Cправа №991/11537/26

Провадження №11-сс/991/667/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

29 вересня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

прокурора  ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2026 року щодо

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Томськ Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 17.09.2026 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 . Продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів. Визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці такі обов`язки: 

прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 

не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;

повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;

утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , а також зі ОСОБА_72 ;

здати на зберігання органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України;

носити електронний засіб контролю.

Не погодившись із вказаним рішенням, захисником підозрюваного ОСОБА_5  - адвокатом ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу із доповненнями до неї.

Захисник посилається на такі обставини.

Ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою з підстав, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, висновок про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою не підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення, і суперечить доказам, які могли істотно вплинути на нього (п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 411 КПК України), а продовження строку тримання під вартою за недоведеності обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, суперечить ч. 5 ст. 199 КПК України (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Слідчим суддею в порушення вимог ч. 4 ст. 196 КПК України не зазначено дату закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Висновки про збереження ризиків не підтверджуються доказами. Слідчим суддею не взято до уваги обставини, які свідчать про зменшення ризиків.

Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, не виправдовують подальшу ізоляцію ОСОБА_5 .

Не обґрунтовано недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів.

Оцінка вагомості доказів і розміру шкоди не є повторною перевіркою обґрунтованості підозри, однак є обов`язковою складовою рішення про продовження строку тримання під вартою (ч. 4 ст. 199, ч. 1 ст. 178 КПК України) і визначення розміру застави (ч. 4 ст. 182 КПК України). Висновок судово-економічної експертизи від 27.11.2025 № 1303-95/2025.01-6 містить дві відповіді щодо епізоду придбання цеху в с. Діброва - 71 112 600,00 грн. і 143 594 703,00 грн., а клопотання використовує лише другу. Версію про розподіл коштів сторона обвинувачення формулює як припущення: чорновий запис, виявлений у мобільному телефоні іншої особи, «ймовірно є схемою розподілу».

Визначений слідчим суддею ВАКС розмір застави не відповідає вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України. Застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у поєднанні з обов`язками, запропонованими самою стороною обвинувачення, здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а розмір застави 20 000 000,00 грн є завідомо непомірним для нього.

Слідчим суддею відхилені доводи сторони захисту без належного наведення мотивів.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 17 вересня 2026 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_73 від 11.09.2026 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 . Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах, необхідних для запобігання ризикам, доведеним стороною обвинувачення. 

У разі встановлення підстав для продовження строку тримання під вартою - скасувати ухвалу в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити заставу в межах, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі, що не перевищує 400 000,00 грн., з урахуванням документально підтвердженого майнового та сімейного стану ОСОБА_5 .

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги із доповненнями, прокурор САП ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

21.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

24.07.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/9468/26 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 29 952 000 грн.

Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 10.08.2026 ухвалу слідчого судді ВАКС від 24.07.2026 скасовано в частині визначення розміру застави та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою встановлено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 23 296 000 грн. У решті ухвалу залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.09.2026 зменшено розмір застави до 20 000 000 грн.

На розгляд слідчого судді ВАКС 14.09.2026 надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 17.09.2026 ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 20 000 000 грн.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Підозра ОСОБА_5  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою. Ризики не зменшились та продовжують існувати, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Більшм`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на цьому етапі досудового розслідування. Застава у розмірі20 000 000 грн., є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірною для підозрюваного.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги.

Частиною 3 ст. 197 КПК України визначено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, відповідно до вимог КПК України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, із якими пов`язана можливість застосування такого запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Колегія судді не погоджується із доводами сторони захисту про те, що висновок слідчого судді про те, що ризики продовжують існувати не підтверджуються доказами, що матеріали клопотання не містять нових фактичних даних щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винуватою. Згідно з практикою ЄСПЛ ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», п. 43). Отже, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

При встановленні існування ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя врахував, що такий ризик обумовлюється серед іншого тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, наявністю достатніх майнових ресурсів для переховування, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, можливістю перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, набутими знайомствами, зв`язками, авторитетом під час здійснення професійної діяльності, використання яких, у разі необрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надасть йому реальну можливість в подальшому переховуватися за кордоном або на території України від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя взяв до уваги дані протоколів НСРД про поведінку підозрюваного, яка свідчить про бажання досягнення бажаних результатів будь-якими методами. 

