Document No. 85000596

Справа № 4910/16/19-к

Провадження №11-сс/4911/12/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Калугіної І.О., Чорненької Д.С.,

секретаря судового засідання Марисенко Л.В.,

прокурора Багнюк О.І., захисника підозрюваного адвоката Попкова П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали апеляційної скарги захисника адвоката Попкова Павла Олександровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с.Новогнатівка Волноваського району Донецької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року задоволено клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Крупки Романа Олександровича про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року. Після затримання підозрюваного і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження постановлено розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

17 вересня 2019 року Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката Попкова Павла Олександровича на вищевказану ухвалу слідчого судді від 12 вересня 2019 року, в якій він просить суд апеляційної інстанції ухвалу слідчого судді скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Сторона захисту вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, прийнятою слідчим суддею з грубими порушеннями кримінального процесуального законодавства, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті рішення слідчим суддею порушено правила виключної підсудності Вищого антикорупційного суду, а запобіжний захід обрано у кримінальному провадженні, яке не може вважатися таким, що стосується корупційних злочинів за ч.1 ст.33-1 КПК України. При розгляді клопотання в якості учасника судового провадження неправомірно приймав участь заявник у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , участь якого, в тому числі, могла вплинути на прийняття слідчим суддею законного та обґрунтованого судового рішення.

У доповненнях до поданої скарги захисник посилався на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в тому числі продовження переховування особи від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків, ризик знищення доказів. Вказано на неврахування слідчим суддею судових рішень інших судів з приводу обрання запобіжного заходу підозрюваному, відсутності доказів оголошення та перебування особи у міжнародному розшуку, необґрунтоване зазначення суддею про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного та невиконання ним покладених обов`язків, на необґрунтованість висновків суду про неправомірність застосування суддею положень ч.7 ст.135 КПК України про виклик особи, щодо поважності причин неявки підозрюваного на виклики слідчого, причин виїзду ОСОБА_1 за кордон та щодо ненадання стороною захисту доказів про необхідність амбулаторного та стаціонарного лікування підозрюваного перешкоджають поверненню до України. Окремо захисник зазначив, що слідчим суддею не вказано, коли і з якого моменту ОСОБА_1 почав переховуватися від органу досудового розслідування, які саме його дії свідчать про юридичний факт ухилення від слідства.

Позиції учасників судового провадження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу - захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Попков П.О. у судовому засіданні вказав на можливість проведення засідання за відсутності підозрюваного та окремо зазначив про непідсудність поданої ним апеляційної скарги Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим ним подавались заяви до Верховного Суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про передачу матеріалів апеляційної скарги для розгляду до Київського апеляційного суду за підсудністю.

Прокурор вважав за можливе провести судове засідання без участі підозрюваного, вказав на підсудність розгляду апеляційної скарги захисника підозрюваного колегії з трьох суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з урахуванням ухвали колегії з п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 жовтня 2019 року про залишення подання про направлення матеріалів скарги до іншого суду без задоволення.

Також в судовому засіданні прокурор повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, в межах якого підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, здійснювалося та здійснюється слідчою групою слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та слідчих органів поліції, а не Національним антикорупційним бюро України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Після проведення судового засідання 02 жовтня 2019 року, в якому розгляд скарги відкладено до 10 жовтня 2019 року, колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду отримано заяву захисника підозрюваного адвоката Попкова П.О. про направлення матеріалів судової справи за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року до Київського апеляційного суду в порядку ст.34 КПК України за підсудністю.

Вказана заява захисника обґрунтована непідсудністю вищевказаного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду на час розгляду апеляційної скарги з урахуванням змін законодавства за положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» №100-IX від 18.09.2019 року, які набрали чинності 22.09.2019 року.

Оскільки за абз.2 ч.3 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, колегія суддів звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про вирішення питання щодо направлення матеріалів апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року, з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Київського апеляційного суду за підсудністю.

За результатами розгляду подання колегією з п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 10 жовтня 2019 року постановлено ухвалу про залишення без задоволення вищевказаного подання про направлення матеріалів апеляційної скарги до іншого суду.

Так, у зазначеній ухвалі від 10 жовтня 2019 року колегія з п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду прийшла до наступних висновків:

-станом на час отримання Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду розгляд апеляційної скарги захисника підозрюваного на рішення слідчого судді був підсудний Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (абз. 4 п. 4.1.1, п. 4.1.4 ухвали від 10 жовтня 2019 року);

-з урахуванням положень п.20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, так як досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється не Національним антикорупційним бюро України, розгляд апеляційної скарги на час розгляду подання не підсудний Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (абз.3 п.4.1.2 ухвали від 10 жовтня 2019 року);

-інші апеляційні суди (окрім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) не наділені повноваженнями переглядати в апеляційному порядку рішення, постановлені слідчими суддями Вищого антикорупційного суду (п.4.1.5 ухвали від 10 жовтня 2019 року);

-виходячи з положень ч.1 і ч.3 ст.33-1 КПК України станом на 10 жовтня 2019 року розгляд апеляційної скарги захисника Попкова П.О. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року знаходиться в межах виключної компетенції колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Мотиви суду.

Положення ст.6 Конституції України, закріплюючи принцип поділу державної влади в Україні, встановлюють вимоги щодо здійснення органами законодавчої, виконавчої та судової влади своїх повноважень у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. За статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Засади розгляду справ незалежним і безстороннім судом регламентовані ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином право на «суд, встановлений законом» як структурний елемент права на справедливий суд, яке передбачене ст.6 Конвенції, за своїм змістом є основоположною засадою, що визначає організацію судової системи держави та загалом містить дві складові: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Відповідно, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом, в контексті статті 6 Конвенції.

