ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

15 жовтня 2026 року 

м. Київ

справа № 991/6266/21

провадження № 51-1821км26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 , 

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 , 

прокурора ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ТОВ «Оілсі» - ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2026 року, 

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2021 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт із забороною відчуження і розпорядження, серед іншого майна, на земельні ділянки, які належать на праві державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області з кадастровими номерами: (1) 3222486200:04:001:5597 площею 0, 9429 га; (2) 3222486200:04:001:5598 площею 0, 0315 га; (3) 3222486200:04:001:5596 площею 9, 2669 га; (4) 3222486200:04:001:5892 площею 129, 1826 га.

Апеляційна Палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 19 березня 2026 року відмовила ТОВ «Оілсі» у поновленні строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали слідчого судді та закрила провадження за апеляційною скаргою товариства. 

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ТОВ «Оілсі» - ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 

Крім іншого, представник вважає, що судом було безпідставно відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки він пропущений з поважних причини, а саме через незалучення товариства, яке є орендарем земельних ділянок, до розгляду клопотання прокурора про арешт майна, та не отримання товариством копії ухвали про накладення такого арешту. 

У запереченнях на касаційну скаргу представника ТОВ «Оілсі», прокурор просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без зміни. 

Позиції учасників судового провадження

Представник ТОВ «Оілсі» підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з п 1 ч. 1 ст. 438 КПК, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Як визначено у ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом положень ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не відповідає в повному обсязі зазначеним вимогам закону.

З матеріалів справи убачається, що не погодившись із рішенням слідчого судді, ТОВ «Оілсі» подало апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення. 

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду встановила, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику орендаря земельних ділянок ТОВ «Оілсі» і його представника та за їх відсутності, а тому для товариства перебіг строку на апеляційне оскарження мав би розпочатися з наступного дня після отримання копії такого рішення.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що жодних дій до отримання ухвали в суді ТОВ «Оілсі» та її представниками вчинено не було, незважаючи на те, що дійсно як мінімум станом на 4 квітня 2025 року вони були обізнані про факт накладення арешту на майно вказаною ухвалою, що підтверджується скаргою представника ТОВ «Оілсі», яку він подав прокурору ще 4 квітня 2025 року, копію якої прокурором надано до суду апеляційної інстанції.

У підсумку, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що для ТОВ «Оілсі» датою отримання оскаржуваної ухвали є 9 квітня 2025 року (п`ятий день від дати, станом на яку апелянту було достовірно відомо про накладення арешту на орендовані ним земельні ділянки), а тому строк на її апеляційне оскарження розпочався 10 та завершився 14 квітня 2025 року. 

Отже, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді був пропущений.

При цьому, зважаючи на недобросовісну поведінку ТОВ «Оілсі», представник якої стверджував, що товариство дізналося про існування оскаржуваної ухвали лише 6 березня 2026, у той час як насправді цьому товариству про неї було відомо як мінімум з 4 квітня 2025 року, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла висновку про необхідність відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Однак, Верховний Суд не може погодитись з такими висновками, виходячи з наступного.

Так, відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Правилами п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 листопада 2019 року (справа № 760/12179/16-к, провадження № 51-9550кмо18), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

З матеріалів провадження убачається, що ухвала слідчого судді від 13 вересня 2021 року була постановлена без виклику орендаря земельних ділянок ТОВ «Оілсі» і його представника та за їх відсутності, що також встановлено судом апеляційної інстанції. 

Зважаючи на те, що матеріали провадження не містять жодних відомостей про отримання ухвали слідчого судді ТОВ «Оілсі» та його представниками, без виклику яких її було постановлено, Верховний Суд вважає, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила передчасне рішення про відмову в задоволенні клопотання товариства про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. 

Посилання суду апеляційної інстанції на надану прокурором копію скарги ТОВ «Оілсі», що нібито підтверджує обізнаність товариства про факт існування ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони суперечать вищевикладеному висновку об`єднаної палати відносно того, що строк апеляційного оскарження має обчислюватися саме з дня отримання особою копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Отже, за таких обставин, допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону. 

Враховуючи доводикасаційної скарги представника ТОВ «Оілсі» - ОСОБА_6 ,колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника ТОВ «Оілсі» - ОСОБА_6 задовольнити частково. 

Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2026 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3