УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 991/2631/26-к

провадження № 51-3909 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2026 року про відмову у відкритті провадження,

установив:

Цією ухвалою апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2026 року в частині здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16 липня 2025 року.

У касаційній скарзі захисник зазначає, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд, відмовивши у відкритті провадження, обмежився формальним застосуванням положень ст. 392 та ч. 4 ст. 399 КПК України не надавши оцінки аргументам про допустимість окремого апеляційного оскарження ухвали про здійснення спеціального судового провадження у той час, коли обвинувачений має посвідку на постійне проживання в Об`єднаних Арабських Еміратах з 2018 року. Наслідком допущеного апеляційним судом порушення стало позбавлення ОСОБА_5 можливості своєчасно отримати судовий контроль за рішенням, яке позбавляє його права особисто постати перед судом.

Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені такі судові рішення: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до змісту ухвали апеляційного суду предметом апеляційного оскарження була ухвала Вищого антикорупційного суду в частині здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia). Перевіривши апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку. Тому, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження. Мотивуючи своє рішення, суддя зазначив, що ст. 392 КПК України містить вичерпний перелік рішень, які можуть бути оскаржені, а норми статей 314, 323 цього Кодексу не передбачають можливості апеляційної перевірки оскаржуваної ухвали; при цьому заперечення проти такої ухвали можуть бути включені лише до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Доводи касаційної скарги щодо незаконності ухвали апеляційного суду є необґрунтованими. Кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості оскарження ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотання прокурора та здійснення судового розгляду за відсутності обвинувачених (in absentia). Суддя апеляційного суду обґрунтовано відмовив у відкритті провадження, а посилання захисника на відсутність мотивованої відповіді на доводи апеляційної скарги і доповнення до неї є безпідставними, оскільки таке рішення суду першої інстанції не підлягає апеляційному оскарженню.

У постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 183/6229/18, від 15 травня 2019 року у справі № 760/25546/18 та 05 липня 2022 року у справі № 757/27041/21 містяться висновки про можливість оскарження в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена КПК України.

Тому посилання захисника на ці постанови є не релевантним для цієї ситуації і висновки у тих справах не можуть бути застосовані до неї. 

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду , колегія суддів зазначає , що вирішення цього питання можливе лише у разі прийняття касаційним судом рішення про відкриття касаційного провадження і до прийняття постанови судом касаційної інстанції в порядку та на підставах передбачених ст. ст. 434-1, 434-2 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. 

Керуючись вимогами п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2026 року про відмову у відкритті провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3