28/09/2026
Справа № 991/11734/26
Провадження №11-сс/991/668/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2026 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
До Вищого антикорупційного суду 18.09.2026 надійшла скарга ОСОБА_5 від 17.09.2026 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
У скарзі ОСОБА_5 зазначив, що 16.09.2026 в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) він подав до НАБУ заяву про кримінальні правопорушення. Заява містить конкретизований опис епізодів, пов`язаних із закупівлями, використанням коштів, майном, кадровими та управлінськими рішеннями КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», із зазначенням процедур закупівель, сум, документів, посадових осіб та напрямків перевірки. Окремо викладено епізод закупівлі наркотичних та анестетичних засобів, а також роль осіб, чиї конкретні службові рішення та документи, на його думку, потребують процесуальної перевірки. В заяві наведено можливу кримінально-правову кваліфікацію, зокрема, за статтями 191, 210, 364, 366, 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Того ж дня, 16.09.2026, НАБУ направило йому лист № 523/294/30142, яким повідомило, що за результатами розгляду раніше поданих ним заяв відомості до ЄРДР не вносились, оскільки не виявлено обставин, що на той час могли свідчити про кримінальне правопорушення, підслідне НАБУ.
ОСОБА_5 у скарзі зазначив, що після спливу 24-годинного строку з моменту подання заяви від 16.09.2026 він не отримав витяг з ЄРДР, який би свідчив про внесення за його заявою відомостей про кримінальне правопорушення та початок досудового розслідування. Оскільки наявна бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, він звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність НАБУ.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2026 у задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовлено, з урахуванням такого: 1) скаржник стверджував про вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР; 2) зі змісту скарги не вбачається ознак предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, оскільки можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, або розміром завданої шкоди, що вимагає ретельного належного обґрунтування; 3) скаржник систематично подавав до НАБУ заяви про вчинення кримінальних правопорушень щодо одних і тих самих питань, щодо яких вже здійснюється досудове розслідування, проте КПК не передбачає обов`язку щодо неодноразового внесення до ЄРДР відомостей за одними і тими самими обставинами. З огляду на наведене, слідчий суддя вважав, що скаржником не доведено обов`язок НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та, як наслідок, бездіяльність.
Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
23.09.2026 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2026 надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 , за вимогами якої він просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ задовольнити та зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 16.09.2026.
Доводи апеляційної скарги зводяться до такого.
ОСОБА_5 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчий суддя застосував до заявника стандарт доведення, що властивий проведеному досудовому розслідуванню, а також неправильно використав питання підслідності як підставу для невнесення відомостей до ЄРДР, без належного зіставлення, визнав нові епізоди тотожними іншому кримінальному провадженню, а також не надав оцінки істотній частині конкретних фактичних даних, викладених в заяві від 16.09.2026. Звертає увагу на те, що слідчий суддя у п. 3.6 оскаржуваної ухвали фактично вимагає від заявника до початку досудового розслідування довести реальні ознаки складу кримінальних правопорушень, чим підміняє критерій ст. 214 КПК України. Мотивувальна частина ухвали містить внутрішню суперечність: формально визнається, що на стадії повідомлення дані можуть бути неповними, але фактично вимагає результат, який може отриманий лише після проведення слідчих і процесуальних дій.
Також ОСОБА_5 наголошує, що слідчий суддя помилково охарактеризував його доводи як «суб`єктивні припущення», оскільки зміст заяви містить аналіз даних з відкритих джерел та не встановлює розміру збитків, натомість у прохальній частині наявна вимога витребувати первинні рахунки, накладні, документи фактичних постачальників, акти КБ-2в, КБ-3, платіжні документи, кошторисні файли, журнали технічного та авторського нагляду та встановити фактичну собівартість і обсяг виконаних робіт. Слідчий суддя також залишив без оцінки вибірку щодо конкретних процедур закупівель та проігнорував епізод щодо закупівлі фентанілу. Крім цього, слідчий суддя навів розмір предмета кримінального правопорушення/шкоди як умову підслідності справи НАБУ, проте розмір шкоди об`єктивно не може бути встановлений заявником за даними з відкритих джерел.
ОСОБА_5 зазначає, що слідчий суддя використав відсутність ознак підслідності НАБУ як підставу для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР, що суперечить правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах № 640/5023/19 та № 454/2576/17, згідно з якою слідчий не має права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР з підстав непідслідності, а питання належного органу розслідування вирішується процесуально після реєстрації та отримання достатніх фактичних даних.
Окрім цього, ОСОБА_5 вказує на хибність висновку слідчого судді про систематичність подання заяв з тотожних підстав, щодо яких вже здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026100000000269 від 03.08.2026, оскільки обставини, зазначені в заяві, стосуються іншого періоду. Із листа НАБУ, наведеного в ухвалі, вбачається, що провадження № 42026100000000269 було зареєстроване за результатами матеріалів ревізії Держаудитслужби за період з 01.01.2023 по 31.03.2026. Натомість заява від 16.09.2026 містить епізоди, що виникли після завершення цього ревізійного періоду, зокрема закупівлі UA-2026-05-20-001745-a та UA-2026-05-25-008884-a, оголошені у травні 2026 року.
Також ОСОБА_5 звертає увагу на те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі висловив припущення, що ініціювання кримінального провадження щодо певної службової особи може мати ознаки наміру використання ЄРДР «винятково з метою тиску», але таке твердження не відповідає вимогам статті 370 КПК України, оскільки обґрунтованість такого висновку не підтверджується жодними доказами. Крім цього, слідчий суддя помилково поклав на заявника тягар доказування, що суперечить змісту та меті статті 214 КПК України. Водночас, як зазначає ОСОБА_5 , ухвала слідчого судді є немотивованою та не містить відповідей на ключові доводи заяви, а слідчий суддя обмежився викладенням абстрактних ознак складу злочинів і загальною фразою про «суб`єктивні припущення», не надавши оцінки конкретним доводам заяви.
Позиції учасників судового провадження
Учасники судового провадження в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі, а також у поданій до початку судового засідання заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 3 статті 392 КПК України встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом; своєю чергою, ч. 2 ст. 309 КПК України передбачає оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів судового провадження колегія суддів встановила, що ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ. В обґрунтуванні скарги послався на порушення вимог ст. 214 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за його заявою про вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із закупівлями, використанням коштів, майном, кадровими та управлінськими рішеннями КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», а також можливу кримінально-правову кваліфікацію, зокрема, за ст. 191, 210, 364, 366, 367 КК України.
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що ОСОБА_5 не навів реальних ознак складу таких кримінальних правопорушень, окрім суб`єктивних припущень, мотивованих незгодою з умовами низки здійснених публічних закупівель, у зв`язку з чим його доводи не є достатніми та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, отже такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Слідчий суддя вказав, що ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів. Також зі змісту скарги і заяви ОСОБА_5 не вбачається ознак предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України, оскільки можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, або розміром завданої шкоди, що вимагає ретельного належного обґрунтування. Слідчий суддя наголосив, що для початку досудового розслідування та внесення відомостей до ЄРДР недостатньо лише припущень заявника, а уповноважені особи НАБУ мають право аналізувати зміст звернення на предмет наявності в ньому вагомих і фактичних обставин злочину. Оскільки таких даних виявлено не було, факт протиправної бездіяльності детективів НАБУ не знайшов свого підтвердження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, погоджується з висновком слідчого судді про те, що заява ОСОБА_5 не містить відомостей, які б об`єктивно свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на таке.
Процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки) визначає ч. 1 ст. 214 КПК України, за приписами якої слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте зазначена процедура не передбачає автоматичного внесення будь-яких відомостей до ЄРДР.
Так, Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, зазначив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають лише ті заяви або повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_5 в поданій до НАБУ заяві вказав низку процедур закупівель та інших відомостей які, на його думку, потребують проведення перевірки. Зокрема, просив:
1)щодо закупівлі UA-2024-07-17-007776-a - витребувати первинні рахунки, накладні, документи фактичних постачальників, КБ-2в, КБ-3, платіжні документи, акти прихованих робіт, журнали технічного та авторського нагляду, кошторисні файли АВК/ІМО та встановити фактичну закупівельну собівартість ресурсів і фактичний обсяг виконаних робіт;
2)щодо закупівлі UA-2025-03-03-003253-a - витребувати договір та специфікацію, заявки структурних підрозділів, обґрунтування потреби у 65 000 ампул, документи формування очікуваної вартості, видаткові накладні, серії та виробників препарату, складський облік, журнали отримання і списання, розподіл по відділеннях, залишки, фактичне споживання, первинні документи постачальника та документи оплати. Окремо просив порівняти одиничну ціну з одночасними закупівлями того самого препарату іншими закладами та з цінами виробника/дистриб`юторів на відповідний період;
3)щодо будівельних та інфраструктурних закупівель за 2022-2026 роки - перевірити, чи не перетинаються обсяги різних ремонтів по одних і тих самих приміщеннях, інженерних мережах та обладнанню і чи не оплачувалися повторно роботи або матеріали, які вже входили до попередніх договорів;
4)перевірити походження технічних вимог, комерційних пропозицій, субпідряд, фактичну конкуренцію та взаємозв`язки учасників, саме у проектах лікарні, де виконавцями є ТОВ «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» та ТОВ «Інжинірингбуд ЛТД»;
5)витребувати та перевірити документи кадрового та фінансового обліку, зокрема, посади, ставки, посадові інструкції, табелі, фактичну присутність, нарахування, сумісництво, фактичні функції та первинні кадрові документи матеріалів перевірки ДОЗ;
6)перевірити передачу отриманих активів, відповідно до передавального акту, у зв`язку з приєднанням КНП «КМЦРЗН» до КНП «КМКЛ ШМД» на бухгалтерський та матеріальний облік, кадровий перехід, рух майна після приєднання, виконання зобов`язань, а також підписантів відповідних бухгалтерських, кадрових і майнових документів;
7)щодо апаратів ШВЛ VELA - перевірити серійні номери, інвентарний/позабалансовий облік, акти приймання-передачі, переміщення, інвентаризації, списання, фактичне місцезнаходження і відповідальних осіб;
8)щодо розрахунків вартості лікування та документів НСЗУ - перевірити методику формування таких калькуляцій, первинні бухгалтерські дані, осіб, які готували та підписували довідки, і відповідність цих розрахунків фактично наданим та оплаченим НСЗУ послугам;
9)перевірити конкретну документальну роль зазначених в заяві осіб.
З наведених в заяві ОСОБА_5 відомостей вбачається, що фактично він констатує, що мали місце публічні закупівлі та інші фінансово-господарські операції під час здійснення господарської діяльності КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», для перевірки яких просить витребувати первинні бухгалтерські та кадрові документи комунального закладу. Натомість, наведені відомості жодним чином не свідчать про те, що мало місце вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Відтак, колегія суддів зауважує, що зазначення в заяві ОСОБА_5 можливої, на його думку, кримінально-правової кваліфікації, за відсутності для цього достатніх даних, не може вважатися існуванням обставин, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), згідно з якою, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду на дотримання інтересів усіх учасників правовідносин.
Водночас, колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя перекладає на нього обов`язок доводити обставини кримінального правопорушення та встановлювати форму вини, мотив, мету, службовий статус відповідних осіб, предмет кримінального правопорушення, його наслідки, розмір завданої шкоди, рух коштів та інші обставини. Такі доводи ґрунтуються на помилковому розумінні вимог ст. 214 КПК України, які не спростовують обов`язку заявника повідомити у заяві конкретні фактичні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього, відсутність у заявника процесуальних повноважень щодо витребування документів, проведення експертиз, допиту осіб або встановлення інших обставин, які підлягають перевірці в межах досудового розслідування, не увільняє його від необхідності навести у заяві фактичні дані, які виходять за межі його суб`єктивної оцінки чи припущень та можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення.
Отже, передбачений статтею 214 КПК України обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР виникає не з будь-якого повідомлення про можливе порушення закону чи у зв`язку з незгодою з певними рішеннями, діями, бездіяльністю, зокрема, в контексті цього провадження - з фінансово-господарською діяльністю суб`єкта господарювання, а лише за умови наявності у заяві чи повідомленні відомостей про конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Зазначений висновок узгоджується з наведеною вище усталеною практикою Верховного Суду.
Однак, наведені в заяві ОСОБА_5 дані мають інформативний характер та прохання про здійснення перевірки наведеної скаржником інформації, проте не містять ознак кримінальних правопорушень, відомості про які, могли б бути внесені до ЄРДР.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо хибного висновку слідчого судді про систематичність подання ОСОБА_5 заяв з тотожних питань, здійснивши аналіз матеріалів провадження, колегія суддів зазначає про таке.
