Document No. 141175873

Proceeding № 42019110350000029
Case № 991/10524/25
Date of the hearing 29/10/2026
Date of the decision 29/10/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Khamzin T.R.

Справа № 991/10524/25

Провадження 1-кп/991/130/25

 

У Х В А Л А

 

29 жовтня 2026 року м.Київ

 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого ОСОБА_20 ,

представника власника майна ОСОБА_14 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,

клопотання представника власника майна ОСОБА_22 адвоката ОСОБА_14 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23 у кримінальному провадженні № 42019110350000029,

ВСТАНОВИВ:

Означене кримінальне провадження перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.

15.07.2026 надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_22 адвоката ОСОБА_14 про скасування арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23.

 

1. Обґрунтування клопотання

У клопотанні зазначено, що подальше обмеження права власності ОСОБА_22 , а саме заборона відчуження та розпорядження нерухомим майном, не є співмірним та пропорційним інтересам кримінального провадження.

Також слідчий суддя наклав арешт на квартиру ОСОБА_22 з підстав можливого застосування до ОСОБА_9 додаткового покарання у виді конфіскації майна та відшкодування шкоди за цивільним позовом.

ОСОБА_22 ніколи не мала жодного процесуального статусу у будь-якому кримінальному провадженні, що є складовою провадження № 52017000000000841.

З огляду на законодавче визначення конфіскація як вид покарання може застосовуватися лише до засудженої особи.

ОСОБА_22 хоча і є матір`ю ОСОБА_9 , але не була та не може бути у подальшому суб`єктом, до якого може застосовуватися покарання у виді конфіскації, в силу відсутності будь- коли процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином до майна ОСОБА_22 не може застосовуватися конфіскація як вид покарання у даному кримінальному провадженні та відшкодування шкоди за цивільним позовом. Також не може застосовуватися спеціальна конфіскація.

Слідчий суддя при накладені арешту дійшов помилкового висновку, що зазначена квартира належить ОСОБА_9 через укладення нею попереднього договору купівлі-продажу.

ОСОБА_9 мала намір придбати квартиру в тому ж домі, у якому в подальшому придбала квартиру ОСОБА_22 , для чого й укладала попередній договір купівлі-продажу. З плином часу, зміною пріоритетів та фінансового становища ОСОБА_9 відмовилася від наміру придбавати квартиру.

Водночас ОСОБА_22 , знаючи про існування пропозиції продажу квартири, маючи фінансові заощадження, з огляду на вік, стан здоров`я, бажання проживати ближче до доньки 24.11.2020 придбала зазначену квартиру.

Відповідно до квитанції № 190 від 24.11.2020 АТ «РВС БАНК» безпосередньо ОСОБА_22 сплатила грошові кошти за придбання квартири.

Станом на 20.11.2020 вартість квартири становила 524 000 грн, що за курсом на ту дату становило 18 470 доларів США.

ОСОБА_22 мала фінансову можливість придбати квартиру за такі кошти, оскільки:

- усе життя працювала та отримувала заробітну плату;

- має у власності дві земельні ділянки, які тривалий час здаються в оренду;

- тривалий час тримає господарство, займалася продажем м`яса та має пасіку;

- отримала від своєї сестри ОСОБА_23 , яка проживала у РФ, грошові кошти в розмірі 15 000 доларів США у якості відшкодування за догляд за їх хворою матір`ю;

- продала свій будинок за 22 603 грн, що на момент вчинення продажу становило 4 557 доларів США.

Окрім цього, представник власника майна у клопотанні зазначила, що під час розгляду клопотання про накладення арешту порушено вимоги ст. 172 КПК України, оскільки клопотання подане прокурором, а розгляд клопотання проводився за участі детектива та за відсутності прокурора.

При цьому детектив діяв за дорученням прокурора, хоча КПК України не передбачено можливість прокурора надавати доручення слідчому/детективу приймати участь у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного представник власника майна ОСОБА_14 вважала, що арешт квартири ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23, підлягає скасуванню.

 

2. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник ОСОБА_14 підтримала клопотання, просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Обвинувачена ОСОБА_9 підтвердила належність означеної квартири саме ОСОБА_22 . Підтримала клопотання представника ОСОБА_14 .

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що арешт накладений обґрунтовано. Також зазначив, що у подальшому суду будуть надані докази, які підтверджують купівлю означеної квартири саме ОСОБА_9 .

 

3. Мотиви та висновки суду

3.1. Відповідно до статей 131 та 170 КПК України арешт майна належить до заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у тимчасовому обмеженні за ухвалою слідчого судді/суду прав на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Таке обмеження спрямоване на досягнення дієвості процесу та скасовується в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

 

3.2. Ухвалою від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, серед іншого, наклав арешт із забороною відчуження та розпорядження на квартиру АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_22 (матері ОСОБА_9 ).

Арешт накладений з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, оскільки слідчий суддя встановив, що означена квартира в дійсності належить ОСОБА_9 .

Зокрема суддя врахував ту обставину, що ОСОБА_9 відповідно до попереднього договору купівлі-продажу від 07.08.2018 взяла на себе зобов`язання придбати вищезазначену квартиру. В подальшому 24.11.2018 ОСОБА_9 оформила право валсності на свою матір ОСОБА_22 . Також зі змісту особистого листування ОСОБА_9 вбачається, що саме остання сплачувала кошти придбання вказаної квартири.

 

3.3. У своєму клопотанні представник ОСОБА_14 зазначила, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки слідчий суддя дійшов помилкового висновку про належність квартири саме ОСОБА_9 з огляду на те, що згідно із договором купівлі-продажу від 24.11.2020 ОСОБА_22 придбала означену квартиру за 524 000 грн.

