- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
- Lawyer : Fedytnyka V.M., Kozlova P.B.
- Prosecutor : Skybenko O.I., Hryshchuk M.O.
Справа № 760/25235/19
Провадження1-кс/991/863/19
УХВАЛА
04 жовтня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурорів Скибенка О.І., Грищук М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Федитника В.М., Козлова П.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного буро України Габрієляна Р.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000004969,
ВСТАНОВИВ:
03 жовтня 2019 року детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Габрієлян Р.Р. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017 ОСОБА_1 .
Вимоги клопотання аргументовані тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 та примітки до ст.45 КК України є особливо тяжким, корупційним злочином, за який може бути призначена міра покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Клопотання містить посилання на ризики передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Прокурори у судовому засіданні підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного та просили його задовольнити у повному обсязі.
Так, стороною обвинувачення було зазначено, що підозра за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яка пред`явлена ОСОБА_1 є обґрунтованою. Його роль у скоєні цього злочину пов`язана була з організацією групи осіб, їх фінансуванням та використанням своїх зв`язків для досягнення успіху у протиправній діяльності. Для підтвердження обґрунтованості підозри та ролі ОСОБА_1 у скоєні злочину, прокурори посилалися на наступні докази: договори укладені між ТОВ «Укрбуд Девелопмент», кінцевим бенефіціаром якої був ОСОБА_1 ; висновок будівельної експертизи; лінгвістичної експертизи; аудиторські висновки; листування; матеріали НСРД.
Крім цього, прокурор акцентував увагу на наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування. Адже він, по-перше, володіє значним майном, грошовими кошти за кордоном, по-друге, має там постійні ділові і соціальні зв`язки.
Крім цього, ОСОБА_1 має схильність до спотворення документів, адже досудовим розслідуванням було встановлено, що підозрюваний вже мав намір спотворити документи шляхом штучного створення «судебной зацепки» із використанням своїх підлеглих юристів. Також ОСОБА_1 має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному првадженні. Оскільки більшість свідків є співробітниками ТОВ «Укрбуд Девелопмент», які перебувають у службовій та матеріальній залежності від організатора злочину ОСОБА_1 , а отже він має можливість чинити вплив на них з метою надання органу досудового розслідування необхідних йому показань для уникнення кримінальної відповідальності. Зазначене підтверджується тим, що в ході проведення НСРД задокументовано систематичні спроби заступника президента корпорації «Укрбуд» та бенефіціарного власника адвокатського об`єднання «Айтлекс» ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чинити вплив на хід та результати досудового розслідування, що безпосередньо стосувалося проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Використання неформальних стосунків між усіма учасниками злочину та співробітниками судових та правоохоронних органів, призводило до того, що про певні слідчі дії співучасники злочину, через ОСОБА_1 були завчасно попереджені. Такими зв`язками ОСОБА_1 , безумовно, буде користуватись і надалі для перешкоджання його кримінальному переслідуванню.
Крім цього, матеріалами НСРД встановлено, що ОСОБА_1 має намір вчинити інший тяжкий злочин.
Обвинувачення вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід не зможе уберегти підозрюваного від вчинення тих дій, які ними визначені, як ризики.
Як альтернативу запобіжному заходу тримання під вартою, прокурори вважають за доцільне застосувати заставу у розмірі 300 000 000,00 (триста мільйонів) грн. В обґрунтування цієї суми посилалися на подані підозрюваним декларації про майновий стан, де зазначені відомості про отримані доходи у 2018 році у розмірі понад 113 (сто тринадцять мільйонів) грн., а також те, що він та його родина має чисельну нерухомість і банківські вклади. Тому, лише наведений розмір застави може забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків.
