Справа № 991/12122/26

Провадження 1-кс/991/12143/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

30 вересня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідивши матеріали за скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні №52024000000000122 від 18.03.2024, 

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка того ж дня на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 зазначає, що звертався до детектива Національного антикорупційного бюро України та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявами та клопотаннями шляхом їх направлення на електронні адреси [email protected], [email protected] , [email protected] , однак такі залишено без належного розгляду, як того вимагає ч. 2 ст. 220 КПК України.

Так, 07.09.2026 він звернувся із заявою про надання інформації та копій документів щодо звернення детектива і прокурора до Національної поліції України з приводу виконання ухвали від 24.06.2026 у справі № 991/8429/26 у частині обов`язку носити електронний засіб контролю.

10.09.2026 подав клопотання про відкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України та надання копій ухвали слідчого судді від 07.08.2026 у справі № 991/10030/26 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 у справі № 991/5030/24, а також інформації і документів щодо подання та розгляду клопотання прокурора від 05.11.2024 про арешт майна.

Також 11.09.2026 ним подано заяву про надання доступу до матеріалів кримінального провадження, що містять державну таємницю.

На його думку, така бездіяльність детектива та прокурора позбавляє його можливості реалізувати права, передбачені п. 14, 15 ч. 3 ст. 42 та ст. 290 КПК України, а також оскаржити відмову, оскільки відповідних процесуальних рішень не прийнято. У зв`язку з цим підозрюваний, посилаючись на положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України,  просить визнати бездіяльність детектива та прокурора та зобов`язати їх розглянути подані заяви і клопотання відповідно до вимог ст. 220 КПК України та прийняти за результатами їх розгляду вмотивовані процесуальні рішення.

Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України. 

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зокрема, пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а також суб`єктів, які мають право на їх оскарження.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 цього Кодексу. Виняток із такого правила становлять рішення, прийняття яких КПК не передбачає, але їх фактично прийнято (п. 27 постанови Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №243/6674/17-к).

Відтак, рішення, дії чи бездіяльність, можливість оскарження яких прямо не передбачена одним з пунктів ч. 1 ст. 303 КПК України, не можуть бути предметом судового контролю з боку слідчого судді, крім рішень, які хоч прямо і не передбачені КПК, але фактично прийняті слідчим, дізнавачем або прокурором. Усі інші їхні рішення, дії чи бездіяльність можуть бути предметом оскарження в суді під час підготовчого провадження.

Підозрюваний вважає, що бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України полягає у нерозгляді та ненаданні відповіді на його клопотання, а порядок оскарження таких дій, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підлягає оскарженню бездіяльність, яка відповідає таким трьом обов`язковим ознакам: (1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, що передбачає правила розгляду клопотань на стадії досудового розслідування.

Зі змісту поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 звернувся до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:

1) 07.09.2026 із заявою про надання інформації, у якій просив письмово повідомити, чи зверталися прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52024000000000122, та детектив Національного антикорупційного бюро України, який здійснює досудове розслідування, до Національної поліції України або її органів (підрозділів) щодо виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2026 у справі № 991/8429/26 у частині обов`язку носити електронний засіб контролю. У разі здійснення такого звернення просив зазначити його дату, форму та реквізити, надати копію відповідного звернення, а в разі його відсутності - повідомити про це.

2) 10.09.2026 із клопотанням, в якому просив: (1) відкрити стороні захисту та надати для ознайомлення повний текст ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 у справі № 991/5030/24 разом із супровідними документами та матеріалами щодо її виконання, (2) відкрити стороні захисту та надати для ознайомлення клопотання, за яким відкрито судову справу № 991/10030/26, усі додані до нього матеріали та повний текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2026 у цій справі разом із супровідними документами та матеріалами щодо її виконання, із повідомленням, з якого питання та щодо кого (якого майна, речей чи документів) її постановлено, (3) надати можливість скопіювати зазначені матеріали та видати їх копії шляхом направлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в паперовій формі - на адресу для листування, (4) письмово повідомити, яким документом та коли зазначені судові рішення долучено до матеріалів кримінального провадження, а в разі відсутності будь-якого з них у розпорядженні органу досудового розслідування або прокурора - зазначити причину, (5) щодо клопотання прокурора від 05.11.2024 про арешт мобільного телефона iPhone 12 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , надати інформацію про його подання до Вищого антикорупційного суду, дату та вихідний номер, номер судової справи, результати його розгляду або відкликання прокурором, а також відкрити стороні захисту копії відповідного судового рішення, супровідних листів, заяви про відкликання (за наявності) та доданих матеріалів і повідомити, де та на якій підставі на цей час зберігається зазначений телефон.

