Справа № 991/9348/26

Провадження 1-кп/991/85/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисників ОСОБА_7 ,

(у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_8 ,

(у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_9 ,

обвинуваченого (у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_10 ,

його захисників (у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_11 ,

(у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_12 ,

обвинуваченої (у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_13 ,

її захисників ОСОБА_14 ,

(у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_15 ,

представника потерпілого (у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , про відвід судді-члена колегії ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000534 від 14.10.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч.2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

17.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000534 від 14.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч.2 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.07.2026 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 25.08.2026.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.08.2026 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та постановлено проводити підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні колегіально судом у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 25.08.2026 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІІ. Розкриття інформації суддею-членом колегії ОСОБА_2 .

У підготовчому судовому засіданні 22.10.2026 суддя-член колегії ОСОБА_2 розкрила інформацію та повідомила учасникам підготовчого судового засідання про свою участь у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_18 на підставі угоди про визнання винуватості та ухваленні відповідного вироку.

Зазначила, що не вбачає підстав для самовідводу, у зв`язку з чим його заявлено не було.

Суддя ОСОБА_2 зазначила, що була переконана в доступності інформації про склад суду для всіх учасників провадження, зокрема з огляду на подання апеляційної скарги на вказаний вирок. Лише наразі у неї виникли сумніви щодо такої обізнаності з її участю в затвердженні угоди та постановленні відповідного вироку щодо ОСОБА_18 , у зв`язку з чим вирішила повідомити про ці обставини учасників провадження задля їх належного процесуального реагування у разі наявності таких підстав.

ІІІ. Заявлений стороною захисту відвід судді ОСОБА_2 .

У підготовчому судовому засіданні 22.10. 2026 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , заявив відвід судді-члену колегії ОСОБА_2 з підстав, передбачених ст.ст. 75-76 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

В обґрунтування заявленого відводу захисник стверджував, що суддя ОСОБА_2 затвердила угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_18 , яке було виділено з цього кримінального провадження (№ 52024000000000534 від 14.10.2024), що наразі розглядається по суті колегією суддів.

Захисник зазначив, що затверджуючи угоду, суддя ОСОБА_2 надала оцінку кримінально-правовим діянням ОСОБА_18 .

Відтак, на переконання захисника, попереднє надання суддею ОСОБА_2 кримінально-правової або процесуальної оцінки відповідним обставинам виключає можливість її подальшої участі в судовому розгляді з огляду на положення ст.ст. 75-76 КПК України.

Окрім цього, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_9 , яка підтримала заявлений відвід судді ОСОБА_2 , з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі «Муча проти Словаччини» від 25.11.2021 зазначила про наявність упередженості судді ОСОБА_2 .

Стверджувала, що суддя, яка затвердила угоду щодо співучасника - ОСОБА_18 , а також встановила певні фактичні обставини у відповідному судовому рішенні, не повинна розглядати справу стосовно інших осіб, яким інкримінується співучасть у вчиненні кримінальних правопорушень.

Також захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 , який підтримав заявлений відвід, зазначив, що неповідомлення про участь судді ОСОБА_2 її участь в іншому кримінальному провадженні та затвердженні угоди впливає на сприйняття учасниками провадження об`єктивності складу суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.

ІV. Позиції інших учасників підготовчого судового засідання

(1.1) Захисник обвинуваченої ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_14 , вважав, що суддя ОСОБА_2 має у такому випадку заявити самовідвід з огляду на затвердження нею угоди з особою, яку сторона захисту вважає організатором вчиненого кримінального правопорушення.

(1.2) Захисник обвинуваченої ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_15 , у вирішенні цього питання поклався на розсуд суду.

(1.3) Обвинувачена ОСОБА_13 підтримала позицію своїх захисників.

(2.1) Захисник обвинуваченого ОСОБА_17 , адвокат ОСОБА_12 , зазначив, що суддя ОСОБА_2 за наявних обставин мала заявити самовідвід та наполягав на наданні часу для письмового викладення власних доводів.

(2.2) Захисник обвинуваченого ОСОБА_17 , адвокат ОСОБА_11 , підтримав заявлений відвід у повному обсязі. Зазначив, що лише в цьому судовому засіданні стороні захисту стало відомо, що суддя ОСОБА_2 брала участь у розгляді провадження щодо ОСОБА_18 та затвердженні відповідної угоди.

На переконання захисника, вказані обставини ставлять під сумнів неупередженість судді ОСОБА_2 та колегії суддів у цілому, зокрема з огляду на попередній розгляд клопотань про повернення обвинувального акта, у яких одним із доводів був вирок щодо ОСОБА_18 . Додатково зазначив у необхідності у додатковому часі для підготовки письмових мотивованих пояснень і процесуального реагування на отриману інформацію.

(2.3) Обвинувачений ОСОБА_17 підтримав позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_6 . Вважав наведені захисниками обставини вагомими та наголосив на необхідності надати стороні захисту час для підготовки письмового обґрунтування.

(3) Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого відводу. Стверджував, що в цій ситуації законодавством не передбачено підстав для відводу судді ОСОБА_2 та заявлення нею самовідводу, оскільки під час розгляду угоди про визнання винуватості докази не оцінюються, допити не проводяться та не надається оцінка кваліфікації діянь.

Додатково зазначив, що учасникам провадження був відомий номер справи та суд, що ухвалював відповідне рішення щодо ОСОБА_18 , а також стверджував про нерелевантність посилань захисту на рішення ЄСПЛ у справі «Муча проти Словаччини».

(4) Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_16 , підтримала позицію прокурора

V. Мотиви суду

Суть доводів заяви про відвід зводиться до того, що, на переконання сторони захисту, існують обставини, які викликають сумніви в неупередженості судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 під час розгляду кримінального провадження №52024000000000534 від 14.10.2024, оскільки вона ухвалила вирок, яким затвердила угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і ОСОБА_18 (одним із фігурантів кримінального провадження №52024000000000534 від 14.10.2024, матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження), та визнала останнього винуватим у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень.

Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що заявлений стороною захисту відвід судді-члена колегії ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з огляду на таке.

5.1. Релевантні джерела права

Кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (ч. 1 ст. 21 КПК України).

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Окрім того, положеннями ст. 76 КПК України регламентована недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні. Так, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстенції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції (ч. 2, 3 ст. 76 КПК України).

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід.

Так, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами. Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід.

Положеннями КПК України регламентовано зміст поняття «упередженість», проте загалом під таким розуміють суб`єктивно-негативне ставлення особи до іншої особи чи явища, обумовлене процесом неусвідомленої або стереотипної попередньої їх оцінки без достатніх на те підстав. При цьому належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).

5.2. Обставини, встановлені судом

Із наявних у суду матеріалів, зокрема, реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта, вбачається таке.

14.10.2024 відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 52024000000000534 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том 1 а.с.36; розділ І, пункт 1 реєстру).

26.12.2024 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_18 повідомлено про підозру (том 1 а.с.47; розділ І, пункт 220 реєстру).

13.11.2025 з кримінального провадження №52024000000000534 від 14.10.2024 матеріали щодо ОСОБА_18 було виділено в окреме кримінальне провадження (том 1 а.с.71, 91; розділ І, пункт 639-640; розділ ІІ, пункт 222 реєстру).

У тексті обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні зазначено, що вироком Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 (справа № 991/11834/25) ОСОБА_18 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України (вирок набрав законної сили) (том 1 а.с.6, 34).

Відтак, з змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024, а також з інформації, розкритої суддею-членом колегії ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні 22.10.2026, вбачається, що вироком Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 у справі № 991/11834/25 затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винуватим ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Вказаний вирок був постановлений суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , як повідомлено нею в підготовчому судовому засіданні 22.10.2026.

5.3. Оцінка доводів сторони захисту

Суд звертає увагу на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) неупередженість суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинна визначатися на підставі (1) суб`єктивного та (2) об`єктивного критерію.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність (упередженість) суду (п. 38 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996).

