Справа № 991/10075/25

Провадження 1-кп/991/123/25

У Х В А Л А 

іменем України

15 вересня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі: 

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), 

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (в режимі відеоконференції),

представника заявника  ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_19 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 за обвинуваченням 

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 27 ч.4 ст.345-1, ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старий Вовчинець, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Луковиця, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянин України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 27 ч.4 ст.345-1 КК України,

ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця АДРЕСА_5 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , громадянин України, Румунії та Молдови, 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця смт. Кельменці, Кельменецького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_7 , громадянин України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000802, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України.

1.1. Від ОСОБА_19 надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2024 у справі №991/3660/24.

1.2. Клопотання мотивовано відсутністю необхідності утримання арештованих коштів, оскільки ОСОБА_9 не є власником вилучених коштів, а тому вони не можуть бути предметом спеціальної конфіскації. За твердженням заявниці, вилучені грошові кошти у сумі 77 270 доларів США та 200 євро, на які накладено арешт, належать їй, а ОСОБА_9 виключно користується банківським сейфом, в якому зберігалися грошові кошти.

Зазначила, що протягом 2015-2022 років заробила 1 500 803,16 грн, що еквівалентно 56 000 доларів США. Крім цього, 22.01.2015 роки заявниця продала квартиру за 272 803 грн, що становило 17 300 доларів США на момент продажу квартири. 

1.3. У зв`язку із цим ОСОБА_19 просила скасувати арешт на вилучене майно під час обшуку індивідуального банківського сейфу, розміщеного у регіональному відділенні Акціонерного банку «Південний», а саме на грошові кошти в сумі 77 270 доларів США та 200 євро.

2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1. Представник заявника ОСОБА_18 клопотання підтримала, просила його задовольнити.

2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що сума, про яку стверджує заявник як підтверджену, менша за ту, яка вилучена під час обшуку. Звернув увагу на відсутність підтверджених витрат протягом цього періоду, а тому визначена сума не могла бути у повному обсязі збережена.

2.3. Захисник ОСОБА_13 зазначив, що доводи прокурора про витрати заявника протягом цього періоду є необґрунтованими для відмови в задоволенні клопотання. 

2.4. Інші учасники не висловили думки стосовно клопотання.

3. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації (п.2 ч.2 ст.170 КПК України).

3.3. Частиною 1 ст.174 КПК України передбачено, що інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.4. Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, Суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У даному випадку заявниця фактично посилається на необґрунтованість накладеного арешту, оскільки, на її переконання, вказані грошові кошти належать їй, а тому арешт не міг бути накладений з метою забезпечення спеціальної конфіскації. 

3.5. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2024 у справі №991/3660/24 накладено арешт на майно ОСОБА_9 , вилучене у ході проведення 26.04.2024 обшуку індивідуального банківського сейфу, яким користувався ОСОБА_9 , а саме на кошти у сумі 77 270 доларів США та 200 євро, шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном. 

Метою накладення арешту визначено забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

3.6. У ч.4 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 2 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. 

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна (п.1 ч.1 ст.96-2 КК України).

3.7. У ч.5 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Санкція ч.3 ст.212 КК України, в які обвинувачується ОСОБА_9 , передбачає покарання караються штрафом від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

3.8. На підставі досліджених документів Суд не виключає можливості заявниці протягом тривалого періоду (з 2015 року) отримати певну грошову суму, про яку стверджує у клопотанні (1 500 803,16 грн та 272 803 грн). Водночас факт отримання відповідних доходів та їх потенційне накопичення не є достатнім для висновку про належність вилучених грошових коштів у банківському сейфі, яким користувався ОСОБА_9 , саме заявниці. Для вирішення відповідного питання недостатньо встановити реальність і законність походження доходів третьою особою та простежити динаміку їх надходження за відповідний період. Оцінка можливості заощадити значну грошову суму не може здійснюватися ізольовано від фактичних витрат особи або інших напрямків їх використання, а також часу, що минув між їх отриманням і моментом проведення обшуку. Отримання певних активів заявницею не свідчить, що грошові кошти були збережені у первісному розмірі та у конкретній валюті за конкретним курсом, а також не підтверджує, що вони не були витрачені, передані чи використані у будь-який спосіб за цей період. 

Більше того, встановлення наявності грошових коштів у певний період не підтверджує обставин подальшого збереження усіх грошових коштів у валюті саме в індивідуальному банківському сейфі, яким користувався ОСОБА_9 . Для такого висновку слід встановити не лише джерело походження коштів у третьої особи, але й зв`язок із коштами, вилученими під час обушку. Втім, відповідних доказів Суду не надано. 

3.8. Суд також враховує часову віддаленість від обставин, на які посилається заявниця (продаж квартири у 2015 році та отримання заробітної плати у період з 2015-2022 роки), та проведенням обшуку у 2024 році. Викладені у клопотанні обставини не підтверджують збереження грошових коштів ОСОБА_19 протягом усього періоду (2 років) у банківському індивідуальному сейфі та їх безпосереднього перебування на момент проведення слідчої дії. 

4. Ураховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_19 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2024 у справі №991/3660/24.

Керуючись статтями 170-174, 350, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні клопотання ОСОБА_19 про скасування арешту майна відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя       ОСОБА_21 

Судді         ОСОБА_22 

ОСОБА_23