Справа № 991/12313/26
Провадження 1-кп/991/125/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому (відкритому) судовому засіданні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України для службового відрядження до міста Варшави по кримінальному провадженню №42025000000000706, в якому
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: м.Вишгород Київської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 і ч.4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: м. Сімферополь Автономної Республіки Крим; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ), обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27 і ч.4 ст.369 КК України,
а учасниками судового провадження є: сторона обвинувачення - прокурор ОСОБА_3 ; сторона захисту - обвинувачена ОСОБА_4 та її захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ,
в с т а н о в и в :
До Вищого антикорупційного суду 07 жовтня 2026 року надійшов обвинувальний акт по вказаному кримінальному провадженню ( а.с.3-15 том 1).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2026 року обвинуваченій ОСОБА_4 було продовжено строк дії обов`язків до 18 листопада 2026 року включно у тому числі й обов`язок не відлучатись за межі України без довзолу слідчого (детектива Національного антикорупційного бюро України), прокурор аабо суду (а.с.121-126 том 1).
Разом з цим, 13 жовтня 2026 року ОСОБА_4 подала клопотання про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України для службового відрядження ( а.с.67-68 том 1)
Тож суд вирішував це питання з ініціативи ОСОБА_4
Аргументи ОСОБА_4 .
Зазначала, що вона є постійний делегатом від Верховної ради України у Парламентській асамблеї НАТО. А 19-20 жовтня 2026 у Варшаві відбудеться семінар парламентської асамблеї НАТО UNIC, а саме: уроки України оборони інновації та майбутнє євроатлантичної безпеки. Станом на 20.10. передбачена окрема поїздка до білоруського кордону для того, щоб побачити і зрозуміти, яка є на сьогоднішній день підготовка при наявній загрозі з боку білоруського кордону.
Саме вона була обрана для представлення України на цьому семінарі у складі 4-х осіб у зв`язку із чим просить надати дозвіл відвідати вищевказаний семінар та гарантує, по поверненню до України здати паспорт відповідно до покладених обов`язків. На стадії досудового розслідування виїжджала за кордон 4 рази за рішеннями слідчих суддів ВАКС, обов`язки повністю виконувала в повному об`ємі, немала жодних зауважень, паспорти здавала відповідно до ухвал суду в 3-денний термін, про що повідомляла прокурора та суд.
Вказувала, що оскільки їде 4 особи, а семінар присвячений виключно українському питанню, просить надати можливість представляти там інтереси України. Тут залишається її малолітня дитина, все майно та життя, нікуди тікати не збирається, що доведено тим, що вона вже неодноразово виїжджала за кордон і поверталася, навіть у відпустку.
Програмою вже оплачено заброньований готель який підтверджує, що всі зазначені заходи відбудуться. Також зауважила, що надала документи, якими підтверджено, що вже завізовано її відрядження, а головою ВРУ надано відповідне доручення на підготовку відповідного розпорядження. Проте станом на сьогодні оформленого розпорядження голови ВРУ про відрядження немає, але є всі візування і розпорядження зі сторони ВРУ і Голови ВРУ про його підготовку, залишилась лише формальна частина його складання.
Також надала суду ухвалу слідчого судді ВАКС на підтвердження того, що на певний період часу знімались обов`язки по забороні на виїзд за кордон на певний термін; відповідь з міграційної служби на підтвердження того, що приймались на зберігання її паспорти, тобто вона виконала умови ухвали; скріншот з офіційного сайту ВРУ, в якому зазначено в 3 рядку, що вона є постійним членом делегації парламентської асамблеї НАТО;
Також вказувала, що відрядження - справи державні, а не особисті, а тому просить виїзд на семінар UNIC а не на парламентську асамблею НАТО, стверджує що прокурор подав відповідь Голови ВРУ де можлива заміна, але не при UNIC.
Аргументи захисника ОСОБА_4 .
Обвинувачена подала ухвали на підтвердження того, що ризик переховування його клієнтки чи її неповернення нівелюються, тому що вона неодноразово виїжджала в інтересах держави і виконувала функції держави представляючи інтереси на міжнародній арені. Ст. 62 Конституції України зазначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а тому просить увійти в положення та задовольнити клопотання, оскільки там делегація НАТО яка буде працювати на інтереси держави.
Аргументи прокурора.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2025 року у справі № 991/12711/25 до підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 3028000 гривень з покладенням на неї відповідних процесуальних обов`язків строком на 2 місяці.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, не застосування запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченої та виконання нею процесуальних обов`язків.
Також у вищезазначеній ухвалі Вищого антикорупційного суду України підтверджено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Апеляційна палата ВАКС ухвалою від 08.01.2026 року у справі № 991/12711/25 взагалі збільшила ОСОБА_4 розмір застави до 4 000 000 гривень, але скасувала обов`язок носити електронний засіб контролю.
Станом на теперішній час існування цих ризиків не відпало та не зменшилось.
