Справа № 757/870/18-к

Провадження1-кп/910/40/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання Яреми О.В.,

прокурора Гречишкіна В.В.,

захисника Волошина О.М.,

представника потерпілого Чупікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

провівши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Солом`янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30 жовтня 2017 року за № 52017000000000733 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою від 19 вересня 2019 року вказане кримінальне провадження призначене в підготовче судове засідання.

До початку підготовчого судового засідання до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, з урахуванням особи обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків.

На думку прокурора, існують підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду; спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів та визначити заставу у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 921 000 гривень.

В судовому засіданні прокурор Гречишкін В.В. подане клопотання підтримав та просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики непроцесуальної поведінки останнього.

Представник потерпілого Чупіков С.В. клопотання прокурора підтримав.

Захисник надав письмові заперечення на клопотання прокурора, в яких посилався на відсутність доведених ризиків, тривалість перебування обвинуваченого під вартою, його стан здоров`я, наявність зареєстрованого місця проживання та міцні соціальні зв`язки, а також відсутність намірів з боку обвинуваченого перешкоджати судовому розгляду справи.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що наведені стороною обвинувачення ризики - відсутні, оскільки наміру переховуватись від суду останній не має.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання прокурора та долучені до нього матеріали і заперечення захисника дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора з огляду на наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому продовжений ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року терміном до 60 днів, який спливає 15 жовтня 2019 року, а також зменшена застава як альтернативний запобіжний захід до 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000,00 гривень.

На думку суду, на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, питання щодо наявності підстав застосування запобіжних заходів, зокрема тримання під вартою, повинно бути ретельно перевірено судом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Отже, суд вважає за необхідне розглянути клопотання прокурора в частині можливості обрання запобіжного заходу обвинуваченому, а не його продовження.

Судом встановлено, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184 КПК України, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину у співучасті (за попередньою змовою групою осіб).

Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведені у клопотанні прокурора ризики, які передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме стосовно можливості обвинуваченого переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не підтверджуються доданими до клопотання матеріалами дослідженими у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 178 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити всі обставини, перелічені у ст. 177 КПК України.

За таких обставин враховуючи, вік та стан здоров`я обвинуваченого, те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, суд вважає, що вказані дані в сукупності свідчать про неможливість запобігання ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому обвинуваченому можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 344 700,00 грн. та покласти на обвинуваченого у разу внесення ним застави наступні обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Суд не вважає за можливе застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту у зв`язку з недоведеністю стороною захисту можливості застосування такого запобіжного заходу, недоведеністю наявності міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого, його стану здоров`я та не підтвердження адреси (місця проживання), за якою може бути виконаний домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою - задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою визначити по 07 грудня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 700 (семисот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 344 700 (один мільйон триста сорок чотири тисячі сімсот) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - UA318201720000037312076096000).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Ткаченко О.В.

Судді - Коліуш О.Л.

Дубас В.М.