Водночас згідно із квитанцією № 190 від 24.11.2020 на рахунок ОСОБА_22 в АТ «РВС БАНК» зараховано 524 000 грн, а відповідно до квитанції № 24-1209816/1/с від 24.11.2020 ОСОБА_22 здійснила сплату збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5 240 грн. Тобто розрахунок за квартиру здійснила саме ОСОБА_22 , а не ОСОБА_9 .

Заявниця зазначила, що кошти в розмірі 524 000 грн належали саме ОСОБА_22 . На підтвердження цього вона надала ветеринарні довідки АД № 336061 від 05.12.2023, АД № 336075 від 12.12.2023, які свідчать про здійснення ОСОБА_22 діяльності з продажу м`яса.

Крім того, суду надані:

- договори оренди землі від 10.03.2016 та від 04.07.2017, які підтверджують здачу ОСОБА_22 в оренду земельних ділянок;

- довідка про доходи ОСОБА_22 від 14.01.2011, згідно якої остання в період з 1995 року по 2010 рік отримала 74 665 грн;

- ветеринарно-санітарний паспорт пасіки № UA-35-02-801 від 28.11.2023, який підтверджує належність такої пасіки ОСОБА_22 ;

- заява ОСОБА_23 (сестра ОСОБА_22 ) від 06.12.2023, посвідчена нотаріусом Новгородської області рф, про підтвердження передачі у 2005 році ОСОБА_22 15 000 доларів США у якості компенсації витрат на догляд за хворою матір`ю;

- договір купівлі-продажу житлового будинку від 21.12.2007, за яким ОСОБА_22 продала належний їй будинок за 22 603 грн, що на момент продажу становило 5 000 доларів США.

Оцінюючи наведені документи, суд зазначає, що вони не є належними та достатніми доказами на підтвердження спроможності ОСОБА_22 самостійно придбати означену квартиру у 2020 році.

Документи на підтвердження здійснення ОСОБА_22 продажу м`яса, утримання пасіки виготовлені лише у 2023 році, тобто через три роки після укладення договору купівлі-продажу квартири.

Окрім цього доходи від відчуження будинку у 2007 році та отримання коштів у 2005 році (понад 15 років до моменту придбання нерухомості) не свідчать про збереження та наявність цих акумульованих коштів у 2020 році.

Дохід від здачі земельних ділянок в оренду не свідчить про достатність коштів, оскільки за такими договорами орендна плата складає 7 % та 6 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та сплачується один раз на рік. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які ОСОБА_22 здає в оренду складає 46 585,70 грн та 145 237 грн відповідно.

Заява ОСОБА_23 від 06.12.2023 не переконує суд в дійсності подій, про які в ній зазначено. Вона видана через три місяці після накладення арешту, близькою людиною. Тому у суду виник сумнів у її достовірності.

 

3.4. Суд зауважує, що за змістом ухвали від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23 слідчий суддя дійшов висновку про належність квартири саме ОСОБА_9 в результаті дослідження певного обсягу доказів, про що зазначено у розділі 4.3. означеної ухвали. Майнова неспроможність ОСОБА_22 придбати квартиру не була єдиним аргументом сторони обвинувачення.

Наразі дане кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення. Суд ще не здійснював дослідження доказів, які стали підставою для висновку слідчого судді про фактичну належність квартири ОСОБА_9 .

Тому наданих суду документів недостатньо для спростування висновків слідчого судді про належність квартири саме ОСОБА_9 .

З`ясування питання обґрунтованості арешту та фактичного правового статусу нерухомого майна вимагає детального аналізу та безпосереднього дослідження цих доказів у судовому засіданні.

 

3.5. Також суд вважає доцільним відреагувати на аргумент представника власника майна про процесуальні порушення під час розгляду клопотання про скасування арешту, зокрема щодо участі детектива у розгляді клопотання прокурора на підставі доручення прокурора.

Згідно з п. 4) ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, доручати слідчому проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, зокрема за участю слідчого та/або прокурора... (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Наведені положення законодавства дозволяють прокурору надати доручення детективу брати участь у розгляді слідчим суддею клопотання прокурора про накладення арешту. Клопотання про накладення арешту може бути розглянуто за участю детектива або прокурора, або цих осіб разом.

Тому суд не вбачає процесуальних порушень щодо участі детектива в розгляді клопотання про накладення арешту слідчим суддею.

 

3.6. На думку суду, обмеження у праві власності ОСОБА_22 у виді заборони відчуження та розпорядження квартирою, є пропорційними та співмірними. ОСОБА_22 не позбавлена права користуватися відповідною квартирою, може отримувати внаслідок цього певні економічні вигоди. Існуючі обмеження є помірними та не створюють надмірного тягаря для особи.

 

3.7. Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація зокрема застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Оскільки купівля квартири відбулася після вчинення кримінальних правопорушень, інкрімінованих ОСОБА_9 , її придбання могло відбутись за рахунок грошей, отриманих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Тобто спеціальна конфіскація квартири, на яку накладений арешт, не виключається.

Цей висновок суду лише спростовує твердження представника власника майна щодо неможливості застосування спеціальної конфіскації.

І на цій стадії судового розгляду суд позбавлений можливості дійти остаточного висновку про можливість застосування спеціальної конфіскації.

 

3.8. Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження в разі доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На переконання суду, за наведених обставин на даній стадії провадження підстави для скасування арешту майна відсутні, а доводи клопотання не спростовують актуальності заходу забезпечення та обґрунтованості його накладення.

 

Керуючись статтями 170-174, 369, 372, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_22 адвоката ОСОБА_14 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2023 у справі № 991/8004/23 у кримінальному провадженні № 42019110350000029.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

 

 

 

 

 

Головуючий суддя ОСОБА_1

 

 

 

Судді ОСОБА_2

 

 

 

ОСОБА_3