Document No. 84756039

Справа № 760/24032/19

Провадження1-кс/910/407/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 , представника Грицюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови старшого детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевича Віктора Володимировича про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000642 від 23.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

06 вересня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 до Вищого антикорупційного суду на розгляд передано вказану скаргу.

Скарга обґрунтована тим, що 14.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) із заявою про залучення його як потерпілого в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000642 від 23.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.07.2019.

Заяву від 14.08.2019 ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 07.02.2007 він прийнятий на посаду завідувача сектору зеленого господарства до «Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України».

Зазначає, що вказана державна установа незаконна, оскільки створена юридичною особою «Управлінням справами Верховної Ради України», яка в свою чергу створена без згоди Верховної Ради України та не передбачена в структурі апарату Верховної Ради України, згідно постанови Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20.04.2000, тому є незаконно діючою та підлягає негайній ліквідації.

Особа, яка звернулася із скаргою, стверджує, що ні голова Верховної Ради України, ні тимчасово виконуючий обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 не мають жодних правових підстав для здійснення ними розпорядження майном та коштами неіснуючої юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», у зв`язку з відсутністю такої юридичної особи в Єдиному державному реєстрі. Тобто у зв`язку з незаконними діями та бездіяльністю посадових осіб Верховної Ради України навмисно та упереджено створено умови, згідно яких у незаконно діючих посадових осіб Апарату Верховної Ради України, фактично відсутні будь-які законні повноваження на використання бюджетних коштів і майна та прийняття ними будь-яких рішень, в тому числі і щодо прийняття ними розпоряджень та наказів, які стосуються особового складу, питань основної діяльності юридичної особи «Апарату Верховної Ради України», якої не існує.

Вказане свідчить про привласнення, розтрату або заволодіння ними державним майном, шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Факт відсутності юридичної особи «Апарат Верховної Ради України», в якій ОСОБА_1 працював до 31.10.2018, вплинуло на його конституційне право на працю та право на отримання ним соціальних виплат та допомоги, а в подальшому вплине на право на пенсію.

Зазначає також, що вказаним злочином йому завдано майнової та моральної шкоди, оскільки Голова Верховної Ради України, тимчасово виконуючий обов`язки Керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 та інші посадові особи неіснуючої юридичної особи «Апарат Верховної Ради України» не виконали вимог Конституції України та постанов Шостого апеляційного адміністративного суду. Права і обов`язки потерпілого у ОСОБА_1 фактично виникли з моменту подання ним 14.08.2019 заяви щодо залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні № 52019000000000642 від 23.07.2019.

Постановою детектива НАБУ Фурсевича В.В. від 15.08.2019 відмовлено в залученні ОСОБА_1 потерпілим.

Вказану постанову ОСОБА_1 вважає необґрунтованою, оскільки детектив НАБУ Фурсевич В.В. не дотримався вимог Кримінального процесуального законодавства, зокрема, не допитав ОСОБА_1 про обставини вчиненого кримінального правопорушення та в чому саме полягає заподіяння йому моральної, матеріальної шкоди, їх розмір, яким чином визначено та встановлено цей розмір. У зв`язку з чим, просить постанову старшого детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Фурсевича В.В. від 15.08.2019 про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000642 від 23.07.2019 скасувати як незаконну; визнати ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні потерпілим та вручити йому пам`ятку про процесуальні права і обов`язки.

Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, його представник - адвокат Грицюк В.В. повідомив, що причиною неявки ОСОБА_1 є стан здоров`я.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Грицюк В.В. в судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав , викладених в ній.

Детектив Фурсевич В.В. в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в силу ст. 306 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.В матеріалах справи містяться письмові заперечення детектива, в яких зазначено, що постанову від 15.08.2019 про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим ним винесено обґрунтовано, процесуальні дії щодо розгляду заяв ОСОБА_1 про визнання потерпілим вчинено у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України. Детективом проаналізовано доводи ОСОБА_1 , на які він посилається як на підставу для визнання його потерпілим, а саме: внаслідок вчинення кримінального правопорушення порушено його Конституційні та законні права та інтереси, а саме право на працю, на отримання соціальних виплат та допомоги, на пенсію; йому відомо про те, що предметом кримінального провадження № 52019000000000642 є державне майно. Предметом протиправного посягання у кримінальному правопорушенні, що розслідується у даному провадженні, є державне майно, а не перешкоджання у реалізації громадян особистих прав і свобод людини і громадянина таких, як право на працю чи право на соціальний захист. Також із матеріалів провадження встановлено, що майно, яке можливо було привласнене, розтрачене або ним заволоділи службові особи, шляхом зловживання своїм службовим становищем, є державним майном, а не власністю громадянина ОСОБА_1 Жодного причинно-наслідкового зв`язку між можливими протиправними діями щодо вказаного майна та завданням моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_1 не встановлено. Окрім цього, у своїй заяві про залучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_1 , не вказує в чому саме полягають заподіяні йому моральна та матеріальна шкода, який їх розмір та яким чином його встановлено, внаслідок саме яких діянь (дій чи бездіяльності Голови Верховної Ради України і тимчасово виконуючого обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_4 заподіяно саме цю шкоду і який причинно-наслідковий зв`язок між ними. В зв`язку з чим, просив в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Слідчий суддя заслухавши пояснення адвоката Грицюка В.В., дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В ході судового розгляду скарги встановлено, що 20.04.2019 голова громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 звернувся до НАБУ із заявою про внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України за фактом привласнення, розтрати або заволодіння Головою Верховної Ради України та тимчасово виконуючим обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 державного майна, шляхом зловживання службовим становищем вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою осіб.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17.07.2019 зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_5 ..

