Справа № 991/1566/22

Провадження 1-в/991/63/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві клопотання представника Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації » у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку Вищого антикорупційного суду від 23.06.2026 (справа № 991/1566/22, провадження № 1-кп/991/16/22), щодо організації здійснення нагляду за засудженим, звільненим від відбуванням покарання з випробуванням, на території іноземної держави відповідно до міжнародного договору України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації » у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку Вищого антикорупційного суду від 23.06.2026 (справа № 991/1566/22, провадження № 1-кп/991/16/22) (далі - Вирок), щодо організації здійснення нагляду за засудженим, звільненим від відбуванням покарання з випробуванням, на території іноземної держави відповідно до міжнародного договору України (далі - Клопотання), у якому вона просить:

- визнати необхідною організацію здійснення нагляду за ОСОБА_4 , звільненим від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, на території Французької Республіки за місцем його фактичного проживання відповідно до частини II Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками (ETS № 051) (далі - Конвенція) та звернутися до Міністерства юстиції України для вирішення питання щодо направлення компетентним органам Французької Республіки клопотання про здійснення такого нагляду.

Клопотання мотивовано тим, що 03.09.2026 Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації » у м. Києві та Київській області надійшли розпорядження про виконання Вироку, що набрав законної сили, та копія вказаного рішення. Відповідно до вступної частини Вироку ОСОБА_4 фактично проживає/перебуває у Французькій Республіці. 07.09.2026 ОСОБА_4 зв`язався з працівником уповноваженого органу з питань пробації за допомогою мобільного застосунку «Viber» та повідомив адресу свого фактичного проживання на території Французької Республіки. Крім того, під час спілкування засуджений повідомив, що повертатися на території України не планує. При цьому, положення ч. 4 ст. 76 КПК України передбачають здійснення нагляду за засудженим у межах територіальної юрисдикції України. Водночас, ОСОБА_4 фактично проживає на території Французької Республіки, що об`єктивно унеможливлює здійснення уповноваженим органом з питань пробації України повноцінного та ефективного нагляду за його поведінкою за місцем фактичного проживання. За такого, враховуючи положення Конвенції, учасницями якої є Україна та Французька Республіка, а також Порядку виконання міжнародних договорів України про надання міжнародної правової допомоги у кримінальних провадженнях, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5 (далі - Порядок), беручи до уваги фактичне місце проживання ОСОБА_4 на території Французької Республіки, представник звернулась до суду з Клопотанням. 

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 , засуджений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 у судове засідання для розгляду Клопотання викликались належним чином, не прибули, причини неявки не повідомили.

Про судове засідання з розгляду Клопотання належним чином повідомлялась представник Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації » у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , не прибула, причини неявки не повідомила.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду Клопотання, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суддя дійшов до висновку, що відсутність прокурора, засудженого, захисника, представника органу пробації не перешкоджає розгляду Клопотання, та вважає можливим провести його розгляд за відсутності вказаних осіб.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, суддя дійшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку (ст. 537 КПК України) вирішується судом за клопотанням прокурора, засудженого або його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питання, зокрема, передбаченого п. 14 ч. 1 ст. 537. 

Отже, виходячи із змісту Клопотання, Вищий антикорупційний суд визначений законом для його розгляду як суд, який ухвалив вирок.

28.10.2024 між прокурором САП ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватост із урахуванням доповнення до угоди про визнання винуватості від 23.01.2025 та від 28.05.2026, у кримінальному провадженні №42018000000003130 від 18.12.2018.

Як вбачається з пункту 6 вищезазначеної угоди, при вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , сторони дійшли згоди, зокрема щодо покладення на нього обов`язку, передбаченого ст. 76 КПК України, а саме повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Вироком затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 28.10.2024 між прокурором САП ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з урахуванням доповнення до угоди про визнання винуватості від 23.01.2025 та від 28.05.2026, у кримінальному провадженні №42018000000003130 від 18.12.2018. За результатами затвердженої угоди ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання - чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на три роки та зі штрафом в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень. При цьому, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. Разом з тим, на підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов`язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Розпорядженням Вищого антикорупційного суду від 20.08.2026 № 991/1566/22/28116/2026 направлено до Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації » у м. Києві та Київській області Вирок, який набрав законної сили 17.08.2026, для виконання.

Наразі представником Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перед судом постановлено питання, пов`язане із виконанням Вироку, а саме щодо організації здійснення нагляду за засудженим, звільненим від відбуванням покарання з випробуванням, на території іноземної держави відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Кримінально-виконавчого кодексу України уповноважений орган з питань пробації , зокрема роз`яснює засудженим особам порядок та умови відбування покарання; здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими особами.