(1) У контексті суб`єктивного критерію слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість .

Особиста неупередженість судді презюмується, поки не доведено протилежного (п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

(2) У контексті об`єктивного критерію необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 (п.п. 27, 28, 30), «Ветштайн проти Швейцарії» (п. 42)).

Окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанджело проти Італії» від 07.08.1996).

На переконання суду, посилання сторони захисту на те, що 10.12.2025 суддею ОСОБА_2 ухвалено обвинувальний вирок та затверджено угоду про визнання винуватості щодо ОСОБА_18 , не вказує на наявність обґрунтованого сумніву у неупередженості судді ОСОБА_2 за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, а також не свідчить про її повторну участь у кримінальному провадженні у розумінні ч. 1 ст. 76 КПК України.

Так, згадки про дії ОСОБА_18 містяться в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні, оскільки, за твердженнями сторони обвинувачення, він був одним із фігурантів відповідних інкримінованих подій. Водночас після виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_18 в окреме провадження, останнім було укладено угоду про визнання винуватості, яку затверджено вироком Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 у справі № 991/11834/25.

Згідно з ч. 3 ст. 475 КПК України мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити:

- формулювання обвинувачення та частини статей закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа;

- відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання;

- мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Відповідно, вирок на підставі угоди не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а у ньому лише зазначене формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі, що уклала угоду, у порядку, встановленому КПК України, та у межах якого вказаною особою визнано свою винуватість.

Судове провадження на підставі угоди за своєю суттю є особливим порядком здійснення кримінального провадження, який обмежений умовами відповідної угоди. Водночас під час розгляду справи по суті пред`явленого обвинувачення суд, будучи не обмеженим укладеними угодами в цьому ж провадженні та ухваленими щодо них рішеннями, безпосередньо з`ясовує всі фактичні обставини та перевіряє їх доказами, на підставі чого робить висновок про винуватість або невинуватість осіб.

Той факт, що суддя ОСОБА_2 , на виконання вимог ч. 7 ст. 474 КПК України, перевірила під час розгляду угоди та зазначила у вироку про наявність фактичних підстав для визнання ОСОБА_18 своєї винуватості, стосується лише останнього та не свідчить про встановлення наявності підстав для висновку про винуватість обвинувачених у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024.

Твердження сторони захисту про те, що ухвалення вироку Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 у справі № 991/11834/25 судді сформувало у судді ОСОБА_2 попереднє судження щодо обставин причетності ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 до інкримінованого їм кримінального правопорушення, є безпідставними і не ґрунтуються на фактичних даних.

У вказаній справі суддя могла здійснити виключно оцінку законності угоди про визнання винуватості, яка стосувалася виключно особи обвинуваченого ОСОБА_18 , оскільки жодної оцінки доказів, на підтвердження винуватості особи при розгляді і затвердженні угоди про визнання винуватості судом не здійснюється.

Додатково суд звертає увагу, що вичерпний перелік випадків, які законодавець вважає повторною участю судді у кримінальному провадженні, наведений у ст. 76 КПК України. Положення вказаної статті не містять заборони для судді, який брав участь в судовому провадженні на підставі угоди, укладеної з одним із декількох обвинувачених (матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження у порядку ч. 8 ст. 469 КПК України), брати участь у розгляді первісного кримінального провадження щодо інших обвинувачених. Наведена норма закону не передбачає будь-якого розширеного тлумачення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 991/1710/22. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що правила, які виключають участь судді у розгляді того чи іншого кримінального провадження регламентовано ст. ст. 75, 76 КПК України, однак ці статті не виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, якщо він брав участь під час постановлення вироку про затвердження угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначені стороною захисту доводи не містять достатніх підстав для висновку про упередженість судді ОСОБА_2 або про наявність обставин, що викликають обґрунтований сумнів у її об`єктивності та неупередженості.