При встановленні існування ризику знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 в силу свого авторитету може надати відповідні вказівки окремим працівникам Центральної бази ВТК, які перебували тривалий час у його підпорядкуванні та продовжують проходити військову службу у Центральній базі ВТК, що підтверджується безпосередньою поведінкою ОСОБА_5 , зафіксованою у протоколі про результати проведення НСРД від 13.09.2024. Крім того, слідчим суддею взято до уваги те, що ОСОБА_5 з метою створення видимості моніторингу цінових пропозицій переглядав вебсайт з цим оголошенням, здійснював телефонний дзвінок та вказав в офіційних документах цей вебсайт як джерело отримання інформації про продаж цього майна , що з метою приховування своєї злочинної діяльності щодо заволодіння бюджетними коштами внаслідок придбання обладнання для сонячних станцій ОСОБА_5 , дізнавшись про наявність кримінального провадження №52024000000000305 від 20.06.2024, організував складання та підписання «минулою датою» додаткової угоди до Договору №594 від 17.10.2024, якою передбачено монтаж обладнання для сонячних станцій продавцем без збільшення загальної вартості укладеного договору, а також організував складання, підписання «минулою датою» п`яти актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну вартість 2 478 298,06 грн, забезпечивши їх підписання уповноваженими особами військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 НГУ та Медичного центру «Нові Санжари» НГУ. 

Щодо наявності ризику впливу на свідків, потерпілого та інших учасників кримінального провадження, слідчим суддею враховано такі положення закону та обставини. 

Згідно із ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

З вказаних положень закону слідує, що ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Слідчий суддя урахував установлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

А відтак, оскільки наразі досудове розслідування продовжується, триває проведення слідчих дій, збір доказів і встановлення інших осіб, ОСОБА_5  може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на вказаних осіб із метою спонукання їх до ненадання показань, спотворення відомостей, які їм відомі.

При встановленні ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя дійшов висновку про наявність такого з огляду на те, що ОСОБА_5 має можливість використати для цього стійкі ділові та дружні зв`язки, у тому числі сформовані в силу його професійної діяльності, з особами, які займають керівні посади в органах державної влади . Цей висновок підтверджується причетністю до вирішення питань про закриття кримінальних проваджень, про що ним зазначалось у розмові з ОСОБА_8 (протокол НСРД відносно ОСОБА_5 від 01.04.2025). Протоколом НСРД від 30.01.2025 зафіксовано те, що ОСОБА_5 20.01.2025 о 06:59:46 під час телефонної розмови з начальником управління розквартирування та капітального будівництва ГУ НГУ ОСОБА_15 повідомив: «у нас кримінальна справа родилася на выходных. Дарницька прокуратура, закупка солнечных панелей. Вот эти, что мы ставили 5 комплектов, да. Подробности не знаю. Я сейчас проведу розвод с личным составом и поеду к прокурору, буду общаться с ним, что там за херня. У меня вроде с ним нормальные отношения, но они ... Я их по-другому гназвать не могу. Это уже второй раз они возбуждаются втихаря и не говорят. А хотя параллельно, ну вы поняли, постоянно что-то им надо, то шкаф зроби, то крышу, то еще что-то сделай. Ну, … по-другому не назовешь». 

Щодо продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні №62026000000000127 від 17.02.2026, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими ГСУ ДБР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. За версією органу досудового розслідування ОСОБА_5 24.03.2026 о 14 год. 44 хв., перебуваючи поблизу приміщення кав`ярні «Feel You», що у житловій будівлі за адресою: вул. Романа Мстиславовича, 22, м. Київ, надав ОСОБА_74 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США за забезпечення встановлення йому ІІ групи інвалідності без законних підстав, яку в подальшому мав використати для отримання висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби та звільнення з неї.

Враховуючи вищенаведені положення закону та обставини, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, заявлені стороною обвинувачення ризики продовжують існувати. 

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність оцінки слідчим суддею зменшення заявлених стороною обвинувачення ризиків колегією суддів визнається неспроможним, оскільки слідчим суддею давалась оцінка доводам клопотання про продовження строку тримання під вартою, які стосувались обґрунтування того, що ризики не зменшились, а відтак висновок слідчого судді про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики продовжують існувати, жодним чином не свідчить про його помилковість. 

