Document No. 140279275

Proceeding № 52023000000000190
Case № 991/14/25
Date of the hearing 29/09/2026
Date of the decision 29/09/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Moisak S.M.

Справа № 991/14/25

Провадження 1-кп/991/1/25

 

 

У Х В А Л А

 

29 вересня 2026 року м.Київ 

 

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Краматорськ Донецької області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, 

 

В С Т А Н О В И В:

 

1. Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою Суду від 14.01.2025 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.

Засобами електронного зв`язку 22.09.2026 до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . У зв`язку з цим у судовому засіданні 29.09.2026 Судом вирішувалося таке клопотання.

28.09.2026 до суду від захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

 

2. Доводи клопотання 

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.08.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки згідно зі ст. 194 КПК України.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , продовжувався згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Останнє таке продовження відбулося ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.07.2026, якою обвинуваченого зобов`язано:1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наразі прокурор ініціював питання про продовження дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, мотивуючи це тим, що ризик переховування обвинуваченого від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) досі не втратив своєї актуальності.

На підтвердження продовження існування вказаного ризику сторона обвинуваченнявказує на суворість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим. Крім цього, прокурор посилається на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків в Україні у зв`язку з проживанням його дружини та доньки за кордоном, а також на належний майновий стан родини, який дозволяє їм тривалий час забезпечувати своє проживання в іноземній державі.

 

3. Заперечення захисника на клопотання прокурора

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти продовження обов`язків з огляду на необґрунтованість клопотання прокурора. Обстоюючи свою позицію, зазначив, що матеріали справи вказують на провокативну поведінку свідків з метою штучного створення уяви про вчинення ОСОБА_4 злочину, а не зазначення прокурором конкретних доказів у клопотанні прямо свідчить про недоведеність вини. 

Спростовуючи ризик втечі, захисник наголосив, що з лютого 2022 року і до дня затримання ОСОБА_4 неодноразово на законних підставах перетинав державний кордон та завжди повертався в Україну. Перебування ж його дружини та доньки за кордоном зумовлене виключно небезпекою через збройну агресію рф, при цьому родина не має в іншій країні ані власного житла, ані сталих зв`язків чи фінансової спроможності для тривалого проживання ОСОБА_4 . Натомість обвинувачений має міцні соціальні зв`язки в м. Запоріжжя, де він проживає разом із сином-студентом денної форми навчання, працює та займається волонтерською діяльністю. Крім того, ОСОБА_4 демонструє бездоганну процесуальну поведінку, жодного разу не зірвав судове засідання, що, на думку захисту, повністю нівелює заявлений прокурором ризик.

 

4. Позиція учасників судового засідання

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання. Просив його задовольнити. Документи, які обгрунтовують клопотання, долучені до матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зауважив, що ніяких ризиків на теперішній час не існує. Навпаки, звернув увагу на те, що має сталі зв`язки на території України, оскільки син ОСОБА_4 навчається у місті Запоріжжі.

Захисник ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання і не продовжувати покладені обов`язки.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження покладених обов`язків.

 

5. Оцінка та висновки Суду

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, Суд встановив таке.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Під час досудового розслідування внаслідок зміни запобіжного заходу ухвалою слідчого судді від 13.08.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Зміст особистого зобов`язання як запобіжного заходу розкривається через обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Такі обов`язки покладаються на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців та, за наявності підстав, підлягають продовженню згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Востаннє у відповідності до положень ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.07.2026  ОСОБА_4 продовжено такі обов`язки:1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .

За змістом ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_8 , Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.

Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Крім цього, Суд бере до уваги, що питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу, його зміну та продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Наявність ризику переховування обвинуваченого констатована попередніми ухвалами. За твердженням сторони обвинувачення, цей ризик залишається дійсним і наразі. 

Проаналізувавши позиції учасників провадження, Суд доходить висновку про обґрунтованість доводів прокурора щодо подальшого існування ризику втечі обвинуваченого з огляду на таке.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, який карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (з можливою конфіскацією майна). Враховуючи законодавчу заборону на застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням до осіб, засуджених за корупційні злочини, потенційне покарання у разі ухвалення обвинувального вироку полягатиме виключно в реальному позбавленні волі. Суд погоджується, що така суворість і безальтернативність є суттєвим чинником, здатним спонукати обвинуваченого до втечі.

Крім цього, Суд бере до уваги, що судовий розгляд наразі перебуває на завершальній стадії: всі докази сторін досліджено, а свідків допитано. Наближення моменту ухвалення судового рішення, яке може сприйматися обвинуваченим, як призначення реального покарання, додатково посилює та актуалізує ризик спроб обвинуваченого ухилитися від правосуддя саме на цьому етапі.

Суд критично оцінює аргументи сторони захисту щодо наявності в обвинуваченого сталих соціальних зв`язків, які виключають ризик його переховування. Незважаючи на наявність у ОСОБА_4 роботи та його волонтерську діяльність, проживання його дружини та доньки за кордоном послаблює соціальну прив`язаність обвинуваченого до місця розгляду кримінального провадження. Наявність найближчих родичів в іншій державі створює сприятливі умови для інтеграції та тривалого перебування ОСОБА_4 за кордоном, що значно знижує стримуючий ефект від його соціальних зв`язків у м. Запоріжжя.

Посилання захисника на спільне проживання обвинуваченого із сином, який навчається на денній формі, Суд не розцінює, як переконливий аргумент, що унеможливлює втечу. Суд бере до уваги, що син ОСОБА_4 не досяг віку, з яким чинне законодавство пов`язує обмеження на виїзд чоловіків з України в умовах воєнного стану. Відтак, за відсутності юридичних перешкод, він має можливість у будь-який момент безперешкодно перетнути державний кордон та приєднатися до родини, що нівелює цей соціальний зв`язок, як запобіжник залишення ОСОБА_4 території України.

Окремо Суд зауважує, що належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 (його регулярні явки до суду та відсутність порушень у минулому) не спростовує об`єктивного існування ризику втечі від правосуддя. Водночас така поведінка обвинуваченого доводить, що обрані судом обмеження і покладені на обвинуваченого обов`язки на даному етапі є достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Оцінивши обов`язки, про продовження яких просить прокурор, Суд дійшов висновку про їх релевантність та пропорційність встановленому ризику переховування. Обов`язок повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також обов`язок здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із запобіганням ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому Суд переконаний, що встановлені обмеження є мінімально необхідними, водночас достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , оскільки вони створюють дієвий механізм контролю за його пересуванням та позбавляють його фактичної можливості безперешкодно та оперативно залишити територію України для уникнення правосуддя.

На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . У зв`язку з цим, клопотання прокурора належить задовольнити.

Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд

 

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

 

Строк дії ухвали встановити до 29 листопада 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

 

 

 

Головуючий суддя ОСОБА_9