Також ухвалою слідчого судді ВАКС від 18.09.2026 року строк дії обов`язків покладених на підозрювану ОСОБА_4 продовжено на 2 місяці.
Із урахуванням викладеного станом на теперішній час відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 щодо отримання нею дозволу на виїзд за межі території України та забезпечення видачі їй попередньо зданих на зберігання паспортів громадянина України для виїзду закордон.
Окрім того 07.01.2026, а у подальшому 12.05.2026 детективи Національного бюро звернулись із листом до Голови Верховної Ради України для отримання інформації про можливість заміни ОСОБА_4 в участі у закордонних справах. У відповіді на вказаний лист Головою Верховної Ради України проінформовано Національне бюро, що у разі якщо народний депутат України ОСОБА_4 не зможе виконувати свої повноваження як член постійної делегації, повноваження буде здійснювати її заступник, який матиме права члена постійної делегації.
З огляду на викладене, підстави для задоволення вищевказаного клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 відсутні, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Оцінка суду.
Відповідно до положень ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про зміну або скасування обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Засоби досягнення мети запобіжного заходу мають бути пропорційними з існуючими ризиками для кримінального провадження і, у той же час, не бути надміру обтяжливими та забезпечувати дотримання презумпції невинуватості.
Докази надані суду, доводять наступне:
Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 22.01.2026 року № 69 ОСОБА_4 було відряджено, як члена постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО, члена Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з 24 по 30 січня 2026 року до Королівства Бельгія (м.Брюсель) для участі у засіданні Міжпарламентської ради України - НАТО (UNIC) (а.с. 98 том 1).
Розпорядженням першого заступника Голови Верховної Ради України від 18.06.2026 року № 834 ОСОБА_4 було відряджено як члена Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з 20 по 28 червня 2026 року до Французької Республіки (м. Страсбург) з метою участі у Третій частині Сесії ПАРЄ 2026 року та засіданнях Групи об`єднаних європейських лівих (UEL). (а.с. 97 том 1).
Листом на E-MAIL від ОСОБА_10 від 02.10.2026 року було повідомлено членів Постійної делегації ПА НАТО, що 19-29 жовтня 2026 року в м. Варшава відбудеться перший семінар UNIC, шо організовується у співпраці із Сеймом Республіки Польща. Тема семінару: «Уроки України, оборона, інновації та майбутнє євроатлантичної безпеки» (а.с. 99 том 1).
Також суду надані докази надання дозволу ОСОБА_4 виїхати за кордон до цього разу, а саме: ухвалу слідчого судді ВАКС від 14 травня 2026 року; посвідчення народного депутату України ОСОБА_4 за № 299; скріншот сайту з офіційного порталу ВРУ; скріншот з телеграм каналу «Голос Анни Скороход» щодо зустрічі в ПАРЄ у Страсбурзі; запрошення від 22 липня 2026 року на семінар: «Уроки України, оборона, інновації та майбутнє євроатлантичної безпеки» який трактовано на англійській мові; документи, якими підтверджено, що вже завізовано вищевказане відрядження. (а.с. 100-104 том 1)
Отже, суд погоджується із стороною захисту у тому, що ОСОБА_4 вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон у відрядження, виїжджала і поверталась в Україну до того, як набула статус обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні.
Проте, Регламентом Верховної Ради України, зокрема п.15 частини 1 статті 78 передбачено, що Голова Верховної Ради України на виконання повноважень, визначених Конституцією України: видає розпорядження з питань відрядження народних депутатів, посадових осіб Верховної Ради і підписує відповідні документи.
Що узгоджується із п.1 Розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України №59 від 13.03.1998 за яким, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Отже, розпорядження Голови Верховної Ради України щодо відрядження ОСОБА_4 із зазначенням, як це передбачено у п.1 Розділу ІІІ Інстуркції, мети виїзду, завдання (у разі потреби), пункту призначення (держава або держави, місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строку відрядження (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження) є єдиним правовим документом, на підставі якого суд міг би пересвідчитись у тому, що обвинувачена дійсно має потребу у відряженні аби серйозно розглянути питання про надання їй дозволу на це.
Проте, суду не надано такого документу. Наданий суду документ під назвою: "внутрішній документ, що підтверджує доручення Голови Верховної Ради України підготувати розпорядження про відрядження ОСОБА_4 " (а.с.111-112 т.1), вочевидь не являється розпорядженням Голови Верховної Ради України про відрядження народної депутатки України ОСОБА_4 у відрядження. І сам документ є папером формату А4 без будь-яких підписів, дату і час створення якого неможливо ідентифікувати на достовірність. Разом з цим, зміст цього документу не підтверджує наявність у ньому саме тих відомостей, на які посилалась ОСОБА_4 .
І тому, підстави для надання ОСОБА_4 дозволу на виїзд за межі України відсутні, що зумовлює відмову у задоволенні її клопотання.
Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України для службового відрядження до міста Варшави, на період з 17.10.2026 по 22.10.2026 - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 21 жовтня 2026 року, у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні.
Головуючий суддя : ОСОБА_1