Справа № 991/4059/26

Провадження 1-кп/991/53/26

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , 

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_8 про судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02 квітня 2025 року,

встановив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

24 вересня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_3 .

Заява обґрунтована тим, що Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000092 від 18 лютого 2026 року, зокрема за підозрою ОСОБА_9 у вичненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, ч. 3 ст. 209, ст. 191 КК України. У ході спецоперацій Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури «Форест-Гамп» та «Феміда» опубліковано резонансні матеріали та записи негласних слідчих (розшукових) дій, фігуранткою яких стала колишня заступниця Офісу Президента ОСОБА_9 . Серед таких матеріалів міститься розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , конструкція якої, н а думку захисника, полягає в тому, що переведення судді ОСОБА_3 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду співрозмовникам не вигідне, бо у справі, яка перебуває у неї на розгляді, судовий розгляд розпочнеться спочатку в іншому складі суду. Захисник звертає увагу, що ця розмова відбулася 14 лютого 2026 року, а 22 червня 2026 року ОСОБА_3 названо серед кандидатів, рекомендованих до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, тобто у лютому 2026 року учасники розмови обговорюють її перехід як відоме їм наперед і кероване ними питання.

Захисник зазначив, що з огляду на те, що суддя ОСОБА_3 входить до складу колегії, яка розглядає кримінальне провадження № 42025000000000272 від 02 квітня 2025 року, а в матеріалах кримінального провадження № 52026000000000092 від 18 лютого 2026 року містяться відомості про обговорення третіми особами її професійної діяльності та можливого переведення, наявні об`єктивні обставини, що можуть викликати сумнів у її неупередженості. Захисник зауважив, що такий сумнів ґрунтується не на припущенні про вчинення суддею будь-яких неправомірних дій, а на необхідності забезпечення зовнішньої та внутрішньої безсторонності суду, а також довіри учасників кримінального провадження до об`єктивності судового розгляду. Тому подальша участь судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження № 42025000000000272 від 02 квітня 2025 року може поставити під сумнів неупередженість складу суду та створює передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для вирішення питання про її відвід.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 заяву про відвід судді ОСОБА_3 підтримав з підстав, викладених у ній, просив задовольнити. На питання суду повідомив, що обставини щодо стадії конкурсної процедури, у якій бере участь суддя ОСОБА_3 , йому не відомі.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали позицію захисника ОСОБА_8 .

Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у звдоволенні заяви про відвід, вважав її необґрунтованою і такою, що не підтверджується жодними доказами. 

Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення.

Суддя ОСОБА_3 не виявила бажання надавати пояснення.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

За ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. 

Тобто заява про відвід має містити передбачені законом підстави та обґрунтування того, яким чином наведені у ній обставини можуть свідчити про упередженість судді.

У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).

Щодо суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі « Білуха проти України», п. 49, 50). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Отже, однієї лише думки учасника справи про те, що суддя може бути упередженим, недостатньо для його відводу, якщо така думка не підтверджена конкретними обставинами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що після поширення у загальнодоступних джерелах інформації про розгляд Вищим антикорупційним судом у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу до колишньої заступниці Керівника Офісу Президента України ОСОБА_9 , Вища рада правосуддя рішенням № 1884/0/15-26 від 10 вересня 2026 року оприлюднила на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя публічну заяву щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя як реакцію на публічно поширену інформацію щодо можливого здійснення впливу на суддів, використання процедур призначення та кар`єрного просування суддів і кандидатів на посади суддів з метою формування їхньої особистої лояльності.

Так, у публічній заяві Вищої ради правосуддя зазначено, зокрема що «... Згідно з Висновком Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) № 21 (2018) до уваги Комітету міністрів Ради Європи про запобігання корупції серед суддів кожний суддя несе особисту відповідальність не лише за свою поведінку, але й за поведінку судової влади в цілому. Толерантність до спроб позапроцесуального спілкування або їх замовчування суперечить стандартам, закріпленим у Висновку № 3 (2002) КРЄС, згідно з яким поведінка суддів у їхній професійній діяльності безпосередньо формує невід`ємну складову суспільної довіри до судів. Водночас зазначений обов`язок не можна тлумачити розширено. На суддю не може бути покладено відповідальність за висловлювання, наміри чи домовленості третіх осіб, про які йому не було відомо, а також за обставини, які самі собою не свідчать про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя». 

Разом з тим до заяви про відвід захисником не надано жодних матеріалів, які б свідчили, зокрема про те, що суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 була обізнана про наведені у заяві розмови, а також щодо звернення судді до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя в порядку ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Колегія суддів звертає увагу, що зафіксовані розмови, цитати яких навів захисник у заяві про відвід, стосуються іншого кримінального провадження та не мають безпосереднього відношення до розгляду кримінального провадження № 42025000000000272 від 02 квітня 2025 року. Відтак посилання на зазначені розмови не може слугувати належною підставою для висновку про наявність обставин, які виключають участь судді у розгляді даного кримінального провадження.

Отже доводи захисника ґрунтуються виключно на особистому сприйнятті відомостей, висвітлених в засобах масової інформації, які не підтверджені жодними доказами , а тому зазначені доводи не можуть бути витлумачені як доказ упередженості судді у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, передбачених п. 4 ч 1 ст. 75 КПК України, тому у її задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 75, 372, 376 КПК України, cуд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3