У п.258 оскаржуваної ухвали слідчим суддею зазначено, що ураховуючи обставини, які наразі виникли у вигляді вчинення органом досудового розслідування низки слідчих та процесуальних дій, що займе значний час до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшилися та є такими, що виправдовують тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки в органу досудового розслідування існує нагальна потреба: (1) оглянути копії даних 40 електронних носіїв інформації (мобільні телефони, ноутбуки, персональний комп`ютер), які 21.07.2026 вилучені детективами у підозрюваних та осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, з метою виявлення доказової інформації та перевірки вже отриманих доказів; (2) оглянути копії даних 41 електронного носія інформації (мобільні телефони, ноутбуки, планшетні комп`ютери, карти пам`яті, оптичні диски), які 02.04.2026 вилучені детективом у порядку тимчасового доступу до речей і документів з матеріалів провадження № 42023000000000482 від 22.03.2024, досудове розслідування в якому здійснюють слідчі ГСУ СБУ; (3) здійснити у порядку тимчасового доступу до речей і документів вилучення оригіналів та копій документів (на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 03.09.2026 у справі № 991/10806/26), які перебувають у володінні ГУ НГУ; (4) ознайомитися з матеріалами кримінального провадження № 62026000000000127 від 17.02.2026, досудове розслідування у якому здійснюють слідчі Державного бюро розслідувань, а саме з мобільними телефонами та носіями інформації, вилученими у ОСОБА_75 ; (5) отримати висновки судових експертиз, зокрема: 25.08.2026 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо мобільного телефона «Apple iPhone 15 Pro Max» (A3106), який перебував у користуванні ОСОБА_76 , з метою копіювання інформації, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку, доступ до якого пов`язаний із подоланням системи логічного захисту; 31.08.2026 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо мобільного телефона «Apple iPhone 16 Pro» (A3293), який перебував у користуванні ОСОБА_9 , з метою відновлення та копіювання даних, що створювалася в месенджерах «WhatsApp», «Viber», «Telegram», «Signal» у період з 01.01.2024 до 09.05.2025; 09.09.2026 призначено дві судові почеркознавчі експертизи на предмет ідентифікації підписів в документах, що мають значення у кримінальному провадженні; 09.09.2026 призначено технічну експертизу документів на предмет визначення давності складання документів, що мають значення у кримінальному провадженні; (6) встановити місцезнаходження та допитати як свідків працівників ГУ НГУ, Центральної бази ВТК, ТОВ «КИЛОВАТТ» (наразі змінена назва на ТОВ «Вітрон ЛТД»), ТОВ «ГЕЛЕОН КОМПАНІ» (наразі змінена назва на ТОВ «Золтец Групп»), ТОВ «ЕКО ГРИБ», ТОВ «ТД «АСТАР ТОРГ», ПП «Велтабудсервіс», ТОВ «БИСТРИЦЯ ПЛЮС», ТОВ «БЛЕККМЕРТ ПОІНТ», ТОВ «САНВЕЙЛС ДІЛАЙТ», ТОВ «ЛАРТ», ТОВ «СПЕЦ-ТЕХНО-СЕРВІС», ТОВ «УКРСПЕЦМАШ», ТОВ «ТЕХНО-СТ», ТОВ «ДНІПРОШИНА», ТОВ «ТЕХМАШ СИСТЕМА», ТОВ «ДОБРА ЗАПЧАСТИНА» та працівників інших підприємств, які є причетними до обставин, котрі є предметом досудового розслідування (серед іншого, ОСОБА_14 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 та інші); (7) здійснити копіювання матеріалів кримінального провадження, зокрема технічних носіїв інформації, на яких зафіксовані процесуальні дії, а саме: відеозаписів проведених 15 обшуків, які мали місце 21.07.2026; електронних носіїв інформації в кількості 40 шт., які вилучені за результатами проведення обшуків 21.07.2026; (8) отримати відомості про вчинення процесуальних дій за результатами міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Зокрема, органом досудового розслідування скеровано такі запити про міжнародну правову допомогу, які перебувають на виконанні, а саме: запит № 29-287/26362 від 13.08.2026 до компетентних органів Республіки Болгарія з метою виконання процесуальних дій та допиту певних осіб як свідків; запит № 29-287/27508 від 11.09.2025 до компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина з метою виконання процесуальних дій; (9) звернутися із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів відповідної країни з метою проведення допиту директора ТОВ «Еко Гриб» ОСОБА_96 ; (10) перевірити версії сторони захисту, зокрема надані окремими підозрюваними під час допиту. Зокрема, органом досудового розслідування заплановано проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення окремих обставин укладення угоди, за результатами якої ТОВ «Гелеон Компані» придбано корпоративні права в ТОВ «Еко Гриб» тощо; (11) вирішити питання щодо остаточної правової кваліфікації у кримінальному провадженні, необхідності зміни раніше повідомлених підозр. Виконати вимоги ст. 290 КПК; (12) скласти реєстр матеріалів досудового розслідування та обвинувальний акт у кримінальному провадженні (у разі закінчення досудового розслідування у такий спосіб).

