2017 року).

Перед проставленням резолюції із закликом про перерахування коштів обвинувачений у телефонній розмові порадився з цього приводу із директором ОСОБА_16 , який перебував у відрядженні. ОСОБА_16 не висловив заперечень і дозволив діяти на власний розсуд.

Про можливі проблеми чи нестабільність банку обвинуваченому не було відомо. Національний банк України наприкінці грудня 2016 року визнав банк таким, що відповідає законодавству, а представники банку на новорічному корпоративі запевняли у стабільності установи.

Щодо дій ОСОБА_14 стосовно перерахування 90 млн грн до ПАТ «Платинум Банку» ОСОБА_12 зазначив, що дізнався про перерахування цих коштів лише після 10 січня, коли було призначено службове розслідування.

Щодо наказів № 173 та № 418 обвинувачений пояснив, що лише візував проєкти цих наказів, як заступник (оскільки це передбачала процедура), але з самими наказами його не ознайомлювали, і він не міг контролювати їх виконання.

Він також запевнив, що конкретних підтверджених фактів про проблеми «Платинум Банку» не знав. Навпаки, контрольно-ревізійна служба на початку 2017 року не виявила ризикових операцій.

Додав, що на підприємстві постійно перебували співробітники Держаудитслужби, які мали окремий кабінет і безпосередньо моніторили всі фінансові процеси та закупівлі.

ОСОБА_12 категорично заявив, що ні представники банку, ні чиновники не просили його перераховувати ці кошти. Жодної особистої вигоди чи преференцій від цієї операції він або його родина не отримали.

Обвинувачений спростував інформацію про те, що питання виведення коштів з «Платинум Банку» обговорювалося на нарадах у 2016 році. Згідно з протоколами якими це питання почало бурхливо дискутуватися лише у 2017 році після введення тимчасової адміністрації.

ОСОБА_12 підтвердив, що знайомий з ОСОБА_17 з 2012-2013 років у межах співпраці щодо будівництва термінала в аеропорту «Одеса», але стосовно питань ПАТ «Платинум Банку» з ним не спілкувався. 

Також він пояснив, що трафік його телефону в районі розташування офісу банку в Києві 27 грудня 2016 року пов`язаний із тим, що він розвозив новорічні привітання (зокрема до Кабміну), до установ, які географічно розташовані неподалік.

У дебатах зазначив, що він не вважає себе винуватим. Перед перерахуванням коштів перевірив законність та доцільність цієї операції, узгодив її з директором. Все вказувало на те, що за короткий період підприємство змогло б отримати понад 1,5 млн грн прибутку.

Просив визнати невинуватим, а позовну заяву залишити без розгляду.

 

IV.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_12 , визнане судом НЕ доведеним:

Згідно з частиною 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. 

Враховуючи загальну характеристику складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, винуватість ОСОБА_12 у вчиненні цього кримінального правопорушення може бути визнана Судом доведеною, якщо сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_12 :

1.є службовою особою;

2.діяв з використанням свого службового становища;

3.діяв протиправно, всупереч інтересам служби;

4.такими діями спричинив тяжкі наслідки державним інтересам;

5.діяв умисно, з метою одержання неправомірної вигоди третьою особою.

 

4.1 Фактичні обставини, встановлені судом, які мають значення для обставин справи

 

Травень 2015 року

22 травня 2015 року до ДП «Украерорух» надійшов лист від ПАТ «Платинум Банк» від 29 квітня 2015 року № 100/10690 на ім`я директора ОСОБА_16 з пропозицією розглянути можливість підписання договору про надання послуги зарплатного проекту між Украерорухом та ПАТ «Платинум Банк». (т. 7, а.с. 4).

Того ж дня 22 травня 2015 року представники ПАТ «Платинум Банк» та Украероруху, в особі ОСОБА_14 підписали договір банківського рахунку № 26006302156001 (т. 4, а.с. 73, т. 6, а.с. 105 (зв.), т. 13, а.с. 123). Згодом після підписання зазначеного договору, в період часу з 12 червня 2015 року до 30 грудня 2016 року укладені додаткові договори до договору банківського рахунку від 22 травня 2015 року за № 26006302156001, на підставі яких ПАТ «Платинум Банк» та Украерорух узгоджували зміни: щодо розміру ставок тарифів на послуги Банку, затверджували мінімальний розмір залишку коштів на рахунку, термін дії договору та зміни в пункті 4.4 договору щодо фінансових взаємовідносин в частині алгоритму процедури нарахування відсотків на залишки коштів на рахунку Украероруху. Зокрема укладені такі договори: 

-Додатковий договір від 12 червня 2015 року № 1; 

-Додатковий договір від 27 серпня 2015 року № 2;

-Додатковий договір від 09 березня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 19 квітня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 29 квітня 2016 року № 3;

-Додатковий договір від 15 червня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 22 червня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 19 липня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 19 липня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 09 вересня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 01 листопада 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 16 грудня 2016 року № б/н;

-Додатковий договір від 30 грудня 2016 року № б/н (т. 4, а.с. 81-96, т. 6, а.с. 105-115). 

Відповідно до висновку експертів КНДІСЕ від 08 грудня 2017 року № 6217/17-32/6218/17-33/23599?23612/17-32/23613?23616/17-33 підписи у додаткових договорах від 19 квітня 2016 року, 29 квітня 2016 року, 15 червня 2016 року, 22 червня 2016 року, 19 липня 2016 року, 09 вересня 2016 року, 30 грудня 2016 року виконані ОСОБА_12 (т. 15, а.с. 168).

Крім того у матеріалах справи наявний додатковий договір від 16 грудня 2016 року, який також підписаний ОСОБА_12 , однак питання щодо нього не було поставлене на вирішення судово-почеркознавчої експертизи.

Дані з електронних реєстрів чи файлів, в яких містяться/збережені відомості та контакти або ідентифікаційні дані клієнтів, за допомогою яких передавались дані за період з 22 травня 2015 року по 31 січня 2017 року по рахунку Украероруху та копії документів щодо юридичного оформлення відкриття цього рахунку містяться на аркушах 153-185 тому № 12 та аркушах 2-229 тому № 13 матеріалів судової справи.  

Варто зазначити, що перерахування коштів на рахунки ПАТ «Платинум Банк» здійснювалося шляхом накладення резолюції уповноваженої на це особи на службовій записці/листі про надання інформації або направленням службової записки до головного бухгалтера (т. 4, а.с. 103-127).

Цей факт підтверджує і допитана у судовому засіданні 02 березня 2026 року свідок ОСОБА_18 , яка до 15 лютого 2016 року працювала на посаді виконувача обов`язків заступника директора з економіки (т. 4, а.с. 128) та яка зазначила, що перерахування грошових коштів після укладання договору з «Платинум Банком» могло здійснюватися на підставі підготовлених нею службових записок. У цих записках вона вносила пропозиції щодо перерахування, попередньо дослідивши економічні обставини на той час. Відповідаючи на запитання прокурора про те, кому належала ініціатива таких операцій, свідок зазначила, що безпосередньо службові записки писала вона, проте складанню цих документів могли передувати певні обставини, зокрема наради з керівництвом, під час яких вирішувалися питання щодо розміщення грошових коштів. Свідок наголосила, що вона особисто не мала повноважень ухвалювати рішення про перерахування коштів з одного рахунку на інший. Вона могла лише пропонувати такі дії, тоді як право приймати остаточне рішення (погоджувати чи не погоджувати службову записку) мала виключно особа, наділена правом першого підпису, а такі резолюції, які вчинялися уповноваженою особою були обов`язковими для виконання.

Червень 2015 року

16 червня 2015 року від Міністерства інфраструктури України надійшло окреме доручення № 526/11/11-15, яким Украероруху було доручено переглянути фінансову політику підприємства та розглянути можливість здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках (т. 5, а.с. 12, т. 16, а.с. 50).

Директор Украероруху у відповідь на дане окреме доручення у листі від 26 червня 2015 року № 1.12-361 повідомив, що наразі більшість фінансових операцій Украероруху здійснюється через АТ «Укрексімбанк» та частково через АТ «Ощадбанк», проте для диверсифікації ризиків підприємство готується розпочати співпрацю з АБ «Укргазбанк» (т. 5, а.с. 13, 46 (зв.), т. 16, а.с. 52, т. 20, а.с. 319).

У цьому листі Украерорух не зазначає про відкриття нового рахунку у ПАТ «Платинум Банк», а лише акцентує свою увагу на державних банках, тим самим не розкриває повну картину для Міністерства інфраструктури України.

Жовтень 2015 року

У службовій записці від 12 жовтня 2015 року № 7.2.15-142 начальник фінансової служби Украероруху пропонує заступнику директора з економічного розвитку та фінансів розглянути та ініціювати перед директором питання щодо переведення/часткового переведення коштів до інших банківських установ із «Платинум Банку» та Банку «Хрещатик» через погіршення ліквідності та продовження ведення роботи щодо забезпечення прозорості структури власників вказаних банків (т. 7, а.с. 79 (зв.), т. 16, а.с. 6).

Грудень 2015 року

Службовою запискою заступник директора Украероруху з питань безпеки та боротьби з корупцією ОСОБА_19 від 22 грудня 2015 року № 3.1.7-357 повідомляє про таке:

- процедура відкриття Украерорухом банківського рахунку в ПАТ «Платинум Банк» проведена без погодження з відповідними підрозділами підприємства, що суперечить вимогам п. 4.5 Положення про організацію договірної роботи в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затвердженого наказом від 10 лютого 2009 року № 29 (зі змінами та доповненнями);

- вказаний банк не є державним (згідно з офіційним сайтом в мережі Інтернет основними акціонерами 92% є група фінансових інвестиційних фондів-нерезидентів Кіпру), а за рейтингом самих надійних банків України, складеним аналітиками на базі офіційної статистики, наданої НБУ, цей банк не входить навіть в 15-ку надійних банків (входить лише в 10-ку за обсягами кредитування фізичних осіб);

- при отриманні на погодження проєкту договору б/д № 7.2- 359/2015 з ПАТ «Платинум Банк» про надання послуг дистанційного обслуговування за допомогою системи «Інтернет-Клієнт-Банкінг» неодноразово було повідомлено заступника директора з економічного розвитку та фінансів ОСОБА_18 щодо невідповідності цього договору вимогам Мінінфраструктури України;

- зважаючи на зміст доручень Мінінфраструктури (від 18 грудня 2014 року № 1309/11/11-14 та від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15) підприємству рекомендовано розглянути питання щодо можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування переважно в державних банках;

- з метою уникнення ризику втрати державних коштів було запропоновано здійснювати розрахунково-касове обслуговування у ПАТ «Платинум Банк» лише за умови підтвердження доцільності відкриття рахунку саме в ПАТ «Платинум Банк» з обґрунтуванням причин та ретельним аналізом тарифів та умов розрахунково-касового обслуговування у порівнянні з державними банками (ПАТ «Державний експортно-імпортний банк») та погодженням з органом управління (службова записка від 17 серпня 2015 року № 3.1.1.7-316) (т. 7, а.с. 78-79).

Окремим дорученням № 1215/11/11-15 від 23 грудня 2015 Першим заступником Міністра інфраструктури України доручено вжити заходів для забезпечення фінансової стабільності підприємств, зокрема, шляхом врахування при виборі банківських установ класифікації Національного Банку України за рівнем активів груп І та ІІ (т. 22, а.с. 18). 

Січень 2016 року

Відповідно до окремого доручення від 22 січня 2016 року № 64/17/11-16 керівнику Украероруху доручено під особистий контроль забезпечити дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» щодо виконання заходів економічного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (т. 5, а.с. 14, т. 16, а.с. 60).

Лютий 2016 року

Листом від 03 лютого 2016 року № 11/1300-16 управління економічного розвитку та фінансів на виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 27 січня 2016 року № 8-о просить надати інформацію з метою аналізу фінансово-економічної діяльності підприємств у формі, яка визначена у додатку (т. 5, а.с. 15, т. 16, а.с. 53). В.о. заступника директора з економіки та фінансів Украероруху ОСОБА_18 надає відповідь на вказаний лист від 12 лютого 2016 року № 7-11-217 (т. 5, а.с. 19 (зв.), т. 16, а.с. 56).

Окремим дорученням від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16 керівнику Украероруху доручено вжити вичерпних заходів щодо ефективного відбору банківських установ, у яких буде здійснюватися розрахунково-касове обслуговування та рекомендовано переглянути фінансову політику підприємства та відкрити або перевести рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до І та II груп банків (т. 5, а.с. 18, 175, т. 16, а.с. 62, т. 22, а.с. 19). 

У службовій записці від 12 лютого 2016 року № 7.1.01-221 начальник фінансової служби Украероруху ОСОБА_20 інформує в.о. заступника директора з економіки та фінансів про те, що результати постійного моніторингу інформації щодо основних показників діяльності банківських установ, з якими співпрацює Украерорух, а також інформація з відкритих офіційних джерел (НБУ, Мінфін) свідчать про зниження загального рейтингу, довіри населення та надійності Платинум банку на ринку банківських установ. З огляду на численні рекомендації Міністерства інфраструктури України щодо забезпечення ефективного управління грошовими потоками державних підприємств з метою уникнення можливих втрат і ризиків від розміщення коштів в неплатоспроможних фінансових установах, зважаючи на те, що на рахунках в Платинум банку розміщено значну суму грошових коштів Украероруху та задля збереження обігових коштів підприємства начальник фінансової служби пропонує розглянути та ініціювати перед директором питання щодо перерозподілу залишків грошових коштів на поточних рахунках Украероруху в Платинум банку до інших банківських установ (т. 7, а.с. 80, т. 10, а.с. 163, т. 12, а.с. 164).

Окремим дорученням від 23 лютого 2016 року № 158/11/11-16 заступник Міністра інфраструктури України ОСОБА_21 доручив Украероруху щоденно надавати до Управління економічного розвитку та фінансів інформацію щодо відкритих поточних рахунків за визначеною формою (т. 5, а.с. 23, т. 10, а.с. 168, т. 16, а.с. 64). У матеріалах справи наявні підтвердження направлення інформації щодо відкритих поточних рахунків на виконання цього окремого доручення (т. 16, а.с. 66-90). Серед таких листів міститься (1) лист від 31 травня 2016 № 1-12-707, (2) лист від 29 червня 2016 № 1-12- 976, (3) лист від 28 липня 2016 № 1-16.1-1335, (4) лист від 30 серпня 2016 року № 1- 16.1- 1703, (5) лист від 28 грудня 2016 року № 1-16.1-3103, які, зокрема, були підписані ОСОБА_12 та підтверджують факт його ознайомлення із зазначеним окремим дорученням.

Крім того, у матеріалах справи наявні підтвердження направлення інформації щодо відкритих поточних і депозитних рахунків та інформації щодо залишків непогашених фінансових зобов`язань за видами на виконання окремого доручення від 27 листопада 2015 року № 1124/11/11-15 (т. 10, а.с. 170, т. 16, а.с. 12, т. 22, а.с. 17). Варто звернути увагу, що серед цих листів міститься (1) лист від 04 січня 2016 року № 8-2, (2) лист від 04 лютого 2016 року № 8-131, (3) лист від 03 березня 2016 року № 8-253, (4) лист від 04 квітня 2016 року № 2-09-236, (5) лист від 04 травня 2016 року № 8-547, (6) лист від 03 червня 2016 року № 1.16.1-746, (7) лист від 02 липня 2016 року № 1.16.1 - 1028, (8) лист від 02 вересня 2016 року № 1.16.1-1749, (9) лист від 03 жовтня 2016 року № 1.16.1-2065, (10) лист від 02 грудня 2016 року № 1.16.1-2762, які були підписані ОСОБА_12 , та підтверджують факт його ознайомлення із окремим дорученням від 27 листопада 2015 року.

Варто зазначити, що такого роду окреме доручення вже надавалось 13 січня 2015 року Міністром інфраструктури України ОСОБА_22 із проханням надсилати інформацію щоденно до Департаменту економіки та фінансів (т. 10, а.с. 166).

Березень 2016 року

Окремим дорученням від 29 березня 2016 року № 254/11/11-16 Міністерство інфраструктури України доручило, зокрема Украероруху, отримати від керівників суб`єктів господарювання особисті письмові пояснення щодо розміщення коштів у недержавних банківських установах та звіти про заходи щодо повернення коштів із неплатоспроможних банків, а також підготувати пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних осіб (т. 5, а.с. 25, 28 (зв.), 177, т. 16, а.с. 99). Варто зазначити, що згідно із листом контролю виконання документа, ОСОБА_12 був визначеним головним виконавцем, тому зміст вказаного окремого доручення йому був відомий (т. 5, а.с. 176 (зв.)). 

На виконання окремого доручення від 29 березня 2016 року № 254/11/11-16 від Украероруху надійшла відповідь від 30 березня 2016 року № 1-12-356 про те, що станом на березень 2016 року Украерорух акумулює 100% виручки та майже 70% залишків коштів у державних банках. Решта фінансів зберігається на рахунках недержавних банків під вищі відсотки для отримання додаткового доходу, крім того, за дорученням Мінінфраструктури у березні 2016 року від недержавних банків отримано запитувану інформацію, яка потрібна для проведення моніторингу (т. 5, а.с. 30, т. 16, а.с. 101).

Квітень 2016 року

Листом від 07 квітня 2016 року № 1664/11/14-16 Міністерство інфраструктури України наполегливо рекомендувало, зокрема Украероруху, з огляду на ситуацію, що склалася на ринку банківських послуг, пов`язану із втратою фінансової стійкості багатьма банківськими установами, переглянути фінансову політику підприємства та забезпечити здійснення розрахунково-касового обслуговування в державних банківських установах, наголошуючи на безпосередній відповідальності керівника підприємства за фінансову стабільність (т. 5, а.с. 31 (зв.), т. 16, а.с. 90).

Травень 2016 року 

Наказом від 13 травня 2016 року № 64-О директору Украероруху ОСОБА_16 за результатом атестації доручено, зокрема, здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ (т. 5, а.с. 32, т. 6, а.с. 216, т. 16, а.с. 91). Факт проведення такої атестації та її результати також підтверджується витягом з протоколу № 3 від 05 квітня 2016 року (т. 5, а.с. 74).

Також Міністр інфраструктури України надіслав доручення Прем`єр міністра України до Украероруху із проханням опрацювати лист від первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» (далі - ППО «ІТФ») про те, що профспілку турбують певні дії адміністрації Украероруху, що були вчинені та реалізовані у 2015 році, в порушення рекомендацій Мінінфраструктури, зазначених в листах від 18 грудня 2014 року № 1309/11/11-14 та від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15 щодо розміщення власних державних коштів в комерційному банкуПАТ «Платинум Банк», а не в профільному державному АТ «Укрексімбанк» (т. 5, а.с. 33 (зв.))

Украерорух у відповідь на виконання такого доручення листом від 19 травня 2016 року № 1-12-594 повідомив про те, що ДП відкриває та обслуговує банківські рахунки виключно в межах законодавства, що підтверджено ревізією Державної фінансової інспекції у 2016 році (порушень не виявлено). Крім того політика розподілу коштів підприємства полягає у тому, що усі кошти за надані послуги надходять виключно до державних банків («Укрексімбанк», «Укргазбанк», «Ощадбанк»), а близько 30% коштів зберігаються в недержавних установах («Платинум Банк», «Райффайзен Банк Аваль» тощо) на поточних рахунках під вищі відсотки (т. 5, а.с. 39 (зв.)).

Червень 2016 року

У відповідь на лист Міністерства інфраструктури України від 07 червня 2016 року № 11/7467-16 Украерорух від 08 червня 2016 року № 1-16.3-794 повідомляє про залишки коштів на рахунках в ПАТ «Платинум Банк» на підтвердження яких надає додатки (т. 5, а.с. 40-47, т. 16, а.с. 90-97). 

10 червня 2016 року Украерорух надає рахунки ПАТ «Платинум Банк» на перерахування членського внеску України на користь Євроконтролю від імені держави (т. 7, а.с. 21 (зв.)). 

14 червня 2016 року Украерорух звертається до ПАТ «Платинум Банк» з пропозицією провести зустріч для обговорення поточного стану співробітництва та інформування про перерахування коштів Украероруху з поточних рахунків у ПАТ «Платинум Банк» (т. 7, а.с. 20). 

21 червня 2016 року Украерорух звертається із проханням забезпечити своєчасне проведення платежів та інформує ПАТ «Платинум Банк», що протягом липня-вересня 2016 року з поточного рахунку Украероруху в гривні планується перерахувати близько 185 млн грн, і також протягом липня 2016 року із рахунку в євро планується перерахувати 5,2 млн євро, в тому числі 1,6 млн євро сплати членського внеску до Євроконтролю (т. 7, а.с. 20 (зв.)). 

Липень 2016 року

У листі від 05 липня 2016 року № 1-15-1080 ДП «Украерорух» звертає увагу на зазначений лист від 21 червня 2016 року та наполягає на виконанні ПАТ «Платинум Банк» своїх зобов`язань, про які йшлося у тому числі у листі від 21 червня 2016 року та у платіжному дорученні від 04 липня 2016 року (т. 7, а.с. 22 (зв.)). Відповідь на вказані листи була надана лише 27 липня 2016 року, а до Украероруху цей документ надійшов 01 серпня 2016 року (т. 7, а.с. 7 (зв.)-8).

Листом про надання інформації від 06 липня 2016 року № 1-16.3-1100 Украерорух звертається до НБУ через затримку платежів з боку ПАТ «Платинум Банк», а саме за платіжними дорученнями від 24 червня 2016 року та 04 липня 2016 року, із проханням до НБУ сприяти у проведенні банком платежів та проінформувати про причини невиконання зобов`язань (т. 5, а.с. 92, т. 16, а.с. 89).

