Справа № 991/11799/26

Провадження 1-кс/991/11822/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власників майна: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГК «Укргідроенерго» (заявника - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» (заявника - 2), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2026 у справі № 757/35592/26-к у кримінальному провадженні № 62023000000001125 від 19.12.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власників майна: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГК «Укргідроенерго» ( далі - ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго», заявника - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» (далі - ТОВ «Укрдонінвест», заявника - 2) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2026 у справі № 757/35592/26-к, на рухоме майно, нерухоме майно, корпоративні права та грошові кошти згідно переліку, у кримінальному провадженні № 62023000000001125 від 19.12.2023.

Клопотання обґрунтовано тим, що арешт на майно юридичних осіб ( ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест») накладено необґрунтовано та з очевидним порушенням правил предметної та територіальної підсудності Печерським районним судом м. Києва. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за ознаками ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 та ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України. Вказане кримінальне провадження є фактовим, жодній особі повідомлення про підозру не вручалось. При цьому арешт накладено слідчим суддею виключно з метою збереження речових доказів, проте ухвала Печерського районного суду м. Києва є невмотивованою, а в матеріалах справи відсутні будь-які законні підстави для віднесення майна ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест» до статусу речових доказів у розумінні статті 98 КПК України.

У судовому засіданні представник ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест» - адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та просив скасувати арешт.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Свою позицію обґрунтував тим, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва правомірно розглянув клопотання та наклав арешт на майно, оскільки Головне слідче управління Державного бюро розслідувань перебуває в межах територіальної юрисдикції цього районного суду. При цьому скасування арешту на цьому етапі створить загрозу відчуження, перереєстрації, переміщення або іншого розпорядження відповідними активами, що може ускладнити встановлення обставин кримінального правопорушення, проведення необхідних процесуальних дій та забезпечення збереження речових доказів.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, відповідно до частини першої якої арешт майна може бути скасований повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зазначені обставини досліджуються слідчим суддею крізь призму таких законодавчих приписів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо на відповідну особу буде покладено надмірний та індивідуальний тягар.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зі змісту вказаної норми статті 174 КПК України вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна покладає на заявника обов`язок доведення обставин того, що: 1) арешт було накладено необґрунтовано, або 2) у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Матеріали клопотання свідчать про те, що в рамках кримінального провадження № 62023000000001125 від 19.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 та ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2026 у справі № 757/35592/26-к на рухоме й нерухоме майно, корпоративні права та грошові кошти, належні ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест», накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним з метою забезпечення збереження речових доказів. Зазначене майно передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

Перш ніж перейти до розгляду клопотання по суті, слідчий суддя досліджує та оцінює питання підсудності цього клопотання Вищому антикорупційному суду, оскільки дотримання правил підсудності є базовою умовою реалізації права на справедливий суд та законний склад суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС. Судова юрисдикція ВАКС чітко обмежена корупційними та пов`язаними з ними злочинами, які за приписами ч. 5 ст. 216 КПК України підслідні виключно Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).

Слідчий суддя зауважує, що за наявності певних ознак до підсудності ВАКС можливо віднести кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України, однак оцінивши обставини розслідування, доводи учасників та подані матеріали, у цьому кримінальному провадженні такі ознаки відсутні з огляду на наступне.

Під час судового засідання встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000001125 здійснюється Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Провадження наразі є фактовим, жодній особі про підозру не повідомлялося.

Так, оцінюючи епізод за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, слідчим суддею встановлено, що з 07.10.2021 досудове розслідування за цим епізодом у кримінальному провадженні здійснюється за заявою ПАТ «Центренерго» за фактом можливого вчинення службовими особами ТОВ «Укрдонінвест Трейдінг», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ТОВ «Краснолиманське» у змові зі службовими особами ПАТ «Центренерго» закінченого замаху на заволодіння грошовими коштами ПАТ «Центренерго» в особливо великих розмірах.

Як стверджує прокурор, на момент реєстрації цього епізоду досудове розслідування здійснювалось також стосовно можливих неправомірних дій судді Господарського суду м. Києва (підслідне детективам НАБУ або слідчим ДБР з урахуванням вимог ст. 216 КПК України).

