Справа № 991/11712/26

Провадження 1-кп/991/113/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

25 вересня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52021000000000574 від 07.12.2021, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_15 ,

ОСОБА_6 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_7  у вчиненні кримінальних правопоушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_16 

ОСОБА_8 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_9 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2026 до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , у якому він, з урахуванням доповнень, внесених у судовому засіданні, просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурорів САП, які підтримують публічне обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, та/або суду;

2) не відлучатись за межі України без дозволу прокурорів САП, які підтримують публічне обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, та/або суду;

3) повідомляти прокурорів САП, які підтримують публічне обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування щодо обставин цього кримінального провадження, викладених у чинному повідомленні про підозру: з іншими підозрюваними - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 ; із свідком ОСОБА_17 ;

5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У вказаному клопотанні прокурор вказує на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є підставою для продовження строку дії, покладених на обвинуваченого обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання із підстав, які у ньому зазначені. Додатково вказував на те, що ОСОБА_4 є громадянином США та, якщо його у цьому не обмежити, може у будь-який момент виїхати з країни, як іноземець. Заборона виїзду ОСОБА_4 за кордон, у випадку задоволення клопотання, буде можлива з дозволу прокурора та/або суду.

Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_10 , проти задоволення клопотання заперечив. Щодо заборони спілкування ОСОБА_4 з іншими обвинуваченими, захисник вказував на нелогічність вказаного клопотання адже іншим обвинуваченим не заборонено спілкуватися з ОСОБА_4 .. Свідок ОСОБА_17 є співробітником ОСОБА_4 , який має з нею тісні робочі стосунки. Також захисник вказував на те, що інші обвинувачені у даному кримінальному провадженні ніяких обмежень не мають. ОСОБА_4 необхідний виїзд за кордон для вирішення питань діяльності підприємства, власником якого він є. Він батько чотирьох неповнолітніх дітей, одружений, все його майно знаходиться на території України, а тому ризик переховування від суду відсутній. На переконання захисника, внесена застава за ОСОБА_4 , дозволить забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Також захисник посилався на те, що у день затримання, ОСОБА_4 мав намір виїхати за кордон по справах та повернутися назад. Такі поїздки ОСОБА_4 робив неодноразово, у тому числі і після відкриття кримінального провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_4 також заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказував на те, що усі 53 рази, коли він перетинав кордон України, він повертався назад. Дозвіл для виїзду йому за кордон треба виключно для вирішення питання діяльності ТОВ «РОБОТЕНКС» керівником та співзасновником якого він є. Також наголошував на тому, що вказане підприємство відноситься до критично важливих підприємств для функціонування економіки, воно займається виробництвом необхідної для оборони продукції. Після відкриття кримінального провадження та оголошення про підозру ОСОБА_4 , ТОВ «РОБОТЕНКС» почало отримувати відмови банків у наданні кредитних коштів, які необхідні для розвитку бізнесу. 

ОСОБА_4 вказував також на те, що дохід ТОВ «РОБОТЕНКС» після притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, суттєво знизився, підприємство перебуває на межі виживання.

Також ОСОБА_4 заперечив проти наявності у нього у власності нерухомого майна у США та пояснив, що адреси будівель, вказані у клопотанні прокурора, є лише адресами для листування. Транспортні засоби, якими володіє ОСОБА_4 придбані у кредит, який він зараз погашає. На все його майно накладено арешт, що унеможливлює його відчуження.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. 

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 під номером 52021000000000574 за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

За версією слідства, ОСОБА_4 , починаючи з лютого-березня 2021 року з корисливих мотивів вирішив використовувати фінансові ресурси АТ «Харківобленерго» в особистих інтересах, а саме організував заволодіння коштами товариства через проведення за кошти АТ «Харківобленерго» закупівель товарно-матеріальних цінностей для його потреб за завищеними цінами через залучення в якості співучасників для вчинення злочинів як працівників товариства, так і окремих осіб з числа працівників підконтрольних та підзвітних йому компаній приватного сектору економіки, які здійснювали діяльність у сфері постачання товарно-матеріальних цінностей для потреб енергетичних підприємств України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, (далі ВАКС), від 03.06.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 8 000 000 грн. та, на випадок внесення застави, вирішено покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Після внесення застави, строк дії покладених обов`зків неодноразово продовжувався, а саме: 

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 30.07.2025 у справі № 991/7626/25 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , продовжено до 30.09.2025 включно;

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.09.2025 у справі № 991/9783/25 - до 24.11.2025, (за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю);

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.11.2025 у справі № 991/11836/25 - до 20.01.2026;

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.12.2025 у справі № 991/13198/25 підозрюваному було зменшено розмір застави з 8 000 000 грн до 7 000 000 грн.;

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 14.01.2026 у справі № 991/334/26 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, продовжено до 14.03.2026 включно, при цьому обов`язок в частині заборони відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, змінено обов`язком не відлучатись за межі території України;

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.03.2026 у справі № 991/2188/26 строк дії обов`язків продовжено до 11.05.2026, 

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.05.2026 у справі № 991/4368/26 - до 06.07.2026, 

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.07.2026 у справі № 991/8622/26 - до 01.09.2026;

- ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.08.2026 у справі № 991/10851/26 - до 28.09.2026.

