Справа № 991/12232/26

Провадження 1-кс/991/12249/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу керуючого санацією Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» арбітражного керуючого ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 22 вересня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої скарги та позиції сторін

05.10.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від керуючого санацією Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшла скарга на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 22 вересня 2026 року.

Скарга обґрунтовується наступними доводами:

- 22 вересня 2026 року Керуючий санацією ДП ДГ «Івківці» МІП ім. В.М. Ремесла НААН арбітражний керуючий ОСОБА_3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою в порядку ст. 214 КПК України про вчинення корупційного кримінального правопорушення;

- заява містила докладні відомості про протиправні дії прокурора Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області, що містять очевидні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки);

- вказана заява про злочин разом із додатками була успішно направлена скаржником 22 вересня 2026 року на офіційну електронну адресу НАБУ ([email protected]);

- станом на момент подання скарги відомості за заявою ОСОБА_3 уповноваженими особами НАБУ до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато, витяг скаржнику не надано.

У судове засідання заявник скарги не з`явився будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, про підстави неявки не повідомляв.

Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилась, про підстави неявки не повідомляла.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності заявника скарги та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.

2. Мотиви слідчого судді

Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 22 вересня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Це підтверджується скріншотом з електронної пошти.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує про те, що у провадженні прокурора Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12024270330000380 від 06.04.2024 р. за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України. 14 вересня 2026 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про масштабний огляд полів ДП ДГ «Івківці» МІП ім. В.М. Ремесла НААН. Справжньою метою цього «огляду» та штучно залученої перевірки Держаудитслужби (щодо обчислення незаконної «упущеної вигоди від оренди земель НААН») є формування завідомо фіктивної доказової бази для накладення кримінального арешту на весь поточний врожай кукурудзи 2026 року та подальшої його передачі третім особам або в управління АРМА.

Не погоджуючись із прийнятими процесуальними рішеннями у вказаному кримінальному провадженні, діями прокурора у вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_3 просить НАБУ внести відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, слід зазначити, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.

Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Частина 1 статті 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Отже, слідчий суддя не встановив, що в заяві скаржника містилась інформація про підслідне НАБУ кримінальне правопорушення, і що уповноважена особа органу досудового розслідування допустила оскаржувану бездіяльність.

Окрім того, зі скарги слідує, що в провадженні прокурора Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12024270330000380 від 06.04.2024 р. за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 367 КК України. Доводи заяви про кримінальне правопорушення від 22.09.2026 року зводяться до непогодження із прийнятими процесуальними рішеннями у вказаному кримінальному провадженні.

Але процесуальні дії та рішення уповноважених осіб в межах досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні не є предметом здійснення судового контролю з боку слідчого судді ВАКС.

Статтею 307 КПК передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись статтями 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги керуючого санацією Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» арбітражного керуючого ОСОБА_3 , яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 22 вересня 2026 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1