У запереченнях на подане клопотання захисники підозрюваного ОСОБА_1 зазначили, що підозра у скоєнні злочину за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України є явно необґрунтованою. Сторона обвинувачення у підозрі використовує різні способи заволодіння майном: в одному випадку викрадання, в іншому привласнення. З чого захист робить висновок, що відсутні ознаки злочину зазначені у ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того ст. 191 КК України передбачає заподіяння реальної шкоди у вигляді втрати майна одним суб`єктом і набуття ним іншим, з можливістю розпорядитися майном у майбутньому. Захист посилався на сумнівність розміру встановленої шкоди, так як було дві експертизи, одна з яких не встановила розміру заподіяної шкоди. Також захист наголошував на тому, що їх підзахисний жодного документу та договору не підписував. З серпня 2016 року обраний народним депутатом України, а тому управління компанією ТОВ «Укрбуд Девелопмент» було передано іншим особам. Додали, що їх підзахисний не мав ніякого відношення до укладених договорів та їх реалізацію починаючи з 2016 року. Державні кошти на будівництво квартир не виділялися, забудова відбувалася за рахунок коштів інвесторів. До теперішнього часу первинний будинок по АДРЕСА_1 , де повинні були надаватися 20% квартир для службовців національної гвардії від загальної площі забудови, не зданий в експлуатацію. Договір та додатки до нього, за яким здійснювалося будівництво та виділення квартир, є чинним. Договір № 209 з додатками до нього є предметом господарських відносин, а не кримінального переслідування.
Захист, заперечуючи проти ризиків, які навела сторона обвинувачення, зазначила, що ОСОБА_1 не має бажання переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Він має постійне місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 , де він мешкає з дружиною та доньками. Про ймовірність вручення підозри йому було відомо ще у травні 2019 року, коли її вручали першим фігурантам справи. Після цього він неодноразово перетинав кордон України, виїжджаючи, в тому числі на тривалий період, однак повертався і не переховувався від органів досудового розслідування. Ніякої нерухомості за кордоном їх підзахисний не має.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, захист вважає, що він також не може бути врахований, оскільки, по-перше, свідки у кримінальному провадженні вже допитані, докази за майже два роки досудового розслідування зібрані; по-друге, у час, коли проводилось досудове розслідування ОСОБА_1 не перебував під вартою і, відповідно, якщо хотів би вплинути на свідків, то вже зробив би це.
Щодо ризику чинити перешкоди слідству, захист зазначає, що навпаки, вони зацікавлені у швидкому розгляді цього кримінального провадження і направленні матеріалів до суду, щоб визнати підзахисного невинуватим. Повідомили, що постійно комунікували зі слідством і надавали необхідні матеріали.
Щодо ризику вчинити інший злочин, який прокуратура виділила з матеріалів НСРД, то захист наполягає, що це була емоційна телефонна розмова пов`язана із веденням бізнесу, а не з цим кримінальним провадженням. Характер телефонної розмови не містив будь-яких реальних намірів.
Захисники також заперечували проти розміру застави, вказавши, що визначивши саме такий розмір застави, сторона обвинувачення при цьому не навела жодного належного обґрунтування такій сумі. Крім цього, з урахуванням матеріального стану ОСОБА_1 , такий розмір застави є непомірним для нього, адже ті статки, про які зазначає обвинувачення належать його підзахисному не у формі готівки чи банківського рахунку, а у вигляді активів підприємницької діяльності. Тому для внесення застави у розмірі 300 000 000 грн. ОСОБА_1 доведеться продати все, що в нього є.