Листом від 28 липня 2016 року № 1-12-1332 Украерорух інформує Міністра інфраструктури про виконання рішення Атестаційної комісії щодо виведення коштів з недержавних банківських установ. Залишки коштів в недержавних банках знизились на 77 млн грн за травень-липень 2016 року (т. 5, а.с. 48 (зв.), т. 16, а.с. 115).

У цьому листі зазначається, що своєю чергою, листом № 10/8465 року ПАТ «Платинум Банк» метою збереження діючих відсоткових ставок, запропонував Украероруху поступове зменшення залишків на поточних рахунках Украероруху, що відкриті в ПАТ «Платинум Банк», а саме: в липні та серпні 2016 року виконувати списання коштів за платіжними дорученнями на суму 10 000 000 грн щомісяця, а з вересня по грудень 2016 року - 20 000 000 грн щомісяця. Зі свого боку, Украерорух листом від 27 липня 2016 року № 07-12-968 направив свій план поступового зменшення залишків грошових коштів на поточних рахунках, відкритих в ПАТ «Платинум Банк» в межах договору банківського рахунку від 22 травня 2015 року № 2600630215600 (т. 5, а.с. 49, т. 7, а.с. 6, т. 20, а.с. 54, 238). 

Зазначене питання стало предметом обговорення подальшої співпраці між ПАТ «Платинум Банк» та Украерорухом, яке було зафіксовано 29 липня 2016 року у протоколі зустрічі представників Украероруху та ПАТ «Платинум Банк», відповідно до якого голова Правління ПАТ «Платинум Банк» ОСОБА_23 підтвердив готовність банку до роботи відповідно до наданого плану (від 27 липня 2016 року) (т. 5, а.с. 89, т. 20, а.с. 241).

Варто звернути увагу, що відповідно до Звіту Рахункової палати про аудит ефективності управління майном державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету, який затверджено рішенням Рахункової палати від 28 серпня 2018 року № 22-1 - терміни та обсяги зменшення залишків грошових коштів на поточних рахунках протягом липня - грудня 2016 року, запропоновані ПАТ «Платинум Банк» та надіслані до міністерства директором Украероруху (лист від 28 липня 2016 року № 1-12-1332), не дотримано. У серпні та жовтні 2016 року перерахування коштів взагалі не здійснювалося. У вересні 2016 року було перераховано 3,89 млн грн, у листопаді 2016 року - 11,52 млн грн, у грудні 2016 року - 15,19 млн грн, замість передбачених у ці місяці 20,0 млн гривень (т. 11, а.с. 2-129). 

У зазначеному листі від 28 липня 2016 року № 1-12-1332 ДП «Украерорух» просить Мінінфраструктури повідомити про можливість подальшої співпраці з «Платинум Банком». У витязі з акта аудиту ефективності управління майном державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету від 25 липня 2018 року № 04-10/18, підкреслено, що відповідь Міністерства на зазначений лист Украероруху та інформація щодо подальшого листування із вказаного питання в Украерорусі відсутні (т. 5, а.с. 48 (зв.)). 

Серпень 2016 року

Однак уже 01 серпня 2016 року до Украероруху надійшов лист від 27 липня 2016 року № 10/8855 із частково зміненим графіком поступового зменшення залишків грошових коштів на поточних рахунках (т. 7, а.с. 7 (зв.), т. 20, а.с. 55). 

15 серпня 2016 року до Украероруху знову надійшов лист від 09 серпня 2016 року № 100/9298, деПАТ «Платинум Банк» частково зменшив загальну суму очікуваних виведених коштів за період серпень - грудень та додав графік виведення коштів у євро (т. 7, а.с. 10 (зв.), т. 20, а.с. 57).

Два зазначених листа були відомі ОСОБА_12 оскільки він своєю резолюцією визначив відповідальних за виконання осіб (т. 7, а.с. 7, 10).

Вересень 2016 року

12 вересня 2016 року до Украероруху надійшов лист із інформацією про те, що Платинум Банк пропонує новий графік виведення коштів із очікуваною сумою платежу 0 грн у вересні - грудні 2016 року та 1 600 000 євро 24 листопада 2016 року (т. 7, а.с. 9, т. 20, а.с. 59).

Окремим дорученням від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16 Міністерство інфраструктури України доручає розглянути можливість переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, що мають активи, частка яких складає не менше як 1,0% активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно визнаних рейтингових агенцій та/або у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків. При цьому ці банки повинні відповідати таким вимогам: 

- протягом шести останніх місяців Національним банком України не застосовувались заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій; 

- які протягом шести останніх місяців дотримуються економічних нормативів, установлених Національним банком України; 

- є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом, та не мають фінансової заборгованості перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо сплати зборів, штрафів, пені;

- які проводять діяльність на банківському ринку не менше трьох років; 

- не мають заборгованості зі сплати податків і зборів; 

- протягом останніх 12 місяців щодо яких, або до власників істотної участі в яких, або до пов`язаних осіб яких не було застосовано Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи Євросоюзом санкцій (далі - банки з високим рівнем надійності); 

- які володіють облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі не менш як 20% регулятивного капіталу банку; 

- у яких кількість емітованих ними електронних платіжних засобів (платіжних карток) державної багатоемітентної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, становить не менш як 10% загальної кількості емітованих ними електронних платіжних засобів (платіжних карток). 

Крім того у ньому зазначено, що окреме доручення МІУ № 105/11/11-16 від 04 лютого 2016 року вважається таким, що втратило чинність (т. 5, а.с. 49 (зв.), 178 (зв.), т. 16, а.с. 117, т. 22, а.с. 21).

Жовтень 2016 року

На виконання зазначеного окремого доручення Украерорух листом від 05 жовтня 2016 року повідомляє, що розрахунково-касове обслуговування на підприємстві здійснюється у банківських установах, які відповідають встановленим критеріям Національного банку України, які затверджені рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду платіжних систем від 31 грудня 2015 року № 657, а саме у банках з державною часткою, банках іноземних банківських груп та І групи. Крім того, Украерорух повідомив, що направив запити щодо відповідності вимогам, встановленим окремим дорученням до банківських установ, в яких підприємство здійснює розрахунково-касове обслуговування (т. 5, а.с. 50 (зв.)-57, 78, т. 7, а.с. 23 (зв.), т. 16, а.с. 119-127). У відповідь на зазначений лист ПАТ «Платинум Банк» надає відповідь, що, частка активів Банку складає більше 0,59% на 01 липня 2016 року, на дату листа Банк не володіє облігаціями внутрішньої державної позики, але відповідає іншим критеріям (т. 5, а.с. 90 (зв.), т. 7, а.с. 24 (зв.)). 

Украерорух вже 23 червня 2016 року звертався до ПАТ «Платинум Банк» з проханням надати актуальну інформацію щодо надійності та віднесення його до категорії проблемних чи неплатоспроможних банків, дії тимчасової адміністрації тощо (т. 5, а.с. 77 (зв.), т. 7, а.с. 21).

Також Украерорух 15 лютого 2016 року звертався до ПАТ «Платинум Банк» щодо відповідності встановленим критеріям Національного банку України, які затверджені рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду платіжних систем від 31 грудня 2015 року № 657 на що від банку була отримана відповідь про відповідність вказаним критеріям (т. 5, а.с. 84-86, т. 20, а.с. 190). 

Крім того, такий саме запит Украероруху від 10 травня 2016 року залишився без відповіді (т. 7, а.с. 19).

Спеціаліст Держаудитслужби аналізуючи зазначену інформацію у кримінальному провадженні, зокрема лист від 23 листопада 2016 року № 100/14503, узявши до уваги те, що листом від 23 листопада 2016 року № 100-01/6410 ПАТ «Платинум Банк» повідомив, що частка активів Банку складає більше 0,59 % активів всіх платоспроможних банків України (станом на 01 липня 2016 року), а також той факт, що у службовій записці від 23 січня 2017 року № 05-15-60 т.в.о. заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_20 повідомив, що порівняльний аналіз діяльності банків та показників банківської системи України проводиться Національним банком України щоквартально та публікується на офіційному веб-сайті НБУ (bank.gov.ua) y розділі «Статистика», доходить висновку, що ПАТ «Платинум Банк» протягом 2016 року не відповідав критеріям відбору банківських установ, визначених постановами КМУ від 20 січня 2016 року № 37 та від 22 вересня 2016 року № 662 про що службові особи Украероруху відповідальні за Управління фінансовими ресурсами підприємства були обізнані (т. 11, а.с. 136).

Листопад 2016 року

Листом від 21 листопада 2016 року ПАТ «Платинум Банк» запропонував ексклюзивні умови розміщення коштів до 5,5% річних у євро та активізувати співпрацю в рамках діючого зарплатного проекту (т. 7, а.с. 14). У листі контролю виконання цього документа ОСОБА_12 поставив резолюцію «До опрацювання. Прошу підготувати аналіз» (т. 7, а.с. 13 (зв.)).

Окремим дорученням від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16 Украероруху було доручено розглянути можливість щодо виконання рекомендацій Кабінету Міністрів України, зазначених у пункті 4 постанови КМУ від 22 вересня 2016 року № 662 щодо виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ (т. 5, а.с. 58, т. 16, а.с. 113, т. 17, а.с. 82, т. 22, а.с. 23). 

У відповідь на цей лист Украерорух листом від 29 листопада 2016 року повідомив, що відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» виплата заробітної плати через установи банків здійснюється підприємством лише за особистою письмовою згодою працівників на вказаний ними рахунок. На сьогодні Украерорух має відкриті рахунки і обслуговується, в рамках зарплатних проектів, у декількох банківських установ, а саме: АТ «Укрексімбанк, АТ «Ощадбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Платинум Банк», ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», АТ «УкрСиббанк» та АБ «Південний». При цьому Украерорух жодним чином не обмежує співробітників в можливості укладання індивідуальних договорів на обслуговування зарплатних карток для отримання заробітної плати з будь-яким банком України (т. 5, а.с. 58 (зв.), т. 16, а.с. 114, т. 17, а.с. 83).

Грудень 2016 року

09 грудня 2016 року Украерорух надає графік поступового зменшення залишків коштів на поточних рахунках в ПАТ «Платинум Банк», у якому очікувана сума платежу до кінця 2016 року 91 000 000 грн та 200 000 євро, а у 2017 році 120 000 000 грн та 4 400 000 євро (т. 5, а.с. 59). 

Листом від 12 грудня 2016 року ПАТ «Платинум Банк» повідомляє, що Банк працює по графіку платежів, погодженому у серпні 2016, та який діє до 01 січня 2017 року, і готовий узгодити пропозиції по графіку платежів на 2017 рік (т. 7, а.с. 16, т. 20, а.с. 61).

У відповідь на це, листом від 13 грудня 2016 року № 1-16.3-2909 Украерорух додатково інформує банк, що графік поступового зменшення коштів на поточних рахунках на грудень 2016 - грудень 2017 складено з урахуванням надходжень коштів на поточні рахунки у листопаді 2016 року та просить провести робочу зустріч не пізніше 16 грудня 2016 року для детального обговорення плану зменшення залишків. (т. 5, а.с. 59 (зв.), т. 7, а.с. 30).

Листом від 21 грудня 2016 року № 1-15-3014 Украерорух повідомляє ПАТ «Платинум Банк», що станом на 20 грудня графік виведення коштів не узгоджений, а також банк не виконує зобов`язання по перерахуванню поточних платежів. У зв`язку з цим, ДП «Украерорух» просить терміново надати на узгодження Графік поступового зменшення коштів на поточних рахунках та виконати поточний платіж на суму 981 800,00 гривень. У разі не проведення платежів 21 грудня 2016 року Украерорух буде змушений припинити банківське обслуговування в ПАТ «Платинум Банк» (т. 5, а.с. 60, т. 7, а.с. 29 (зв.)).

23 грудня 2016 року ПАТ «Платинум Банк» надає відповідь на цей лист вказавши, що враховуючи графік платежів до кінця 2016 року, погоджений у серпні, та надані пропозиції по його зміні, ПАТ «Платинум Банк» готовий завершити виконання вказаного графіку у сумі 7 107 838 грн у грудні 2016 року (т. 5, а.с. 60 (зв.), т. 7, а.с. 17, т. 20, а.с. 62).

У відповідь на лист від 23 грудня 2016 року № 100/15922 директор Украероруху ОСОБА_16 листом від 28 грудня 2016 року інформує, що для завершення виконання графіку платежів у грудні 2016 року державним підприємством 27 грудня 2016 року надано до банку платіжне доручення на суму 7 100 000 грн, а 28 грудня 2016 року буде здійснено платіж на суму 200 000 євро. Також директор ОСОБА_16 повідомив, що протягом 2017 року Украерорух має намір припинити розрахунково-касове обслуговування у ПАТ «Платинум Банк», додавши графік виведення коштів з поточних рахунків підприємства, що відкриті в банку (т. 5, а.с. 61, т. 7, а.с. 30 (зв.), т. 22, а.с. 8). 

Того ж дня наказом від 28 грудня 2016 року № 418 заступнику директора з економіки та фінансів ОСОБА_15 , з метою збереження коштів Украероруху, з огляду на ситуацію, що склалася на ринку банківських послуг було наказано забезпечити до кінця 2017 року здійснення розрахунково касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам встановленим Постановою КМУ від 22 вересня 2016 року № 662. А у термін до 29 грудня 2016 року наказано розробити та подати на затвердження директору план заходів з забезпечення здійснення розрахунково - касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам цієї Постанови. 

Варто звернути увагу, що контроль за виконанням цього наказу покладено на першого заступника директора ОСОБА_12 , крім того цей наказ був погоджений із ОСОБА_12 , підтвердженням чого є його підпис у кінці наказу, що також свідчить про обізнаність останнього з цим документом (т. 5, а.с. 61 (зв.)). 

Крім того, т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_12 29 грудня 2016 року був затверджений План заходів із забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 3 «Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662. Цей план передбачав заходи, терміни та відповідальних осіб за їх виконання. Серед всіх заходів слід виділити такі:

1.Створити на підприємстві конкурсну комісію по відбору банківських установ для здійснення Украерорухом розрахунково-касового обслуговування;

2.Надіслати до банківських установ, в яких у підприємства відкрито рахунки, запити на надання документації, що підтверджує відповідність встановленим КМУ критеріям;

3.Комісії розглянути надані документи та підготувати звіт з рекомендаціями для прийняття рішення керівником підприємства щодо банківських установ для здійснення розрахунково-касового обслуговування;

4.Надіслати до РСП/ВСП перелік банківських установ для здійснення розрахунково-касового обслуговування та проінформувати про необхідність поступового переведення розрахунково-касового обслуговування до цих банків;

5.Повідомити банківські установи, які не відповідають критеріям, визначеним в Постанові 662, про припинення Украерорухом розрахунково-касового обслуговування з наданням та затвердженням плану виведення коштів;

6.Забезпечити неухильне виконання планів виведення коштів та закриття рахунків в банківських установах, які не відповідають критеріям, визначеним в Постанові 662;

7.Щопівроку проводити моніторинг банківських установ, в яких підприємство здійснює розрахунково-касове обслуговування, на відповідність критеріям, визначеним в Постанові 662 (т. 5, а.с. 62 (зв.)). 

У доповідній записці від 19 грудня 2016 року № 995/11/18-16 начальник Управління економічного розвитку та фінансів (МІУ) ОСОБА_24 інформує Міністра інфраструктури України ОСОБА_25 про проблеми з виплатами при обслуговуванні в ПАТ «Платинум Банк» та зазначає, що ПАТ «Платинум Банк» не відповідає критеріям, рекомендованим постановою КМУ від 22 вересня 2016 року № 662. Пропонує оголосити догани директору ДП «Украерорух» ОСОБА_16 та директору ДП МТП «Чорноморськ» ОСОБА_26 за неефективне використання і збереження державного майна та доручити керівникам зазначених підприємств в термін до 29 грудня 2016 року вжити вичерпних заходів та забезпечити ефективне використання коштів, розташованих на рахунках ПАТ «Платинум Банк» (т. 5, а.с. 66 (зв.), т.16, а.с. 104). 

Зазначена доповідна записка була отримана Украерорухом 26 грудня 2016 року (т. 5 а.с. 65, т. 16, а.с. 102), а листом від 29 грудня 2016 року № 1-12-3113 ОСОБА_12 у відповідь повідомляє Міністерство інфраструктури України про те що наказом директора від 28 грудня 2016 року № 418 надано доручення заступнику директора з економіки та фінансів ОСОБА_15 забезпечити до кінця 2017 року здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 3 Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662. Украерорух і в подальшому буде забезпечувати використання коштів, розташованих на рахунках в банківських установах з максимальною ефективністю (т. 5, а.с. 71, т. 16, а.с. 131). 

Таким чином, проаналізувавши ситуацію, яка мала місце під час взаємодії між ДП Украерорухом, ПАТ «Платинум Банком» та Міністерством інфраструктури України у період з травня 2015 року по грудень 2016 року, Суд зазначає таке.

 

4.2. Щодо наявності у діях ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

4.2.1. Вчиняючи інкриміноване діяння, ОСОБА_12 був суб`єктом злочину та мав статус службової особи 

 

Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України є спеціальний. Тобто окрім загальних ознак суб`єкта злочину таких, як фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність, він повинен мати ще додаткові специфічні характеристики (ст. 18 КК України). 

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей, що ОСОБА_12 на час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані неосудності. Сторони кримінального провадження під час судового розгляду про зазначені обставини суду не повідомляли. Водночас, відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 червня 2023 року № 061-5602/10 обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та/або лікаря-нарколога не перебуває (т. 3, а.с. 136).

Наведене переконує Суд, що на час інкримінованого діяння ОСОБА_12 усвідомлював характер своїх дій та керував ними. Відтак, ОСОБА_12 був осудним у розумінні приписів ч. 1 ст. 19 КК України.

Відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, на момент інкримінованих йому дій останній досяг 49-річного віку (т. 3, а.с. 80).

На підставі викладеного, Судом встановлено, що обвинувачений досяг віку, з якого, відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України, може наставати кримінальна відповідальність, та відповідає загальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення. 

Разом з цим, суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, може бути лише службова особа, зазначена у п. 1 та п. 2 Примітки до цієї статті.

Виходячи із п. 1 примітки до ст. 364 КК, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Так, Пленум Верховного суду України в постанові від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначив, що організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Під адміністративно - господарськими обов`язками розуміють обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Украерорух відповідно до статуту є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства.

Наказом директора Украероруху від 24 грудня 2015 року № 675/о ОСОБА_12 прийнято на роботу до Украероруху з 25 грудня 2015 року на посаду в.о. першого заступника директора Украероруху (т. 13, а.с. 47, т. 17, а.с. 145, т. 19, а.с. 24). Надалі наказом директора від 04 лютого 2016 року № 61/о ОСОБА_12 переведено за його згодою на посаду першого заступника директора Украероруху з 04 лютого 2016 року (т. 13, а.с. 51, т. 17, а.с. 134, т. 19, а.с. 25).

У зв`язку з цим, ОСОБА_12 був уповноважений:

1. Вчиняти правочини, підписувати запити, відповіді та позовні заяви (т. 4, а.с. 102, т. 5, а.с. 156 (зв.));

2. Підписувати, затверджувати первинні документи на здійснення господарських операцій в межах своєї компетенції (т. 5, а.с. 154 (зв.));

3. Підписувати розпорядчі документи з питань, що стосуються підпорядкованих структурних підрозділів, відповідно до покладених обов`язків (т. 5, а.с. 155);

4. Підписувати накази Украероруху щодо введення в експлуатацію та виведення з експлуатації об`єктів основних засобів та нематеріальних активів (т. 5, а.с. 155 (зв.));

5. Здійснювати дії, пов`язані з підписанням актів приймання-передачі автотранспортних засобів (т. 5, а.с. 157);

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.6 посадової інструкції першого заступника директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22 грудня 2015 року № 3.3.43-311 ОСОБА_12 , як перший заступник директора належить до професійної категорії «Керівники». А згідно із п. 1.4 зазначеної інструкції за наказом Украероруху у разі відсутності директора, перший заступник директора тимчасово виконує його посадові обов`язки, має право першого підпису на банківських документах, відкривати рахунки та підписувати договори (т. 4, а.с. 99, т. 5, а.с. 147, т. 17, а.с. 129, т. 18, а.с. 7, т. 21, а.с. 214,). 

Також відповідно до п.1.4 Розподілу обов`язків, який затверджений наказом Украероруху від 06 травня 2016 року № 131, перший заступник директора у межах наданих повноважень та згідно з чинним законодавством України, Статутом Украероруху має право від імені та в інтересах підприємства підписувати вихідну кореспонденцію та службові листи з питань, визначених цим Розподілом, та вчиняти правочини, а саме: укладати та підписувати договори, угоди, додаткові угоди, контракти, запити, відповіді на запити, претензії, позовні заяви для подання в суди загальної юрисдикції, господарські та адміністративні суди всіх інстанцій. А згідно із п. 1.6 під час відсутності директора (відпустка, відрядження, хвороба тощо) виконує його обов`язки за умови оформлення розпорядчого документа (т. 4, а.с. 132 (зв.), т. 17, а.с. 136, т. 20, а.с. 193).

За відсутності директора ОСОБА_16 , який перебував у відрядженні у період із 29 до 30 грудня 2016 року відповідно до наказу від 26 грудня 2016 року № 912/о (т. 5, а.с. 246), ОСОБА_12 тимчасово виконував обов`язки керівника Украероруху, що також підтверджується довідками про тимчасове виконання обов`язків директора Украероруху у 2015-2016 роках та інформацією про відсутність у період з 06 липня 2015 року - 31 грудня 2016 року (т. 5, а.с. 211). 

