Справа № 991/372/26

Провадження 1-кп/991/4/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора в режимі відеконференції

з власних технічних засобів ОСОБА_5 ,

обвинуваченого в режимі відеконференції

з власних технічних засобів ОСОБА_6 ,

обвинуваченого в залі суду ОСОБА_7 ,

захисника в режимі відеконференції

з власних технічних засобів - адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні зали суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за останньою відомою в Україні адресою: АДРЕСА_16 , останнє відоме місце проживання за кордоном: АДРЕСА_17 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вищезначений обвинувальний акт.

12 жовтня 2026 року засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року з іншими обвинуваченими: ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , свідками: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 6700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20 287 600 грн. 09 травня 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави у вказаному розмірі та покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. В подальшому ухвалами слідчих суддів продовжувались строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 . Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 серпня 2026 року строк дії обов`язків продовжено на два місяці, тобто до 18 жовтня 2026 року включно.

Відтак на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування останнього від суду, здійснення ним незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Загроза бути підданим такому покаранню сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_6 може планувати втечу за кордон, тимчасово окуповану територію України, або переховуватися на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прокурор вказала на наявність у ОСОБА_6 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 29 вересня 2016 року, при цьому навіть через незначний період строку дії вказаного паспорту, його наявність має важливе значення в аспекті визначення ризику переховування від суду. Так, в умовах дії воєнного стану встановлені законодавчі та адміністративні механізми перетину державного кордону можуть бути більш гнучкими та можуть передбачати виключення або спеціальні порядки застосування вимог щодо строку дії паспортних документів. Зокрема, можливість продовження строку дії паспорту у законний спосіб передбачена п. 18-81-1 Тимчасового поярдку внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 170 із змінами. Таке продовження здіснюється безоплатно та в день звернення особи. Також прокурор вказала, що ОСОБА_6 не позбавлений можливості оформити новий паспорт громадянина для виїзду за кордон, тому є необхідним продовження строку дії обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, для того, щоб у випадку отримання нового паспорту існував обов`язок щодо його здачі. Крім того, враховуючи наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 бронювання від військової служби, з огляду на обіймання ним посади юриста в ТОВ "Карго Саплай" та значних матеріальних статків, останній має можливість тривалий час переховуватися як за кордоном, так і на території України. У період воєнного стану по даний час ОСОБА_6 19 разів покидав межі України. Більш того, сторона обвинувачення просить врахувати те, що ОСОБА_6 обіймав посаду заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, а також його обізнаність у галузі права, напрацьовані ним ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, які обвинувачений може використати для переховування від суду. Наведені вище обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду. Заявлений ризик дотепер не змінився, оскільки обствини, які обумовлюють його існування, не перестали існувати. Саме тому є необхідним і виправданим продовження строку дії раніше покладених на ОСОБА_6 обов`язків.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що частина службових осіб ГУ ДГК в Сумській області, яким відомі обставини кримінального провадження, не знали про існування плану вчинення злочину, направленого на заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». З огляду на викладене, зв`язки, напрацьовані ОСОБА_6 на посаді заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, можуть бути ним використані з метою незаконного впливу на службових осіб Держгеокадастру, зокрема на свідків - працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів. Крім того, ОСОБА_6 може незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», оскільки має їхні персональні дані та засоби зв`язку, а також може впливати на власників земельних ділянок, використовуючи їхню залежність від договірних відносин з ТОВ «АФ Довіра 2008» по оренді землі. При цьому, ліквідація чи реорганізація Міністерства аграрної політики та продовольства України жодним чином не впливає на ті зв`язки, які були напрацьовані ОСОБА_6 на посаді заступника міністра. З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Саме тому продовження судом строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 , утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, зі свідками, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є необхідним і виправданим.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення слідчим суддею ВАКС 04 жовтня 2023 року постановлено ухвали про дозвіл на проведення обшуку ряду житлових та офісних приміщень (судові справи № 991/8699/23, № 991/8700/23, № 991/8697/23, № 991/8698/23, № 991/8696/23), які пов`язані безпосередньо з ОСОБА_10 та його довіреними особами, у тому числі ОСОБА_6 . В подальшому стороною обвинувачення отримано відомості про витік інформації, що стосується вищевказаних обшуків, які заплановано провести у жовтні 2023 року. Окрім цього, відповідно до інформації детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585, невстановленими особами з використанням логіну та паролю судді Шевченківського районного суду м. Києва із застосуванням повного доступу здійснено контекстний пошук: 52019000000000585, а також перегляд 100 судових рішень постановлених у цьому кримінальному провадженні. За рахунок цього, невстановлені особи одержали доступ до інформації, що становить таємницю досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Прокурор вважає встановленим, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 будували плани по встановленню контролю над Національною академією аграрних наук України шляхом призначення підконтрольної особи президентом НААН, для цього планували використати наявний вплив, зокрема, у судовій гілці влади та мережі НААН, яка