Проте, у ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження на цей час не отримано достатніх даних, які б свідчили про причетність судді Господарського суду м. Києва до зазначеного кримінального правопорушення.

Водночас питання щодо розміру шкоди (збитків), завданих ПАТ «Центренерго», залишається предметом досудового розслідування, оскільки на цей час тривають судові спори в судах господарської юрисдикції, результати яких мають значення для остаточної оцінки відповідних обставин.

Враховуючи відсутність за цим епізодом суб`єкта підслідного детективам НАБУ, а також відсутність на цей час документально підтвердженого розміру шкоди, завданої ПАТ «Центренерго» (у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків), кримінальне провадження за цим епізодом не підсудне ВАКС, оскільки не відповідає жодній з умов, визначених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Відтак прокурор у судовому засіданні підтвердив, що наразі досудове розслідування за цим фактом триває, вживаються заходи щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, перевірки наявних версій та отримання необхідних доказів з метою виконання завдань кримінального провадження.

Також на даний час матеріалами досудового розслідування не сформовано достатньої сукупності даних для остаточного висновку про те, що вказане кримінальне правопорушення вчинено саме шляхом зловживання службовим становищем, що відповідно до примітки до ст. 45 КК України є обов`язковою ознакою віднесення кримінального правопорушення до корупційного.

Крім того, до ЄРДР внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства енергетики України, ДП «ВК «Краснолиманська», ДП «Регіональні електричні мережи», ТОВ «Краснолиманське» при безоплатному споживанні електричної енергії під час здійснення видобутку вугільної продукції, чим завдані збитки на суму 180 млн грн, що спричинило тяжкі наслідки.

Слідчий суддя констатував, що на сьогоднішній день за цим фактом процесуальний статус підозрюваного жодній особі не визначався. Водночас досудове розслідування триває, у межах якого здійснюються необхідні процесуальні та слідчі дії, спрямовані на перевірку обставин кримінального правопорушення, документування можливих протиправних дій та встановлення кола причетних осіб.

Аналогічно, питання щодо документального підтвердження розміру шкоди наразі перебуває у стадії опрацювання в межах досудового розслідування.

Крім того, потребує подальшої перевірки питання щодо наявності серед можливих суб`єктів кримінального правопорушення службових осіб, посади яких належать до категорії «А».

Разом з тим, вказане кримінальне провадження здійснюється за фактом можливої розтрати та привласнення державних грошових коштів в особливо великих розмірах на загальну суму 50 807 250 грн під час укладання та виконання договору щодо постачання «вугілля кам`яного марки ДГ (13-100), Г(Г1) 13-100)» шляхом завищення вартості та об`ємів постачання вугілля неналежної якості, вчиненого службовими особами філії «Пасажирська компанія» AT «Українська Залізниця», ТОВ «Коаленержи», ТОВ «Старт Лідер», ТОВ «Краснолиманське» за сприяння працівників податкових органів (епізод за ч. 5 ст. 191 КК України).

За вказаним епізодом процесуальний статус підозрюваного також жодній особі не визначався.

Водночас досудове розслідування триває, здійснюється перевірка наведених обставин та збір доказів, необхідних для встановлення фактичних обсягів і вартості поставленої продукції, характеру допущених порушень та їх наслідків.

Питання щодо остаточного розміру шкоди перебуває у стадії документального підтвердження, що також свідчить про відсутність на цей час достатніх даних для віднесення зазначеного епізоду до підсудності ВАКС.

Досудове розслідування за іншим епізодом також здійснюється за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська», ДП «Укрвугілля», інших державних підприємств при сприянні службових осіб Міністерства енергетики України на користь ряду взаємопов`язаних підприємств приватного сектору економіки, що приводить до розтрати державних ресурсів в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні встановлено, що питання щодо наявності та розміру шкоди за цим епізодом перебуває на стадії дослідження та документального підтвердження в межах досудового розслідування. Процесуальний статус підозрюваного за цим епізодом жодній особі не визначався.

Крім того, на даний час матеріалами кримінального провадження не сформовано достатньої сукупності даних для остаточного висновку про те, що кримінальні правопорушення за ст. 191 КК України, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні, вчинялися шляхом зловживання службовим становищем, що відповідно до примітки до ст. 45 КК України є обов`язковою ознакою віднесення кримінальних правопорушень до корупційних.

