Справа № 991/11767/26

Провадження 1-кс/991/11790/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» (далі - ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА») ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 07.09.2026 за вих. 07/09/2026-2-1 про кримінальне правопорушення (далі - Скарга), в якій ОСОБА_3 просить зобов`язати уповноважених осіб САП внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою.

Скарга мотивована тим, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП направлено заяву від 07.09.2026 за вих. 07/09/2026-2-1 про вчинення кримінального правопорушення (далі - Заява), однак, відомості за вказаною заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено.

ОСОБА_3 був належним чином викликаний судове засідання для розгляду Скарги, до суду не з`явився, у прохальній частині Скарги (п. 3) просив проводити її розгляд без участі скаржника.

Згідно висновків Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладених в ухвалі від 13.11.2025 (справа № 991/9456/25), встановлення у ст. 306 КПК України обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, при її розгляді, не є перешкодою для розгляду по суті за відсутності такої особи.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується,(САП) про дату, час та місце розгляду Скарги повідомлений належним чином, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності особи, яка звернулася зі Скаргою, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, дійшов до таких висновків.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються: 

а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

б) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ДП ДГЗК «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» (ЄДРПОУ 30019335), разом із іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, що, відповідно до ст. 33-1, абз. 2 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, підсудне Вищому антикорупційному суду, та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, які, відповідно до ст. 33-1 КПК України, не підсудні Вищому антикорупційному суду.

Згідно з абз. 3 п. 20-2 Перехідних положень Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Враховуючи викладене, а також те, що заявник оскаржує бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, серед яких є й такі, що підсудні Вищому антикорупційному суду, то в даному випадку судовий контроль повинен здійснюватися слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 

Під час судового розгляду Скарги встановлено, що 07.09.2026 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП направлено Заяву.

Станом на день розгляду Скарги, відомості за Заявою до ЄРДР не внесені. 

Як вбачається зі змісту Заяви, заявником викладено обставини щодо можливого заволодіння ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», коштами державних оборонних підприємств - комітентів за договорами з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», а також легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом, через залучення до взаємовідносин, пов`язаних з виконанням договорів комісії підконтрольних або фіктивних компаній у якості агента, які в дійсності жодних агентських послуг не надавали.

Слідчим суддею з Автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» встановлено, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025 за фактами, викладеними у Заяві, щодо заволодіння ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 коштами державних оборонних підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром» (комітентів) з використанням послуг штучно залученої компанії - нерезидента як агента, що була підшукана для реалізації злочинної схеми, також здійснення фінансових операцій з коштами компанії-нерезидента як агента з безпідставно отриманими від ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з метою приховування злочинного походження таких коштів та зміни їх форми з безготівкової у готівкову. Вказані дії було попередньо кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України.

При цьому, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025 направлений до Вищого антикорупційного суду (справа № 991/2631/26).

Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав зобов`язувати уповноважену особу НАБУ вносити такі відомості до ЄРДР повторно, оскільки досудове розслідування за викладеними у Заяві фактами вже здійснювалось, а станом на день розгляду Скарги здійснюється судовий розгляд по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).

Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об`єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, можливо зробити висновок, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.

Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з`ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.

При дослідженні змісту Заяви, слідчим суддею встановлено, що у Заяві ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення кримінального правопорушення таким: окрім зазначеної вище протиправної діяльності щодо заволодіння коштами державних оборонних підприємств, а також легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом, через залучення до взаємовідносин, пов`язаних з виконанням договорів комісії підконтрольних або фіктивних компаній у якості агента, які в дійсності жодних агентських послуг не надавали, ОСОБА_4 здійснював фактичний контроль над медіаресурсом Mind.ua, використовуючи його для просування власних інтересів та маніпулювання громадською думкою. Підконтрольна особа ОСОБА_9 , залучена до виконання вказівок ОСОБА_4 , готувала та публікувала матеріали, що виправдовували його дії, приховували незаконні схеми та створювали вигідне для нього інформаційне середовище, включно з наданням доступу до обмежених даних державних органів. Така системна взаємодія фінансових та медіа-інструментів свідчить про комплексний підхід ОСОБА_4 до забезпечення власної безкарності та реалізації особистої вигоди за рахунок державних ресурсів. Таким чином, на думку ОСОБА_3 , в діях зазначених суб`єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Однак у Заяві (в частині відомостей, досудове розслідування яких не здійснювалось у межах кримінальних проваджень № 52017000000000889 та № 52025000000000404) відсутні будь-які конкретні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях вказаних у ній осіб ознак наведених злочинів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов`язують внесення відомостей до ЄРДР.

Так, зміст та суть повідомлення про злочин фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у Заяві фактів Заява не містить. Зокрема, у Заяві відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається створення злочинної організації з метою реалізації злочинних схем, та що зазначені у Заяві посадові особи причетні до реалізації вищевказаних злочинних схем, у тому числі по ухиленню від мобілізації, створенні загрози національній безпеці, відсутні відомості щодо конкретних дій вищевказаних осіб, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення за наведеними у Заяві статтями КК України. 

Викладені у Заяві обставини з урахуванням вищенаведеного не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер. 

За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення Скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1