Також захисники звертали увагу, що підзахисний має міцні соціальні зв`язки в Україні, родину, батьків, що виключає спробу переховуватися. Надали медичну документацію і послалися на захворювання ОСОБА_1 Зауважили, що у випадку його перебування під вартою стан здоров`я істотно та невідворотно погіршиться.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання не визнав, заперечував проти його задоволення. Звернув увагу на те, що не розуміє у чому є обґрунтованість підозри, оскільки на час укладання спірних договорів та додатків до них щодо обміну квартир, він свої корпоративні права по ТОВ «Укрбуд Девелопмент» передав іншим особам, так як був обраним Народним депутатом України. Крім того, взагалі не розуміє у чому виразилося заволодіння майном. Підозрюваний посилався на те, що кількість квартир для військовослужбовців збільшилась за рахунок збільшення квадратних метрів при обміні. Планувалося надати 2000 метрів квадратних, а було надано понад 5000 метрів квадратних. Всі надані квартири були одразу з ремонтом і сантехнікою. Військовослужбовці вже заселені і давно проживають у цих квартирах, у той час, як заплановане житло за адресою АДРЕСА_1 по теперішній час не введено в експлуатацію.
З приводу інших ризиків на які посилалася прокуратура, то захист зауважив, що їх підзахисний мав дуже багато можливостей покинути країну, однак, він не мав такого наміру. Навпаки, перебуваючи у Лондоні, свідомо повернувся в Україну в середині вересня 2019 року, оскільки очікував виклику до НАБУ та вручення підозри.
В Україні має постійне місце проживання, весь бізнес яким володіє, також знаходиться в Україні. Заперечував проти ризику тиснути на інших підозрюваних і свідків, використовуючи своє службове становище, як керівника ТОВ «Укрбуд Девелопмент». Суду надав докази, що станом на 04 жовтня 2019 року ніякого відношення до ТОВ «Укрбуд Девелопмент» він не має, так як всі корпоративні права були відчужені іншим особам.
Також підозрюваний повідомив слідчого суддю, що за станом здоров`я він перебувати під вартою не може, бо проходить курс лікування. На ризик вчинити інший злочин, про який зазначала сторона обвинувачення з посиланням на матеріали НСРД, ОСОБА_1 запевнив, що це була побутова телефонна розмова, яка стосувалася розподілу бізнесу і не може свідчити про його реальні наміри вчиняти інші злочини. Фрази, на які посилаються прокурори в обґрунтування ризику, взяті з контексту і не можуть бути використані у справі про заволодіння коштами. Крім цього, звернув увагу, що обвинувачення до уваги прийняла лише частину розмови і не врахувала інформацію, де він зазначав, що не здійснював управління і відійшов від справи.
Враховуючи те, що його стан здоров`я істотно погіршився, він вимушений регулярно проходити відновлюючий курс у медичному стаціонарі. Через це, просив не застосовувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою, а застосувати заставу у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вважав, що сума застави, яку просить прокуратура у розмірі 300000000 (трьохсот мільйонів) грн. є очевидно непомірною, і вважає, що такий розмір прокуратура просить для того, щоб за будь-яких обставин, до нього може бути застосований лише захід тримання під вартою. Посилання на декларацію про майновий стан, вважає безпідставним, так як у ньому відображалися доходи від підприємницької діяльності, які також спрямовувалися на розвиток бізнесу, а тому зазначив, що такої кількості грошей він і його родина не мають.
Заслухавши доводи прокурора та заперечення підозрюваного і його захисника, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя керується наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Зазначений злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна. Крім цього, згідно з приміткою до ст. 45 КК України, злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 , належить до числа корупційних злочинів. До того ж клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містить посилання на те, що ОСОБА_1 підозрюється у протиправному заволодінні коштами на загальну суму 81 635 448,00 грн.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більше, що відповідно до практики ЄСПЛ, факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема договором № 209 (Т. 1 арк. 35 - 47), а також додатковими угодами до нього (Т. 1 арк. 48-59; 60-63; 64-66; 70-72), висновками судової оціночно-будівельної експертизи (Т. 1 арк. 144-148), висновком комісійної судової економічної експертизи (Т. 1 арк. 149 -152), аудиторським звітом (Т. 1 арк. 153 - 154), протоколами розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами огляду вилученої в ході проведення обшуків в офісах корпорації «Укрбуд», ТОВ «Укрбуд Девелопмент» комп`ютерної техніки тощо.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Враховуючи все наведене та подані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що на момент обрання запобіжного заходу, висунуту підозру (Т. 1 арк. 176 - 208) в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України необхідно вважати обґрунтованою.