Таким чином, ОСОБА_12 , як перший заступник директора, мав право першого підпису відповідно до наказу від 21 червня 2016 року № 183 (зі змінами) (т. 5, а.с. 113, 166, т. 13, а.с. 59, т. 17, а.с. 153, т. 20, а.с. 130). Виконуючи обов`язки, під час відсутності директора ОСОБА_16 щодо накладення резолюцій, які зобов`язували уповноважених осіб здійснити перерахунок грошових коштів, т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_12 виконував адміністративно-господарські функції, що підтверджує його статус службової особи. Отже, ОСОБА_12 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

 

4.2.2.Щодо протиправності діянь вчинених обвинуваченим

 

ОСОБА_12 (а) використав, як службова особа службове становище всупереч інтересам служби, (б) наклав резолюцію щодо переказу коштів для юридичної особи, що (в) спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам державного підприємства.

4.2.2.1. ОСОБА_12 , накладаючи резолюцію щодо переказу коштів до ПАТ «Платинум Банк», діяв з використанням свого службового становища

Згідно з формулюванням обвинувачення, ОСОБА_12 , маючи право першого підпису, перебуваючи на посаді в.о. керівника Украероруху 29 грудня 2016 року наклав резолюцію «Гол. бухг. Прошу перерахувати 70 млн. грн.» на листі від ПАТ «Платинум Банк» від 29 грудня 2016 року № 100/16092. 

Учинення обвинуваченим зазначених дій доводиться сукупністю належних та достовірних доказів сторони обвинувачення, зокрема, фактичними даними, що містяться у документах, показаннях свідків та висновках експертів.

Як було зазначено вище, ОСОБА_12 обіймав з 04 лютого 2016 року посаду першого заступника директора Украероруху відповідно до наказу від 04 лютого 2016 року № 61/о.

Виходячи із пп. 9.1-9.2 статуту основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток. Прибуток Підприємства формується за рахунок надходжень від провадження господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці, сплати відсотків за кредитами банків, сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, відрахувань до цільових та інших фондів, залишається у повному його розпорядженні та використовується відповідно до законодавства.

Відповідно до наказу від 21 червня 2016 року № 183 ОСОБА_12 мав право першого підпису документів, а саме: (1) банківських документів на оплату, (2) касових документів на видачу готівки, (3) довідок по заробітній платі, (4) звітів в органи статистики, Державної податкової інспекції, Міністерства інфраструктури України, Державіаслужби України, Центру зайнятості, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду від нещасних випадків, (5) відомостей по заробітній платі, (6) довіреностей на право одержання матеріальних цінностей від інших організацій та установ, (7) авансових звітів, (8) накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма М-11).

29 грудня 2016 року т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_12 наклав резолюцію «Гол. бухг. Прошу перерахувати 70 млн. грн.» на листі від ПАТ «Платинум Банк» від 29 грудня 2016 року № 100/16092 (т. 5, а.с. 80, т. 7, а.с. 18, т. 17, а.с. 192).

Відповідно до п. 10.1 інструкції з діловодства Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, затвердженої наказом Украероруху від 29 квітня 2016 року № 124, резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа. Резолюція складається з таких елементів: прізвище, ініціали виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата (т. 7, а.с. 32 (зв.)).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-23/23015-ПЧ від 08 червня 2023 року, за результатом проведення судової почеркознавчої експертизи підпис та рукописний запис «Гол. бухг __ Прошу перерахувати 70 млн. грн. 1 (підпис) 29.12.16» у копії листа ПАТ «Платинум Банк» від 29 грудня 2016 року № 100/16092 - виконані ОСОБА_12 (т. 15, а.с. 293). 

Накладаючи 29 грудня 2016 року резолюцію щодо переказу коштів до ПАТ «Платинум Банк» ОСОБА_12 діяв з використанням свого службового становища.

 

4.2.2.2. ОСОБА_12 , накладаючи резолюцію щодо переказу 70 млн грн до ПАТ «Платинум Банк», діяв протиправно та всупереч інтересам служби

 

Так, дії ОСОБА_12 , щодо надання резолюції на перерахунок коштів суперечили таким актам:

1. Наказу Міністерства інфраструктури України від 13 травня 2016 року № 64-О (яким доручено директору Украероруху ОСОБА_16 здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ);

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_27 , яка очолювала департамент персоналу, з приводу атестації ОСОБА_16 пояснила, що навесні 2016 року вона була особисто присутня під час проходження атестації ОСОБА_16 та їй відомі такі результати. За її словами, під час атестації до директора не висувалося професійних зауважень, проте було зроблено зауваження щодо керівництва підприємством саме в частині необхідності припинення співпраці з «Платинум Банком». Свідок підтвердила, що про вказані обставини та результати атестації було відомо, зокрема і ОСОБА_12 . Вона зазначила, що одразу після проведення атестації ОСОБА_16 зібрав вузьку нараду за участю всіх заступників та самого свідка, на якій результати атестації були доведені до відома всім заступникам директора підприємства. ОСОБА_27 також повідомила, що на згаданій нараді повідомлялася інформація щодо необхідності виведення грошових коштів з ПАТ «Платинум Банку». Вона уточнила, що саме тоді було дещо змінено графік виведення коштів з «Платинум Банку», який згодом довели до відома всім заступникам директора та керівників управлінь (журнал судового засідання за 20 квітня 2026 року, т. 22, а.с. 233, CD диск, т. 22).

Факт обізнаності ОСОБА_12 із наказом № 64-О підтвердив і допитаний у судовому засіданні директор Украероруху ОСОБА_16 зазначивши, що про результати його атестації, а також про видані ним накази щодо зменшення залишків коштів у «Платинум Банку» було відомо всім його заступникам, зокрема ОСОБА_12 . Щодо підстав такої обізнаності свідок обґрунтував це тим, що зазначені питання регулярно обговорювалися на щотижневих нарадах «Украероруху». Також свідок додав, що на щотижневих нарадах кожна відповідна служба робила доповіді. Зокрема, фінансова служба постійно звітувала щодо стану співпраці з банками та виконання розпоряджень директора (журнал судового засідання за 22 квітня 2026 року, т. 2-4, а.с. 2, CD диск, т. 23).

2. Наказу Украероруху від 08 червня 2016 року № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування» (яким зобов`язано заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_15 провести аналіз діяльності банківських установ в яких відкрито рахунки Украероруху, надати пропозиції та забезпечити зменшення залишку коштів у банках, які мають негативні показники, а також забезпечити обслуговування лише в тих, що відповідають критеріям МІУ) (т. 5, а.с. 47 (зв.), т. 20, а.с 173).

Варто звернути увагу, шо відповідно до п. 2 цього наказу контроль за його виконанням покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_12 , крім того цей наказ був погоджений ОСОБА_12 , підтвердженням чого є його підпис у кінці наказу, що також свідчить про обізнаність останнього із ним.

У судовому засіданні свідок  ОСОБА_28 , яка обіймала посаду начальника відділу документообігу Украероруху щодо наказу від 08 червня 2016 року № 173 пояснила, що з даним наказом в обов`язковому порядку мала бути ознайомлена ОСОБА_29 (як виконавець вказівки) та перший заступник директора ОСОБА_12 (на якого було покладено контроль). Також наказ мав розсилатися всім особам, які його погоджували і були включені до списку розсилки. Свідок підтвердила, що осікльки прізвище ОСОБА_12 було у списку розсилки, то ОСОБА_30 зобов`язана була надіслати йому документ електронною поштою (журнал судового засідання за 29 квітня 2026 року, т. 23, а.с. 39-41, CD диск, т. 23).

Водночас, свідок  ОСОБА_30 у судовому засіданні 04 травня 2026 року повідомила, що вона, як особа відповідальна за діловодство, мала забрати цей наказ і, відповідно до списку розсилки, зробити копії та розкласти по комірках, підписаними назвами відділів або підрозділів для того щоб ознайомити із визначеними особами. Однак на запитання захисника чи були ознайомлені з цим наказом зазначені особи, свідок зазначила, що не може дати точну відповідь оскільки тоді перед ними не було завдання контролювати цей процес особисто (журнал судового засідання за 04 травня 2026 року, т. 23, а.с. 51-53, CD диск, т. 23).

3. Окремому дорученню від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16, (яким доручено розглянути можливість щодо виконання рекомендацій Кабінету Міністрів України, зазначених у пункті 4 постанови КМУ від 22 вересня 2016 року № 662 щодо виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ) (т. 5, а.с. 58). 

Не зважаючи на відсутність документального підтвердження ознайомлення ОСОБА_12 із таким дорученням, суд констатує, що відповідно до пп. 5.1 та 5.3 своєї посадової інструкції перший заступник директора повинен знати: постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності підприємства, тобто вживати заходи щодо ознайомлення із чинними актами.

4. Наказу Украероруху від 28 грудня 2016 року № 418 «Про заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ» (яким зобов`язано заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_15  забезпечити до кінця 2017 року здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху лише в банківських установах, які відповідають вимогам встановленим пунктом 3 постанови КМУ від 22 вересня 2016 року № 662 та розробити та подати на затвердження директору у термін до 29 грудня 2016 року план заходів з забезпечення здійснення розрахунково-касово обслуговування Украероруху лише у визначених банківських установах) (т. 5, а.с. 61 (зв.), т. 22, а.с. 9);

Відповідно до п. 2 цього наказу контроль за виконанням покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_12 , крім того цей наказ був погоджений із ОСОБА_12 , підтвердженням чого є його підпис у кінці наказу, що також свідчить про обізнаність останнього з ним.

Свідок ОСОБА_27 повідомила, що пам`ятає відповідний наказ і що він однозначно доводився до керівного складу, до всіх заступників, починаючи з головного бухгалтера, заступника з фінансів, закінчуючи заступниками, і першим заступником директора (журнал судового засідання за 20 квітня 2026 року, т. 22, а.с. 233, CD диск, т. 22).

Свідок ОСОБА_28 зазначила, що ініціатором такого наказу був підрозділ заступника директора з економіки та фінансів і тому ознайомлювати з ним мала діловод ОСОБА_31 (або особа, яка її підміняла). Щодо встановлення факту ознайомлення ОСОБА_12 з цим наказом під час службового розслідування, свідок послалася на акт комісії, зазначивши, що точково цю інформацію не пам`ятає. Відповідаючи на запитання судді щодо визначення особи, яка контролює виконання наказів, свідок пояснила, що це визначав виконавець (ініціатор) документа. Крім того, свідок наголосила, що покладення директором контролю за виконанням наказу на першого заступника суперечило інструкції з діловодства. За її словами, заступник не мав повноважень контролювати колегу аналогічного рівня посади, тим більше поза межами своєї компетенції. Контроль у таких випадках мав залишатися виключно за генеральним директором, хоча на практиці призначена особа все одно мусила виконувати пряму вказівку керівника (журнал судового засідання за 29 квітня 2026 року, т. 23, а.с. 39-41, CD диск, т. 23).

В Акті службового розслідування стосовно переведення коштів до ПАТ «Платинум Банк» від 27 лютого 2017 року, висвітлюються обставини перерахування 29 грудня 2016 року коштів у сумі 70 млн грн на рахунок Украероруху в ПАТ «Платинум Банк». Де зазначено, що на адресу Украероруху надійшов лист ПАТ «Платинум Банк» від 29 грудня 2016 року № 100/16092 з пропозицією збільшення відсотків річної ставки на поточному рахунку у гривні, на якому т.в.о. директора ОСОБА_12 було здійснено розпорядчий напис головному бухгалтеру про перерахування 70 млн грн на рахунок Украероруху в ПАТ «Платинум Банк». За поясненнями ОСОБА_12 дане рішення було обґрунтовано отриманням найвищого відсотку від розміщення тимчасово вільних коштів. ОСОБА_12 при тимчасовому виконанні обов?язків директора згідно з п. 1.4 посадової інструкції першого заступника директора, надаючи вказівку головному бухгалтеру про перерахування коштів до ПАТ «Платинум Банк», порушив наступні розпорядчі документи Украероруху: 

- наказ від 08 червня 2016 року № 173 (в частині пунктів 1.3, 1.4); 

- наказ від 28 грудня 2016 року № 418 (в частині пункту 1.1); 

- положення пункту 7.7 Статуту Украероруху щодо реалізації прав та виконання обов?язків в інтересах підприємства, додержання фінансової дисципліни (т. 10, а.с. 81).

Варто звернути увагу, що відповідно до висновків на зауваження до Акта ревізії позапланової виїзної ревізії ДП «Украерорух» щодо ст. 21 Акта, зазначається, що директором Украероруху було здійснено заходи щодо виконання окремих доручень МІУ. Так на підприємстві було видано організаційно розпорядчі документи, з метою належного виконання рекомендацій зазначених в окремих дорученнях Міністерства інфраструктури України: 1) наказ від 08 червня 2016 року № 173; 2) наказ від 28 грудня 2016 року № 418; 3) розпорядження від 05 квітня 2016 року № 20. Такі зауваження були прийняті Державною аудиторською службою в частині здійснення організаційних заходів з метою виконання рекомендацій зазначених в окремих дорученнях Міністерства інфраструктури України. Однак також було підкреслено, що не виконання цих заходів посадовими особами, що були визначені відповідальними в Украерорусі, не спростовують факти, викладені в акті (т. 8, а.с. 181).

Разом з тим, суд відхиляє доводи сторони обвинувачення щодо порушення  ОСОБА_12 таких актів.

1.Окремого доручення від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15, через встановлення строку для інформування Мінінфраструктури до 01 липня 2015 року. Тобто строк на виконання такого доручення сплинув до вчинення ОСОБА_12 інкримінованих дій.

2.Окремого дорученням від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16, оскільки зазначене втратило чинність на підставі окремого доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16.

3.Окремого доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16, оскільки у п. 2 окремого дорученням від 24 листопада 2016 року зазначено, що окреме доручення Мінінфраструктури від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16 слід вважати виконаним.

Також суд не погоджується зі стороною обвинувачення щодо порушень ОСОБА_12 постанови КМУ від 22 вересня 2016 року № 662, через те, що цей акт затверджує: (1) Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам спеціально уповноваженими на те особами в уповноважених банках, (2) Порядок проведення конкурсного відбору банків, який визначає процедуру підготовки та проведення Мінфіном конкурсного відбору банків, у яких одержувачам відкриваються поточні рахунки, через які здійснюється виплата. Отже, у будь-якому із двох актів не встановлений перелік правил для дій ОСОБА_12 , через що порушення постанови КМУ від 22 вересня 2016 року № 662 не може включатися у протиправні дії обвинуваченому.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_12 , даючи вказівку перерахувати 70 млн грн до ПАТ «Платинум Банк», діяв всупереч (1) наказу від 13 травня 2016 року № 64-О, (2) наказу від 08 червня 2016 року № 173, (3) окремого доручення від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16, (4) наказу від 28 грудня 2016 року № 418, які стосувалися ризикових дій ПАТ «Платинум Банку». Саме тому діяння ОСОБА_12 є такими, що суперечать зазначеним актам, тобто є протиправними.

Також суд констатує, що ОСОБА_12  діяв всупереч інтересам служби.

У своєму рішенні від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що службові злочини (за винятком давання хабара) пов`язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов`язків. Діяння, що становлять їх об`єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями.

Інтереси служби - це інтереси, які існують об`єктивно та які оцінюються на підставі об`єктивних критеріїв. Вони мають бути підкріплені нормативними актами, в яких зафіксовано мету заснування певного органу, призначення конкретної службової особи.

«Всупереч інтересам» служби означає, що діяння службової особи заподіює шкоду тим інтересам, суспільним відносинам, благам, задля підтримання яких у нормальному стані запроваджена посада відповідної особи, а сама вона наділена службовими повноваженнями. Це неодмінно пов`язано з порушенням нормальної (правильної, звичної) діяльності апарату керівництва установи.

Відповідно до статуту Украероруху, який затверджений наказом від 06 квітня 2016 року № 137, підприємство утворено з метою надання безпечного та економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування користувачам у Повітряному просторі, яке включає організацію повітряного руху, зв?язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації. Також, як вже зазначалося вище, виходячи із пп. 9.1-9.2 статуту основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток (т. 5, а.с. 139, т. 13, а.с. 19, т. 21, а.с. 3). 

Згідно з п. 1.4 посадової інструкції першого заступника директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22 грудня 2015 року за наказом Украероруху у разі відсутності директора, перший заступник директора тимчасово виконує його посадові обов`язки, має право першого підпису на банківських документах, відкривати рахунки та підписувати договори. 

Відповідно до розділу 4 інструкції перший заступник директора несе відповідальність, зокрема за: (1) неналежне виконання або невиконання наказів та розпоряджень директора та своїх посадових обов`язків, а також за невикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, у межах своїх повноважень; (2) у разі призначення його тимчасово виконуючим обов`язки директора несе персональну відповідальність за виконання основних статутних завдань Украероруху; (3) несе персональну відповідальність за винні дії, які спричинили шкоду та нанесли збитки підприємству. 

Зазначені положення частково доповнені у Розподілі обов`язків між першим заступником директора та заступниками директора (далі - Розподіл обов`язків), який затверджений наказом Украероруху від 06 травня 2016 року № 131.

Так, відповідно до п. 1.4 Розподілу обов`язків перший заступник директора у межах наданих повноважень та згідно з чинним законодавством України, Статутом Украероруху має право від імені та в інтересах підприємства підписувати вихідну кореспонденцію та службові листи з питань, визначених цим Розподілом, та вчиняти правочини, а саме: укладати та підписувати договори, угоди, додаткові угоди, контракти, запити, відповіді на запити, претензії, позовні заяви для подання в суди загальної юрисдикції, господарські та адміністративні суди всіх інстанцій. А згідно з п. 1.6 під час відсутності директора (відпустка, відрядження, хвороба тощо) виконує його обов`язки за умови оформлення розпорядчого документа.

Також відповідно до п. 1.5 Розподілу обов`язків перший заступник директора безпосередньо забезпечує та несе персональну відповідальність, зокрема за забезпечення дотримання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, створення безпечних і сприятливих умов праці, зміцнення договірної дисципліни і обліку, господарського розрахунку.

Отже, маючи службові повноваження та пов`язані із ними можливості ОСОБА_12 всупереч наявному наказу та окремому дорученню від Міністерства інфраструктури України та наказам Украероруху, надав розпорядження здійснити перерахунок коштів ПАТ «Платинум Банк» шляхом накладення резолюції із вказівкою перерахувати 70 млн грн. Такі дії ОСОБА_12 були протиправними та вчинені всупереч інтересам служби.

 

4.2.2.3. ОСОБА_12 своїми діями спричинив тяжкі наслідки державним інтересам

 

Після перерахування 29 грудня 2016 року до ПАТ «Платинум Банк» 70 млн грн, 30 грудня 2016 року було укладено додатковий договір до Договору № 26006302156001 банківського рахунку від 22 травня 2015 року з додатком (тарифи на розрахунково-касове обслуговування). Відповідно до додаткового договору, зокрема, встановлено нарахування процентів на залишки грошових коштів на поточних рахунках в національній валюті за умови, що середньоденний залишок за підсумками місяця 0-49 999 999 грн - 16,00%, 50 000 000 - 99 999 999 грн - 17,00%, від 100 000 000 грн - 18,00%. В примітках зазначено, що розмір процентної ставки (річних) діє лише за умови, якщо залишок на рахунку станом на 01 січня 2017 року буде складати не менше 250 000 000 (двісті п`ятдесят мільйонів грн). Цей Додатковий договір є невід`ємною частиною Договору № 26006302156001, набуває чинності з 01 січня 2017 року та діє до 10 січня 2017 року, тобто лише 10 днів.

Свідок ОСОБА_32 , яка у 2016 році обіймала посаду головного бухгалтера у судовому засіданні повідомила, що перерахування коштів підприємства на рахунки, відкриті в іншому банку здійснювався через електронну систему «Клієнт-банк». Після отримання документів з першим підписом, інформація набиралася в обліковій базі, вивантажувалася в «Клієнт-банк», перевірялася, після цього були накладені підписи і платіжні доручення відправлялися до виконання відповідному банку. Для відправлення такого доручення в системі «Клієнт-банк» необхідний перший та другий підпис (журнал судового засідання за 11 травня 2026 року, т. 22, а.с. 233, CD диск, т. 22).

Відповідно до платіжного доручення № 6059 від 29 грудня 2016 року на рахунок ПАТ «Платинум Банк» з рахунку АТ «Укрексімбанк» було перераховано 60 млн грн (т. 7, а.с. 119 (зв.), т. 20, а.с. 265). 

Відповідно до платіжного доручення № 6060 від 29 грудня 2016 року на рахунок ПАТ «Платинум Банк» з рахунку АТ «Укрексімбанк» було перераховано 10 млн грн (т. 7, а.с. 120).

Тобто здійснено перерахування коштів на загальну суму 70 000 000 грн.

Також, 11 січня 2017 року о 10:19 годині Украерорухом по програмі Клієнт-Банк направлені Банку на виконання платіжні доручення за № 90 та № 96 на перерахування з рахунку № НОМЕР_2 грошових коштів на суму 200 735 000, 0 грн та на суму 4 501 468, 86 євро на власний рахунок, відкритий в АБ «Укргазбанк». Однак, відповідно до вищенаведеного Акта всі зазначені платіжні доручення залишилися без виконання. Проведеною під час ревізії зустрічною звіркою в ПАТ «Платинум Банк» встановлена причина повернення без виконання платіжних доручень від 10 та 11 січня 2017, а саме посилання на статтю 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, якою передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. 

Відповідно до рішення НБУ від 10 січня 2017 року № 14-рш/БТ ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних (т. 6, а.с. 41).

11 січня 2017 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85 розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (т. 6, а.с. 42, т. 20, а.с. 91). 

Відповідно до виписок по особовим рахункам Украероруху з 22 травня 2015, станом на 11 січня 2017 року залишки коштів на поточних рахунках Украероруху, відкритих у ПАТ «Платинум Банк», складали: 270 744 626, 90 грн та 4 701 468,86 євро (т. 6, а.с. 54-100, т. 9, а.с. 3-4, т. 12, а.с. 118-125, т. 15, а.с. 22-67, т. 20, а.с. 189). 

На основі рішення правління Національного банку України від 23 лютого 2017 року № 95-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Платинум Банк»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2017 року № 743 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» (т. 10, а.с. 4). Украерорухом було подано заяву про визнання ДП кредитором від 09 березня 2017 року (т. 10, а.с. 56, т. 17 а.с. 74, т. 20 а.с. 95).

Згідно з довідкою ПАТ «Платинум Банк» від 13 червня 2017 року № 60- 02/5113- Л Украерорух включено до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24 квітня 2017 року № 1730, в сумі 404 062 195,34 грн, з віднесенням до сьомої черги (т. 10, а.с. 55). 

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 24 квітня 2017 року № 1730, було затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк» на загальну суму 6 969 930 347,10 грн із яких акцептовано 5 387 817 782,78 грн (т. 10, а.с. 7). Із них частково задоволено станом на 23 листопада 2020 року - 1 666 552 530 грн (т. 10, а.с. 10).

Разом з тим, відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від № 46-1135/21 від 26 січня 2021 року, враховуючи залишок майна (активів), яке обліковується на балансі Банку станом на 11 січня 2021 року, а також залишок незадоволених вимог кредиторів, вбачається за можливе здійснити часткове задоволення вимог кредиторів, а саме вимог Фонду, які акцептовані та віднесені до третьої черги реєстру кредиторів, що в свою чергу свідчить про відсутність майна для повного задоволення вимог кредиторів інших черг (т. 10, а.с. 16).

25 березня 2021 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 288 про затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «Платинум Банк» та звіту про виконання ліквідаційної процедури банку (т. 10, а.с. 22-28, 66-73).

Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про результати розгляду листа» № 49-5827/21 від 22 квітня 2021 року, підкреслено, що станом на дату затвердження ліквідаційного балансу реалізацію активів банку завершено, непродані активи в банку відсутні, усі можливі заходи, передбачені статтею 51 та статтею 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», спрямовані на задоволення вимог кредиторів здійснені. Частиною першою статті 52 зазначеного Закону передбачено, що вимоги до банку не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними (т. 10, а.с. 38). А листом від 12 травня 2021 року № 49-6583/21 Фонд повідомив Украерорух про те, що за результатами ліквідації ПАТ «Платинум банк» кошти в сумі 404 062 195,34 грн для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні (т. 10, а.с. 41).

Після цього Украерорух звертався до Державної аудиторської служби України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України з проханням надати обґрунтоване роз`яснення щодо наявності чи відсутності законних підстав для прийняття рішення про можливість списання дебіторської заборгованості ПАТ «Платинум Банк» у сумі 404 062 195, 34 грн та піднімав питання, серед іншого і на засіданні тимчасової комісії щодо розгляду дебіторської заборгованості від 10 червня 2021 року щодо можливості стягнення безнадійної дебіторської заборгованості (т. 10, а.с. 40, 43-54, 59-64).

Листом від 17 серпня 2021 року Міністерство інфраструктури України повідомляє, що не має повноважень щодо прийняття рішень та доведення їх до державних підприємств стосовно списання простроченої дебіторської заборгованості як безнадійної (т. 10, а.с. 77).

У листі від 17 серпня 2021 року № 1-15.1/6054/21 Украерорух повідомляє, що ними вжиті всі можливі заходи для стягнення дебіторської заборгованості з ПАТ «Платинум Банк» (т. 10, а.с. 31).

Питання щодо завдання ОСОБА_12 тяжких наслідків відображене у таких висновках:

1.Висновок експерта від 16 квітня 2018 року № 12-3/99се. Підтверджуються висновки, викладені в акті позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) за період з 01.01.2016 по 01.03.2017 в частині тимчасової (до моменту погашення) неможливості використання залишку у грошових коштів у господарській діяльності (виведення з обороту грошових коштів) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на загальну суму 404 062 195,34 грн. які залишились на рахунку у Банку, що в стані ліквідації (т. 15, а.с. 72). 

2.Висновок експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7. Відповідно до якого документально підтверджується розмір матеріальної шкоди (збитків) у сумі 404 062 195.35 грн, що встановлений в Звіті про результати аудиту ефективності управління майном Украероруху, що має фінансові наслідки для державного бюджету, затверджений рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-1 за період 2015-2017 років (№ 15, а.с. 96).

3.Висновок експертів № 8129/3411 від 26 лютого 2021 року. Підтверджуються висновки Рахункової палати України, наведені в Звіті про результати аудиту ефективності управління майном Украероруху, що має фінансові наслідки для державного бюджету, затвердженому рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 №22-1, що у зв`язку з процедурою ліквідації ПАТ «Платину Банк», Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів включено вимоги Украероруху в сумі 404 062 195,34 грн., задоволення яких буде здійснюватися в 7-й черзі за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, документально підтверджується (т. 15, а.с. 122, т. 20, а.с. 320).

4.Висновок Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6. У п. 6 резолютивної частини цього висновку зазначено, що висновки Рахункової палати України, викладені в Звіті про результати аудиту ефективності управління майном Украероруху, що має фінансові наслідки для державного бюджету, затвердженому рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22 - 1, в частині, що у зв`язку з ліквідацією ПАТ «Платинум Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Украерорух включено до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк» включено вимоги Украероруху, на підставі Заяви про визнання кредитором, в сумі 404 062 195,34 гривень (чотириста чотири мільйони шістдесят дві тисячі сто дев`яносто п`ять грн 34 коп.) документально підтверджується (т. 13, а.с. 248).

Суд констатує, що через правовий характер та вихід за межі компетенції експерта економіста питання про матеріальну шкоду (збитки) та хто із посадових осіб Украероруху винен у її спричинені не розглядалось у (1) висновку експерта від 16 квітня 2018 року № 12-3/99се, (2) висновку експертів № 8129/3411 від 26 лютого 2021 року, (3) висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6.

Разом з тим, у висновку експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 документально підтверджується розмір матеріальної шкоди (збитків) у сумі 404 062 195, 35 грн.

Напротивагу цьому у висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 констатується, що такі кошти є зобов`язанням Банку перед Украерорухом, а не матеріальною шкодою (збитками), оскільки у зв`язку з ліквідацією ПАТ «Платинум Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Украерорух включено до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк». Крім того, експерт зазначає, що дана заборгованість (зобов`язання Банку перед Украерорухом), в бухгалтерському обліку Украероруху відображена по Дебету рахунку: 18.185 «Інші необоротні активи» Украероруху за 2017 рік по контрагенту ПАТ «Платинум Банк», на зазначену суму, що говорить про виникнення іншого необоротного активу (грошові кошти) Украероруху, використання якого, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У висновку експертів № 8129/3411 від 26 лютого 2021 року також підтверджується факт обліку коштів на рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» (субрахунок 18.185 «Інші необоротні активи»). А також підкреслено, що згідно з вимогами п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Разом з тим висновку про наявність або відсутність матеріальної шкоди (збитків) експерти не доходять, посилаючись на правовий характер та вихід за межі компетенції.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (далі - П(С)БО 10), дебіторська заборгованість поділяється на поточну та довгострокову. Поточна - це та, що виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена протягом 12 місяців. 

Оскільки процедура ліквідації банку є довготривалою, кошти ДП «Украерорух» цілком правомірно (з точки зору техніки бухгалтерського обліку) переведені на Дебет субрахунку 18.185 «Інші необоротні активи».

Пункт 5 П(С)БО 10 встановлює дві умови для визнання дебіторської заборгованості активом: 

-може бути достовірно визначена її сума (у даному випадку це так - 404 062 195,34 грн);

-існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод.

Суд констатує, що формальне віднесення коштів на субрахунок довгострокової заборгованості автоматично не наділяє цю заборгованість реальною економічною цінністю. 

У бухгалтерському обліку розрізняють звичайну, сумнівну та безнадійну заборгованість. Безнадійна заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або за якою минув строк позовної давності.

У цьому контексті варто підкреслити, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з позовною заявою до пов`язаних з ПАТ «Платинум Банк» осіб про відшкодування шкоди (збитків). Рішенням Господарського суду м. Києва від 18 січня 2023 року відмовлено Фонду у задоволені позову (т. 10, а.с. 67). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року зазначене рішення скасували та повністю задовольнили позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Постановою встановлено, що рішення посадових осіб Банку про зміну строків, предметів застави та зменшення процентної ставки по кредитах нижче ринкових були необачними та марнотратними, що призвело до знецінення активів Банку та завдання збитків (т. 10, а.с. 228, т. 14, а.с. 8). 

Разом з тим, у матеріалах справи на час ухвалення вироку відсутні будь-які відомості щодо повернення коштів Украероруху. У вищенаведеному судовому рішенні констатовано, що Фонд гарантування вкладів довів факт втрати (знецінення) активів банку через дії його керівництва ще до визнання банку неплатоспроможним. Наявність такого дефіциту підтверджує, що для сьомої черги кредиторів (ДП «Украерорух») об`єктивна «ймовірність отримання економічних вигод» зникла ще у січні 2017 року.

Отже, утримання цієї дебіторської заборгованості на балансі ДП «Украерорух» не є свідченням збереження активу в економічному сенсі, а вимушеним виконанням фіскально-облікових формальностей. Ототожнення бухгалтерської фікції з відсутністю шкоди (збитків) у розумінні кримінального закону із оцінкою правового питання, як це зроблено у висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6, не відповідає дійсності. 

Неправомірною у цьому контексті є й констатація у висновку експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 матеріальної шкоди (збитків), оскільки таке рішення та встановлення винних у цьому осіб належить до виключної компетенції суду.

Враховуючи вищенаведене, суд визнає недопустимим доказом висновок експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 та висновок експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7.

З урахуванням зазначеного, суд констатує, що дебіторська заборгованість неплатоспроможного банку у даному випадку становить реальну матеріальну шкоду (збитки). Трансформація ліквідних грошових коштів державного підприємства у дебіторську заборгованість банку, що перебуває в стані ліквідації (7-ма черга кредиторських вимог) вже понад дев`ять років розцінюється судом як суспільно небезпечні наслідки. Відповідно накладення резолюції ОСОБА_12 щодо переказу коштів на суму 70 млн грн, є діями, які таку шкоду спричинили, після чого Украерорух фактично та юридично позбавлений права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що становить пряму економічну втрату.

Щодо причинно наслідкового зв`язку між діями і наслідками

Відповідно до основних положень кримінального права суспільно небезпечні наслідки можуть бути поставлені у вину особі лише за умови, що вони перебували в причинному зв`язку з її діями/бездіяльністю. 

Встановити причинний зв`язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками у цій справі означає дати відповідь на запитання: чи викликало діяння ОСОБА_12 саме цей наслідок і чи може останній бути поставлений йому у вину? Необхідно, таким чином, констатувати, що в об`єктивній дійсності шкідливий наслідок, який настав, викликаний діями саме цієї особи, а не діями інших осіб.

Причинний зв`язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку. Із цього випливають такі найважливіші вимоги: 

- причина (діяння) у часі повинна передувати наслідку;

- причина (діяння) не тільки має передувати наслідку в часі, а й викликати його;

- причинний зв`язок має місце лише у разі, коли діяння є головною, визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку;

- діяння перебуває у причинному зв`язку з наслідком, якщо воно з неминучістю викликає його настання.

У даному випадку діяння у формі надання резолюції ОСОБА_12 передувало завданню збитків. Надання резолюції у даному випадку є головною, визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку, оскільки саме через дії, вчинені всупереч існуючим обмеженням щодо перерахування коштів на рахунок ПАТ «Платинум Банк» та визнання його неплатоспроможним державне підприємство остаточно втратило можливість повернути кошти. 

Хоча саме по собі перерахування коштів у ПАТ «Платинум Банк» не спричинило завдання збитків за своїм фактом, однак моментальне переведення його у стан неплатоспроможних унеможливило виведення зазначених коштів та з неминучістю призвели до наслідків для ДП «Украерорух». Зазначене не підтверджує той факт, що між діями ОСОБА_12 та визнанням ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним існує причинно-наслідковий зв`язок, а акцентує увагу на тому факті, що надання розпорядження перерахувати кошти за дванадцять днів до визнання ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним з урахуванням подій які висвітлені вище та передували цьому, з урахуванням протиправності цієї резолюції з неминучістю призвели до наслідків у вигляді неповернених Украероруху 70 млн грн.

Щодо обов`язкової кваліфікуючої ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у виді настання тяжких наслідків, тобто таких наслідків, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, колегія суддів зазначає таке.

Виходячи зі змісту пункту 5 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у кримінальному законодавстві для мети кваліфікації злочину неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього ж Кодексу для відповідного року, тобто у розмірі 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатної особи визначено у розмірі 1378 гривень 00 копійок. Таким чином, податкова соціальна пільга в 2016 році складала 1378 гривень 00 копійок * 50% = 689 гривень 00 копійок.

Відтак, тяжкими наслідками для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 364 КК України вважаються наслідки, які перевищують 689 гривень * 250 = 172250 гривень.

Таким чином, у розумінні примітки 4 до ст. 364 КК України перерахування Украерорухом грошових коштів у сумі 70 млн грн на підставі резолюції ОСОБА_12 , що унеможливило їх повернення, потягнуло за собою настання для зазначеного державного підприємства тяжких наслідків.

 

4.2.3. Стороною обвинувачення не доведено, що у діях ОСОБА_12 наявна суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

 

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, вчиняється лише умисно

Вказівка на мету злочину у цій же диспозиції дає підстави вважати, що зловживання владою або службовим становищем вчинюється з прямим умислом.

4.2.3.1. Для того щоб з`ясувати чи відбулося вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, умисно, слід відповісти на такі запитання:

1) Чи усвідомлює особа характер свого діяння?

У даному випадку це означає усвідомлення ОСОБА_12 , що своїми діями він порушив охоронюваний кримінальним законом об`єкт та розумів характер шкоди від вчиненого діяння. Наявність такого усвідомлення нерозривно пов`язана зі знанням (розумінням) протиправності вчинюваних діянь, що розкрито у розділі 4.4 Вироку; 

Крім того, характер усвідомлених дій, вбачається також і крізь призму окремого доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16, не зважаючи на те, що суд не встановив порушення такого при накладанні ОСОБА_12 резолюції. Ним доручалось розглянути можливість щодо переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, що відповідають новим критеріям (банки з високим рівнем надійності). Хоча таке окреме доручення вважається виконаним на час накладення резолюції, ознайомлення із ним першого заступника директора підтверджує обізнаність ОСОБА_12 із економічно ризикованою ситуацією, яка мала місце у відносинах із ПАТ «Платинум Банк».

Підтвердженням ознайомлення ОСОБА_12 із цим дорученням є Акт про результати проведення перевірки діяльності ДП «Украерорух» від 17 травня 2017 року, де підкреслено, що комісія встановила, що безпосередньо ОСОБА_12 надано резолюцію «До виконання та надання пропозицій» до окремого доручення Міністра інфраструктури України ОСОБА_33 від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16. Таким чином, станом на 03 жовтня 2016 року перший заступник директора ОСОБА_12 володів інформацією щодо нестабільної ситуації на ринку банківських послуг України та необхідності переходу на розрахунково-касове обслуговування банків, які відповідають критеріям, зазначеним у постанові Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662. Проте, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_12 зазначив, що (цитата): «... протягом 2016 року та до 11.01.2017 у мене не було жодної інформації щодо погіршення показників діяльності ПАТ «Платинум Банк» та невідповідності його певним критеріям. Про неплатоспроможність ПАТ «Платинум Банк» я дізнався 11.01.2017 на підставі відповідного рішення НБУ...». Комісія зазначила, що у своїх поясненнях ОСОБА_12 надав інформацію, яка не відповідає дійсності, оскільки 03 жовтня 2016 року та у подальшому останній був поінформований про нестабільну ситуацію на ринку банківських послуг та необхідність перегляду недержавних банківських установ, у яких відкриті поточні рахунки Украероруху (т. 2, а.с. 136 (зв.), т. 16, а.с. 181, т. 20, а.с. 173). Лист контролю виконання документа, на якому ОСОБА_12 своєю резолюцією визначив відповідальних за виконання осіб, міститься у т. № 5, а.с. 178 матеріалів справи. 

Характер усвідомлених дій, вбачається і крізь призму окремого доручення від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16 (рекомендації щодо відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до І та II груп банків). Суд також констатував відсутність порушення ОСОБА_12 цього окремого доручення, однак у матеріалах справи наявні матеріали, які підтверджують ознайомлення із ним, тобто наявність у ОСОБА_12 розуміння ситуації щодо банків та усвідомлення рекомендацій від Міністерства інфраструктури України. 

Так, відповідно до п. 3 розпорядження Украероруху про організацію розрахунково-касового обслуговування від 05 квітня 2016 року № 20 на ОСОБА_12 покладено контроль за виконанням зобов`язань на уповноважених осіб розробити фінансову політику Украероруху до 14 травня 2016 року та надати пропозиції до неї до 11 травня 2016 року з урахуванням рекомендацій МІУ від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16. Відповідне розпорядження було погоджене із ОСОБА_12 , підтвердженням чого є його підпис у кінці наказу, що свідчить про обізнаність останнього із окремим дорученням від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16 (т. 5, а.с. 30 (зв.)). 

2) Чи передбачає особа наслідки своєї поведінки?

ОСОБА_12 передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, будучи ознайомленим із актами, які вказують на ризиковість діяльності ПАТ «Платинум Банк», але легковажно розраховував на їх відвернення, бажаючи отримати додаткові відсотки за вклад у такому банку на короткостроковий період, на час новорічних свят.

Так, ОСОБА_12 під час допиту у судовому засіданні повідомив, що рішення про перерахування 70 млн грн було зумовлене економічною вигодою: державні банки пропонували 12-13% річних, тоді якПАТ «Платинум Банк» - 16-17%. Завдяки цій операції підприємство мало отримати близько 1,5 млн грн додаткового доходу за короткостроковий період (до 10 січня 2017 року) (журнал судового засідання за 25 липня 2026 року, т. 23, а.с. 115-116, CD диск, т. 23).

3) Чи бажає особа настання наслідків у вигляді одержання неправомірної вигоди?

ОСОБА_12 не бажав наслідків у вигляді одержання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк».

У контексті висвітлення суб`єктивної сторони згаданого кримінального правопорушення, слід звернути увагу на позицію, яка викладена у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 лютого 2025 року у справі № 757/11969/18-к, провадження № 51-5885кмо19, де об`єднана палата поставила перед собою завдання вирішити питання про те, чи має вирішальне значення для інкримінування особі складу зловживання владою або службовим становищем встановлення домовленостей між службовою особою та вигодонабувачем, який отримав у результаті зловживання будь-яку неправомірну вигоду.

Дослідивши це питання, колегія дійшла висновку, що головним для складу злочину, передбаченого ст. 364 КК, є усвідомлене вчинення зловживання владою або службовим становищем. Якщо суб`єкт цього злочину вчинює певні діяння всупереч інтересам служби, і внаслідок цього інша фізична або юридична особа безпідставно незаконно отримує нематеріальні або матеріальні блага, то це є достатньою підставою для інкримінування особі складу злочину, передбаченого ст. 364 КК, якщо у вчиненому наявні всі інші ознаки цього складу. Разом з цим, важливо враховувати, що не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами. Таке помилкове діяння не характеризуватиметься умисною формою вини, яка вочевидь є обов`язковою для складу зловживання.

Колегія суддів у зазначеній постанові підкреслює, що об`єкт відповідного кримінально караного діяння страждає незалежно від зв`язків між службовою особою, яка є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 364 КК, та вигодонабувачем. Службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж навпаки їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою.

Стаття 19 Конвенції ООН проти корупції констатує, що на відміну від одержання неправомірної вигоди або зловживання впливом, які вимагають доведення взаємодії між двома або більше особами, зловживання владою або службовим становищем зосереджується виключно на діях та намірах службової особи, яка ймовірно вчинила правопорушення. Таким чином, ст. 19 Конвенції вимагає лише доведення того, що службова особа вчинила злочинні дії без необхідності встановлювати поведінку інших осіб, які могли, наприклад, пропонувати гроші в обмін на послуги.

Виходячи із викладеного, об`єднана палата констатує, що факт наявності або відсутності певних домовленостей чи зв`язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК.

З урахуванням цього, ймовірний зв?язок обвинуваченого із представниками ПАТ «Платинум Банк», напередодні перерахування коштів (т. 6, а.с. 145; т. 23, журнал судового засідання а.с. 115-116, 123-124)., не може свідчити, як про наявність кваліфікуючих ознак діяння передбаченого ст. 364 КК України, так і про відсутність такого зв?язку, як підставу визнання невинуватою особу за ознаками ст. 364 КК України.

Водночас, за наявності прямих доказів домовленості між такими суб?єктами, сукупно з іншими доказами, Суд мав би переконливі дані прямого умислу на заподіяння шкоди.

Досліджені матеріали справи не дають можливість встановити мотив у обвинуваченого щодо переказу коштів до ПАТ «Платинум Банк» та бажання вказаних наслідків у вигляді одержання неправомірної вигоди банком або його бенефіціарами, як вольової ознаки суб`єктивної сторони кримінального правопорушення. Це питання має розкриватися сукупно із одержанням обвинуваченим або третіми особами неправомірної вигоди. 