є одним з найбільших землекористувачів земель сільськогосподарського призначення державної власності в Україні. Враховуючи, що на даний час, ДП "ДГ "Іскра" та ДП "ДГ "АФ "Надія" підпорядковуються Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, ОСОБА_6 може використовувати зв`язки в мережі НААН для створення перешкод для кримінального провадження. Також прокурор вважає встановленим, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 здійснювали систематичний вплив на низку судів з метою забезпечення прийняття ними потрібних співучасникам рішень не на користь державних підприємств, у справах між ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» з однієї сторони та ГУ ДГК в Сумській області з іншої сторони. Наведене свідчить про наявність високого ризику перешкоджання кримінальному провадженню шляхом тиску на судову гілку влади. Крім цього, за час перебування ОСОБА_6 на посаді, у нього склалися тісні зв`язки з представниками низки органів державної влади, представників силового блоку, експертних установ, які обвинувачений може використовувати для перешкоджання кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на заявлені ризики, які не зменшилися та продовжують існувати, сторона обвинувачення вбачає необхідність у продовженні дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 ще на два місяці. У разі, якщо суд не продовжить строк дії цих обов`язків, це унеможливить досягнення мети застосування запобіжного заходу та не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Позиції учасників кримінального провадження.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 під час судового засідання зазначив про наявність підстав для продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 додаткових процесуальних обов`язків ще на два місяці, посилаючись на обставини та обґрунтування, детально наведені у відповідному клопотанні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 та зазначила, що клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим, оскільки воно не містить належного обґрунтування необхідності подальшого застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 відповідних процесуальних обов`язків, а також доказових матеріалів, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, та обставин, що свідчать про їх актуальність на цей час. Зокрема, прокурором не наведено конкретних фактичних даних, які б давали достатні підстави вважати, що в разі непродовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків він може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Сторона захисту звертає увагу суду на те, що саме лише формальне посилання прокурора на наявність відповідних ризиків без наведення конкретних обставин, які їх підтверджують, не може бути достатньою підставою для продовження строку дії процесуальних обов`язків. Так, ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на інших учасників кримінального провадження має бути обґрунтований конкретними фактичними даними, які свідчать про реальність такого ризику. Такими даними, зокрема, можуть бути відповідні показання учасників кримінального провадження, протоколи слідчих (розшукових) дій, протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, процесуальні документи та інші належні матеріали. Водночас до клопотання прокурора не долучено матеріалів і не наведено конкретних відомостей, які б підтверджували наявність обставин, що дають підстави вважати можливим незаконний вплив обвинуваченого ОСОБА_6 на інших учасників кримінального провадження. Так само прокурором не наведено конкретних фактичних обставин і не надано належних доказових матеріалів на підтвердження ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Відтак відповідні твердження сторони обвинувачення мають характер припущення і не підтверджені належним обґрунтуванням. Прокурор не навів конкретних обставин, які б свідчили про те, що подальше покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 таких обов`язків залишається необхідним і пропорційним з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та поведінку обвинуваченого. Сторона захисту наголошує, що наведений підхід сторони обвинувачення не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України в частині належного обґрунтування заявлених ризиків і необхідності продовження строку дії відповідних процесуальних обмежень. Саме по собі посилання на ризики без наведення конкретних обставин, які підтверджують їх існування та збереження на час розгляду клопотання, не може підміняти обов`язок сторони обвинувачення довести обґрунтованість своїх вимог. Водночас сторона захисту просить суд врахувати особу обвинуваченого ОСОБА_6 та його поведінку під час кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває малолітній син, за місцем проживання він характеризується позитивно, раніше не судимий. Протягом досудового розслідування та судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 демонстрував належну процесуальну поведінку, виконував покладені на нього процесуальні обов`язки та не допускав порушень, які б свідчили про наявність наміру ухилятися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження чи іншим чином перешкоджати здійсненню правосуддя. Таким чином, сторона обвинувачення не навела достатніх фактичних даних на підтвердження існування актуальних ризиків, на які посилається у своєму клопотанні, не обґрунтувала необхідності подальшого застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 відповідних процесуальних обов`язків та не довела наявності достатніх підстав для продовження строку їх дії. З огляду на викладене сторона захисту, з урахуванням практики ЄСПЛ, просить суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , як необґрунтованого.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні наголосив, що сторона обвинувачення навіть не уточнила текст свого клопотання з огяду на заперечення обвинуваченого, оскільки і далі наголошує на наявності паспорту для виїзду за кордон, який втратив чинність ще 29 вересня цього року. Підтримав доводи свого захисника і просить відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Суд, вирішуючи подане прокурором клопотання, встановив такі факти та обставини.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року (справа № 991/3710/24, провадження 1-кс/991/3747/24) до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. ОСОБА_6 визначено розмір застави у розмірі 6700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20 287 600 грн. 00 коп. У разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України (том 3, а.с. 19-30).