Слідчий суддя досліджуючи ризик можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, вважає, що сторона обвинувачення головним чином обґрунтувала його тим, що існує загроза переховування через те, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 та примітки до ст.45 КК України є особливо тяжким, корупційним злочином за який може бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Однак, з огляду на активну позицію захисту та самого підозрюваного спростувати твердження обвинувачення про обґрунтованість підозри, очікування судового процесу для доведення невинуватості ОСОБА_1 у суді, посилання на докази про його невинуватість та відсутність самої події злочину передбаченої ч. 5 ст. 191 КК України, дозволяють слідчому судді не підходити абстрактно до припущення існування ризику тяжкості покарання, а зробити висновок, що передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років не може бути вирішальним критерієм у визначенні цього ризику з урахуванням висунутої підозри, ознак того, що вимагає інтерес суспільства та враховуючи презумпцію невинуватості.
Щодо інших ризиків, які можуть вплинути на переховування від органів досудового розслідування та суду, а саме: майнові права, бізнес партнерів за межами України, значні фінансові можливості, слідчий суддя визнає їх існування, проте вважає, що з урахуванням вищенаведеної позиції суду та покладання на підозрюваного додаткових обов`язків при обранні більш м`якого запобіжного заходу, ці ризики будуть мінімальними. Слідчий суддя також бере до уваги і позицію захисту та самого підозрюваного, що розслідування цього злочину тривало понад один рік (Т. 1 арк. 24 -25). З кінця травня 2019 року були оголошені перші підозри посадовим особам ТОВ «Укрбуд Девелопмент», що дозволяло їм зробити припущення про оголошення підозри ОСОБА_1 . З цього часу, ОСОБА_1 був за кордоном багато разів і завжди повертався в Україну (Т. 2 арк. 139 - 150), не перевозив родину і не перевів свої активи за кордон, що вказує на його намір перебувати в Україні. З матеріалів НСРД, які також досліджувалися у судовому засіданні не вбачається його наміру залишати територію України та переховуватися від суду, а навпаки небажання виїжджати (Т. 1 арк. 209-210; арк. 225).
Слідчий суддя встановив, що обвинувачення не посилалося і не наводило доказів, що за час досудового слідства, ОСОБА_1 , якимось чином зловживав своїми правами та ухилявся від викликів до органів досудового розслідування.
Щодо ризику сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів на які посилалася сторона обвинувачення, слідчий суддя вважає, що прокурори не довели їх існування на час розгляду клопотання, посилалися на певні докази, що свідчили про спробу спотворити докази. При цьому прокуратура зазначала, що ця спроба була пов`язана із спотворенням документу шляхом штучного створення «судебной зацепки» із використанням своїх підлеглих юристів. Оцінюючи цей ризик, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 особисто не вчиняв ніяких дій щодо спотворення доказів, що вимагало б застосування до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Використовував правові механізми через найнятих юристів, що не може бути очевидним твердженням про незаконне знищення та спотворення доказів. Посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_1 , як організатор злочину надавав вказівки підлеглим, які у свою чергу домовлялися із суб`єктом оціночної діяльності щодо підготовки звітів про оцінку майна за заздалегідь обумовленою вартістю, у яких викладено завідомо неправдиві відомості та істотно занижено вартість частки НГУ в ЖК «Аристократ», можуть вказувати на засоби та прийоми, які використовувалися при вчиненні злочину, але не на спробу спотворити докази під час досудового розслідування, як це представлено прокурорами. Стосовно ймовірності продовжувати приховувати та знищувати інші докази, сторона обвинувачення не обґрунтувало це твердження достатніми доказами.