 

4.2.3.2.  ОСОБА_12 не діяв з метою одержання ПАТ «Платинум Банк» неправомірної вигоди

Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, під «неправомірною вигодою» слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Так, у доповідній записці від 28 листопада 2016 року та пояснювальній записці від 28 листопада 2016 року від Директора банківського нагляду (т. 14, а.с. 54, 104) підкреслено, що правлінням НБУ від 12 лютого 2015 року № 103/БТ (зі змінами), запроваджено особливий режим контролю за діяльністю ПАТ «Платинум Банк» до повного виконання зобов`язань перед НБУ та кредитними договорами. Рішенням Правління НБУ від 02 червня 2016 року № 48-рш/БТ (зі змінами) ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. Однак, виходячи із Рішення Правління НБУ від 28 листопада 2016 року діяльність ПАТ «Платинум Банк» була визнана такою, що відповідає законодавству а згадане рішення від 02 червня 2016 року № 48-рш/БТ визнано таким, що втратило чинність (т. 14, а.с. 94). 

Порівнюючи інформацію про діяльність ПАТ «Платинум Банк» та пропозиції щодо подальшого нагляду (за станом на 01 листопада 2016 року та на 01 грудня 2016 року), можна дійти висновку, що значення нормативу миттєвої ліквідності (H4) становило 37,56% та 40,16% відповідно (при нормативному значенні не менше 30%, установленому для спеціалізованого ощадного банку), водночас ризики відтоку коштів залишалися (т. 14, а.с. 61, 65). 

Згідно із інформацією про діяльність ПАТ «Платинум Банк» станом на 25 листопада 2016 року у зв`язку з від`ємним значенням РК інші нормативи та ліміти, базою розрахунку яких є РК, також порушені (нормативи Н2, Н7, H8, 9 та ліміт Л13-2) та недотримано значення (H6) фактично - 57,77% (нормативне значення не менше 60%) (т. 14, а.с. 97).

Однак, відповідно до звіту про моніторинг банку ПАТ «Платинум Банк», станом на 23 грудня 2016 року наявний високий рівень ліквідності: банком недотримано значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) - 25,13% (при нормативному значенні не менше 30%), що є наслідком суттєвого зменшення обсягів ВЛА (коштів на коррахунку в НБУ та касі), порівняно з 01 грудня 2016 року, на 129 млн грн (до 143 млн грн), в основному внаслідок відпливу коштів клієнтів, повернення вкладів та відсотків за вкладами фізичних осіб, стабкредиту та відсотків за ним, повернення коштів АТ «ОЩАДБАНК» та відсотків за ними тощо (т. 14, а.с. 74). 

Наявний ризик ліквідності до цього підтверджував і той факт, що середньоарифметична сума залишків коштів на кореспондентському рахунку у НБУ є меншою, ніж розрахована резервна база за період визначення. Так, за період з 11 жовтня 2016 року по 10 листопада 2016 року середньоарифметична сума залишків коштів на кореспондентському рахунку банку у НБУ була меншою на 95 млн грн (т. 14, а.с. 84), а за період з 11 листопада 2016 року по 10 грудня 2016 року на 111 млн грн, що є підтвердженням високого ризику ліквідності (т. 14, а.с. 74).

Протягом грудня 2016 року банком допущені порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) 7 випадків та короткострокової ліквідності (Н6) 2 випадки. Водночас, надходження 29 грудня 2016 року коштів на поточні рахунки ТОВ «Львівські Автобусні Заводи» в сумі 119, 7 млн грн (04 січня 2017 року клієнтом перераховано 79 млн грн в інший банк) та ДП «Украерорух» 70,0 0млн грн дозволило банку усунути порушення цих нормативів. Проте, поступове зменшення коштів зазначених підприємств, знову призвело до порушень нормативів ліквідності ((1) інформація про діяльність ПАТ «Платинум Банк» та пропозиції щодо подальшого нагляду (за станом на 01 січня 2017 року) (т. 14, а.с. 57), (2) звіт про моніторинг банку ПАТ «Платинум Банк» від 01 січня 2017 року (т. 14, а.с. 69) та (3) із інформація про діяльність ПАТ «Платинум Банк» від 10 січня 2017 року).

Прикметно, що станом на 01 грудня 2016 року Украерорух був найбільшим кредитором ПАТ «Платинум Банк» на загальну суму заборгованості 338 520 000 грн, що становило 4,53 % від зобов`язань банку (т. 14, а.с. 80). 

Крім того, згідно із доповідною запискою від 05 січня 2017 року від Директора банківського нагляду (станом на 03 січня 2017 року), у серпні 2016 року ОСОБА_34 подав до Національного банку пакет документів для погодження набуття істотної участі у банку в розмірі більше 75% через підконтрольні йому компанії, однак НБУ не погоджував йому придбання акцій банку з огляду на неподання окремих документів, зокрема, через відсутність дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію. Антимонопольний комітет у грудні 2016 року повернув без розгляду пакет документів щодо набуття Борисом Кауфманом контролю у ПАТ «Платинум Банк» (т. 14, а.с. 50, 133). Цей факт також підтверджується і у витязі з протоколу № 89/БТ засідання Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року (т. 22, а.с. 28). 

Таким чином, підсумовуючи зазначене, можна дійти висновку, що ПАТ «Платинум Банк» на кінець 2016 року мав проблеми із ліквідністю, які підтверджувались відповідними нормативами. 

Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості які б підтверджували ознайомлення ОСОБА_12 із документами щодо стану ліквідності ПАТ «Платинум Банк» на час накладання резолюції. Вся досліджена інформація та висновки про ліквідність банку датовані січнем 2017 року, тобто вже після перерахування коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_12 , як в.о. директора Украероруху, передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків, будучи ознайомленим із (1) наказом від 13 травня 2016 року № 64-О, (2) наказом від 08 червня 2016 року № 173, (3) наказом від 28 грудня 2016 року № 418, однак легковажно розраховував на повернення цих коштів з урахуванням відомостей, які він мав щодо ПАТ «Платинум Банк», і 29 грудня 2016 року наклав свою резолюцію щодо перерахування 70 млн грн ПАТ «Платинум Банк». Проте Суд не може констатувати, що ОСОБА_12 діяв з метою одержанням ПАТ «Платинум Банк» неправомірної вигоди у формі підвищення його ліквідності.

Свідок ОСОБА_15 , яка з лютого 2016 року по липень 2017 року працювала в ДП «Украерорух» на посаді заступника директора з економіки і фінансів, у судовому засіданні пояснила, що переказ коштів на 10 днів, це звичайна операція та звичайна практика і між банками і підприємствами (журнал судового засідання за 16 березня 2026 року, т. 22, а.с. 215-217, CD диск, т. 22).

Також свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні повідомив, що йому як начальнику служби безпеки Державного підприємства «Украерорух» не надходила інформація про випадки, щоб хтось пропонував будь-яку винагороду, неправомірну вигоду чи будь-які нематеріальні чи матеріальні преференції ОСОБА_12 за розміщення грошових коштів ДП «Украерорух» на поточних рахунках, відкритих саме в «Платинум Банку». Так само як і не було інформації щодо того, чи був особисто ОСОБА_12 у 2016 році зацікавлений врятувати ПАТ «Платинум Банк» від банкрутства, використовуючи своє службове положення в ДП «Украерорух» та надані йому службові повноваження (журнал судового засідання за 13 травня 2026 року, т. 23, а.с. 77-79, CD диск, т. 23).

Для вірної оцінки перерахування коштів, з точки зору мети надання неправомірної вигоди, Суд враховує й ту обставину, що договір між ДП «Украерорух» та ПАТ «Платинум Банк» про банківське обслуговування на розміщення коштів був чинним на момент перерахування коштів, ПАТ «Платинум Банк» не був позбавлений ліцензії, намір НБУ про ухвалення рішення про визнання ПАТ «Платинум Банк» не поширювався та не приймався. 

Таким чином, Суд констатує, що у матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_12 діяв з метою одержання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк».

Суд підкреслює, що обов`язок доведення винуватості особи та кожної обставини, на яку посилається сторона обвинувачення, покладається виключно на прокурора. Саме сторона обвинувачення зобов`язана довести належними, допустимими та достатніми доказами всі фактичні твердження, викладені в обвинувальному акті.

Твердження cторони обвинувачення про одержання неправомірної вигоди, підлягають обов`язковому доказуванню в загальному порядку.

Такі обставини мають підтверджуватися прямими або непрямими доказами, зокрема, показаннями свідків, документами, матеріалами листування, процесуально зафіксованими повідомленнями, аудіо- чи відеозаписами або іншими належними доказами, які б об`єктивно підтверджували сам факт умисного отримання такої неправомірної вигоди.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що у діях ОСОБА_12 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме його суб`єктивна сторона.

У зв`язку з чим, суд переходить до вирішення інших питань, передбачених ст. 368 КПК, зокрема, щодо можливості перекваліфікації дій ОСОБА_12 за іншою статтею закону України про кримінальну відповідальність.

 

V. Дії ОСОБА_12 підлягають перекваліфікації за ч. 2 ст. 367 КК України

 

Слід зазначити, що юридична оцінка діяння у межах пред`явленого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України). Тобто, ухвалюючи вирок, суд повинен надати оцінку тому, чи містить певне діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений. 

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Частина третя вказаної статті передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тобто перекваліфікація кримінального правопорушення судом допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.

Верховний Суд у своєму рішенні від 19 жовтня 2021 року у справі № 552/2540/20 вказав, що закриття судом кримінального провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства. Відмова держави від кримінального переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого кримінального-караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено обвинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного, а особу, якій завдано шкоду, поставить у становище правової незахищеності і створить умови для повторної віктимізації.

Саме тому колегія суддів Вищого антикорупційного суду переходить до питання щодо перекваліфікації дій ОСОБА_12 судом.

Ч. 2 ст. 367 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, спеціальний, що вже було предметом дослідження колегією суддів у розділі 4.2.1. Вироку. 

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, складається з трьох обов`язкових елементів - (1) суспільно небезпечного діяння - невиконання (бездіяльність) або неналежне виконання (дія) службових обов`язків, яке сталося через несумлінне ставлення до них, (2) суспільно небезпечних наслідків, (3) причинно-наслідкового зв`язку між зазначеним діянням та його наслідками.

У постанові від 16 серпня 2021 року (справа № 484/1376/18) ВС зазначив, що кримінальна відповідальність за службову недбалість (стаття 367 КК) настає лише у випадку, коли дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично було включено (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

У постанові від 31 липня 2024 року (справа № 742/3620/21) ВС зауважив, що для висновку про наявність у діях особи об`єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити, які конкретні обов`язки і в якому порядку вона повинна була виконати в тій обстановці, що існувала на час вчинення злочину, та чи мала вона реальну можливість для їх виконання. ВС при цьому зауважив, що відповідальність за статтею 367 КК настає лише тоді, коли службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином. Така можливість зумовлена об`єктивними та суб`єктивними факторами.

Вказані дії також вже були предметом дослідження у розділі 4.3-4.5 вироку, де колегія суддів дійшла висновку про те, що саме резолюцією т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_12 , всупереч наказу та окремому дорученню від Міністерства інфраструктури України та наказам Украерорух, надано розпорядження щодо перерахування коштів до ПАТ «Платинум Банк».

Суспільно небезпечні наслідки від учинених ОСОБА_12 дій спричинили шкоду Украероруху на суму 70 млн грн. Детальний аналіз таких наслідків міститься у розділі 4.5 цього вироку.

Також колегія суддів наголошує, що у цьому випадку має місце причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_12 та наслідками. Варто підкреслити, що діяння службової особи, яке входить до об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, не здатне безпосередньо спричинити шкоду. Шкідливий результат під час подій настає, як правило, внаслідок впливу сторонніх (які породжуються поза волею винного) чинників - неправомірної поведінки інших осіб тощо.

У цьому випадку такими діями стали рішення посадових осіб Банку про зміну строків, предметів застави та зменшення процентної ставки по кредитах нижче ринкових, які були необачними та марнотратними, що призвело до знецінення активів Банку та завдання збитків (Постанова Північного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року).

 

Об`єктом кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність, зокрема і державних підприємств та їх службових осіб, а додатковим безпосереднім об`єктом у даній ситуації є охоронювані законом державні інтереси. Таким об`єктом у даному випадку можуть бути лише права та інтереси матеріального характеру або ж заподіяння шкоди яким має матеріальний еквівалент у розмірі, що у двісті п`ятдесят та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Варто підкреслити, що у даному випадку відбулося порушення як додаткового об`єкта, так і основного. Деталізація додаткового об`єкта даного кримінального правопорушення, та їх вираження висвітлено у п. 4.2.2.3, у контексті висвітлення наслідків кримінального правопорушення.

Щодо суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, слід зазначити, що службова недбалість може вчинятися лише через несумлінне ставлення особи до своїх службових обов`язків, про що прямо зазначено у ч. 1 цієї статті.

Таким чином, психічне ставлення службової особи до наслідку у цьому випадку може оцінюватися, як необережне.

Відповідно до ст. 25 КК України необережність поділяється на кримінальну протиправну самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість.

Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Для кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 367 КК України має бути встановлено, що службова особа мала об`єктивну (реальну) можливість ознайомитися із тими службовими обов`язками, володіти відповідною інформацією, порушення (неналежне виконання/нехтування) яких призвело до настання тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам. 

У цій ситуації ОСОБА_12 передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, володів відомостями про необхідність виведення коштів з рахунків, відкритих у ПАТ «Платинум Банк», але легковажно розраховував на відвернення негативних наслідків, перерахувавши кошти на короткий термін з 29 грудня 2016 року по 10 січня 2017 року на час новорічних свят. Детальніше факт усвідомлення ОСОБА_12 застережень від Міністерства інфраструктури України та ознайомлення із наказами Украероруху щодо виведення коштів висвітлено у розділі 4.2.2.2. цього вироку, де наголошено, що ОСОБА_12 не дотримався вимог наказу Міністерства інфраструктури України та наказів Украероруху, не проявив належної сумлінності при здійсненні своїх повноважень, допустивши вибуття із активів Украероруху коштів.

У контексті висвітлення суб`єктивної сторони вчиненого кримінального правопорушення колегія суддів зазначає про не усвідомлення ОСОБА_12 при накладенні резолюцій на перерахунок коштів до ПАТ «Платинум Банк» настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння. 

Не зважаючи на те, що операції між Украерорухом та ПАТ «Платинум Банк» неодноразово контролювалися Міністерством інфраструктури України та керівником підприємства.

Так, на час накладання резолюції про перерахування коштів, стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_12 володів відомостями про фінансовий стан банку та можливе прийняття рішення НБУ про віднесення ПАТ «Платинум Банка» до неплатоспроможного. 

Водночас самі обмеження, які існували на підприємстві щодо виведення коштів та невжиття достатніх заходів з перевірки реальних ризиків такого перерахування, на думку Суду, вказують на те, що ОСОБА_12 не розраховував, що тяжкі наслідки настануть, через своєчасне повернення коштів на рахунки відкриті у державних банках, і ніякої втрати коштів не настане, проте мав і повинен був передбачити такі наслідки. Отже, ОСОБА_12 діяв необережно.

Встановивши наявність необхідних ознак складу відповідного кримінального правопорушення у діянні ОСОБА_12 , суд доходить висновку про необхідність перекваліфікації дій останнього з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України та визнати, що ОСОБА_12 вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконав, як службова особа службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, наклав резолюцію на перерахування 70 млн грн на рахунки відкриті у ПАТ «Платним Банк», чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересів державного підприємства.

 

VI. Дослідивши матеріали кримінального провадження Суд визнає всі докази, наведені у розділі IV вироку допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством, крім (1) висновку експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 та (2) висновку експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 з причин, зазначених у пункті 4.5 цього вироку.

 

 

 

VIІ. Мотиви суду неврахування окремих доказів повністю або в частині

 

Колегія суддів не бере до уваги матеріали, надані стороною обвинувачення, які не містять відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_12 , тобто є неналежними доказами або не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні а саме документів із:

Тому 5 матеріалів справи:

- окреме доручення від Міністерства інфраструктури України від 11 січня 2017 року №  30/10/11-16 та лист про надання пояснень на нього від ДП «Украерорух від 11 січня 2017 року № 1- 12- 103 ( т. 5, а.с. 73, 76, т. 16, а.с. 128-130, т. 17, а.с. 78-81);

- лист Міністерства інфраструктури України від 02 лютого 2016 року № 919/10/10-16 (т. 5, а.с. 83);

- наказ ДП «Украерорух» від 11 січня 2017 року № 22/о (т. 5, а.с. 83 (зв.)-84);

- наказ ДП «Украерорух» від 29 січня 2015 року № 23  з додатками (т. 5, а.с. 92 (зв.)-95, 161-163, т. 20, а.с. 162-170, т. 21, а.с. 107-115);

- наказ ДП «Украерорух» від 23 лютого 2015 року № 63 з додатками (т. 5, а.с. 95 (зв.)-96 (зв.));

- наказ ДП «Украерорух» від 13 березня 2015 року № 86 з додатками (т. 5, а.с. 97-98) ;

- наказ ДП «Украерорух» від 13 січня 2017 року № 13 з додатками ( т. 5, а.с. 123-124, т. 20, а.с. 124-129, т. 21, а.с. 28-33);

Тому 6 матеріалів справи:

- заява про обмін іноземної валюти № 1 від 10 листопада 2015 року (т. 6, а.с. 100 (зв.));

Тому 7 матеріалів справи:

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 04 листопада 2016 року № 100/13528 (т. 7, а.с. 11 (зв.)- 12);

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 23 листопада 2016 року № 20-03-33/194-К7 із листом від 28 листопада 2016 року № 5351 про його анулювання (т. 7, а.с. 12 (зв.)-13, 14 (зв.)-15);

- лист ДП «Украерорух» від 27 жовтня 2016 року № 1-16.4/2375 із додатками (т. 8, а.с. 25 (зв.)-26 (зв.));

Тому 16 матеріалів справи:

- лист ДП «Украерорух» від 23 січня 2017 року № 1-12-230 (т. 16, а.с. 134-137);

- окреме доручення Міністерства інфраструктури України від 20 січня 2017 року № 66/07- 1/11- 17 ( т. 16, а.с. 138, т. 17, а.с. 100-101);

- службова записка від 16 січня 2017 року № 28/11/18-17 (т. 16, а.с. 139-140, т. 17, а.с. 102-103);

- лист Міністерства інфраструктури України від 20 березня 2017 року № 1219/11/14-17 (т. 16, а.с. 141);

- лист ДП «Украерорух» від 31 березня 2017 року № 1-12-1212 з додатками (т. 16, а.с. 142-147);

- окреме доручення Міністерства інфраструктури України від 24 лютого 2017 року № 179/07 - 1/11 - 17 (т. 16, а.с. 148);

- лист Міністерства інфраструктури України від 30 січня 2017 року № 408/11/14 - 17 (т. 16, а.с. 149);

- лист ДП «Украерорух» від 08 серпня 2017 року № 1-27-2999 (т. 16, а.с. 150);

- резолюція від 09 лютого 2017 року до документів № 487/0/17-ел від 08 лютого 2017 року та № 4932/0/7-17 від 09 лютого 2017 року (т. 16, а.с. 151);

- лист ДП «Украерорух» від 16 лютого 2017 року № 1-12-542 (т. 16, а.с. 152);

- лист ДП «Украерорух» про надання інформації стосовного службового розслідування у відповідь на лист № 126/07-1/11-17 від 06 лютого 2017 року (т. 16, а.с. 153);

- лист ДП «Украерорух» від 21 березня 2017 року № 1- 12-1050 (т. 16, а.с. 154 - 155);

- лист ДП «Украерорух» від 30 травня 2017 року № 1-12-1957 (т. 16, а.с. 156);

- лист ДП «Украерорух» від 06 червня 2017 року № 1-14-2010 (т. 16, а.с. 157-158);

- лист Міністерства інфраструктури України від 30 травня 2017 року № 14 - 2/6446-17 (т. 16, а.с. 159);

- лист Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2017 року № 11/9646 - 17 (т. 16, а.с. 160);

- лист ДП «Украерорух» від 06 червня 2017 року № 1-14-2010 (т. 16, а.с. 161-162);

- лист ДП «Украерорух» від 19 червня 2017 року № 1-14-2194 (т. 16, а.с. 163-164);

- лист ДП «Украерорух» від 27 березня 2017 року № 1-14-1140 (т. 16, а.с. 167);

- лист Національного банку України від 11 липня 2017 року № 20-0009/47852 (т. 16, а.с. 168); 

- лист Національного банку України від 03 квітня 2017 року № 20-0009/24352 ( т. 16, а.с. 169-170);

- лист ДП «Украерорух» від 13 лютого 2017 року № 1-14-491 (т. 16, а.с. 171-172);

- лист Національного банку України № 41-0009/14341 (т. 16, а.с. 173);

- лист ДП «Украерорух» від 11 січня 2017 року № 1 -14-102 (т. 16, а.с. 174-175);

- лист Національного банку України від 26 січня 2017 року від № 20-0009/6329 (т. 16, а.с. 176-177);

- лист Національного банку України від 27 січня 2017 року від № 20-0009/6757 (т. 16, а.с. 178-179);

- запит Національного антикорупційного бюро України від 29 серпня 2017 року № 0422-142/8038 із відповідями (т. 16, а.с. 201-245); 

Тому 17 матеріалів справи:

- лист Міністерства інфраструктури України від 29 березня 2017 року  №  11/3779 - 17 з листом контролю виконання документа в ДП «Украерорух» (т. 17, а.с. 36-37);

- лист Міністерства інфраструктури України від 20 березня 2017 року № 1219/11/14-17 з відповіддю ДП «Украерорух» від 21 березня 2017 року № 1-12-1050 та додатками (т. 17, а.с. 38-73, т. 20, а.с. 307-308);

- лист ДП «Украерорух» від 23 лютого 2018 року № 1-14-907 (т. 17, а.с. 85-86);

- заява Міністра інфраструктури України ОСОБА_33 до Генеральної прокуратури України (т. 17, а.с. 87-88);

- аркуші із інформацію про членів щотижневих нарад ДП «Украерорух» (т. 17, а.с. 89-90);

- телефонний довідник Кабінету Міністрів України, міністерств, аеропортів цивільної авіації (т. 17, а.с. 89-89);

- доповідна записка на адресу Міністра інфраструктури України від 11 липня 2018 року № 655/14/18-18 з листом резолюції (т. 17, а.с. 104-112);

- наказ ДП «Украерорух» від 03 серпня 2018 року № 476 (т. 17, а.с. 113-114);

- наказ ДП «Украерорух» від 15 серпня 2018 року № 503 з додатком (т. 17, а.с. 115-122);

- наказ ДП «Украерорух» від 01 березня 2017 року № 73 з додатком ( т. 17, а.с. 159, 161-162, т. 20, а.с. 207-216, т. 21, а.с. 34-41);

- аркуш А4 «Повернення коштів підприємства з недержавних банківських установ » (т. 17, а.с. 164);

- роздруківка відомостей щодо засідання ради підприємства ДП «Украерорух» (т. 17, а.с. 165-179);

Тому 18 матеріалів справи:

- посадова інструкція керівника апарату ДП «Украерорух» від 04 травня 2016 року № 10.1-45-47 (т. 18, а.с. 66-71);

- табелі обліку робочого часу ДП «Украерорух» (т. 18, а.с. 77-243);

Тому 20 матеріалів справи:

- службова записка  ОСОБА_36 від 28 лютого 2017 року № 7-06-188 (т. 20, а.с. 65);

- службова записка ОСОБА_37 від 11 вересня 2017 року № 13-01-425 (т. 20, а.с. 66);

- службова записка ДП «Украерорух» від 14 січня 2019 року № 11-06-12 (т. 20, а.с. 67 - 68);

- службова записка ОСОБА_36 від 11 вересня 2017 року № 07-06-824 з додатками (т. 20, а.с. 69-71);

- електронна переписка ОСОБА_36 (т. 20, а.с. 72-78);

- наказ ДП «Украерорух» від 20 березня 2017 року № 92 з додатком (т. 20, а.с. 79 - 83, 243-246);

- лист ДП «Украерорух» від 07 грудня 2018 року № 1-16-5960 та відповідь від на нього від НБУ від 29 грудня 2018 року № 57-0009/69656(т. 20, а.с. 100)

- службова записка ОСОБА_36 від 01 березня 2017 року (т. 20, а.с. 171);

- листа ФГВФО від 18 січня 2017 року № 21-1101/17 ( т . 20, а.с. 304-306);

Тому 21 матеріалів справи:

- наказ ДП «Украерорух» від 20 квітня 2018 року № 188 з додатками (т. 21, а.с. 17-27);

- наказ ДП «Украерорух» від 29 червня 2017 року № 226 з додатками (т. 21, а.с. 42-49);

- наказ ДП «Украерорух» від 17 липня 2017 року № 251 з додатками (т. 21, а.с. 50-74);

- довіреність від 26 квітня 2017 року № 1-20-1557, довіреність від 24 травня 2017 року № 1-20-1867, довіреність від 24 травня 2017 року № 1-20-1869, довіреність від 03 липня 2017 року № 1-20-2389, довіреність від 03 липня 2017 року № 1- 20 -2400, довіреність від 24 липня 2017 року № 1-20-2746, довіреність від 24 липня 2017 року № 1-20-2744, довіреність від 17 липня 2017 року № 1-20-2631, довіреність від 24 липня 2017 року № 1-20-2745, довіреність від 04 вересня 2017 року № 1-20-3478, довіреність від 19 жовтня 2017 року № 1-20-4189, довіреність від 07 листопада 2017 року № 1-20-4458, довіреність від 18 грудня 2017 року № 1-20-5087, довіреність від 29 грудня 2017 року № 1-20-5252, довіреність від 29 грудня 2017 року № 1-20-5280, довіреність від 29 грудня 2017 року № 1-20-5251, довіреність від 23 квітня 2018 року № 1-22-1893, довіреність від 02 травня 2018 року № 1-22-2057, довіреність від 05 травня 2018 року № 1-22-2113, довіреність від 10 травня 2018 року № 1-22-2197, довіреність від 23 травня 2018 року № 1-22-2398, довіреність від 31 травня 2018 року № 1-20-2564, довіреність від 23 липня 2018 року № 1-22-3370 (т. 21, а.с. 241-277).

 

VIІІ. Мотиви суду щодо доводів сторони захисту

 

Щодо доводів сторони захисту про порушення правил підслідності

 

Адвокат ОСОБА_10 у скарзі на дії прокурора у кримінальному провадженні стверджував, що підслідність у кримінальному провадженні щодо зловживань службових осіб ДП «Украероруху» була незаконно визначена за Бориспільським ВП ГУНП України в Київській області замість Національного антикорупційного бюро. Згідно з КПК України злочин підпадав під виключну підслідність Національного антикорупційного бюро, оскільки державна частка в підприємстві становить 100%, ОСОБА_12 на момент інкримінованих йому дій (29 грудня 2016 року) обіймав посаду першого заступника директора підприємства, а інкримінована шкода у 70 млн грн у понад 500 разів перевищувала прожитковий мінімум. І саме тому прокурор мав визначити підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42017111100000022 виключно за детективами Національного антикорупційного бюро. Доручення розслідування іншому органу є порушенням належної правової процедури та ст. 36 КПК України.

Захисник просить визнати незаконними дії першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_38 щодо визначення підслідності за відділенням поліції в аеропорту «Бориспіль» та скасувати постанову прокурора від 21 січня 2017 року про визначення підслідності (т. 1, а.с. 173).

Суд не погоджується з такою позицією з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_39 рапортом повідомив першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_40 про наявність на розгляді матеріалів ГУ КЗЕ СБ України про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого вбачається, що службові особи ДП «Украерорух», зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, а саме ПАТ «Платинум Банк», всупереч інтересам ДП «Украерорух» здійснили безпідставне переведення значних розмірів грошових коштів на рахунок підприємства, відкритий в ПАТ «Платинум Банк», що спричинило тяжкі наслідки. У відповідному рапорті зазначалося, що перевірку зазначених доводів необхідно проводити в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення шляхом проведення слідчих дій та із вжиттям заходів забезпечення кримінального провадження (т. 2, а.с. 115 (зв.)).

21 липня 2017 року за зазначеним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2, а.с. 113). 

Того ж дня постановою першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_38 була визначена підслідність у кримінальному провадженні № 42017111100000022 за Бориспільським ВП ГУНП України в Київській області. 

Наведена постанова ґрунтується на таких положеннях:

- ст. 216 КПК України відповідно до якої досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, здійснюється слідчими органів внутрішніх справ;

- ч. 1 ст. 218 КПК України, згідно із якою досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи встановлений факт, що місце вчинення злочину знаходиться у межах територіальної юрисдикції відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, саме за таким органом була визначена підслідність цього кримінального провадження (т. 2, а.с. 116). 

Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України (в редакції КПК України від 08 жовтня 2016 року) злочин належить до підслідності Національного антикорупційного бюро, якщо його склад передбачений в абз. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а також наявний хоча б однин з таких критеріїв: (1) злочин вчинено суб`єктом, який належить до переліку, передбаченого у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК; (2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди перевищує визначену у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК межу (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; (3) злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинено щодо службової особи.

Як встановлено Судом, підслідність злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, визначена на підставі відомостей, які внесено 21 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, із яких не вбачається якими саме особами може бути вчинений злочин, який розмір шкоди завданий та яка частка державної або комунальної власності у ДП «Украерорух». 

Суд констатує, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність норм КПК України, якими визначається підслідність кримінальних проваджень, іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.

Проведення органом досудового розслідування слідчих дій на початковій стадії досудового розслідування обумовлено необхідністю вирішення питання про наявність в діях певної особи ознак складу конкретного злочину, що виступає підставою для подальшого визначення підслідності кримінального провадження.

Ця позиція знаходить своє відображення і у постанові Верховного Суду у справі № 758/3123/16, провадження № 51-1198км24 від 20 січня 2026 року, де було констатовано відсутність порушення правил підслідності у разі доручення слідчим СБУ проведення досудового розслідування кримінального провадження на початковому етапі, яке підслідне НАБУ. Верховний Суд у цьому випадку зазначив, що оскільки з метою забезпечення ефективності й оперативності здійснення невідкладних слідчих та інших процесуальних дій проведення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні було доручено слідчим СБУ і здійснювалось (ними) лише на початкових стадіях його проведення, а надалі було передано за підслідністю до НАБУ, що узгоджується з вимогами ст. 214 КПК, то порушення підслідності відсутні.

Суд також враховує, що у період з 21 січня 2017 року по 27 березня 2019 року, тобто з моменту визначення підслідності за Бориспільським ВП ГУНП України в Київській області до моменту її визначення за Національним антикорупційним бюро, вказане кримінальне провадження потребувало активної процесуальної діяльності органу досудового розслідування, спрямованої на виявлення та збирання достатньої доказової бази, формування власної стратегії та її реалізації на підставі проведення комплексу слідчих (розшукових) дій. 

До моменту визначення підслідності за Національним антикорупційним бюро уповноважені особи органу досудового розслідування не володіли достеменною інформацією щодо повного кола суб`єктів кримінального правопорушення, до кримінального правопорушення додавались додаткові епізоди, у короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення у ЄРДР містилася інформація про Морський торгівельний порт «Чорноморськ», яка не знайшла своє відображення у майбутніх епізодах розслідуваного кримінального правопорушення.

Крім того, у постанові від 27 березня 2019 року про визначення підслідності за Національним антикорупційним бюро встановлено, що слідчими СВ відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції у Київській області, проведено незначну кількість слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21 січня 2017 року, що свідчить про неефективність здійснення досудового розслідування. 

У зазначеному документі підкреслено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000756 від 06 листопада 2017 року за ч. 2 ст. 367 КК України, а згідно з ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Так, відповідно до постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 10 липня 2019 року ці кримінальні провадження були об`єднані (т. 2, а.с. 131). 

Крім того, у провадженні СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувало провадження  № 42017100000000118 від 30 січня 2017 року, під час якого було встановлено, що протягом 2016 року службові особи «Украерорух», Морського торгівельного порту «Чорноморськ» за попередньою змовою із засновниками та службовими особами ПАТ «Платинум Банк», в порушення вимог Мінінфраструктури про виведення коштів держкомпанії з недержавних банківських установ, перерахували кошти у сумі 160 млн грн та 46, 3 млн грн відповідно, на поточні рахунки в ПАТ «Платинум Банк», внаслідок чого державі спричинено збитки в особливо великих розмірах (т. 2, а.с. 179). 

Згодом відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 19 лютого 2019 року із матеріалів цього досудового розслідування виділено матеріали за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, які, зі свого боку, на підставі постанови прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 10 жовтня 2019 року було об`єднано із кримінальним провадженням № 42017111100000022 від 21 січня 2017 року в одне провадження із присвоєнням спільного номера останнього (т. 1, а.с. 182). 

Отже, Суд констатує, що в цьому провадженні з моменту внесення відомостей у ЄРДР, з урахуванням складності провадження та встановлення всіх фактичних обставин, які дозволяли б стверджувати про зміну підслідності пройшов період часу, який не свідчить про невиправдане зволікання з боку органу досудового розслідування у котексті виконання положень КПК України, якими регламентовано визначення підслідності.

Правоохоронні органи, перелік яких закріплений у статті 216 КПК України, повною мірою в рівних умовах реалізовують повноваження захисту інтересів особи, суспільства та держави, в тому числі від кримінальних правопорушень. Зазначене у своїй сукупності свідчить про пріоритетність забезпечення ефективності і результативності проведення досудового розслідування задля досягнення завдань кримінального провадження, регламентованих статтею 2 КПК України.

Діяльність слідчих органів безспірно має відбуватися на підставі правової процедури, встановленої чинним законодавством, у тому числі в частині дотримання правил підслідності кримінального провадження. Проте, не будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, зумовлює безумовне визнання доказів недопустимими, це можливо виключно через наявність істотного негативного впливу на права людини та її основоположні свободи під час кримінального провадження. Встановлення факту невиконання або неналежного виконання регламентованих процедур без фактичного встановлення порушення прав та свобод людини фактично призведе до «правового пуризму». 

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування було розпочато та здійснювалось уповноваженим органом у межах компетенції, визначеної ст. 216 КПК України. Жодних даних, які б свідчили про віднесення цього кримінального правопорушення до виключної підслідності НАБУ (до моменту зміни підслідності), стороною захисту не наведено і Судом не встановлено.

Отже, відсутні підстави вважати, що досудове розслідування здійснювалося неналежним органом, саме тому слід відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_10 на дії прокурора у кримінальному провадженні.

 

Щодо клопотання про визнання доказів недопустимими через порушення правил підслідності

 

У своєму клопотанні від 01 червня 2026 року адвокат ОСОБА_11 просить визнати недопустимими такі докази:

- документи, отримані на запит прокурора у кримінальному провадженні № 420171000000000118 від 30.01.2017, що розслідувалося слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві;

- документи, тимчасового доступу за клопотанням прокурора під час розслідування слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві кримінального провадження № 420171000000000118;

- документи, тимчасового доступу за клопотанням слідчого СВ ВП в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУНП в Київській області під час розслідування кримінального провадження № 42017111100000022;

- документи, отримані з ДП «Украерорух» на запит прокурора у кримінальному провадженні № 420171000000000118, що розслідувалося слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві; 

- документи, надані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на запит прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні № 420171000000000118, що розслідувалося слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві;

- документи, надані Украерорухом на вимогу прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні № 420171000000000118, що розслідувалося слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві;

- документи щодо проведення позапланової виїзної ревізії під час розслідування кримінального провадження № 420171000000000118 слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві, в тому числі Акт Державної аудиторської служби України № 15-21/43 від 11 вересня 2017 року позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Украероруху за період з 01.01.2016 по 01.03.2017;

- документи Рахункової палати, отримані на запит прокуратури м. Києва під час розслідування кримінального провадження № 420171000000000118 слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві;

- документи щодо проведення судово економічної експертизи експертами КНДІСЕ, призначеної у кримінальному провадженні № 420171000000000118 слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві з відповідним висновком експерта № 12-3/99 се;

- документи щодо проведення судової економічної експертизи експертами СБУ, призначеної у кримінальному провадженні № 420171000000000118 що розслідувалося слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві з відповідним висновком експерта № 64/7 від 09 жовтня 2019 року;

- документи щодо призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 420171000000000118, що розслідувалося слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві з відповідним висновком експертів від 08 грудня 2017 року.

Адвокат аргументує своє клопотання тим, що ці докази були отримані неуповноваженими на це особами (органами), через те, що прокурор визначив підслідність кримінального провадження за відділенням поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, а не за Національним антикорупційним бюро.

Оцінка доводам щодо порушення правил підслідності вже надавалася колегією суддів. Однак захисник звернув увагу на те, що в рапорті начальника 3 управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_41 про виявлення ознак кримінального правопорушення викладено обставини про перерахування службовими особами Державного підприємства «Украерорух»  ОСОБА_14 та ОСОБА_12 на рахунок відкритий в ПАТ «Платинум Банк» грошових коштів в сумі 90 млн грн та 70 млн грн відповідно.

Тобто, за твердженням захисника, на день внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурор володів в достатньому обсязі відомостями, які свідчили, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, згідно з положеннями ст. 216 КПК України відноситься до виключної підслідності детективів Національного антикорупційного бюро за ознакою розміру предмета злочину або завданої ним шкоди. 

Колегія суддів констатує, що рапорт оперативного працівника, на який посилається сторона захисту, є службовим документом, що відображає попередню інформацію оперативного характеру, яку необхідно перевірити слідчим шляхом. Відомості, зазначені у рапорті, не мають статусу доведених фактів.

 

Про те, що рапорт не є доказом, у розумінні ст. 84 КПК України зазначав неодноразово Верховний Суд (постанова від 10вересня 2024 року у справі № 372/1904/18, провадження № 51-2242км24, постанова від 13 червня 2024 року у справі № 2512/183/19, провадження № 51-5038 км 23, постанова від 29 червня 2023 року у справі № 759/9497/17, провадження № 51-16 км 23). 

Отже, рапорт сам по собі не може впливати на процесуальний статус осіб у кримінальному провадженні і не зумовлює обов`язку встановлювати підслідність на основі цих даних.

За таких обставин, Суд вважає, що наявність у рапорті відомостей про можливу причетність  ОСОБА_14 та ОСОБА_12 не змінює визначеної на момент початку досудового розслідування підслідності та не свідчить про її порушення у розумінні ст. 216 КПК України. Зазначене пояснюється тим, що підслідність встановлюється з урахуванням кваліфікації кримінального правопорушення та суб`єкта його вчинення, щодо якого здійснюється процесуальне переслідування, а не на підставі оперативних припущень про коло можливих співучасників. Оперативна інформація має попередній, перевірочний характер і не підтверджує установленого факту вчинення злочину конкретною особою.

Таким чином, у задоволені клопотання адвоката ОСОБА_11 від 01 червня 2026 року про визнання доказів недопустимими слід відмовити.

 

Щодо клопотання сторони захисту про визнання висновку експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 09 жовтня 2019 року № 64/7 недопустимим доказом

 

Адвокат ОСОБА_10 просить визнати вказаний висновок експерта недопустимим доказом з таких причин:

- висновок експерта, не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 102 КПК України та не містить даних про стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посаду експерта;

- експертиза проведена судовим експертом без письмового доручення керівника ІСТЕ СБУ, що є порушенням пункту 4.1 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Мінюста 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу від 26 грудня 2012 року № 1950/5) та п. 3 розділу II Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в системі Служби безпеки України, затвердженої Наказом СБУ від 29 травня 2015 року № 371, яким експерту категорично забороняється проводити експертизу без письмового доручення директора ІСТЕ СБУ, начальника ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальника структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ ;

- висновок експерта ґрунтується на Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53, який застосовується при проведенні органами контрольно-ревізійної служби за дорученнями правоохоронних органів ревізій, а не експертиз.

- висновок є необґрунтованим, оскільки експерт ототожнив ризик неповернення коштів із фактом завданих збитків, що суперечить бухгалтерському обліку та іншим експертизам у справі.

Суд визнав висновок експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 недопустимим, через констатацію останнім наявності матеріальної шкоди (збитків), хоча таке рішення та встановлення винних у цьому осіб належить до виключної компетенції суду, про що також наведено у розділі 4.2.2. цього вироку.

Отже, відповідати на перераховані зауваження сторони захисту щодо допустимості висновку цієї експертизи Суд вважає недоцільним.

 

Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_12 

 

ОСОБА_12 повідомив, що перед підписанням листа про перерахування коштів він у телефонній розмові порадився з директором ОСОБА_16 , який перебував у відрядженні. ОСОБА_16 у свою чергу не висловив заперечень і дозволив діяти на власний розсуд.

Відповідне твердження обвинуваченого суперечить показанням свідка ОСОБА_16 , який повідомив що 28 грудня 2016 року обвинувачений ОСОБА_12 по телефону йому зазначив, що він здійснює цю операцію, на що директор йому сказав, що відповідний переказ можна здійснювати, якщо є погодження Міністерства, але якщо такого немає в письмовому вигляді, то не потрібно цьогоробити, тому що це персональна відповідальність ОСОБА_12 і ще раз нагадав про його відповідальність за таке перерахування.

Також обвинувачений повідомив, що про можливі проблеми чи нестабільність банку йому не було відомо. Національний банк України наприкінці грудня 2016 року визнав банк таким, що відповідає законодавству, а представники банку на новорічному корпоративі запевняли у стабільності установи.

Такі твердження не відповідають дійсності. Так, у п. 4.4 вироку встановлено, що ОСОБА_12 було відомо про ситуацію із ПАТ «Платинум Банк» шляхом ознайомлення із наказом Міністерства інфраструктури України та наказів Украероруху.

Обвинувачений також спростував інформацію про те, що питання виведення коштів з «Платинум Банку» обговорювалося на нарадах у 2016 році. Згідно з протоколами, це питання почало активно обговорюватисья лише у 2017 році після введення тимчасової адміністрації.

Така його позиція ґрунтується і на відповіді на адвокатський запит від 04 жовтня 2023 року про службові наради директора ОСОБА_16 з керівним складом за період з 01 січня 2016 року по 11 січня 2017 року, до якої ДП «Украеророрух» додало копії протоколів щотижневих нарад. Під час опрацювання цих протоколів стороною захисту не виявлено жодного, у якому б обговорювалося питання щодо діяльності «Платинум Банку» та розміщення чи виведення коштів.

Cуд не погоджується із такою позицією з огляду на таке.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_20 , наданих у судовому засіданні 18 травня 2026 року, на щотижневих, виробничих та окремих нарадах у ДП «Украерорух» обговорювалися питання вжиття заходів для виведення коштів із недержавних банківських установ, а згодом це питання стосувалося переважно виведення коштів із «Платинум Банку» (журнал судового засідання за 18 травня 2026 року, т. 22, а.с. 90-91, CD диск, т. 23).