Того ж дня ОСОБА_6 звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у розмірі 20 287 600 грн. 00 коп. Заставодавцем є особа, відмінна від обвинуваченого.

В подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2024 року, 23 серпня 2024 року, 21 жовтня 2024 року, 19 грудня 2024 року, 17 лютого 2025 року, 14 квітня 2025 року, 11 червня 2025 року, 06 серпня 2025 року, 01 жовтня 2025 року, 26 листопада 2025 року, 22 січня 2026 року, 13 березня 2026 року, 06 травня 2026 року, 23 червня 2026 року продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 серпня 2026 року продовжено на два місяці, тобто до 18 жовтня 2026 року включно, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , свідками: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінка судом доводів прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, ОСОБА_6 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак враховує критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків Суд оцінює наведені сторонами доводи та подані на їх підтвердження матеріали лише тією мірою, якою це необхідно для встановлення обставин, що мають значення для вирішення саме заявленого клопотання. Зокрема, предметом такої оцінки є питання про те, чи зберігаються ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи змінився їх характер, інтенсивність або ймовірність реалізації, чи виникли нові обставини, які зумовлюють необхідність подальшого застосування відповідних процесуальних обов`язків, а також чи є такі обмеження необхідними та пропорційними актуальним ризикам. Таким чином, Суд під час розгляду відповідного клопотання надає оцінку доказам виключно в межах доводів сторін, які стосуються наявності, зменшення або посилення ризиків кримінального провадження та необхідності подальшого застосування відповідних процесуальних обов`язків. Така оцінка має функціональний, а не остаточний характер: вона здійснюється для вирішення конкретного процесуального питання і не визначає наперед висновків суду щодо доказів при ухваленні остаточного рішення у кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

На думку Суду, ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст.15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому ст. 191 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений ОСОБА_6 може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Суд також враховує, що вказаний ризик є актуальним з огляду на потенційну можливість виїзду обвинуваченого ОСОБА_6 за кордон, з огляду на наявність у нього бронювання за займаною посадою.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 , члени його сім`ї, родичі володіють значними активами, зокрема, ОСОБА_6 володіє земельною ділянкою № 4610136900:05:003:0110 (частка 1/4), загальною площею 0, 0781 га, розташованою в АДРЕСА_7 , житловим будинком (частка 18/100), реєстраційний номер 493824046101, загальною площею 382, 2 кв.м., розташованим у АДРЕСА_7 та об`єктами незавершеного будівництва (квартирою загальною площею 75 кв.м, за адресою АДРЕСА_18 та машиномісцем загальною площею 13,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_19 ) (том 3, а.с. 82-86).

Також, обвинувачений ОСОБА_6 володіє автомобілем марки AUDI A3, 2016 року випуску, колишня дружина - автомобілем марки VOLKSWAGEN T-ROC, 2020 року випуску, батько - автомобілем марки SKODA OCTAVIA, 2015 року випуску, рідний брат - автомобілем марки MERSEDES-BENZ GLE 43 AMG 4 MATIC, 2016 року випуску та автомобілем марки MINI COOPER D COUNTRYMAN, 2017 року випуску (том 3, а.с. 87).

Вказані обставини у поєднанні з тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, за які законом передбачено суворе покарання, об`єктивно підвищують ризик його ухилення від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Більш того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 у спосіб виїзду за межі України, а й охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на достатній його матеріальний стан. У зв`язку з цим, сам по собі факт передання ним на зберігання документа, що дає право на виїзд за кордон, не усуває зазначеного ризику. Водночас у разі не продовження дії покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків, отримання у розпорядження ОСОБА_6 паспорта створить реальну можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Відтак, обов`язок здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон зможе запобігти можливості виготовити та отримати новий паспорт, або незаконно використати той паспорт, термін дії якого закінчився.

Зазначені обставини, на думку Суду, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, у сукупності з усіма іншими обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу, підтверджує існування ризику переховування останнього від суду на високому рівні.