Оцінюючи ризик можливості незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя дослідив посилання сторони обвинувачення щодо ймовірності контакту із свідками та іншими підозрюваними, які є працівниками ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та підлеглими підозрюваному. Вважає, що саме з питань підлеглості ризик не може бути врахований, оскільки стороною захисту додані докази, що станом на дату розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_1 не має відношення до ТОВ «Укрбуд Девелопмент». Щодо впливу на свідків іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик має місце, оскільки свідки безпосередньо не допитані у суді, а тому покладення додаткових обов`язків на підозрюваного не спілкуватися з переліченими в ухвалі особами зможе мінімізувати цей ризик.
Додані докази до клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу на підтвердження ризику впливу на результати експертизи, з боку ОСОБА_1 , свідчать про те, що їх здійснювали інші підозрювані та підконтрольні йому особи, а не сам підозрюваний. Під час дослідження доказів, прокурори лише припускали, що до цього причетний особисто ОСОБА_1 . Враховуючи це, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини були у минулому і не вчинялися безпосередньо підозрюваним. У випадку перебування його під вартою, цей вплив, навіть якщо його існування припустити, не може бути виключеним. Як наслідок, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід та процесуальні обмеження, які будуть покладені на ОСОБА_1 , зможуть застерегти його від подібних дій. Також варто прийняти до уваги заперечення захисту, що досудове розслідування вже триває понад один рік, у межах кримінального провадження, всі документи і договори, які стосувалися події злочину вилучені і долучені до матеріалів кримінального провадження. Досудове розслідування неодноразово продовжувалося для здійснення тотожніх слідчих дій, які пов?язані головним чином з призначенням експертиз по зібраним доказам (Т. 2 арк. 115, 123).
Розглядаючи обґрунтування ризику можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що пов`язано із попередженням інших співучасників про можливість проведення обшуку, слідчий суддя вже викладав обґрунтування, чому цей ризик не має такої ж актуальності, як на початку досудового слідства, коли на підозрюваного не могли бути покладені обов`язки пов`язані із застосуванням запобіжного заходу. Зазначені ризики, якщо вони існували, були актуальними у 2018 - 2019 році, коли активно здійснювалися основні слідчі дії. Прокуратура не навела доказів та обґрунтування того, чому цей ризик ще залишається можливим на час розгляду клопотання або у майбутньому. Досліджені матеріали НСРД не містять інформації про можливі дії та заходи, щоб перешкодити досудовому слідству (Т. 1 арк. 224-225).
Необхідно критично віднестись до такої ознаки ризику, що ОСОБА_1 та інші співучасники інкримінованого кримінального правопорушення можуть використовувати свої непублічні зв`язки з керівництвом військових формувань, МВС, які також укладали аналогічні угоди щодо спорудження будівель компанії ТОВ «Укрбуд Девелопмент» на землях, що перебували у користуванні вказаних державних органів. Враховуючи принцип презумпції невинуватості, загальні припущення з боку обвинувачення, що не підтверджені жодним доказом, суд не може їх прийняти до уваги, як ризик у цьому кримінальному провадженні, у межах якого розглядається клопотання про обрання запобіжного заходу.
Досить обережно слідчий суддя відноситься до обґрунтування ризику вчинити підозрюваним інше кримінальне правопорушення. Прокуратура посилається на те, що ОСОБА_1 має зв`язки серед осіб з криміногенного середовища, на які покладається для повернення частини власних активів, яких, як він вважає, його незаконно позбавили. Досліджені матеріали НСРД (Т. 1 арк. 209) свідчать про те, що підозрюваний дійсно висловлювався щодо наміру вчинити злочин проти життя особи. Однак прокуратура не довела дійсність і реальність цього наміру. Захист і сам підозрюваний, пояснили, що фрази дійсно були висловлені емоційно, через проблеми у бізнесі і не пов`язані із розглядом цього клопотання. Реального наміру вчинити злочин, підозрюваний не мав. За час, з моменту, коли ця інформація була висловлена при телефонній розмові нічого не відбулося і відбутися не могло, так як ОСОБА_1 вважає, що він погарячкував, коли таке заявив. Крім цього захист вважає, що за висловлювання, особа не може обґрунтовано підозрюватися у намірі вчинити злочин.