Свідок ОСОБА_15 також повідомила, що на підприємстві постійно проводилися оперативні наради, на яких вирішувалися питання щодо ситуації із «Платинум Банком». Однак на запитання захисника із посиланням на всі протоколи щотижневих нарад, за участі ОСОБА_12 , де жодного разу не розглядалося питання щодо діяльності банків повідомила що не пам`ятає, хто саме був присутній на кожній нараді (журнал судового засідання за 16 березня 2026 року, т. 22, а.с. 215-217, CD диск, т. 22).

Крім цього свідок  ОСОБА_27 також підтвердила, що у період листопада-грудня 2016 року ДП «Украерорух» відбувалися наради в яких брали участь ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , головний бухгалтер, керівники управлінь та сама ОСОБА_27 . На цих нарадах питання саме стосувалося ПАТ «Платинум Банк». Вона також підтвердила затвердження нового графіка - більш жорсткого та з конкретними датами виведення коштів, який обговорювався на кожній нараді.

Тобто мова на нарадах йшла не про повернення коштів внаслідок введення тимчасової адміністрації, які мали місце у 2017 році, а саме на виведення коштів відповідно до затвердженого графіку, тобто про події до 2017 року.

Разом з тим, захисник ОСОБА_43 поставив запитання чому в такому разі згідно з наданими підприємством протоколами оперативних нарад під головуванням директора, на яких був присутній ОСОБА_12 впродовж 2016 року це питання жодного разу не обговорювалося? Свідок, ознайомившись із такими протоколами, підкреслила, що відповідь на це питання можна знайти у протоколі щотижневої виробничої наради № 27 від 28 грудня 2016 року, де у п. 6 переліку обговорених питань зазначено: «Про хід Державного фінансового аудиту окремих господарських операцій Державної аудиторської служби».

ОСОБА_27 наголосила, що впродовж усього 2016 року вказувалось на ризиковість операцій саме під час співпраці з цим банком. Про це знали всі, і саме через це на підприємстві проводилися позапланові перевірки, а також витребовувалися всі документи з фінансових, бухгалтерських та кадрових питань. У кожному акті згадувалося про ризиковість операцій із «Платинум Банком» (журнал судового засідання за 20 квітня 2026 року, т. 22, а.с. 233, CD диск, т. 22).

У судовому засіданні 22 квітня 2026 року свідок ОСОБА_16 підкреслив, що на цих нарадах кожний директор і керівник підрозділу доповідав про стан справ за своїм напрямом відповідальності. Тобто вони звітували про виконання доручень та інструкцій а щодо питання виведення коштів і ситуації з банком мала доповідати фінансова служба. У межах такої доповіді фінансова служба мала доповісти про підготовку нових розпорядчих документів, одним із яких і був документ про закінчення співпраці в фінансовому році з «Платинум Банком». Це була стандартна процедура, яка включала, зокрема й ситуацію з банками.

Також свідок зазначив, що зазвичай протоколи були дуже стислими. У них містилась інформація про те, хто був присутній, хто доповідав та які рішення було прийнято. Самі ж доповіді та їхній контекст до протоколів не вносилися. Фіксувалися лише ті питання, щодо яких ухвалювалися рішення на самій нараді.

Відповідаючи на запитання захисника ОСОБА_10 про те, чому жодного доручення щодо роботи з «Платинум Банком» чи про виведення коштів у розділі «Доручення директора, напрацьовані під час проведення наради» не зафіксовано і це питання не порушується, свідок ОСОБА_16 пояснив, що рішення і доручення про виведення коштів це процес, який вже був започаткований незалежно від наради. На нараді вони лише доповідали про стан виконання доручень, які директор дав до того, оскільки доручення та накази видаються щодня, а не тільки на цих щотижневих нарадах (журнал судового засідання за 22 квітня 2026 року, т. 2-4, а.с. 27-30, CD диск, т. 23).

Разом з тим, свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , ОСОБА_35 , зокрема через сплив значного проміжку часу повідомили, що не пам`ятають щоб на таких нарадах обговорювались питання, пов`язані з діяльністю «Платинум банку», зокрема й щодо виведення грошових коштів з нього (журнал судового засідання за 29 квітня 2026 року, 11 травня 2026 року, 13 травня 2026 року, т. 23, а.с. 39-41, 67-69, 77-79, CD диск, т. 23).

Свідок ОСОБА_35 додатково звернув увагу на те, що тривалість нарад становила від двох до чотирьох годин. Усі питання, які виникали під час доповідей та обговорень, у протоколі знаходили своє відображення у вигляді стислого підсумку. Це зумовлювалося тим, що в нараді брали участь близько 20 осіб, які доповідали по колу: спочатку заступники, потім керівники структурних підрозділів. При цьому кожен міг від п`яти хвилин до години доповідати про ситуацію, яка була на той час (журнал судового засідання за 13 травня 2026 року, т. 23, а.с. 77-79, CD диск, т. 23).

Суд, аналізуючи зазначену інформацію, не може покласти такі протоколи нарад в основу виправдувального твердження, як єдиний і беззаперечний факт того, що такі обговорення не відбувалися. Суд критично оцінює позицію захисту в цій частині, оскільки вона прямо спростовується узгодженими та взаємодоповнюючими показаннями чотирьох свідків - ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_27 , які безпосередньо були присутні на нарадах підприємства.

Свідки незалежно один від одного підтвердили факт регулярного проведення нарад різного формату на яких системно порушувалися питання щодо проблемних банків, співпраці з ПАТ «Платинум Банк», затвердження жорстких графіків виведення коштів та контролю за цим процесом з боку керівництва (зокрема за участі ОСОБА_16 та ОСОБА_12 ).

Суд враховує, що відсутність прямої фіксації назви комерційного банку у загальних протоколах нарад не свідчить про те, що питання не обговорювалося фактично. Офіційні протоколи часто мають узагальнювальний характер. Крім того, показання свідка ОСОБА_27 логічно пояснюють цю розбіжність: чутливі питання щодо руху коштів могли приховуватися або розглядатися в межах ширших та більш формалізованих тем порядку денного. Зокрема, питання банків та виведення коштів розглядалися в контексті перевірок контрольних органів - як-от питання «Про хід Державного фінансового аудиту окремих господарських операцій Державної аудиторської служби» (протокол № 27 від 28 грудня 2016 року).

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_36 та ОСОБА_44 , які зазначили, що не пам`ятають обговорення діяльності ПАТ «Платинум Банк». Суд враховує значний сплив часу (близько 10 років) з моменту подій, тривалість та багатолюдність самих нарад, а також той факт, що нездатність окремих осіб пригадати певні деталі не спростовує ствердних, деталізованих і взаємоузгоджених показань інших учасників цих самих нарад ( ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 ), до сфери безпосередньої відповідальності більшості із яких належали вказані фінансові питання.

На підставі викладеного, суд відхиляє аргументи сторони захисту щодо неможливості обговорення питань діяльності ПАТ «Платинум Банк» через їх відсутність у протоколах. Суд вважає доведеним факт того, що у вказаний період (зокрема у листопаді-грудні 2016 року) керівництво ДП «Украерорух» проводило наради, на яких фактично вирішувалися питання координації дій, встановлення графіків та безпосереднього переведення коштів з ПАТ «Платинум Банк». Відсутність деталізації цих обговорень в офіційних протоколах суд розцінює як особливість документообігу та ведення нарад на підприємстві, а не як доказ відсутності самої події.

 

Щодо інших доводів сторони захисту

 

Сторона захисту зауважила, що документи про переведення рахунків до державних банків мали лише рекомендаційний характер, а жодних прямих заборон на розміщення коштів у «Платинум Банку» на той момент не існувало. 

Відповідно до п. 7.7 статуту директор Украероруху, серед іншого, у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, тощо і дає вказівки, обов`язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності Підприємства, організовує і контролює їх виконання.

Крім того, згідно із п. 5.1 посадової інструкції першого заступника директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22 грудня 2015 перший заступник директора несе відповідальність, зокрема за неналежне виконання або невиконання наказів та розпоряджень директора та своїх посадових обов`язків, а також за невикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, у межах своїх повноважень.

Таким чином, наказ від 08 червня 2016 року № 173 та наказ від 28 грудня 2016 року № 418, порушення яких ставиться у вину ОСОБА_12 , були обов`язковими для виконання останнім.

Щодо наказу від 13 травня 2016 року № 64-О, то як наказ Міністерства інфраструктури України, він мав також обов`язковиий характер. 

У зв`язку з цим для Суду є важливе питання дослідження правової природи окремих доручень, зокрема для розуміння меж дискреційних повноважень ДП «Украерорух». Слід з`ясувати чи окреме доручення є безумовним імперативом, обов`язковим до негайного виконання під загрозою юридичної відповідальності, чи воно носить виключно рекомендаційний, орієнтовний характер.

У правовій доктрині всі акти публічної адміністрації поділяються на нормативно-правові (ті, що встановлюють загальні правила поведінки для невизначеного кола осіб) та індивідуальні. Відповідно до п. 19 ч. 1 статті 4 КАС, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

На відміну від нормативно-правових актів міністерства (наприклад, наказів МІУ, які затверджують порядки чи правила, проходять обов`язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України та містять загальнообов`язкові правила поведінки), індивідуальні акти є найбільш уживаним та динамічним інструментом повсякденної діяльності. 

Їхній публічно-владний вплив завжди спрямований на конкретних суб`єктів, на підставі саме таких індивідуальних актів у переважній більшості випадків виникають, змінюються та припиняються конкретні адміністративно-правові відносини між центральним апаратом МІУ та підпорядкованими йому структурами.

Видання індивідуальних актів, таких як окремі доручення, за своєю формою є близьким до нормативного процесу, але докорінно не тотожне йому. Головна відмінність полягає в тому, що адміністративні індивідуальні акти не створюють жодних нових норм права, а лише застосовують вже існуючі правові норми до конкретних суспільних відносин конкретним особам. 

Відтак, окреме доручення виступає специфічною формою правореалізації, що матеріалізується у вигляді офіційного розпорядчого документа з чітко визначеним адресатом та конкретно визначеним завданням, яке підлягає виконанню.

Так, обов`язкова юридична сила окремих доручень Міністерства інфраструктури для підпорядкованих центральних органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій природно випливає з відносин жорсткої підпорядкованості (субординації). 

Відповідно до п. 10 Положення про Міністерство інфраструктури України (у редакції зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 391/2012 від 13 червня 2012 року № 152/2013, від 21 березня 2013 року № 379/2013, від 15 липня 2013 року № 578/2013, від 22 жовтня 2013 року) Міністр інфраструктури України: видає обов`язкові до виконання відповідними центральними органами виконавчої влади накази та доручення з питань спрямування та координації їх діяльності.

Щодо державних підприємств, варто зауважити що вони засновані на державній власності, і МІУ виступає Уповноваженим органом управління цим майном від імені держави, що знаходить своє відображення у статуті Украероруху, який затверджений наказом від 06 квітня 2016 року № 137.

Відповідно до контракту № 1-I з керівником Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що є у державній власності від 26 листопада 2014 року керівник ДП «Украерорух» підзвітний Уповноваженому органу управління та Наглядовій раді у межах, встановлених законодавством, Статутом Підприємства, Положенням про Наглядову раду та цим контрактом.

Відповідно до п. 11 цього контракту керівник, cеред іншого, зобов`язаний в своїй діяльності керуватись та належним чином виконувати обов`язки, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України, наказами та дорученнями Уповноваженого органу управління, рішеннями Наглядової ради Підприємства, а також Статутом Підприємства, Положенням про Наглядову раду Підприємства та цим контрактом.

А відповідно до п. 21 цього контракту у разі невиконання або неналежного виконання Керівником обов`язків, передбачених цим контрактом, погіршення виробничо-фінансової діяльності підприємства у звітному періоді, порушення трудової та виконавської дисципліни невиконання наказів, рішень Колегії, розпоряджень і доручень Уповноваженого органу управління тощо) премія може бути зменшена або скасована в тому звітному періоді, коли було виявлено порушення (за окремим рішенням Уповноваженого органу управління).

Нижче передбачалися випадки, у яких розмір премії міг бути зменшений і у якому відсотковому відношенні. Так, у разі невиконання наказів, рішень Колегій, розпоряджень, доручень Уповноваженого органу управління розмір премії міг бути зменшений на 100% (т. 4, а.с. 31). 

Таким чином, колегія суддів констатує, що окремі доручення від Міністерства інфраструктури України як Уповноваженого органу управління для директора Украероруху мали обов`язковий характер. 

Отже, особа, яка виконувала його обов`язки поміж своїх прав та обов`язків, повинна була реалізовувати відповідні права та дотримуватися відповідних обов`язків.

 

Захист стверджує про обізнаність Міністерства інфраструктури щодо стану ПАТ «Платинум Банк» та звертає увагу на позицію з цього приводу

Так, захисник ОСОБА_10 повідомив, що Міністерству інфраструктури України була відома інформація щодо стану рахунків «Украероруху» в усіх банках, у тому числі і в «Платинум Банку» через виконання окремих доручень від 27 листопада 2015 року № 1124/11/11-15 та від 23 лютого 2016 року № 158/11/11-16.

Повідомив, що відповідно до листа Мінінфраструктури від 08 червня 2016 року № 1-16.3-794 про надання інформації щодо розміщення грошових коштів вбачається, що ДП Украеророрух отримував плату за зберігання коштів на поточному рахунку у «Платинум Банку», а питання можливості подальшої співпраці ставилося директором Украероруху у листі від 28 липня 2016 року № 1-12-1332.

У листі Мінінфраструктури від 17 серпня 2017 року № 11/9646-17 на адресу «Украероруху» про надання інформації стосовно залишків коштів у банках України підкреслюється, що Мінінфраструктури після введення до «Платинум Банку» тимчасової адміністрації продовжувало вимагати інформацію про залишки власних коштів підприємства. На переконання захисту це є черговим доказом безпідставності тверджень сторони обвинувачення про відчуження коштів підприємства.

Зі свого боку захисник ОСОБА_11 посилається на лист від 12 липня 2023 року, де Украерорух у відповідь на п. 3 адвокатського запиту зазначив, що станом на 27 квітня 2023 року заборгованість ПАТ «Платинум Банк» перед Украерорухом обліковується на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Суд погоджується з тезою захисника про обізнаність Міністерства інфраструктури України щодо ситуації з ПАТ «Платинум Банк», однак інформування Міністерства чи відсутність відповіді на лист із питанням щодо можливості подальшої співпраці із врахуванням окремих доручень, які надсилалися Міністерством не можуть свідчити про погодження відповідної взаємодії зі сторони останнього.

Так само, як і не спростовують інформацію про тяжкі наслідки такого переказу подальші вимоги щодо надання інформації про залишки власних коштів ДП уПАТ «Платинум Банк» чи облік їх на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», оскільки, як вже зазначалося, колегією суддів у підпунктах 4.2.2.3. цього вироку, такі наслідки наступили, що підтверджується висновками судово-економічних експертиз, та фактом визнання банку неплатоспроможним із унеможливленням повернення втрачених коштів.

 

Захисник ОСОБА_10 звертає увагу на розподіл відповідальності та відсутність фінансових повноважень у ОСОБА_12 .

На його переконання, відповідальність за здійснення заходів щодо фінансової стабільності підприємства покладено безпосередньо на керівника підприємства, однак не на ОСОБА_12 , що підтверджується (1) листом від 07 квітня 2016 року № 1664/11/14-16, (2) наказом про результати атестації керівників державних підприємств від 13 травня 2016 року № 64-О (невиконання якого ОСОБА_16 стороною обвинувачення не перевірялося).

Захисник наголошує, що у Акті про результати проведення перевірки діяльності ДП «Украерорух» від 17 травня 2017 року відображено, щоПАТ «Платинум Банк» відповідав критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 662. Також у акті міститься посилання на вже скасоване доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/16. При цьому виконавцями цього доручення були заступник директора ОСОБА_29 та головний бухгалтер ОСОБА_54 виконавцями окремого доручення Мінінфраструктури від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16 були ОСОБА_15 , ОСОБА_32 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 . ОСОБА_12 у списку виконавців цих окремих доручень не було.

Посилався на положення, відповідно до якого в «Украерорусі» діяла контрольно-ревізійна інспекція з функціями контролю за ефективним використанням ресурсів та яка моніторила всі перерахунки кожного дня. Крім того захисник повідомив, що у матеріалах справи наявна посадова інструкція першого заступника директора, відповідно до яких, у його підпорядкування не входили підрозділи у сфері економіки та фінансів. Натомість відповідно до посадової інструкції заступника директора з економіки та фінансів така посадова особа безпосередньо підпорядковувалася директору підприємства. Відповідно до положення про фінансову службу, вона підпорядкована заступнику директора з економіки, а виходячи з положення про відділ бухгалтерського обліку, він підпорядковується директору. Стороною обвинувачення не надано правову оцінку діям посадових осіб, до повноважень яких належало здійснення фінансово-економічних процесів, а також діям співробітників «Платинум Банку», які 10-го числа не виконали сім платіжних доручень по 10 млн грн.

Також наголошено, що стороною обвинувачення не досліджувався і не враховувався при складанні обвинувального акта той факт, що окреме доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_12 було визнано таким, що порушує антимонопольне законодавство України, і на вимогу Антимонопольного комітету України було скасовано.

Колегія суддів констатує, що твердження захисника про безпосередню відповідальність керівника підприємства відповідають дійсності, однак як було зазначено у підпункті 4.2.2.1. цього вироку, ОСОБА_12 під час накладання резолюції щодо переказу коштів до ПАТ «Платинум Банк» тимчасово виконував обов`язки такого керівника.

Суд констатує, що у даному випадку для належної кваліфікації дій особи має значення не те, чи була ця посада тимчасовою, а те, чи виконувала особа фактично у цьому разі адміністративно-господарські функції, оцінку чого було надано судом у підпункті 4.2.1. цього вироку. 

Те саме стосується і осіб, яким були надані для виконання доручення. Незалежно від сфери відповідальності конкретного відділу ОСОБА_12 обіймав посаду т.в.о. директора Украероруху і саме тому він був відповідальний за виконання цих доручень на виконання обов`язків директора.

Разом з тим, суд бере до уваги твердження захисника про те, що окреме доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_12 , визнано таким, що порушує антимонопольне законодавство України, і на вимогу Антимонопольного комітету України було скасовано відповідно до інформації від Мініфраструктури. Скасування відбулося у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ» (далі - Постанова № 662), яка набула чинності 05 жовтня 2016 року.

При цьому, ця позиція суперечить окремому дорученню від 24 листопада 2016 у п. 2 якого підкреслено, що Окреме доручення Мінінфраструктури, від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16 слід вважати виконаним.

Колегія суддів, враховуючи зазначене констатує, що порушення окремого доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16 не може ставитися у вину ОСОБА_12 через те, що інкриміновані йому дії відбулися 29 грудня 2016 року, на той момент вказане доручення вже не породжувало жодних правових наслідків.

 

Захисник ОСОБА_11 , на основі відповідей на адвокатські запити, стверджує що обвинувачений не був ознайомлений із низкою ключових документів і не брав участі в обговоренні ситуації щодо банку на нарадах.

Так, захисник повідомив, що у відповідь на адвокатський запит 18 липня 2023 року Украерорух у листі від 12 липня 2023 року зазначив таке. 

- щодо п. 9 запиту. Підтвердження про факт ознайомлення ОСОБА_12 із наказами № 173 та № 418 відсутні, так як відповідно до вимог діючої на той час Інструкції з діловодства, здійснення ознайомлення з наказами знаходилося в межах компетенції діловодів структурних підрозділів за направленнями відповідно до порушених питань у наказі.

- щодо п. 9 запиту. Відповідно до контрольно-реєстраційних карт ОСОБА_12 не ознайомлювався із (1) окремим дорученням від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15, (2) окремим дорученням від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16, (3) окремим дорученням від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16. Відповідно до вимог діючої на той час Інструкції з діловодства вхідні документи направлялися відділом документообігу на опрацювання і ознайомлення працівникам виключно на підставі резолюції директора або керівника, що його заміняє.

Колегія суддів критично ставиться до спростування факту ознайомлення із наказами № 173 та № 418, оскільки відповідно до п. 2 цих наказів контроль за виконанням покладено на першого заступника директора Украероруху ОСОБА_12 , крім того цей наказ був погоджений ОСОБА_12 , підтвердженням чого є його підпис у кінці наказу, що також свідчить про обізнаність останнього з його змістом.

За твердженням обвинуваченого, проєкт наказу № 418 був лише завізованим ним (оскільки це передбачала процедура), але сам наказ до нього не доводився, і він не міг контролювати його виконання.

Суд відхиляє відповідні доводи з огляду на те, що у п. 12.10 інструкції з діловодства Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, який регулює порядок погодження документів, встановлено, що після повернення проекту листа з перевірки, виконавець роздруковує його на номерному бланку, а також роздруковує відпуск листа (текст документа на чистому аркуші). Відпуск листа має бути завізований усіма відповідальними особами, починаючи з коректора відділу документообігу. Погоджений проект наказу роздруковує на номерному бланку особа, що відповідає за діловодство, та збирає підписи відповідальних осіб за погодження, починаючи з коректора. 

А у п. 12.11 цієї інструкції зазначено, що внесення доповнень та змін до тексту документа, що пройшов погодження та роздрукований на бланку, забороняється.