Зі змісту цього пункту ухвали слідує, що слідчий суддя дійшов висновку, що ризики не зменшились, оскільки наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто необхідності проведення слідчих і процесуальних дій, що суперечить ч. 3 ст. 199 КПК України. 

Разом з тим, колегія суддів враховує, що слідчим суддею при цьому наведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

А тому, оскільки, як зазначено вище, слідчим суддею надано належну оцінку заявленим ризикам, колегія суддів не вважає вказане порушення вимог КПК України істотним.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя відхилив ряд обставин, якими прокурор обґрунтовував неможливість завершення розслідування, однак не зазначив які саме з решти дій і в який спосіб неможливо провести у разі перебування підозрюваного під домашнім арештом, колегія суддів визнає помилковим, оскільки положення п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України стосуються виключно існування реальних перешкод для закінчення слідства, та не містять вимоги вирішувати питання про наявність взаємозв`язку обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, з можливою участю в них підозрюваного. 

Твердження апеляційної скарги про те, що судом не обґрунтовано недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Слідчий суддя дійшов висновку, що застосування до  ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. 

При цьому слідчий суддя належно обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів - домашнього арешту, застави, особистого зобов`язання.

А тому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та обставини, що доводять наявність вищевказаних п`яти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Колегія суддів не вважає вагомими доводи апеляційної скарги що мотиви, наведені в п.271 та п. 273 оскаржуваної ухвали сформульовані щодо іншої особи, оскільки в ухвалі зазначено «підозрюваної» замість «підозрюваного».

Так, з тексту ухвали вбачається, що слідчим суддею вирішувалось питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів виключно щодо  ОСОБА_5 , з чого слідує, що зазначення в ухвалі «підозрюваної» замість «підозрюваного» є опискою, яка підлягає виправленню відповідно до ст. 379 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Оскаржуваною ухвалою від 17.09.2026 продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів. 

Разом з цим, ухвала слідчого судді від 24.07.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою втратила законну сили після постановлення ухвали від 17.09.2026 про продовження строку дії запобіжного заходу, тобто строк тримання під вартою розпочався з дати постановлення ухвали - 17.09.2026 і закінчується через шістдесят днів.

Таким чином, слідчий суддя розглянув клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. 

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що не зазначення слідчим суддею дати закінчення дії ухвали про продовження строку тримання під вартою не є підставою для її скасування та відмови в задоволенні клопотання. 

Також колегія суддів не вбачає підстав для висновку про відсутність правової визначеності та порушення прав підозрюваного, оскільки відповідно до ч. 3 та п. 2 ч. 5 ст. 206 КПК України: слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи ; незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе неперевищення граничного строку тримання під вартою.

Посилання адвоката в апеляційній скарзі на оцінку вагомості доказів, розмір шкоди, колегія суддів вважає безпідставними.

Слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для продовження підозрюваному  ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Щодо оцінки висновків експертиз колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Оцінка висновку експерта передбачає: 1) встановлення дотримання вимог закону щодо призначення та проведення експертизи; 2) визначення відсутності порушень порядку залучення експерта до участі в кримінальному провадженні; 3) перевірка компетентності експерта; 4) визначення дотримання експертом вимог до проведення експертизи, підготовки висновку за її результатами й узгодженості з іншими матеріалами провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності, існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Також, у випадку, коли результати проведеної експертизи викликають певні сумніви, суд під час судового розгляду кримінального провадження для роз`яснення висновку може допитати експерта відповідно до статті 356 КПК України, за наслідками чого зробити висновки щодо належності та допустимості висновку, що сприяє доповненню та поясненню відомостей, отриманих у результаті експертного дослідження.

Отже, оцінка висновків експертів у разі надання їх як доказів будь-якою стороною кримінального провадження повинна бути здійснена судом винятково під час судового провадження.

А відтак, колегія суддів не має підстав для визнання неправильною оцінку слідчим суддею доказів - висновків експертиз сторони обвинувачення та сторони захисту, а також довідки про рекомендовану оптову (дилерську) та роздрібну ціну. 

