- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
- Judge (HACC): Zadorozhna L.I., Shkodin Ya.V.
- Secretary : Nykytiuk N.I.
- Lawyer : Otrosh V.M.
Справа № 760/21576/17
Провадження1-кп/910/41/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 вересня 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
головуючого судді Федорова О. В.
суддів - Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В.
секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.
за участю прокурора - Ботезат А.В.
обвинуваченого - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
захисника - Отрош В.М.
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017101080000033 від 17 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
18 вересня 2019 року на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суд надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017101080000033 від 17 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2019 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Питання, які з`ясовуються судом у підготовчому провадженні визначені ст.314 КПК України. До них, насамперед, належить питання про підсудність кримінального провадження.
Під час підготовчого судового засідання судом було запропоновано учасникам процесу висловити свою думку з цього приводу.
Прокурором Ботезат А. В. було заявлено про необхідність звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із поданням про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017101080000033 від 17 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК України у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 року.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також висловились про непідсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.
Захисник Отрош В . М. заявив про непідсудність даної справи Вищому антикорупційному суду з підстав передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 року , а також за п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Статтею 33-1 КПК України визначено предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, згідно положень якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці до статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211,366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Аналіз зазначених норм матеріального та процесуального законодавства дає підстави зробити висновок, що предметна підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду визначається сукупністю умов, а саме кримінальне провадження здійснюються відносно корупційного злочину, який вчинено спеціальним суб`єктом/або відносно нього, та/або у розмірах, передбачених ст. 216 КПК України.
Водночас, колегія суддів вважає, що дане кримінальне провадження не відповідає сукупності достатніх та необхідних умов, що визначали б його підсудність Вищому антикорупційному суду, з огляду на наступне.
Так, з обвинувального акту вбачається, що посади, які обіймали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема посада юрисконсульта та посада директора філії державного підприємства відповідно, не відносяться до переліку, наведеного у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Також, надаючи оцінку розміру предмету злочину, на відповідність умов п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Як вбачається із змісту обвинувального акту, події інкримінованого злочину, відбувались протягом березня-квітня 2017 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць станом на 1 січня 2017 року становить 1 600 грн.
Отже, для віднесення даного кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду розмір предмета злочину у 2017 році повинен складати не менше 800 000 грн.
Водночас, згідно обвинувального акту, розмір предмета злочину складає 18 000 грн., що не відповідає вищенаведеній обов`язковій умові.
Дане кримінальне провадження також не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду оскільки не відповідає умові, визначеній п.3 ч.5 ст.216 КПК України, враховуючи, що дії обвинувачених кваліфіковано за ч.4 ст.354 КК України, а не за ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України, вчинених щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Таким чином, дане кримінальне провадження здійснюється відносно кримінального правопорушення, яке не відповідає жодній з умов, передбачених у п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, з огляду на що не є підсудним Вищому антикорупційному суду.
Крім того, 22.09.2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» №100-ІХ від 18.09.2019 року, відповідно до якого, згідно п.20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";
2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР за № 42017101080000033 від 17 березня 2017 року слідчим Слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві Захаревич Р.В.
Відповідно до відомостей, що містяться в обвинувальному акті, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснював слідчий Слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві Захаревич Р. В.
В свою чергу, процесуальне керівництво здійснював прокурор Київської місцевої прокуратури №8 Ботезат А. В.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений слідчим Слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві Захаревичем Р. В. та погоджений прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Ботезат А В.
Дослідивши та проаналізувавши вказані матеріали, а також положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 року, суд дійшов висновку про те, що дане кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки відомості про вказане кримінальне провадження були внесені до ЄРДР до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" та досудове розслідування здійснювалось слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві, а не Національним антикорупційним бюро України та закінчено Київською місцевою прокуратурою №8, а не прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Таким чином, на кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017101080000033 від 17 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не поширюється підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, про що постановляється вмотивована ухвала.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необхідність направлення матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017101080000033 від 17 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 354 КК України, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 31, ст. 331 , ст. 34, ст. 314, 369-372 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Звернутись з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017101080000033 від 17 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий Федоров О. В.
Судді Шкодін Я. В.
Задорожна Л. І.