Процедура візування проєкту документа посадовою особою безпосередньо свідчить про її повне ознайомлення зі змістом, суттю та положеннями цього документа, а також про згоду з ними. Обіймаючи керівну посаду, обвинувачений, будучи ознайомленим із проєктом документа, повинен був діяти добросовісно та самостійно вживати заходів для контролю за його реалізацією. Навіть відсутність формального повторного доведення до відома вже підписаного наказу, зміст якого ідентичний завізованому проєкту, не звільняє особу від виконання покладених на неї організаційно-розпорядчих функцій.

Додатково факт ознайомлення ОСОБА_12 із наказом № 418 також підтверджується показаннями свідків, які висвітленні у підпункті 4.2.2. цього вироку. 

Також Суд наголошує, що відповідно до пп. 5.1 та 5.3 своєї посадової інструкції перший заступник директора повинен знати: (1) постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності підприємства; (2) чинне законодавство України та нормативно-правові акти з питань регулювання діяльності цивільної авіації України, організації виробництва та управління суб`єктами цивільно-військової системи організації повітряного руху, організацію всіх видів забезпечення ОПР та розслідування авіаційних подій. 

Щодо твердження захисника про те, що відповідно до контрольно-реєстраційних карт ОСОБА_12 не ознайомлювався із (1) окремим дорученням від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15, (2) окремим дорученням від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16, (3) окремим дорученням від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16, Суд констатує, що дійсно, у матеріалах справи відсутні підтвердження ознайомлення ОСОБА_12 із (1) окремим дорученням від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15, (2) окремим дорученням від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16. 

Не зважаючи на це, Суд констатує, що відповідно до пп. 5.1 та 5.3 своєї посадової інструкції перший заступник директора повинен знати: (1) постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності підприємства. Таким чином відсутність документального підтвердження ознайомлення із такими окремими дорученнями не може виступати самостійною підставою для констатації відсутності протиправних дій ОСОБА_12 . 

Останній мав вживати заходи щодо ознайомлення із такими актами. Своєю чергою нехтування такими обов`язками та недбале ставлення до їх виконання, у тому числі і щодо ознайомлення з інформацією про стан взаємовідносин із ПАТ «Платинум Банком», підтверджують заподіяння шкоди з необережності.

Щодо окремого доручення від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16, то відповідно до п. 3 розпорядження Украероруху про організацію розрахунково-касового обслуговування від 05 квітня 2016 року № 20 на ОСОБА_12 покладено контроль за виконанням покладених зобов`язань на уповноважених осіб розробити фінансову політику Украероруху до 14 травня 2016 року та надати пропозиції до неї до 11 травня 2016 року з урахуванням рекомендацій МІУ від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16. Відповідне розпорядження було погоджене із ОСОБА_12 , підтвердженням чого є його підпис у кінці наказу, що свідчить про обізнаність останнього із окремим дорученням від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16.

Саме тому це твердження сторони захисту також не підлягає врахуванню. Разом з тим, оскільки зазначене окреме доручення втратило чинність на підставі окремого доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16, то Суд дійшов висновку, що ОСОБА_12 , накладавши резолюцію 29 грудня 2016 року не міг діяти всупереч окремому дорученню від 04 лютого 2016 року № 105/11/11-16, проте мав передбачати, негативні наслідки додаткового перерахування коштів до недержавного банку.

 

IX. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_12 :

 

1.Досудова доповідь від Бориспільського РВ № 1 філії ДУ «ЦП» у м. Києві та Київській області від 28 грудня 2023 року щодо ОСОБА_12 із позитивною соціально-психологічною характеристикою обвинуваченого (т. 2, а.с. 98);

2.Вимога ДІ МВС від 28 червня 2023 року № 04-012/19685, відповідно до якої ОСОБА_12 не притягувався до кримінальної відповідальності (т. 3, а.с. 80); 

3.Лист від Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 червня 2023 року № 061 - 5602/10, відповідно до якого ОСОБА_12 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та/або лікаря-нарколога не перебуває (т. 3 а.с. 82);

4.  Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 12/25/2069/В від 22 травня 2025 року та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_12 має інвалідність (II) групи внаслідок загального захворювання (т. 23, а.с. 138). 

 

X. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

 

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_12 , передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_12 , передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, судом не встановлено. 

 

XI. Мотиви призначення покарання

 

Порядок призначення покарання врегульований ст. 65 КК України. Вказаною нормою (в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012, чинної на час вчинення діяння) закріплено, що: суд призначає покарання:1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК України; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 

Санкція ч. 2 ст. 367 КК України (редакція частини статті не змінилася) передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. 

Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011, чинної на час вчинення діяння) злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Виходячи із формулювання у санкції, покарання слід призначити у межах установлених у санкції ч. 2 ст. 367 КК України, з додатковим покаранням або без такого. 

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. 

Суспільна небезпечність даного кримінального правопорушення у цьому випадку полягає у тому, що воно безпосередньо посягає на суспільні відносини, які забезпечують правильну, законну та ефективну діяльність державних підприємств та їх посадових осіб. 

Суд зазначає, що хоча суб`єктивна сторона службової недбалості характеризується необережною формою вини, шкода для суспільства від таких дій є співмірною, а подекуди і перевищує шкоду від умисних корисливих злочинів. Неналежне виконання ОСОБА_12 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них підриває авторитет державних підприємств та породжує в суспільстві обґрунтовану недовіру до здатності держави захищати свої інтереси.

Суд звертає особливу увагу на те, що підхід обвинуваченого у даному випадку до виконання своїх посадових обов`язків, ігнорування наказів Украероруху та Міністерства інфраструктури України під час прийняття відповідних рішень став тією необхідною умовою, яка обумовила настання тяжких наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди державі.

Відсутність у діях обвинуваченого корисливого умислу та факту змови з третіми особами не нівелює тяжкості скоєного діяння. Саме службова недбалість виступає каталізатором для вчинення інших, у тому числі корупційних, злочинів. Через службову недбалість, пасивність та бездіяльність службової особи створюються умови для втрати/перешкоди у використанні державним органом/підприємством грошовими коштами, майном.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вчинене правопорушення становить значну суспільну небезпеку, а тому виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів вимагає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк п?ять років.

При цьому, призначаючи покарання ОСОБА_12 . Суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрації, позитивну характеристику за місцем проживання. Крім того судом враховується ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та заподіяння тяжких наслідків державному підприємству. При призначенні покарання суд також враховує особу ОСОБА_12 та відомості, які його характеризують, які висвітлені у розділі IX.

За правилами ч. 4 ст. 52 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008, чинної на час вчинення діяння) за один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 367 КК України.

При визначенні цього покарання суд ураховує встановлені вище обставини, а також те, що злочин ОСОБА_12 вчинив будучи т.в.о. директора Украероруху.

У зв`язку з цим, обвинуваченому слід призначити обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування, державних установах та підприємствах, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, впродовж максимально можливого терміну - три роки.

Водночас штраф відповідно до санкції статті є факультативним додатковим покаранням.

Виходячи з основних засад призначення покарання, з урахуванням санкції ч. 2 ст. 367 КК України та завдання тяжких наслідків державному підприємству, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_12 необхідно призначити додаткове покарання - штраф у максимально можливому розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 367 КК України, - сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 гривень.

Разом з тим, відсутні підстави для застосування до обвинуваченого положення ст. 69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та ст. 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України (редакція частини статті не змінилася) особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу. 

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014, чинної на час вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014, чинної на час вчинення діяння) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. 

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Судом таких підстав, які б переривали строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, не встановлено.

Злочин, який вчинив ОСОБА_12 , належав до злочину середньої тяжкості. З моменту вчинення кримінального правопорушення (29 грудня 2016 року) до часу ухвалення вироку минуло більше п`яти років. 

Отже, на час ухвалення вироку строки давності притягнення ОСОБА_12 , до кримінальної відповідальності закінчились, адже минуло більше п`яти років. 

Таким чином, ОСОБА_12 підлягає звільненню від покарання з цих підстав. 

При цьому, варто звернути увагу на питання забезпечення колегією суддів розумності строків розгляду вказаної справи.

Так, обвинувальний акт щодо, зокрема ОСОБА_12 надійшов до Вищого антикорупційного суду 08 листопада 2023 року, тобто уже після закінчення строків давності за ч. 2 ст. 367 КК України. Разом з тим, зважаючи на колегіальний склад суду, складність справи, кількість учасників судового розгляду, кількість томів матеріалів кримінального провадження та заявлених сторонами свідків, воєнний стан, відкладення судових засідань через повітряну тривогу, виділення кримінального провадження, а також з урахуванням того, що стороною обвинувачення впродовж усього судового розгляду підтримувалось обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України (за якою строк давності притягнення до кримінальної відповідальності становить 10 років), розгляд справи у межах 5 років судовою колегією був неможливим.

 

XIІ. Цивільний позов у кримінальному провадженні

 

У порядку, передбаченому статтею 128 Кримінального процесуального кодексу України, з цивільним позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, звернувся директор Державного підприємства обслуговування повітряного руху ОСОБА_47 (т. 2, а.с. 12). 

Цивільний позивач просить стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 404 062 195, 34 гривень. Украерорух є потерпілим у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування своїх вимог цивільний позивач посилався на те, що ОСОБА_12 29 грудня 2016 року будучи т.в.о. директора Украероруху, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби та всупереч, зокрема вимогам окремих доручень Міністерства інфраструктури України доручив головному бухгалтеру Украероруху здійснити перерахунок 70 млн грн на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». 

При цьому, цивільний позивач зазначив, що станом на 29 грудня 2016 року на рахунку Украероруху, який був відкритий у ПАТ «Платинум Банк» знаходилось більше 204 млн грн. На підставі доручення ОСОБА_12 та платіжних доручень від 29 грудня 2016 року № 6059 на суму 60 млн грн та від 29 грудня 2016 року № 6060 на суму 10 млн грн грошові кошти перераховано на рахунок Украероруху у ПАТ «Платинум Банк». 

Також позивач підкреслив, що враховуючи подальше визнання ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним вказані кошти є майновою шкодою (збитками).

Виходячи зі змісту статті 22, частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України, цивільний позивач вважав, що завдані збитки підлягають стягненню із ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , як з таких, що на час їх заподіяння виконували обов`язки т.в.о. директора Украероруху та вчинили інкриміновані їм діяння з перевищенням службових повноважень.

Цивільний позивач вважав, що шкода, заподіяна Украероруху внаслідок дій ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , підлягає стягненню безпосередньо на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ЄДРПОУ 19477064, місцезнаходження: Аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., Україна, 08300, розрахунковий рахунок підприємства № ІВАN НОМЕР_3 відкритий в АТ «Ощадбанк» у м. Київ).

Обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні 26 грудня 2023 року повідомив, що цивільний позов не визнає, а в судових дебатах просив залишити його без розгляду.

Відповідно до п. 4.15 статуту Украероруху, який затверджений наказом від 06 квітня 2016 року № 137 збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються Підприємству відповідно до закону. 

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За результатами розгляду справи, Суд визнав доведеним факт накладення обвинуваченим ОСОБА_12 , всупереч наявним застереженням від Міністерства інфраструктури України та наказам Украероруху резолюції із закликом перерахувати 70 млн грн. Відповідно до платіжних доручень № 6059 та № 6060 від 29 грудня 2016 року та на рахунок ПАТ «Платинум Банк» з рахунку АТ «Укрексімбанк» було перераховано 60 млн грн та 10 млн грн, що в результаті визнання ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним відповідно до рішення НБУ від 10 січня 2017 року № 14-рш/БТ завдало шкоду Украероруху на суму 70 млн грн, оскільки вказані кошти на час ухвалення вироку не повренуті. 

 

У розумінні ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням майна, а у даному випадку з унеможливленням отримувати від такого майна його корисних властивостей понад 9 років, через припинення вчинення будь-яких дій щодо розпорядження коштами, що перебували на банківському рахунку у банківській установі, до якої застосовано процедуру ліквідації..

З досліджених документів станом на 2024 рік: про продовження задоволення вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», а саме вимог кредиторів лише третьої черги реєстру акцептованих вимог (т. 23, а.с. 176-178), Суд дійшов висновку, що протиправними діями розкритими у Розділі IV Вироку, ОСОБА_12 завдав збитки ДП «Украероруху».

Щодо доведеності розміру позову Суд враховує, що у цьому кримінальному провадженні сума, зазначена у цивільному позові, не відповідає розміру заподіяної ОСОБА_12 шкоди. 

Так, відповідно до прохальної частини позовної заяви цивільний позивач просить стягнути з відповідачів - ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 404 062 195, 34 гривні. 

Однак, стороною обвинувачення ставляться у провину ОСОБА_12 дії щодо надання резолюції на перерахування 70 000 000 гривень та завдання тяжких наслідків у цій же сумі, отже, колегія суддів констатує, що оскільки Суд вирішує питання виключно щодо наявності підстав для задоволення цивільного позову щодо ОСОБА_12 та оскільки колегія суддів бере до уваги лише наслідки завдані ним, то цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Суд у підпунктах 4.2.2.2. - 4.2.2.3. цього вироку навів мотиви встановлення наявності тяжких наслідків та причинно-наслідкового зв`язку із діями ОСОБА_12 .

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявленого директором Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_48 цивільного позову підприємства та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України майнової шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 70 млн грн. 

 

XIII. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

 

13.1 Процесуальні витрати

 

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 

У цьому кримінальному провадженні понесено такі витрати на залучення експерта для: 

1.Проведення судово-почеркознавчої експертизи (висновок експертів КНДІСЕ від 08 грудня 2017 року № 6217/17-32/6218/17-33/23599?23612/17-32/23613?23616/17-33), вартістю 7737,6 гривень, що підтверджується актом здачі-приймання висновку судових експертів (т. 15, а.с. 168);

2.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 16 квітня 2018 року № 12-3/99се) вартістю 16016 гривень, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні (т. 15, а.с. 72);

3.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6) вартістю 17875 гривень, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні (т. № 13, а.с. 248);

4.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експерта ІСТЕ СБУ від 09 жовтня 2019 року № 64/7) вартістю 5024 гривень, що підтверджується довідкою фактичної вартості проведення експертизи (т. № 15, а.с. 96); 

5.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експертів ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 8129/3411 від 26 лютого 2021 року), вартістю 40328,35 гривень, що підтверджується актом здачі-приймання висновку експерта (т. 15, а.с. 122); 

6.Проведення судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта Київського НДЕКЦ № СЕ-19/111-23/23015-ПЧ від 08 червня 2023 року), вартістю 3824 гривень, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні (т. 15, а.с. 293).

Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат відповідно до ст. 124 КПК України, суд враховує, що 18 грудня 2024 року це кримінальне провадження було виділено із первісного кримінального провадження щодо ОСОБА_12 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 

Оскільки предметом дослідження зазначених експертиз під номерами № 1-5 були питання, які стосуються доведення обвинувачення як ОСОБА_12 , так і ОСОБА_14 , то суд доходить висновку, що зазначені процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_12 в розмірі 1/2 від суми цих експертиз.

Щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта Київського НДЕКЦ № СЕ-19/111-23/23015-ПЧ від 08 червня 2023 року), оскільки зазначена експертиза стосується лише питання доведення вини обвинувачення ОСОБА_12 то питання щодо відшкодування її вартості у сумі 3824 гривень стосується виключно ОСОБА_12 .

Таким чином, з ОСОБА_12 необхідно стягнути на користь держави в розмірі 1/2 від суми трьох експертиз (64 081,95 гривень), з урахуванням того, що дві експертизи не враховані судом для визнання вини/невинуватості обвинуваченого, що становить 32 040,97 гривень та повну вартість експертизи від 08 червня 2023 року у сумі 3824 гривень, а сукупно - 35 864,97 гривень.

13.2 Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні

 

13.3 Речові докази

 

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речові докази:

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7LN256C (серійний номер: S3TCNE0JA10641), який вилучений з службового кабінету ОСОБА_49 - повернути ДП «Украерорух»;

- флеш-накопичувач Transcend (маркувальне позначення: 636237 1207), який вилучений з службового кабінету ОСОБА_49 - повернути ДП «Украерорух»;

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7TY2560 (серійний номер: S2ZWNB0J314513), вилучений з службового кабінету колишнього директора Украероруху ОСОБА_16 - повернути ДП «Украерорух»;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate ST31000524AS (серійний номер: 6VPBV8X7), який вилучений з службового кабінету бухгалтера ОСОБА_50 - повернути ДП «Украерорух»;

- флеш-накопичувач з написами «аerodata», «[precision in special mission]» (8 Гб), який вилучений з службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_14 - повернути ДП «Украерорух»;

- мобільний телефон НТС, чорного кольору s\n НОМЕР_7 IMEI: НОМЕР_4 , який вилучений з службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_14 - повернути ДП «Украерорух».

 

13.4 Заходи забезпечення кримінального провадження

 

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі № 760/22490/19, провадження № 1- кс/760/11835/19 накладено арешт на:

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7LN256C (серійний номер: S3TCNE0JA10641), вилучений зі службового кабінету ОСОБА_49 ;

- флеш-накопичувач Transcend (маркувальне позначення: 636237 1207), вилучений зі службового кабінету ОСОБА_49 ;

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7TY2560 (серійний номер: S2ZWNB0J314513), вилучений зі службового кабінету колишнього директора Украероруху ОСОБА_16 ;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate ST31000524AS (серійний номер: 6VPBV8X7), вилучений зі службового кабінету бухгалтера ОСОБА_50 ;

- флеш-накопичувач із написами «аerodata», «[precision in special mission]» (8 Гб), вилучений зі службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_14 ;

- мобільний телефон НТС, чорного кольору s\n НОМЕР_7 IMEI: НОМЕР_4 , вилучений зі службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_14 (т. 8, а.с. 132).

Враховуючи факт прийняття судом рішення щодо повернення накопичувачів та мобільного телефону їх володільцям, то вищевказаний арешт підлягає скасуванню.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2023 року у справі № 991/3744/23, провадження № 1-кс/991/3766/23 накладено арешт на:

- майно ОСОБА_12 - автомобіль TOYOTA SEQUOIA, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- майно ОСОБА_12 - причіп Ось П-5, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 .

Враховуючи часткове задоволення колегією суддів цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, - арешт, застосований на підставі ухвали ВАКС від 09 травня 2023 року у справі № 991/3744/23, провадження № 1-кс/991/3766/23 не підлягає скасуванню до набрання Вироку законної сили.

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2023 року ОСОБА_12 було змінено запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло.

Згодом на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від  26 червня 2023 року у справі № 991/5514/23 та 26 липня 2023 року у справі № 991/6572/23, провадження № 1- кс/991/6588/23, до ОСОБА_12 продовжено до 26 вересня 2023 року строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло у період доби з 20:00 години по 08:00 годину, із покладенням на нього обов`язків (т. 14, а.с. 167). 

Виконуючи положення ч. 7 ст. 72 КК України, Суд дійшов висновку про зарахування у строк покарання ОСОБА_12 строк застосованого цілодобового домашнього арешту.

Інформація щодо продовження обов`язків у матеріалах справи відсутня. Отже, на час проголошення вироку до обвинуваченого не застосовано жодний запобіжний захід.

Суд наголошує, що після спливу строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які покладалися на особу судом, на обвинуваченого у кримінальному провадженні продовжують покладатися загальні процесуальні обов`язки, визначені законом, а саме ч. 7 ст. 42 КПК України: (1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; (2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; (4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Колегія суддів оцінивши поведінку ОСОБА_12 під час розгляду справи, його майновий стан, родинні зв`язки, характеризуючі матеріали, належне виконання обов`язків як обвинуваченого, вважає, що до набрання вироку законної сили не слід застосовувати жоден запобіжний захід до обвинуваченого. 

На підставі наведеного та керуючись статтями 349, 368, 370, 373, 374, 483 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.  ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування, державних установах та підприємствах, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн.

2. Зарахувати відповідно до ч. 5, 7 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_12 строк його цілодобового домашнього арешту з 16.05.2023 по 27.06.2026 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

3. Відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_12 від покарання за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності.

4. Цивільний позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_12 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (код ЄДРПОУ 19477064) 70 000 000 (сімдесят мільйонів) гривень.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

5. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2023 року у справі № 991/3744/23, провадження № 1-кс/991/3766/23, а саме на:

- майно ОСОБА_12 - автомобіль TOYOTA SEQUOIA, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- майно ОСОБА_12 - причіп Ось П-5, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , 

- залишити в силі, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення (з метою виконання задоволеного цивільного позову).

6. Речові докази, які зберігаються в Управлінні забезпечення фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням Національного антикорупційного бюро України, а саме:

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7LN256C (серійний номер: S3TCNE0JA10641), який вилучений з службового кабінету ОСОБА_49 - повернути ДП «Украерорух»;

- флеш-накопичувач Transcend (маркувальне позначення: 636237 1207), який вилучений з службового кабінету ОСОБА_49 - повернути ДП «Украерорух»;

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7TY2560 (серійний номер: S2ZWNB0J314513), вилучений з службового кабінету колишнього директора Украероруху ОСОБА_16 , - повернути ДП «Украерорух»;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate ST31000524AS (серійний номер: 6VPBV8X7), який вилучений з службового кабінету бухгалтера ОСОБА_50 , - повернути ДП «Украерорух»;

- флеш-накопичувач з написами «аerodata», «[precision in special mission]» (8 Гб), який вилучений з службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_14 , - повернути ДП «Украерорух»;

- мобільний телефон НТС, чорного кольору s\n НОМЕР_7 IMEI: НОМЕР_4 , який вилучений з службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_14 , - повернути ОСОБА_14 .

7. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

8. Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз у сумі 35 864,97 (тридцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 97 копійок.

 

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений впродовж тридцяти днів з для його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

 

Головуючий суддя ОСОБА_51 

 

 

 

Судді ОСОБА_52 

 

 

 

ОСОБА_53