Заява ОСОБА_5 до НАБУ від 16.09.2026 містить відомості про проведення таких публічних закупівель КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги»: UA-2024-07-17-007776-a, UA-2025-03-03-003253-a, UA-2026-05-20-001745-a, UA-2026-05-25-008884-a, UA-2026-05-29-005878-a.
При цьому, зі змісту листа керівника Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 № 23-294/30142 від 16.09.2026, адресованого ОСОБА_5 , встановлено, що Київською міською прокуратурою за результатами розгляду матеріалів ревізії Державної аудиторської служби України окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» за період з 01.01.2023 по 31.03.2026 зареєстроване кримінальне провадження 42026100000000269 від 03.08.2026. Також в листі зазначено, що викладені у заявах ОСОБА_5 твердження не є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000460 від 13.08.2026, досудове розслідування у якому здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.
Отже, закупівлі UA-2024-07-17-007776-a та UA-2025-03-03-003253-a увійшли до періоду, охопленого ревізією Державної аудиторської служби України, на підставі матеріалів якої вже проводиться досудове розслідування. Щодо інших закупівель (поза межами обревізованого періоду), колегія суддів зазначає, що в матеріалах провадження відсутні конкретні та достатні дані про вчинення кримінальних правопорушень, відомості щодо яких підлягають внесенню до ЄРДР, натомість скаржник наводить виключно інформацію, яку він просить перевірити.
Крім цього, вищевказаним листом № 23-294/30142 від 16.09.2026 підтверджується, що ОСОБА_5 неодноразово звертався із заявами до НАБУ (заява від 19.08.2026 (вх. НАБУ № Г-11275 від 19.08.2026); заява від 20.08.2026 (вх. НАБУ № Г-11432 від 21.08.2026); заява від 26.08.2026 (вх. НАБУ № Г-11871 від 27.08.2026); заява від 02.09.2026 (вх. НАБУ № Г-12186 від 03.09.2026); заява від 03.09.2026 (вх. НАБУ № Г-12213 від 03.09.2026); заява від 03.09.2026 (вх. НАБУ № Г-1223 7 від 04.09.2026); заява від 07.09.2026 (вх. НАБУ № Г-12466 від 07.09.2026); заява від 09.09.2026 (вх. НАБУ № Г-12606 від 09.09.2026); заява від 15.09.2026 (вх. НАБУ № Г-12981 від 15.09.2026), що на думку слідчого судді свідчить про систематичність звернень ОСОБА_5 , з чим також погоджується судова колегія.
Колегія суддів відхиляє низку доводів ОСОБА_5 щодо невмотивованості ухвали слідчого судді, відсутності в ній оцінки кожного епізоду, наведеного заяві, відсутності викладу відомостей з ЄРДР у провадженні 42026100000000269 та зіставлення таких з кожним конкретним епізодом заяви скаржника. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18, у межах процедури, передбаченої ч. 1 ст. 316 КПК України, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Відтак, слідчий суддя не зобов`язаний надавати окрему оцінку кожному епізоду, викладеному у заяві, чи здійснювати детальне зіставлення таких епізодів із відомостями, внесеними до ЄРДР, оскільки предметом судового контролю у такому випадку є встановлення наявності або відсутності правових підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та перевірка мотивів, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність таких підстав.
Водночас, колегія суддів вважає слушними аргументи апеляційної скарги про те, що відповідно до практики Верховного Суду, зокрема, у постанові від 06.07.2022 (справа № 454/2576/17), КПК України не передбачає обов`язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР, а ст. 214 КПК України не містить вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування.
Разом з тим, суд зауважує, що проведений слідчим суддею детальний аналіз відповідних процесуальних норм не мав вирішального значення при постановленні оскаржуваної ухвали, оскільки слідчий суддя правильно встановив відсутність достатніх даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, що й слугувало підставою для відмови в задоволенні скарги на бездіяльність НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.
Підсумовуючи наведене у сукупності, за результатами перевірки матеріалів провадження, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, колегія погоджується з висновком слідчого судді про те, що зміст заяви ОСОБА_5 не містить фактичних даних, які б вказували на події кримінальних правопорушень. Зазначені скаржником обставини зводяться до його суб`єктивного переконання в необхідності здійснення перевірки наведеної в заяві інформації, за відсутності конкретних відомостей про час, місце та спосіб вчинення суспільне небезпечного діяння, що не є автоматичною підставою для початку нового кримінального провадження.
Отже, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, вимогам кримінального процесуального закону відповідає, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2026 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3