13 жовтня 2026 року Справа № 991/11789/26
Провадження №11-сс/991/712/26
ОКРЕМА ДУМКА
судді ОСОБА_1
16.09.2026 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зі скаргою в порядку ст. 308 КПК України щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026000050000031 від 28.07.2026.
18.09.2026 начальником другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні вищезазначеної скарги.
21.09.2026 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, просили визнати незаконним та скасувати рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відмову в задоволенні їх скарги, зобов`язати здійснити її розгляд належним прокурором вищого рівня в порядку, визначеному статтею 308 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2026 року скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з усіма додатками повернено скаржникам. Слідчий суддя дійшов висновку, що скаржники не мають жодного процесуального статусу в кримінальному провадженні № 42026000050000031, а в матеріалах провадження відсутні докази, що вони звертались з будь-якою скаргою до прокурора вищого рівня в порядку статті 308 КПК України щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування. У зв`язку з цим слідчий суддя вважав наявними підстави, передбачені п.п. 1, 2 ч. 2 статті 304 КПК України, для повернення скарги.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, скаржники подали апеляційну скаргу, в якій просили її скасувати, направити матеріали скарги для нового розгляду до Вищого антикорупційного суду
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2026 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2026 року скасовано і постановлено нову, якою скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку.
З таким рішенням колегії суддів я не згоден.
У поясненнях скаржників та в апеляційній скарзі відсутня будь-яка конкретика.
На моє прохання назвати хоч одне порушене право чи законний інтерес, ОСОБА_4 пояснив, що він пів року перебував під вартою і оскаржуваною ухвалою порушено його право та свободу.
На моє питання про те, що саме не виконав орган досудового розслідування чи прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в розумні строки у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 не дав відповіді. Пояснив, з якими скаргами вони звертались до слідчого, прокурора.
За таких обставин вважаю, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є особами, права яких порушено, вони не зазначили дії, які мав вчинити орган досудового розслідування, прокурор в розумні строки, а тому не є особами, які мають право звернення до суду для здійснення судового контролю у кримінальному провадженні. Тому рішення про повернення їх скарги є обґрунтованим і його слід було залишити в силі.
Суддя ОСОБА_1