Щодо інших епізодів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, то на даний час також відсутні достатні правові та фактичні підстави для віднесення їх до підслідності НАБУ (або підсудності ВАКС).

Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни підслідності цього кримінального провадження за іншим органом досудового розслідування, зокрема за НАБУ. Оскільки на теперішній час відсутня сукупність умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України, зазначене кримінальне провадження не належить до підсудності ВАКС.

Обґрунтовуючи клопотання, адвокат детально аналізує критерії, визначені ч. 5 ст. 216 КПК України, наводячи власну оцінку обставин кримінального провадження. Зокрема, він посилається на специфіку окремих епізодів, розмір можливого предмета злочину чи шкоди, державну частку в підприємствах та власний розрахунок порогових показників. Проте наведені заявником доводи та розрахунки не можуть вважатися встановленими судом фактами.

Як вбачається з матеріалів, на які посилається представник ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест», досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, повідомлення про підозру жодній особі не вручалось, а саме розслідування охоплює вісім окремих епізодів, зареєстрованих у різні періоди.

За таких обставин викладені у клопотанні твердження щодо кола осіб, які ймовірно є суб`єктами цих злочинів, а також щодо розміру та остаточного характеру завданої шкоди, є виключно предметом досудового розслідування, а не встановленими судом обставинами.

Відтак, посилання адвоката на можливу причетність службових осіб державних підприємств та розмір предмета правопорушення не можуть підміняти собою встановлений КПК України порядок вирішення спору про підслідність.

Окрім цього, слідчий суддя враховує ту обставину, що питання предметної підсудності кримінального провадження № 62023000000001125 вже виступало предметом судового розгляду у Вищому антикорупційному суді.

Так, ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.08.2026 у справі № 991/10237/26 за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000001125 здійснюється Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора. У вказаному провадженні розслідуються, зокрема, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 :ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 :ст. 364, ч. 1, ч. 3 :ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.

У межах розгляду зазначеної справи слідчий суддя, дослідивши відомості з ЄРДР, дійшов висновку про відсутність ознак предметної підсудності цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду та зазначив, що судовий контроль у ньому не належить до повноважень слідчого судді ВАКС.

Надалі ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 15.09.2026 у цій же справі вказану ухвалу слідчого судді від 24.08.2026 було скасовано та постановлено нову ухвалу про закриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 .. Підставою для такого рішення колегія суддів визначила те, що заявником оскаржувалося рішення прокурора з питання визначення підслідності, яке відповідно до положень КПК України взагалі не є предметом оскарження під час досудового розслідування.

Водночас, закриваючи провадження з суто процесуальних підстав, Апеляційна палата ВАКС не переглядала та не вирішувала по суті питання щодо належності кримінального провадження № 62023000000001125 до підслідності НАБУ чи його предметної підсудності ВАКС.

Відтак, сам факт скасування первинної ухвали у зв`язку із закриттям провадження за скаргою не спростовує наведених у ній фактичних даних щодо поточного стану розслідування ДБР та жодним чином не свідчить про встановлення підсудності цього кримінального провадження ВАКС.

Отже, посилання представника ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест» у поданому клопотанні на положення статті 33-1 КПК України та викладена ним власна оцінка щодо підсудності справи Вищому антикорупційному суду самі по собі не свідчать про наявність у слідчого судді ВАКС повноважень на розгляд цього клопотання.

Слідчий суддя також бере до уваги доводи прокурора про те, що раніше заявник у своїй скарзі вже порушував питання про необхідність визначення підслідності цього ж кримінального провадження за НАБУ.

За результатами розгляду тієї скарги Апеляційна палата ВАКС прямо зазначила, що питання визначення підслідності належать до виключних повноважень відповідного прокурора та не можуть бути предметом зобов`язання прокурора слідчим суддею у порядку статті 303 КПК України.

Таким чином, наведені у теперішньому клопотанні доводи захисника фактично відтворюють його попередню правову позицію. Ця позиція вже була предметом судового контролю, однак не була підтверджена судом і не може вважатися підставою для встановлення підсудності цього кримінального провадження ВАКС.