Крім того, актуальним залишається і ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків та інших учасників кримінального провадження. Так, наразі провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та відомі всі свідки у кримінальному провадженні та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Отже, законодавець свідомо розмежовує два процесуальні етапи отримання показань: первинне отримання інформації під час досудового розслідування та її безпосереднє дослідження судом під час судового розгляду. Саме тому факт того, що свідок уже був допитаний на досудовому розслідуванні, не означає, що його роль як джерела доказової інформації вичерпана. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких умов ОСОБА_6 не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з певними особами, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Суд також враховує, що наявність ризику незаконного впливу не може ставитися у пряму залежність від того, чи зафіксовані вже факти порушення обвинуваченим ОСОБА_6 покладеного на нього процесуального обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами або здійснення на них будь-якого впливу. Відсутність зафіксованих відомостей про порушення обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків сама по собі не є достатнім та належним аргументом для висновку про припинення або відсутність відповідного ризику. Навпаки, така обставина може свідчити про те, що застосовані судом процесуальні обмеження виконують своє превентивне та стримуюче призначення. Іншими словами, відсутність порушення встановленого обов`язку не обов`язково означає відсутність ризику; вона може означати, що саме існування такого обов`язку та передбачених законом наслідків його порушення утримує особу від відповідної поведінки.

Отже, при оцінці актуальності ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків на стадії підготовчого судового засідання суд враховує не лише його попередню поведінку, а й те, що судовий розгляд справи по суті ще не розпочато, докази безпосередньо судом не досліджувалися, а свідки не допитувалися в судовому засіданні. Також, судом враховується кількість свідків, які підлягають виклику та допиту під час судового розгляду, їхній процесуальний статус, обізнаність обвинуваченого ОСОБА_6 про їхні особи та зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування, а також наявність у нього реальної можливості контактувати з такими особами та потенційно впливати на їхню подальшу процесуальну поведінку. Вказане, на переконання суду зумовлює збереження об`єктивної можливості незаконного впливу на свідків та, відповідно, актуальність передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику. При цьому суд не ототожнює сам факт обізнаності обвинуваченого з особами свідків із доведеністю наміру впливати на них. Проте така обізнаність у поєднанні з потенційним їх допотом на відповідній стадії, відомостями про зміст раніше наданих показань та наявністю реальної можливості контакту з обвинуваченим ОСОБА_6 є обставинами, які об`єктивно мають значення для прогнозування відповідного ризику.

Також, на переконання суду, продовжує існувати і ризик перешкоджання кримінальному проваженню іншим чином. Як убачається з матеріалів провадження, ухвалами слідчого судді ВАКС від 04 жовтня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуків у низці житлових та офісних приміщень, які за версією обвинувачення безпосередньо пов`язані із ОСОБА_10 та його довіреними особами, зокрема ОСОБА_6 , із визначенням строку дії таких ухвал до 04 листопада 2023 року. Разом із тим у ході досудового розслідування стороною обвинувачення отримано відомості, які об`єктивно свідчать про можливий витік інформації щодо запланованих слідчих дій.

Зокрема, із наявних документів (том 3 а.с. 48-58), вбачається, що після винесення ухвали від 04.10.2023 про проведення обшуку у приміщенні, де здійснювали діяльність ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та інші особи, встановлено витік інформації, що стосується такого обшуку: мало місце призупинення діяльності офісу однієї з осіб, пов`язаних із ОСОБА_6 , до закінчення строку дії ухвали про обшук, відбулась зміна паролів входу в систему, мобільних терміналів і переінсталяція месенджерів іншими особами, щодо яких також було надано дозвіл на проведення обшуків; 23.12.2021 невстановлені особи, використовуючи облікові дані судді Шевченківського районного суду м. Києва, здійснили несанкціонований доступ до матеріалів кримінального провадження, у тому числі шляхом контекстного пошуку за номером провадження 52019000000000585, та перегляду значної кількості судових рішень; за фактами такого витоку інформації заведено кримінальне провадження № 52023000000000620 від 18 грудня 2023 року.

Такі дії з високим ступенем ймовірності свідчать про наявність осіб, які були обізнані із намірами органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585, та використання очевидно незаконних способів доступу до відомостей, які становили таємницю досудового розслідування. Припинення діяльності осіб, щодо яких сторона обвинувачення встановила зв`язок із обвинуваченим ОСОБА_6 в офісі, у якому було заплановано відшукання доказів, які цікавили слідство, зміна паролів, переустановка месенжерів тощо, очевидно свідчать про доведення даних, отриманих із реєстру судових рішень до відповідних осіб, які на строк дії ухвали вжили заходів для того, щоб обшук не був результативним.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень сторони обвинувачення щодо наявності, зокрема у ОСОБА_6 відповідних зв`язків, у тому числі в правоохоронних органах. За таких обставин існують достатні підстави вважати, що, зокрема, ОСОБА_6 може використати зазначені зв`язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, наведені обставини та докази на їх підтвердження у своїй сукупності переконливо свідчать про те, що перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином мало місце на стадії досудового розслідування.