Отже, наразі до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього ряд відповідних обов`язків, строк дії яких не закінчився.

Щодо обґрунтованості підозри

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та копії окремих матеріалів досудового розслідування, наявні у справі, з урахуванням відсутності висловлених зі сторони захисту доводів, які б спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків

У клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили своє існування, що зумовлює необхідність продовжити ОСОБА_4 обов`язки, покладені слідчим суддею.

Суд враховує, що відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, може вдатися до відповідних дій, не перестала існувати і на даний час.

ОСОБА_4 висунуте обвинувачення, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (ч. 5 ст. 191 КК України), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Зазначене покарання, у разі визнання обвинуваченого винуватим, може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, абз. 1 ч. 1 ст. 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання). Такі обставини самі по собі можуть свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.

Крім того, судом враховано, що 02.06.2025 ОСОБА_4 було затримано співробітниками НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України на пункті пропуску/контролю «УСТИЛУГ» (ідентифікаційний № ППК 71400), (т. 1 клопотання а.с. 17), що свідчить про намір уникнути переслідування.

З матеріалів клопотання вбачається, що після проведення 02.08.2023 у ОСОБА_4 обшуку, він продовжував виїжджати за кордон та повертатися до України, що дійсно могло б свідчити про відсутність у нього наміру переховуватися від слідства. (т. 5 а.с. 28)

Однак, суд звертає увагу, що ці поїздки відбувалися до повідомлення ОСОБА_4 про підозру, тобто до 02.06.2025.

Отже, після того, коли ОСОБА_4 дізнався про свій статус у даному кримінальному провадженні, а саме підозрюваного, його поведінка, яка була до цього, не може свідчити про відсутність наміру переховування після вручення йому повідомлення про підозру. 

Інформація про достатньо міцні соціальні зв`язки обвинуваченого в Україні, такі як наявність сім`ї та утримання неповнолітніх дітей, а також наявність майна та ведення бізнесу на території України, не є такою, що повністю спростовує ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків та інших обвинувачених існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та їх дослідження.

На даний час провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, тобто суд ще не допитував ні обвинувачених, ні свідків, яких має намір заявити сторона обвинувачення, тому продовжує існувати ризик позапроцесуального впливу на цих осіб зі сторони обвинуваченого для забезпечення надання ними певних показань або утримання від давання показань у суді.

Отже, ризик впливу ОСОБА_4 на інших обвинувачених та свідка у кримінальному провадженні, на якого вказував у клопотанні прокурор, наразі не зменшився. 

На переконання суду, належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, свідчить про дієвість заходів обмеження прав обвинуваченого, які були до нього застосовані на стадії досудового розслідування, та які доцільно продовжити і на даний час.

Так, запобіганню ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування чи суду сприятимуть такі обов`язки, як прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись за межі України без дозволу суду; передача на зберігання документів, які дають право виїзду за кордон.

Вирішуючи питання щодо необхідності виїзду ОСОБА_4 за кордон для вирішення питань господарської діяльності ТОВ «РОБОТЕНКС», судом, при встановленні даного обмеження, враховано посилання ОСОБА_4 на тяжкий фінансовий стан підприємства, важливість його діяльності для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Суд звертає увагу на те, що заборона перетину державного кордону ОСОБА_4 не є абсолютною, про що також зазначав прокурор у судовому засіданні, а можлива за наявності відповідного дозволу суду.

Обмеження у спілкуванні з іншими обвинуваченими та свідком сприятиме у незаконному впливі на них з боку ОСОБА_4 ..

Водночас суд звертає увагу на те, що після передачі обвинувального акту до суду, процесуальний обов`язок обвинуваченого прибувати до прокурора, отримувати у нього дозвіл на виїзд за кордон та повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи, втрачає свою дію. На цій стадії даного кримінального провадження процесуальні обов`язки обвинуваченого виникають тільки перед судом, і не продовжують діяти стосовно органів досудового розслідування та прокурора.

Обов`язок повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи на стадії судового провадження, на переконання суду, втратив свою актуальність, оскільки ризику переховування від суду, шляхом неповідомлення про зміну місця свого проживання, запобігатиме внесена застава та покладення на обвинуваченого інших додаткових обов`язків. 

Обґрунтованих підстав для відмови у продовженні строку дії вказаних обов`язків судом не встановлено. 

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 186, 193, 194, 196, 369, 370, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 - задовольнити частково.

Продовжити на два місяці, а саме до 25.11.2026 включно, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді про застосування стосовно нього запобіжного заходу, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатись за межі України без дозволу суду;

3) утримуватися від спілкування щодо обставин цього кримінального провадження, викладених у чинному повідомленні про підозру:

з іншими обвинуваченими - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , із свідком ОСОБА_17 ;

4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28.09.2026.

Суддя ОСОБА_1