3) 11.09.2026 із заявою, в якій просив: (1) надати йому доступ до всіх матеріалів (таємних томів) кримінального провадження № 52024000000000122, що містять державну таємницю і зберігаються у Національному антикорупційному бюро України, для ознайомлення з ними в порядку статей 290 і 517 КПК України, (2) надати перелік таємних томів (матеріалів) кримінального провадження № 52024000000000122 із зазначенням їх найменувань, кількості аркушів і ступеня секретності, (3) видати наказ (розпорядження) про надання йому доступу до зазначених матеріалів, роз`яснити вимоги ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», відібрати відповідне попередження та визначити дату, час і режимне приміщення для ознайомлення, завчасно повідомивши про це, (4) забезпечити доступ до зазначених матеріалів також захисникам, які здійснюють його захист у кримінальному провадженні № 52024000000000122.

Проаналізувавши вимоги, заявлені ОСОБА_2 , слідчий суддя встановив, що їх за змістом можна умовно поділити на дві групи: (1) вимоги про надання інформації та (2) вимоги про надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.

Щодо вимог про надання інформації слідчий суддя зазначає таке.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Тобто, у ст. 220 КПК України закріплено обов`язок і порядок розгляду слідчим, дізнавачем, прокурором на стадії досудового розслідування не будь-яких, а лише тих клопотань, які стосуються ініціювання необхідності виконання певних процесуальних дій.

Хоча нормами КПК України не надано визначення поняття «процесуальна дія». Проте, із системного аналізу положень п. п. 10, 16, 16-1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 24, ч. 5 ст. 27, п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 40, п. п. 9, 12 ч. 3 ст. 42, п. 4 ч. 2 ст. 56, п. п. 4, 7 ч. 3 ст. 64-1 КПК України, вбачається, що під процесуальною дією розуміється передбачена кримінальним процесуальним законом дія, вчинення якої належить до процесуальних повноважень слідчого (детектива), дізнавача, прокурора, та яка спричиняє визначені КПК правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення у межах конкретного кримінального провадження кримінально-процесуальних відносин (прав, обов`язків, тощо).

Водночас слідчий суддя зауважує, що заява чи клопотання про надання інформації саме по собі не є вимогою про вчинення процесуальної дії у розумінні ст. 220 КПК України, оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено обов`язку детектива чи прокурора надавати стороні захисту запитувану інформацію в порядку, визначеному цією статтею. Відтак, КПК України не встановлює і строку, протягом якого детектив чи прокурор зобов`язані розглянути таку заяву або клопотання. Сам по собі розгляд клопотання, яке не стосується виконання певної процесуальної дії, не є процесуальною дією, у зв`язку з чим обов`язок детектива чи прокурора розглядати таке клопотання в порядку ст. 220 КПК України не виникає.

Щодо вимоги про надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений, серед іншого, має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу. 

Як повідомляє сам підозрюваний ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024 з 07.08.2026 його та його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування і надано доступ до матеріалів у порядку статті 290 КПК України та наразі ознайомлення з матеріалами триває.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частиною 2 згаданої статті передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Тобто, статтею 290 КПК України визначено спеціальний порядок відкриття стороною обвинувачення зібраних під час досудового розслідування матеріалів стороні захисту для ознайомлення. Відкриття матеріалів іншій стороні за правилами цієї норми, є процесуальною дією, обов`язок, порядок і строк здійснення якої чітко регламентовані кримінальним процесуальним законом.

Отже, стороні захисту гарантовано право на доступ до зібраних матеріалів досудового розслідування, однак зазначена норма не передбачає права вимагати від сторони обвинувачення виконання цього обов`язку у визначеному захистом порядку, зокрема визначати обсяг чи послідовність надання матеріалів або вимагати надання конкретних документів. Натомість на сторону обвинувачення покладається обов`язок забезпечити стороні захисту можливість ознайомитися з усіма наявними на відповідний момент матеріалами досудового розслідування в обсязі та послідовності, які об`єктивно можливі на час їх відкриття, протягом достатнього для цього часу.

Тобто, клопотання сторони захисту про надання доступу до конкретно визначених матеріалів для ознайомлення на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України саме по собі не свідчить про необхідність вчинення окремої процесуальної дії у розумінні ст. 220 КПК України, оскільки на цій стадії сторона обвинувачення вже здійснює відкриття матеріалів досудового розслідування, порядок якого визначається положеннями ст. 290 КПК України.

Відтак, слідчий суддя дослідивши скаргу підозрюваного ОСОБА_2  дійшов висновку, що вона подана на бездіяльність детектива та прокурора, яка не підлягає оскарженню під час досудового розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.

З огляду на викладене та, враховуючи те, що скарга, виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає оскарженню, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_2 .

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст. 26, 42, 290, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у відкритті провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні №52024000000000122 від 18.03.2024.

2.Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. 

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя    ОСОБА_1