Виключні питання, які має право вирішувати суд, визначений ч.2 ст. 539 КПК України, під час виконання вироків, передбачено ч.1 ст. 537 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 548 КПК України, запит (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво складається органом, який здійснює кримінальне провадження, або уповноваженим ним органом згідно з вимогами цього Кодексу та відповідного міжнародного договору України, а за його відсутності - згідно з цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 КПК України, суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює.

Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу повинні відповідати вимогам цього Кодексу або міжнародного договору України, що застосовується у конкретному випадку. Запит може бути складений у формі доручення (ч. 1 ст. 552 КПК України).

Згідно з пунктом 7 Розділу І Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження (далі - Інструкція), суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в кримінальних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через міжрегіональні управління та Мін`юст або безпосередньо у випадках, коли це передбачено міжнародним договором України або законом. 

Відповідно до пункту 1 Розділу Х Інструкції запит про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави складає суд України, який виніс вирок, згідно з вимогами законів та міжнародного договору України.

При цьому, чинним міжнародним договором, який регулює порядок виконання покарань державами-учасницями для осіб, звільнених від його відбування з випробуванням, є Конвенція, до якої Україна приєдналася згідно з Законом № 336/95-ВР від 22.09.95.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Конвенції держава, яка постановила вирок, може звертатися до держави, на території якої правопорушник має постійне мешкання, з клопотання: а) здійснювати лише нагляд відповідно до частини II; Ь) здійснювати нагляд і, у разі необхідності, звернути вирок до виконання відповідно до частин II і III; с) взяти на себе всю відповідальність за виконання вироку відповідно до положень частини IV.

З аналізу вказаного положення Конвенції вбачається, що необхідною обов`язковою умовою для звернення держави, яка постановила вирок про засудження особи до покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, до іншої держави для здійснення нагляду за засудженою особою має бути те, що на території такої держави вказана особа має постійне місце мешкання, існування якого забезпечує можливість виконання призначеного судом України покарання з випробуванням.

На підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_4 на території іншої держави - Французької Республіки представником органу пробації надано такі документи:

- довідку представника Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації » у м. Києві та Київській області від 07.09.2026 № 362/22-26, відповідно до якої 07.09.2026 на особистий номер працівника органу пробації за допомогою застосунку «Viber» зателефонував засуджений ОСОБА_4 . Під час телефонної розмови він повідомив, що на даний час перебуває у Французькій Республіці, зазначив свою конкретну адресу проживання за кордоном та зазначив, що повертатися на територію України не планує. Також зазначив про можливість направлення йому документів за допомогою застосунку «Viber»;

- скріншоти листування представника органу пробації з засудженим ОСОБА_7 , де останній направляв скан-копії документів та свою геолокацію у Французькій Республіці;

- копію документа іноземною мовою, що являє собою тимчасовий дозвіл ОСОБА_8 на проживання у Французькій Республіці, дійсний до 18.11.2026;

- копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , згідно з яким зареєстрованим місцем проживання останнього на території України є така адреса: АДРЕСА_1 .

Наведені документи підтверджують перебування ОСОБА_4 на території Французької Республіки та наявність у нього тимчасового дозволу на проживання в цій державі. Водночас, вони не є достатніми для висновку про наявність у нього постійного місця проживання на її території, що є необхідною умовою для застосування передбаченого ч. 1 ст. 5 Конвенції механізму передачі нагляду за засудженою особою.

Крім того, з огляду на тривалість виконання запитів про міжнародну правову допомогу та обмежений строк дії наданого ОСОБА_4 дозволу на проживання у Французькій Республіці, направлення відповідного запиту може потребувати значного часу, протягом якого засуджений може змінити місце свого перебування. Таким чином, за відсутності належного підтвердження постійного місця проживання ОСОБА_4 у Французькій Республіці, підстави для ініціювання процедури передачі нагляду за ним до цієї держави є недостатньо обґрунтованими.

За такого, під час розгляду Клопотання судом не встановлено обставин того, що засуджений ОСОБА_4 дійсно на даний час має постійне місце проживання (перебування) на території Французької Республіки, у зв`язку з чим відсутні передбачені Конвенцією підстави для звернення суду до Міністерства юстиції України із запитом про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави.

Разом з тим, Вироком на ОСОБА_4 не покладено обов`язків, виконання яких потребувало б його особистої явки до органу пробації. Як вбачається з доводів Клопотання та доданих до нього документів, засуджений підтримує зв`язок із представником органу пробації, причому самостійно ініціював спілкування та повідомив про можливість отримання документів за допомогою застосунку «Viber». Водночас, представником органу пробації не наведено обґрунтованих доводів щодо неможливості здійснення нагляду за поведінкою засудженого дистанційно з використанням засобів мобільного зв`язку/відеоконференції.

Таким чином, Клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 374, 392, 395, 468-476, 537, 539 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ ОСОБА_9