Document No. 84788823

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 469/1409/15-к

провадження № 51-4902впс19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С.Б.,

суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,

розглянув подання колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження №469/1409/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), та ОСОБА_2 - частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 368 КК з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Миколаївського апеляційного суду,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду у порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження №469/1409/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, та ОСОБА_2 - частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 368 цього Кодексу, з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Миколаївського апеляційного суду.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, посилаючись на пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК та підпункт «х» підпункту 3 пункту 2 розділу VІ Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18 вересня 2019 року №100-ІХ, вважає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підсудне Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, а тому його слід передати на розгляд до іншого суду.

На думку колегії суддів, висловленій у поданні, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не вправі вирішувати питання про передачу кримінального провадження до іншого суду апеляційної інстанції у порядку абзацу другого частини 3 статті 34 КПК, оскільки є судом апеляційної інстанції та наділена такими ж повноваження як й інші суди цієї інстанції, а тому порушене у поданні питання має бути вирішено Касаційним кримінальним судом Верховного суду.

Учасників судового провадження належно повідомлено про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з`явилися, що не перешкоджає судовому розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення слухання подання до Суду не надходило.

Перевіривши подання колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Вищий антикорупційний суд є вищим спеціалізованим судом у системі органів правосуддя, до складу якого входить його Апеляційна палата, яка здійснює повноваження у межах та у порядку визначеному кримінальним процесуальним законом.

Зі змісту пункту 20 частини 1 статті 3 та частини 12 статті 31 КПК вбачається, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд в якій здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Для з?ясування умов застосування зазначеної норми права Суд, вважає за необхідне звернутися до її тлумачення.

Застосовуючи системний спосіб тлумачення, який полягає у з`ясуванні змісту конкретної норми права шляхом дослідження її зв?язків з іншими нормами, Суд звертає увагу, що вказане вище положення законодавцем розміщено не у частині 2 статті 34 КПК, де мова йде про направлення кримінального провадження виключно з одного суду першої інстанції до іншого суду тієї ж інстанції, а у частині 3 статті 34 КПК, яка регламентує питання направлення кримінального провадження як з одного суду першої інстанції до іншого суду такого ж рівня, але діючого в межах юрисдикції іншого апеляційного суду, так і направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого суду апеляційної інстанції.

Абзац другий частини 3 статті 34 КПК текстуально звучить наступним чином: «питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду…»

Комплексне використання лексико-граматичного способу тлумачення цього положення, який полягає в граматичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному аналізі тексту норми права, та системного способу тлумачення дозволяє дійти висновку, що дана норма має застосовуватися як при направленні кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції до іншого суду першої інстанції, так і при направленні кримінального провадження з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до іншого суду апеляційної інстанції, оскільки під словосполученням «Вищий антикорупційний суд» законодавець розуміє суди обох інстанцій, а словосполучення «до іншого суду», коли законодавець не конкретизує судову інстанцію, як це має місце в абзаці 1 частини 3 статті 34 КПК, слід розуміти, що це може бути як перша, так і апеляційна інстанція.

Звертаючись до цільового способу тлумачення норм права, який полягає в з?ясуванні змісту норми права на основі виявлення її цілей, Суд приходить до висновку, що положення абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК є додатковою гарантією від втручання у діяльність Вищого антикорупційного суду, яка унеможливлює випадки коли б кримінальне провадження за клопотанням сторін направлялося з Вищого антикорупційного суду до іншого всупереч рішенню самого Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вирішення питань, пов`язаних з передачею на розгляд кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, у тому числі до іншого апеляційного суду, віднесено до виключної компетенції Апеляційної палати цього Суду.

Однак на відміну від складу суду визначеного процесуальним законом для здійснення апеляційного провадження, абзацом 2 частини 3 статті 34 КПК передбачена особлива процедура вирішення питань, пов`язаних з передачею кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, відповідно до якої такий розгляд здійснюється колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» передбачено, що територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

Проте до повноважень колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду віднесено розгляд питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого (абзац 1 частина 3 статті 34 КПК). Тобто у нормі йдеться про вирішення питання територіальної підсудності кримінальних проваджень у межах різних адміністративно-територіальних одиниць.

Єдина процесуальна підстава визначення Касаційним кримінальним судом апеляційного суду у категоріях справ, підсудних Вищому антикорупційному суду, передбачена абзацом сьомим частини 1 статті 34 КПК.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 34, частиною 4 статті 441 КПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, та ОСОБА_2 - частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 368 цього Кодексу, з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Миколаївського апеляційного суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

С.Б. Фомін М.І. Ковтунович Ю.М. Луганський