УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 991/1566/22
провадження № 51 - 4167 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника АТ «Українська залізниця» - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
встановив:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2026 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 визнано невинуватими у пред`явленому їм обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 27 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України, та виправдано їх на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України, у зв`язку з недоведеністю наявності в їхніх діях складу цього кримінального правопорушення. Цивільний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залишено без розгляду.
Також цим вироком затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 28 жовтня 2024 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_5 , із урахуванням доповнення до угоди про визнання винуватості від 23 січня 2025 року та 28 травня 2026 року, у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18 грудня 2018 року. ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 364 ч. 2 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки та зі штрафом в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. На підставі ст. 75 ч. 2 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік та згідно зі ст. 76 КК України покладено певні обов`язки.
Також затверджено угоди про визнання винуватості, укладені 28 жовтня 2024 року між прокурором САП ОСОБА_10 та обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 із урахуванням доповнень до угод про визнання винуватості від 23 січня 2025 року та 28 травня 2026 року, у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18 грудня 2018 року, їх визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 364 ч. 2 КК України, та призначено кожному покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки та зі штрафом в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн кожному. На підставі ст. 75 ч. 2 КК України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік кожного та згідно зі ст. 76 КК України покладено на кожного з них відповідні обов`язки.
Відповідно до затверджених угод обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зобов`язалися вжити заходи зі сторони ТОВ «Вітес» щодо зарахування зустрічних вимог та припинення зобов`язання АТ «Укрзалізниця» перед ТОВ «Вітес» на загальну суму 10 716 550 грн за договором від 26 листопада 2018 року № ПЗ/ДН-6-1841.
Також цим вироком вирішено питання щодо початку обчислення іспитового строку, скасування накладених арештів, долі речових доказів, коштів, внесених у якості застави, та процесуальних витрат.
Не погоджуючись з цим вироком представник АТ «Українська залізниця» звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано представнику 10 днів для усунення недоліків.
На усунення недоліків, протягом визначеного строку, представник подав апеляційну скаргу в новій редакції, за результатами розгляду якої ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2026 року йому було повернуто апеляційну скаргу на підставі ст. 399 ч. 3 п.1 КПК України.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427
КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Так, представник у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та незаконність та необґрунтованість судового рішення, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 412 цього Кодексу з урахуванням мотивів і підстав повернення його апеляційної скарги оскаржуваною ухвалою.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Крім того, представник в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України не додав копії касаційної скарги з додатками до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не додано 3 копії касаційної скарги та відсутні додатки до копій у 9-ти примірниках).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно
до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу представника АТ «Українська залізниця» - адвоката ОСОБА_4 без руху.
Встановити адвокату ОСОБА_4 п`ятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3