Окремої уваги потребують доводи представника ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест» про те, що ухвала слідчого судді ВАКС від 24.08.2026 нібито ґрунтувалася на помилковому арифметичному розрахунку щодо епізоду за ч. 3 ст. 209 КК України. Разом із тим вказане питання не може слугувати підставою для автоматичного висновку про наявність предметної підсудності цього провадження Вищому антикорупційному суду.

По-перше, ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 15.09.2026 ухвалу слідчого судді від 24.08.2026 було скасовано, а провадження за скаргою закрито не у зв`язку з підтвердженням доводів заявника щодо підсудності, а з суто процесуальних підстав - через те, що оскаржуване рішення прокурора взагалі не є предметом судового контролю в порядку статті 303 КПК України.

По-друге, сам по собі арифметичний розрахунок, наведений захисником, не встановлює ані факту вчинення відповідного кримінального правопорушення, ані остаточного розміру предмета злочину чи завданої шкоди, ані суб`єкта його вчинення.

По-третє, це кримінальне провадження охоплює декілька епізодів за різними статтями КК України, а тому питання предметної підсудності має вирішуватися на підставі аналізу всієї сукупності процесуально значущих обставин, а не шляхом вибіркового посилання на один із епізодів розслідування.

Таким чином, надані захисником розрахунки не є належним правовим обґрунтуванням для висновку про наявність у слідчого судді ВАКС повноважень щодо розгляду клопотання в порядку статті 174 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу на непослідовність обраної стороною захисту тактики оскарження арешту майна та фактичне одночасне ініціювання розгляду аналогічних вимог у судах різних юрисдикцій.

Так, під час судового засідання встановлено, що адвокатом ОСОБА_6 , окрім звернення до Вищого антикорупційного суду, подано аналогічні скарги з вимогою скасування раніше накладеного арешту на майно до Печерського районного суду м. Києва, де їх розгляд слідчим суддею ОСОБА_7 призначено на 06.10.2026 (справа 757/44444/26-к), а також до Київського апеляційного суду, де розгляд відповідної скарги колегією суддів у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 призначено на 28.10.2026 (справа 11-сс/824/6686/2026).

Таким чином, представник власників майна - юридичних осіб фактично одночасно реалізує декілька процесуальних механізмів оскарження одного й того самого арешту майна, заявляючи тотожні за змістом вимоги у різних судах, при тому що розгляд відповідних скарг уже призначено та вони не залишені без судового розгляду.

Підсумовуючи викладене, слідчим суддею досліджено та встановлено, що ухвалення рішення про арешт майна ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго» та ТОВ «Укрдонінвест» здійснювалося Печерським районним судом міста Києва за місцем розташування відповідного ГСУ ДБР. Оскільки кримінальне провадження перебуває в органі розслідування загальної юрисдикції (ГСУ ДБР) і не розслідується детективами НАБУ, слідчі судді Вищого антикорупційного суду не мають процесуальних повноважень здійснювати судовий контроль у цьому провадженні. Крім того, ВАКС не є контролюючим чи інстанційним органом для судів загальної юрисдикції та не наділений правом ревізувати їхні ухвали.

Таким чином, клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України з огляду на правила предметної та територіальної підсудності має розглядатися слідчим суддею того районного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться чинний орган розслідування (ГСУ ДБР).

Розгляд клопотання непідсудним судом є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України. У зв`язку з цим слідчий суддя ВАКС позбавлений правової можливості надати оцінку доводам адвоката щодо необґрунтованості арешту та відсутності у майна статусу речових доказів.

Кримінальний процесуальний кодекс України на стадії досудового розслідування не передбачає механізму передачі окремого клопотання за підсудністю з одного суду першої інстанції до іншого.

Застосовуючи аналогію закону (на підставі частини 6 статті 9 та пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України), слідчий суддя зазначає, що виявлення порушення правил підсудності безпосередньо в судовому засіданні після відкриття провадження є процесуальною підставою для закриття судового провадження за цим клопотанням.

Закриття провадження за таких обставин не є вирішенням спору по суті та не свідчить про відмову у скасуванні арешту майна. Відтак, таке рішення не позбавляє сторону захисту права звернутися з відповідним клопотанням до належного суду загальної юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження з розгляду клопотання закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1