Слідчий суддя вважає, що цей ризик є ймовірним і одночасно досить суперечливим, проте застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та покладання обов`язків зможуть уберегти ОСОБА_1 від подібних висловлювань, спілкування з іншими особами та плануванням будь-яких протиправних дій.
Оцінюючи позицію обвинувачення, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти наведеним у клопотанні ризикам, слідчий суддя приходить до висновку, що прокуратура не довела, чому інший, більш м`який запобіжний захід не зможе попередити або мінімізувати зазначені у клопотанні ризики, які були доведені стороною обвинувачення і не спростовані стороною захисту.
Враховуючи це, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення довела існування обґрунтованості підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилався детектив у клопотанні. Проте, стороною обвинувачення не доведено з достатньою обґрунтованістю щодо актуальності та вагомості ризиків на час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, і що лише тримання під вартою підозрюваного зможе запобігти ризикам.
Захист обґрунтовано посилається, що ОСОБА_1 не обвинувачується у насильницькому злочині або злочині проти життя, має міцні соціальні зв`язки, проживає з дружиною та двома неповнолітніми дітьми в Україні, погоджується внести грошову заставу та виконувати всі процесуальні обов`язки, які на нього можуть бути покладені, має істотні проблеми з здоров`ям, що потребує постійного медичного втручання. Тому суд повинен враховувати при обранні запобіжного заходу також ці наведені фактори, які дозволяють у сукупності з доведеними ризиками застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді застави.
Визначаючи розмір застави, суд застосовує положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, де зазначено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , його вік, його сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких.
Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Враховуючи пропозицію сторони обвинувачення застосувати заставу у розмірі 300 000 000 (трьохсот мільйонів) грн., слідчий суддя вважає, що такий розмір є непомірним і не відповідає доведеним ризикам, які обґрунтовані прокуратурою. Слідчий суддя не може прирівняти розмір застави до суми ймовірної шкоди, яка покладена в основу підозри, так як реальних коштів ТОВ «Укрбуд Девелопмент» не отримувало, земельна ділянка, на якій будувався житловий будинок для військовослужбовців не перейшла у власність ТОВ «Укрбуд Девелопмент» або підозрюваному. Однак враховуючи майновий стан підозрюваного та можливість існування невисокого ступеня ризиків, які довела сторона обвинувачення: переховуватися від слідства та суду; впливати на свідків, підозрюваних, експертів; продовжити або вчинити новий злочин, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі 5 500 000,00 (п`яти мільйонів п`ятсот тисяч) грн. із покладанням додаткових обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможуть застерегти ОСОБА_1 від переховування від слідства та суду; спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на потерпілого, обвинуваченого, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до детектива в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в?їзду в Україну; носити електронний засіб контролю.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 184,193,194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Габрієлян Р.Р., погодженого прокурором Четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 500 000 (п?яти мільйонів п?ятсот тисяч) грн.
Сума застави у розмірі 5 500 000 (п?яти мільйонів п?ятсот тисяч) грн. може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за наступними реквізитами:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN UA 318201720000037312076096000
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз?яснити, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п?яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов?язаний внести кошти на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов?язані виконувати покладені на них обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави визначені у цій ухвалі.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов?язки: прибувати до детектива в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні:
- ОСОБА_4 ;
- ОСОБА_3 ;
- ОСОБА_5 ;
- ОСОБА_6 .
Утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні:
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_7 ;
- ОСОБА_8 ;
- ОСОБА_9 ;
- ОСОБА_10 ;
- ОСОБА_11 ;
- ОСОБА_12 ;
- ОСОБА_13 ;
- ОСОБА_14 ;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в?їзду в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя С.М. Мойсак