УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

27 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 757/870/18-к

провадження № 51-4481 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу заставодавця ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10 травня 2022 року, вирок Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_5 , 

встановив:

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 10 травня 2022 року, задовольнивши клопотання прокурора, звернув у дохід держави заставу в розмірі 630 600 грн, внесену 27 травня 2020 року ОСОБА_4 за обвинуваченого, і застосував до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави більшого розміру.

Не погодившись із указаним рішенням, ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), 23 травня 2022 року відмовив у відкритті провадження за апеляційними скаргами сторони захисту та ОСОБА_4 .

За вироком Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року, з урахуванням змін унесених Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, ОСОБА_5 засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у державних органах, юридичних особах, заснованих на державній власності, підприємствах і суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, на строк 3 роки, з конфіскацією майна. 

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , у якій вона просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10 травня 2022 року, а також вирок Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2025 року.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках.

Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції; ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Як убачається з поданої касаційної скарги, ОСОБА_4 оскаржує ухвалу від 10 травня 2022 року, яка не переглядалася в апеляційному порядку. Крім того, суди попередніх інстанцій у вироку від 01 жовтня 2024 року та ухвалі від 09 вересня 2025 року щодо ОСОБА_5 не вирішували питання в частині звернення в дохід держави застави, внесеної ОСОБА_4 .

Таким чином, ураховуючи згадані положення Конституції України та імперативність приписів частин 1, 2 ст. 424 КПК, оспорювані судові рішення не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Тож у цій ситуації питання процесуального строку оскарження не впливає на юридичні наслідки розгляду касаційної скарги.

Відповідно до вимог КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Отже, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК слід відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заставодавця ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10 травня 2022 року, вирок Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3