Суд не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_6 про відсутність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином виключно з мотивів ненадання стороною обвинувачення доказів безпосередньої причетності останнього до окремих неправомірних дій. Оцінка ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, має превентивний характер і не потребує встановлення факту вчинення нового кримінального правопорушення або наявності повідомлення про підозру у вчиненні таких дій. Достатнім є обґрунтоване припущення про можливість їх вчинення з урахуванням сукупності обставин кримінального провадження, у тому числі характеру інкримінованого злочину, процесуального статусу особи та обсягу доступу до інформації чи учасників провадження.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 постійного місця проживання, перебування на його утриманні малолітнього сина, позитивна характеристика за місцем проживання, відсутність попередніх судимостей та належна процесуальна поведінка не свідчать про відсутність підстав для продовження строку дії покладених на нього процесуальних обов`язків. Зазначені обставини характеризують особу обвинуваченого та підлягають урахуванню судом відповідно до вимог кримінального процесуального закону, однак самі по собі не є безумовним підтвердженням відсутності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і не нівелюють необхідності їх оцінки з урахуванням усіх обставин кримінального провадження в сукупності. Наявність постійного місця проживання та сімейних обов`язків, зокрема необхідність утримання малолітньої дитини, хоча й свідчать про наявність соціальних зв`язків, не виключають можливості зміни обвинуваченим ОСОБА_6 своєї процесуальної поведінки залежно від обставин судового провадження та можливих правових наслідків. Так само відсутність попередніх судимостей і позитивна характеристика за місцем проживання не можуть розглядатися як самостійні та достатні підстави для висновку про відсутність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження чи іншого перешкоджання здійсненню правосуддя.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо належного виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, суд зазначає, що дотримання встановлених обмежень протягом попереднього періоду свідчить про виконання обвинуваченим відповідних процесуальних вимог, однак саме по собі не означає автоматичного припинення ризиків, для запобігання яким такі обов`язки були застосовані. За відсутності інших обставин, які б свідчили про істотне зменшення або усунення відповідних ризиків, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 не є достатньою підставою для висновку про відсутність необхідності в подальшому застосуванні відповідних процесуальних обов`язків.

При цьому суд виходить із того, що актуальність ризиків має оцінюватися не ізольовано від особи обвинуваченого ОСОБА_6 , а в сукупності з характером пред`явленого обвинувачення, тяжкістю можливого покарання, стадією судового провадження, обставинами, що мають значення для оцінки ймовірності неналежної процесуальної поведінки, та іншими даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора, оскільки вважає їх такими, що не спростовують наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та необхідності подальшого застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 відповідних процесуальних обов`язків.

Судом встановлено, що ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження та іншого перешкоджання кримінальному провадженню продовжують існувати й на цей час не втратили своєї актуальності. Зазначені ризики зумовлені сукупністю обставин кримінального провадження, характером висунутого обвинувачення, можливими правовими наслідками притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а також необхідністю забезпечення належного перебігу судового розгляду.

Суд враховує, що можливість переховування від суду, впливу на учасників кримінального провадження або вчинення інших дій, спрямованих на перешкоджання судовому провадженню, не потребує попереднього фактичного вчинення обвинуваченим таких дій, оскільки відповідні ризики за своєю природою мають прогностичний характер і оцінюються з огляду на наявні обставини та ймовірність певної процесуальної поведінки в майбутньому.

При цьому відсутність відомостей про фактичне порушення обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків сама по собі не свідчить про зникнення або істотне зменшення встановлених ризиків, оскільки належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути зумовлена, зокрема, дією чинних процесуальних обмежень.

За таких обставин суд доходить висновку, що ризики, які стали підставою для покладення на обвинуваченого відповідних процесуальних обов`язків, продовжують існувати, а обставин, які б свідчили про їх істотне зменшення або усунення, не встановлено. Відтак подальше застосування зазначених обов`язків є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання можливим спробам переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження та іншого перешкоджання здійсненню правосуддя.

Отже, доводи сторони захисту суд визнає необґрунтованими, а клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків - таким, що підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, Суд вбачає необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року.

Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками: переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, Суд дійшов висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 наведених вище обов`язків становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти вказаним ризикам у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 194, 314, 315, 331, 372, 376 КПК України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року - задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 15 грудня 2026 року, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , свідками: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 .

Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2