Окрім того, у рішенні від 25.11.2021 у справі "Mucha v. Slovakia", заява № 63703/19 (на яке посилається сторона захисту, мотивуючи заявлений відвід) ЄСПЛ зазначив, що принцип презумпції невинуватості буде порушено, якщо судове рішення чи твердження посадової особи щодо обвинуваченого у кримінальному правопорушенні відображає думку про те, що він винний, до того, як вина цієї особи буде встановлена відповідно до закону. Необхідно принципово розрізняти твердження про те, що хтось лише підозрюється у скоєнні злочину, і чітку заяву, що особа вчинила відповідний злочин за відсутності остаточного обвинувального вироку.

Обставини, які стали предметом оцінки ЄСПЛ у вказаному рішенні, суттєво відрізняються від обставин цього провадження, тому остаточні висновки суду в цій справі є незастосовними в цій справі - у наведеній справі суд Словаччини, ухвалюючи вирок щодо заявника, вважав вироки щодо співучасників, винесені за результатами розгляду угод про визнання винуватості, частиною кримінальної справи проти заявника.

Також суд зазначає, що вирок Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 у справі № 991/11834/25 щодо ОСОБА_18 не має преюдиціального значення у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 .

Зазначена у вказаному вироку інформація не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження, зокрема й № 52024000000000534 від 14.10.2024. Відповідно, вирок Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 у справі № 991/11834/25 не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь-якого злочину будь-яких інших осіб, що не є учасниками цього судового провадження.

Відповідно до засад кримінального процесуального законодавства України, кожне кримінальне провадження розглядається судом окремо, на підставі доказів, які подані, досліджені та оцінені безпосередньо в межах відповідного судового розгляду. Висновки, зроблені судом в іншому кримінальному провадженні, не можуть мати наперед визначального впливу на оцінку доказів у новому провадженні та не свідчать про існування упередженості суддів.

У своїй усталеній практиці ЄСПЛ не вказує про те, що одночасна участь судді у справах спільників автоматично свідчить про упередженість чи необ`єктивність суду або ж безумовно порушуватиме гарантію права на справедливий суд, закріплену у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція).

Навпаки, ЄСПЛ наголошує на тому, що колегія складається з професійних суддів, які спроможні відокремитися від своїх попередніх висновків, що у деяких справах важливо та необхідно посилатися на співучасників, на третіх осіб, оскільки будувати обвинувальний вирок на припущеннях є неприпустимим, що Конвенція не забороняє посилатися на викривальні показання співучасників.

Зокрема у рішенні від 23.02.2016 у справі "Navalnyy and Ofitserov v Russia" ЄСПЛ указав, що обставини, встановлені у виділеній справі, в якій не беруть участі інші обвинувачені, не повинні мати преюдиційного значення для їхньої справи. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їхня чинність - обмежуватися даним конкретним судовим провадженням.

Відтак, на переконання суду, у твердженнях сторони захисту про відвід судді ОСОБА_2 не наведено жодної підстави, із якою кримінальний процесуальний закон та Конвенція пов`язували б неможливість її участі у розгляді цього кримінального провадження.

Будь-яких інших, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України, обставин, які б унеможливлювали подальшу участь судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.

Додатково суд зауважує, що суддя ОСОБА_2 як професійна суддя має досвід і відповідну підготовку, що дозволяє їй зберігати об`єктивність і не піддаватися впливу будь-яких зовнішніх чинників при розгляді справ.

На переконання суду, необґрунтованими є доводи сторони захисту про упередженість судді ОСОБА_2 з огляду на те, що за результатами розгляду угоди про визнання винуватості ОСОБА_18 , у неї сформувалось уявлення про винуватість інших фігурантів кримінального провадження № 52024000000000534 від 14.10.2024 - ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 - у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

VІ. Висновки суду

З огляду на вказане, під час розгляду заяви про відвід судом не встановлено передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України обставин, які б унеможливлювали подальшу участь судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024, тому відмовляє у її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 76, 80, 81, 314, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_6 , про відвід судді-члена колегії ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000534 від 14.10.2024, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3