Справа № 991/12139/26

Провадження 1-кс/991/12158/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідивши матеріали за скаргою захисника ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні №42024000050000034 від 29.11.2024, 

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка того ж дня на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 23.09.2026 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 з адвокатським запитом у якому просив надати інформацію. 25.09.2026 захисник отримав відповідь на його адвокатський запит, відповідно до якої йому було відмовлено у наданні інформації, оскільки вона є конфіденційною. 

У зв`язку з цим, 27.09.2026 захисник направив до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання в порядку ст. 220 КПК України із проханням надати аналогічну інформацію. Водночас, 30.09.2026 захисник отримав лист, яким було відмовлено у наданні запитуваної інформації та зазначено, що вказане клопотання не відповідає змісту ст. 220 КПК України. 

Захисник вважає, що у даному випадку прокурор мав винести відповідну постанову про відмову у задоволенні клопотання, а також роз`яснити стороні захисту, у який спосіб вона може отримати запитувану інформацію. У зв`язку з цим захисник звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить зобов`язати службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розглянути його звернення та надати відповідь у визначеному законом порядку. 

Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України. 

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зокрема, пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а також суб`єктів, які мають право на їх оскарження.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 цього Кодексу. Виняток із такого правила становлять рішення, прийняття яких КПК не передбачає, але їх фактично прийнято (п. 27 постанови Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №243/6674/17-к).

Відтак, рішення, дії чи бездіяльність, можливість оскарження яких прямо не передбачена одним з пунктів ч. 1 ст. 303 КПК України, не можуть бути предметом судового контролю з боку слідчого судді, крім рішень, які хоч прямо і не передбачені КПК, але фактично прийняті слідчим, дізнавачем або прокурором. Усі інші їхні рішення, дії чи бездіяльність можуть бути предметом оскарження в суді під час підготовчого провадження.

Адвокат вважає, що бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури полягає у нерозгляді та ненаданні відповіді на його клопотання, а порядок оскарження таких дій, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підлягає оскарженню бездіяльність, яка відповідає таким трьом обов`язковим ознакам: (1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, що передбачає правила розгляду клопотань на стадії досудового розслідування.

Зі змісту поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що захисник ОСОБА_2 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:

1) 22.09.2026 із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію та документи на її підтвердження: (1) чи відвідував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , жителі Тернопільської області Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру протягом 01.01.2024-31.12.2025; (2) якщо зазначені особи відвідували САП, то вказати дату та час такого відвідування; (3) надати усі наявні записи про відвідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури цими особами; (4) при наявності записів про відвідування вказаних осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надати копії таких записів або відповідних роздруківок; 

2) 27.09.2026 із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, у якому просив надати інформацію та документи на її підтвердження: 1) чи відвідував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , жителі Тернопільської області Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру протягом 01.01.2024-31.12.2025; (2) якщо зазначені особи відвідували САП, то вказати дату та час такого відвідування; (3) надати усі наявні записи про відвідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури цими особами; (4) при наявності записів про відвідування вказаних осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надати копії таких записів або відповідних роздруківок; (5) хто здійснював оформлення записів (пропускний режим) щодо реєстрації відвідувачів до прокурорів САП в адміністративному приміщенні; (6) надати копію Положення чи іншого документу, що регламентує роботу службових осіб по оформленні та реєстрації документів відвідувачів; (7) яким чином, в електронному чи письмовому виді, ведеться облік відвідувачів до прокурорів САП в адміністративному приміщенні; (8) чи допускається відвідування не працівниками САП адміністративної будівлі САП без відповідної реєстрації. 

Проаналізувавши вимоги, заявлені ОСОБА_2 , слідчий суддя встановив, що захисник просив уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надати інформацію та документи, які підтверджують таку надану інформацію.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Тобто, у ст. 220 КПК України закріплено обов`язок і порядок розгляду слідчим, дізнавачем, прокурором на стадії досудового розслідування не будь-яких, а лише тих клопотань, які стосуються ініціювання необхідності виконання певних процесуальних дій.

Хоча нормами КПК України не надано визначення поняття «процесуальна дія». Проте, із системного аналізу положень п. п. 10, 16, 16-1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 24, ч. 5 ст. 27, п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 40, п. п. 9, 12 ч. 3 ст. 42, п. 4 ч. 2 ст. 56, п. п. 4, 7 ч. 3 ст. 64-1 КПК України, вбачається, що під процесуальною дією розуміється передбачена кримінальним процесуальним законом дія, вчинення якої належить до процесуальних повноважень слідчого (детектива), дізнавача, прокурора, та яка спричиняє визначені КПК правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення у межах конкретного кримінального провадження кримінально-процесуальних відносин (прав, обов`язків, тощо).

Водночас слідчий суддя зауважує, що заява чи клопотання про надання інформації та документів на її підтвердження саме по собі не є вимогою про вчинення процесуальної дії у розумінні ст. 220 КПК України, оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено обов`язку детектива чи прокурора надавати стороні захисту запитувану інформацію в порядку, визначеному цією статтею. Відтак, КПК України не встановлює і строку, протягом якого детектив чи прокурор зобов`язані розглянути таку заяву або клопотання. Сам по собі розгляд клопотання, яке не стосується виконання певної процесуальної дії, не є процесуальною дією, у зв`язку з чим обов`язок детектива чи прокурора розглядати таке клопотання в порядку ст. 220 КПК України не виникає.

Відтак, слідчий суддя дослідивши скаргу захисника ОСОБА_2  дійшов висновку, що вона подана на бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню під час досудового розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.

З огляду на викладене та, враховуючи те, що скарга, виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає оскарженню, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за скаргою захисника ОСОБА_2 .

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст. 26, 42, 290, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні № 42024000050000034 від 29.11.2024.

2.Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. 

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя    ОСОБА_1