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

У рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Аналогічно, у рішенні у справі «Істоміна проти України» зазначено, що, гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

При визначенні розміру застави ОСОБА_5 слідчим суддею враховано: 1) доведеність усіх п`яти можливих ризиків і фактичну відсутність будь-яких соціальних чинників для підозрюваного щодо запобігання таким; 2) обґрунтовану підозру у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів (за трьома епізодами) та розмір інкримінованої шкоди; 3) матеріали клопотання, які обґрунтовують матеріальний стан підозрюваного, а саме, що сукупна вартість майна, яким володіє ОСОБА_5 (в тому числі, яке зареєстроване на інших осіб) складає орієнтовно 28 млн. грн. і разом з цим, ОСОБА_5 володіє коштовним рухомим майном та значною кількістю прихованих грошових активів в готівковій формі, що свідчить про наявність виключного випадку, коли застава у межах статті 182 КПК України не здатна забезпечити належного виконання підозрюваним покладених обов`язків. Крім того слідчим суддею враховано, що шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_97 розірвано, однак в них збереглись сімейні відносини.

Із огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо виключності випадку та необхідності визначення застави в сумі, що складає 20 000 000 грн., адже саме такий розмір є співрозмірним із майновим станом ОСОБА_5 , є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Твердження апеляційної скарги, що визначений розмір застави є очевидно непомірним для підозрюваного визнається колегією суддів безпідставними.

Так, в апеляційній наявне посилання виключно на офіційні доходи підозрюваного, арешт майна, а також те, що судом враховано майно, зареєстроване на інших осіб. 

Однак стороною захисту не наведено доказів на спростування даних:

-протоколу від 25.11.2024 за результатами проведення НСРД- аудіо контроль особи стосовно ОСОБА_5 . В протоколі зафіксовано розмову ОСОБА_5 з іншими особами, яка відбулася під час відпочинку в котеджі банного комплексу «Сварожич», в якій ОСОБА_5 повідомив, що в деякі поставки він «свои ложу 500 тысяч долларов», «миллион … моих личных заложены, долларов, да…»;

-протоколу обшуку від 09.05.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 , під час проведення якого відшукано та вилучено: розписку з текстом «Я, ОСОБА_98 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав грошову суму в розмірі 100 000$ доларів, від ОСОБА_5 09.08.2024 підпис»; кошти в сумі 1 600 000 грн;

-протоколу огляду від 19.05.2026 (мобільного телефона «Apple iPhone 14 Pro», що перебував у користуванні ОСОБА_11 ), а саме: фотозображенням розписки з текстом «Отримав від ОСОБА_99 суму 2 210 000 грн 20.01.24 року ОСОБА_10 . підпис».

-огляду під час обшуку телефону ОСОБА_5 , в якому виявлено застосунки щодо доступу до криптовалюти та встановлено баланс по застосунках на дату обшуку: МЕХС 3 307,52 USD на 10:20 год; ОКХ 13 466,21 USD на 10:20 год; BINANCE 1 606,43 USD на 10:20 год.; BYBIT 3 508,43 USD на 10:21 год.

Вищенаведене підтверджує правильність висновку слідчого судді про те, що розмір застави - 20 000 000 грн не є непомірним для підозрюваного. 

Захисник в апеляційній скарзі зазначає, що в п.280 ухвали слідчим суддею не зазначено слова «або особливо тяжкого» та «триста … відповідно», що в п.308 зазначено: «має бути більшим за розмір, встановлений п.3 ч.4 ст.182 КПК», та стверджує, що висновок слідчого судді про виключність випадку зроблено щодо іншої нижчої межі. 

Дійсно, п.280, п.308 оскаржуваної ухвали містять відповідно пропуски слів та посилання на неіснуючу норму КПК України. 

Разом з тим, в п.278 та п.279 оскаржуваної ухвали слідчим суддею правильно викладено зміст ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також обґрунтовано виключність випадку тяжкістю злочинів, обставинами кримінальних правопорушень, індивідуальними особливостями підозрюваного.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали в зв`язку з допущеними описками. 

Твердження апеляційної скарги про те, що слідчим суддею відхилені доводи сторони захисту без належного наведення мотивів, колегія суддів вважає голослівними, оскільки в апеляційній скарзі не наведено доводів, на які слідчий суддя не дав відповідь, в зв`язку з чим колегія суддів позбавлена можливості зробити оцінку обґрунтованості ухвали в цій частині. 

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2026 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді  ОСОБА_2 

ОСОБА_3