За вимогами норми ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Вищий антикорупційний суд є вищим спеціалізованим судом у системі органів правосуддя, до складу якого входить його Апеляційна палата, яка здійснює повноваження у межах та у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях (тобто віднесених до його юрисдикції (підсудності).

Зі змісту пункту 20 частини 1 статті 3 та частини 12 статті 31 КПК України вбачається, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Положеннями ч.1 ст.33-1 КПК України визначена виключна підсудність Вищого антикорупційного суду. Так, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Норми п.20-2 Перехідних положень КПК України (в редакції за Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» №100-IX від 18 вересня 2019 року, який набрав чинності 22 вересня 2019 року) уточнюють підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів. Так, Вищому антикорупційному суду підсудні саме ті кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду або 2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Положення ст.33-1, п.20-2 Перехідних положень КПК України визначають виключну підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, а відтак кримінальні провадження, які не відповідають вимогам, визначених у зазначених нормах, не підсудні Вищому антикорупційному суду.

За вимогами ст.32 КПК України, якою передбачено територіальну підсудність кримінального провадження, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.

Відтак, за змістом абз.2 ч.1 ст.32 КПК України визначення територіальної підсудності Вищого антикорупційного суду діє у нерозривному зв`язку з визначенням предметної підсудності цього суду за ст.33-1, п.20-2 КПК України, а відтак недотримання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду нівелює можливість застосування норм територіальної підсудності Вищого антикорупційного суду для визначення компетенції суду з розгляду провадження, яке йому предметно не підсудне.

За матеріалами провадження за клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року здійснюється слідчою групою слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та слідчих органів поліції, проте не Національним антикорупційним бюро України. Процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів з числа прокурорів Генеральної прокуратури України, прокурорів Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та прокуратури Луганської області. Вказані факти підтвердив прокурор у судовому засіданні 15 жовтня 2019 року.

Суд зазначає, що розгляд апеляційної скарги захисника підозрюваного адвоката Попкова П.О. по суті в даному судовому провадженні не розпочато.

Учасниками судового провадження, як і колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді подання по направлення матеріалів до іншого суду, не оспорювався факт того, що дане кримінальне провадження, в якому підозрюваному ОСОБА_1 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги не є предметно підсудним Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Прийняття судового рішення будь-яким судовим органом України в межах його підсудності є необхідною запорукою законності такого рішення.

Жодною нормою КПК України (в тому числі ч.3 ст.33-1 КПК України) не передбачено можливості прийняття будь-яким судом законного рішення з порушенням предметної підсудності.

Також жодною нормою чинного кримінального процесуального законодавства не встановлено обмеження чи заборони перегляду іншим апеляційним судом, ніж Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, в апеляційному порядку судового рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні, яке станом на час апеляційного розгляду не є предметно підсудним Вищому антикорупційному суду, оскільки Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є належним судом апеляційної інстанції з перегляду не будь-якого рішення Вищого антикорупційного суду, а лише такого, яке станом на час вчинення Апеляційною палатою процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень є підсудним, в тому числі предметно, Вищому антикорупційному суду.

Прийняття в такій ситуації з порушенням предметної підсудності будь-якого рішення Апеляційного палатою Вищого антикорупційного суду за результатами апеляційного розгляду вважатиметься істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону за вимогами п.6 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.438 КПК України, у зв`язку з чим прийняте судове рішення буде апріорі неправосудним.

Даний висновок узгоджується з положеннями п.20 ч.1 ст.3 КПК України, за яким Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Колегія суддів вважає, що висновки колегії з п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатами розгляду подання про визначення виключної підсудності даної апеляційної скарги саме колегії з трьох суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ґрунтуються на визначення територіальної підсудності суду за ст.33 КПК України без врахування імперативних норм предметної підсудності ст.33-1, п.20-2 Перехідних положень КПК України.

Відтак, розгляд апеляційної скарги за даних обставин Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду буде здійснено не судом, встановленим законом.

Колегія суддів вважає, що не є правомірним застосування в такому випадку загальних засад кримінального процесу за ч.6 ст.9 КПК України, оскільки предметна підсудність Вищого антикорупційного суду чітко визначена ст.33-1, п.20-2 Перехідних положень КПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосування положень ч.6 ст.9 КПК України можливе і є необхідним у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.

Проте таке застосування в будь-якому разі неможливе при врегулюванні питання спеціальними нормами КПК України, та не може слугувати механізмом для зміни виключної підсудності суду, встановленої нормами кримінального процесуального закону.

Застосування загальних засад у даному випадку суперечить як принципу справедливого судового розгляду судом, встановленим законом, так і самому принципу законності, встановленому ст.9 КПК України.

Відтак, оскільки через недотримання вимог предметної підсудності Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не може вважатися належним судом, встановленим законом, приймаючи до уваги, що судовий розгляд апеляційної скарги не розпочато, подання колегії про направлення матеріалів скарги до іншого суду не задоволено, процесуальної можливості самостійно передати матеріали апеляційної скарги до іншого суду у колегії з трьох суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не передбачено, судом призначено судове засідання з розгляду апеляційної скарги, апеляційне провадження з розгляду вищевказаної апеляційної скарги Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду з урахуванням висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду по справі №569/17036/18 від 19.02.2019 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 33-1, 376, 418, 532, п.20-2 Перехідних положень КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката Попкова Павла Олександровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с.Новогнатівка Волноваського району Донецької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

__________ ___________ ___________

Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Чорненька Д.С.