Справа № 991/11789/26

Провадження 1-кс/991/11812/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд), 

отримавши скаргу  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 

на неналежний розгляд скарг и

у кримінальному провадженні№42026000050000031 від 28.07.2026

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

21.09.2026 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі-скаржники) «в порядку пункту 9-1 та, альтернативно, пункту 1 частини 1 статті 303 КПК на неналежний розгляд скарги, поданої за статтею 308 КПК на відповідь начальника другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_5 », для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги.

Скаржники у скарзі просили: «1) Відкрити провадження за цією скаргою та розглянути її в порядку ст. 306 КПК України; 2) Визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у задоволенні скарги від 16.09.2026 щодо недотримання розумних строків, оформлене відповіддю начальника другого відділу САП ОСОБА_6 , як таке, що прийняте особою, яка не є прокурором вищого рівня, уповноваженим на розгляд скарги за ст. 308 КПК України; 3) Зобов?язати Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру забезпечити розгляд спільної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16.09.2026 (вх. №24310-26) належним прокурором вищого рівня, визначеним законом, у порядку ст. 308 КПК України; 4) Альтернативно, якщо слідчий суддя дійде висновку, що отриманий лист не є процесуальним рішенням, яке підлягає скасуванню за п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, - визнати бездіяльність, що полягає у нерозгляді скарги від 16.09.2026 належним прокурором вищого рівня у встановлений законом строк, та зобов`язати уповноваженого прокурора вищого рівня САП розглянути її по суті відповідно до ст. 308 КПК України; 5) Витребувати у САП матеріали, на підставі яких було розглянуто скаргу від 16.09.2026 (вх. №24310-26), у частині, необхідній для перевірки повноважень особи, яка прийняла оскаржуване рішення, та порядку руху скарги»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: « 16.09.2026 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно звернулися до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зі скаргою в порядку ст, 308 КПК України щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026000050000031 від 28.07.2026.

У скарзі ставилося питання не про надання інформації, а про реалізацію спеціального механізму, передбаченого ст. 308 КПК України: розгляд прокурором вищого рівня доводів щодо недотримання розумних строків та, за наявності підстав, надання відповідному прокурору обов`язкових вказівок щодо строків вчинення конкретних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

На зазначену скаргу отримано відповідь, підписану начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_7 . У відповіді зроблено висновок, що підстав для висновку про недотримання розумних строків не вбачається, а також прямо зазначено: «відсутні підстави для розгляду вашої скарги заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Саме ця обставина є центральним предметом цієї скарги: звернення, подане за ст. 308 КПК України, не було розглянуте тим суб`єктом, якого закон визначає прокурором вищого рівня. 1. Скаргу за ст. 308 КПК України повинен розглядати саме прокурор вищого рівня…. 2. Відповідь САП фактично містить відмову в задоволенні скарги… 3. Формальне мотивування відповіді не усуває порушення компетенції…4. Право скаржників на судове оскарження…5. Практика ВАКС щодо належного суб`єкта та належної форми розгляду» із доданою до скарги заявою скаржників від 16.09.2026 про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України щодо окремих епізодів вимагання грошових коштів, погроз та можливого використання кримінального переслідування як засобу тиску.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а за частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 9-1 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

3.2. Згідно із статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать розумність строків, а також диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, за частиною 3 якої слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Конкретний правовий зміст засади кримінального провадження «розумність строків» визначає стаття 28 КПК, за частинами 1-3 якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

В пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 №11 зазначено, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини складність кримінального провадження визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; кількості учасників провадження (потерпілих, свідків тощо); правової кваліфікації кримінального правопорушення; наявності на момент початку досудового розслідування відомостей щодо конкретної особи, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення; характеру обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні; меж доказування; обсягу матеріалів досудових розслідувань, що об`єднані в одному провадженні; необхідності призначення експертиз, їх складності; обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для всебічного та повного дослідження обставин кримінального правопорушення; необхідності отримання міжнародної допомоги в рамках кримінального провадження тощо. Оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов`язків (зокрема, щодо явки за викликом слідчого, прокурора, судовим викликом; дотримання умов обраного запобіжного заходу; надання у передбачених законом випадках доказів тощо); існування випадків зловживання процесуальними правами тощо. При цьому слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом. Оцінюючи спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень, слід враховувати послідовність та своєчасність здійснення процесуальних дій; наявність періодів бездіяльності (неактивності), причини якої мають з`ясовуватись у кожному конкретному провадженні; своєчасність повідомлення особи про підозру; обґрунтованість відкладення та зупинення кримінального провадження; своєчасність призначення кримінального провадження (кримінальної справи) до судового розгляду; встановлення випадків призначення судових засідань із великими інтервалами чи зволікання з переданням кримінального провадження з одного суду до іншого; проведення судових засідань у призначений час; дотримання строків постановлення суддею (або судом) мотивованої ухвали чи вироку і направлення копій процесуальних рішень учасникам судового провадження; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками суду своїх службових обов`язків, у тому числі щодо повідомлення учасників кримінального провадження про час та місце судового засідання; повноту та своєчасність вжиття слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом (суддею) заходів забезпечення кримінального провадження та інших заходів, спрямованих на недопущення недобросовісної поведінки учасників кримінального провадження; характер та ефективність дій, спрямованих на прискорення кримінального провадження тощо.

Частинами 5, 6 статті 28 КПК також визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм статті 28 КПК не свідчить, що поняття «розумний строк» тотожне поняттю «здійснення кримінального провадження у найшвидший термін», оскільки розкриваючи зміст розумності строків закон використовує терміни «невідкладно», «першочергово», «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночними поняттями, проте метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження. Тобто суд з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження має шукати баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, доведеності перед судом переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів судом тощо.

КПК не визначає чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, проте у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим, оскільки відповідно до частини 1 статті 110 КПК, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, та частина 5 статті 110 КПК загалом визначає, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

3.3. Процесуальний порядок оскарження недотримання розумності строків визначений статтею 308 КПК, частинами 1, 2 якої визначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Згідно з частиною 6 статті 8-1 чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (із змінами), заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки) підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору. Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури видаються за обов`язковим погодженням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особи, яка виконує його обов`язки).Тобто у кримінальних провадженнях, де процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює група прокурорів САП ОГП, можливе оскарження недотримання розумних строків до керівника САП ОГП, його першого заступника та заступника.

3.4. З додатків до скарги вбачається, що 16.09.2026 скаржники звернулись до НАБУ і САП із заявою про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України щодо окремих епізодів вимагання грошових коштів, погроз та можливого використання кримінального переслідування як засобу тиску (а не із скаргою в порядку статті 308 КПК щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026000050000031 від 28.07.2026), де просили: «1. Прийняти та зареєструвати цю заяву як повідомлення про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. 2. Встановити, які саме з описаних у заяві епізодів уже охоплюються предметом кримінального провадження № 42026000050000031 та фактично перевіряються в його межах. 3. Якщо окремі описані обставини можуть свідчити про самостійне кримінальне правопорушення, яке не охоплюється відомостями, вже внесеними до ЄРДР, внести відповідні відомості до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК України та розпочати досудове розслідування. 4. Надати кримінально-правову оцінку повідомленим епізодам без зведення їх виключно до версії приватного цивільно-правового або боргового конфлікту. 5. Перевірити можливий зв`язок між вимогами про передачу коштів та службовими або процесуальними рішеннями, з якими такі вимоги пов`язувалися, у тому числі шляхом встановлення контактів між особами, які висували вимоги, та відповідними службовими особами. 6. У контексті перевірки можливого зв`язку вимагання з військовим кримінальним переслідуванням встановити, які саме первинні документи щодо мобілізації, направлення, зарахування та початку військової служби фактично перебували у розпорядженні слідчого ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_9 , судді ОСОБА_10 та судді ОСОБА_11 на момент прийняття ними відповідних рішень; хто і коли подавав ці документи; чи перевірялися їх походження, повнота та юридичне значення. 7. Окремо щодо обставин, пов`язаних із суддею ОСОБА_11 , встановити документальний рух матеріалів після оскарження ухвали від 17.06.2026, причини несвоєчасного надходження матеріалів до Київського апеляційного суду, відповідальних за рух матеріалів осіб, а також наявність або відсутність контактів між ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та суддею ОСОБА_11 або працівниками апарату суду. 8. У разі внесення нових відомостей до ЄРДР надати заявникам відповідний витяг у порядку, передбаченому КПК України. 9. Долучити до матеріалів до судового розслідування раніше подані НАБУ та САП документи, що стосуються описаних у цій заяві епізодів».

У відповідь начальником другого відділу САП ОСОБА_5 листом від 18.09.2026 №07/2-6722 ВИХ-26 повідомлено таке: «Спеціалізована антикорупційна прокуратура розглянула вашу скаргу від 16.09.2026 (вх. від 16.09.2026 №24310-26) щодо недотримання, на Вашу думку, розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026000050000031 від 28.07.2026. Повідомляю, що за результатами розгляду ваших заяв від 09.09.2026 про визнання потерпілим прокурором ОСОБА_16 прийнято постанови від 11.09.2026 про відмову у визнанні потерпілими відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України. Повідомлення про прийняті рішення із копіями зазначених постанов надіслано вам 14.09.2026 за №07/2-6588ВИХ-26, №07/2-6589ВИХ-26, №07/2-6590ВИХ-26. Зазначені постанови разом із відповідними заявами долучено до матеріалів кримінального провадження, що перебувають в органі досудового розслідування. Крім того, про вказані обставини прокурором вас повідомлено 16.09.2026 листами за №07/2-6656ВИХ-26, №07/2-6655ВИХ-26, №07/2-6654ВИХ-26 у відповідь на ваші клопотання від 15.09.2026 щодо процесуального статусу, розгляду раніше поданих заяв та проведення процесуальних дій. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів задля встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, з метою виконання завдань кримінального провадження та прийняття процесуальних рішень у розумні строки. Заява ОСОБА_3 від 30.08.2026 щодо систематичного вимагання грошових коштів, погроз та примушування до складання розписок, а також матеріали, надані ОСОБА_2 30.08 2026 і відповідь на запит, долучені до матеріалів кримінального провадження. Наведені в них відомості будуть враховані під час досудового розслідування. З огляду на тривалість досудового розслідування, обсяг та характер процесуальних дій, що здійснюються у кримінальному провадженні, своєчасність розгляду поданих заяв і клопотань, а також відсутність установлених обставин необгрунтованої процесуальної бездіяльності слідчого чи прокурора, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 3 ст. 28 КПК України, підстав для висновку про недотримання розумних строків досудового розслідування не вбачається. Таким чином, відсутні підстави для розгляду вашої скарги заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Проте, як вбачається зі змісту зазначеного листа САП від 18.09.2026, скаржники не мають жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №42026000050000031 від 28.07.2026, та відсутні докази, що такі взагалі звертались з будь-якою скаргою до прокурора вищого рівня в порядку статті 308 КПК щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, тобто відсутній предмет судового контролю слідчим суддею ВАКС.

3.5. Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі та доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, визначені пунктами 1, 2 частини 2 статті 304 КПК, відтак скаргу належить повернути.

Керуючись статтями 303-309, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути скаргу разом з усіма доданими матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________