На виконання вказаної ухвали 23.07.2019 НАБУ внесено відомості до ЄРДР (кримінальне провадження № 52019000000000642) за заявою ОСОБА_5 , оскільки Апарат Верховної Ради України в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та постанови Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20.04.2000, з 28.06.1996 по даний час не зареєстрований як юридична особа, тому Голова Верховної Ради України та тимчасово виконуючий обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_4 не мають правових підстав на розпорядження майном та коштами Апарату Верховної Ради України, що свідчить про привласнення, розтрату або заволодіння ними державним майном шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах або організованою групою осіб, за попередньою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України.

14 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до НАБУ із заявою, в якій просив в порядку ст. 55 КПК України залучити його до кримінального провадження № від 52019000000000642 від 23.07.2019 як потерпілого.

За результатами розгляду цієї заяви старший детектив НАБУ Фурсевич В.В. виніс постанову від 15.08.2019, якою відмовив у її задоволенні, мотивуючи тим, що предметом протиправного посягання у кримінальному правопорушенні, що розслідується є державне майно, а не перешкоджання у реалізації громадянином особистих прав і свобод людини і громадянина таких, як право на працю чи право на соціальний захист. У кримінальному провадженні не встановлено жодного причинно-наслідкового зв`язку між можливими протиправними діями щодо вказаного майна та завданням моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_1 . Окрім цього, ОСОБА_1 у своїй заяві про залучення до кримінального провадженні як потерпілого не вказував в чому саме полягають, заподіяні йому моральна та матеріальна шкода, який їх розмір та яким чином його встановлено, внаслідок яких саме діянь (дій чи бездіяльності) Голови Верховної Ради України і тимчасово виконуючого обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_4 заподіяно саме цю шкоду і який причинно-наслідковий зв`язок між ними.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно ч. 5 цієї статті за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Слід зазначити, що в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого).

Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням.

Тобто, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.

Встановлено, що кримінальне провадження № 52019000000000642 від 23.07.2019 розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно диспозиції ч. 5 ст. 191 КК України та враховуючи результат аналізу наданих до скарги матеріалів, предметом злочину, який розслідується, а саме кримінальне правопорушення, про вчинення якого повідомив ОСОБА_5 , є привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Тобто, мова йде про привласнення, розтрату або заволодіння Головою Верховної Ради України та тимчасово виконуючим обов`язки Керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 державного майна, шляхом зловживання службовим становищем вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою осіб. Відтак, таке кримінальне правопорушення, не вчиняється відносно особи, оскільки зазначається про привласнення, розтрату або заволодіння посадовими особами бюджетних коштів.

На підтвердження обставин, викладених в скарзі, надано та досліджено в судовому засіданні копія заяви про вчинений злочин від 20.04.2019 за підписом голови ГО «ВВО» Київська Русь» ОСОБА_5 , копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.07.2019 про зобов`язання внесення відомостей в ЄРДР, витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню № 52019000000000642 від 23.07.2019, копія заяви про визнання потерпілим від 14.08.2019, копія трудової книжки ОСОБА_1 , згідно якої він з 07.02.2007 працював в Управлінні адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, копія довідки про те, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, витяги з ЄДРПОУ по Управлінню справами Верховної Ради України (код 20064120), Управлінню адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (код 26252302) та Управлінню справами Апарату Верховної Ради України (код 20064120), копії судових рішень в адміністративних справах, в яких ОСОБА_1 є позивачем, і як пояснив представник ОСОБА_1 в судовому засіданні, розгляд справ триває.

В судовому засіданні адвокат Грицюк В.В., пояснюючи наявність шкоди, посилався на те, що ОСОБА_1 є громадянином України, тому має частку в державному майні щодо якого вчинено злочин. Також повідомив, що на даний час не було жодного випадку невизнання факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Управлінням адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, однак, у майбутньому це може відбутися.

Дослідивши оскаржувану постанову детектива від 15.08.2019, слідчим суддею встановлено, що зміст постанови відповідає вимогам ст. 110 КПК України щодо повноти, обґрунтованості та мотивування процесуального рішення, що підтверджується перевіреними в судовому засіданні матеріалами та поясненнями учасників провадження.

З огляду на викладене, враховуючи, що представником не наведено доказів, які б спростовували висновки детектива, наведені в постанові від 15.08.2019, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 55, 303 - 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевича Віктора Володимировича про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000642 від 23.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2019 року.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан