- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
- Lawyer : Bema M.V., Kulchytskoho N.S.
Справа № 991/558/19
Провадження1-кс/991/1254/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2019 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3,
детектива НАБУ ОСОБА_4 (входить до групи детективів у провадженні),
адвоката ОСОБА_5, ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7, що народився в місті Новоград-Волинський, Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, одруженому, що має вищу освіту, працює на посаді директора ТОВ «ТІМ», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, та який проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимого, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000027 від 6 січня 2017 року за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИЛА
16 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 06.01.2017 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України).
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
Досудове розслідування вказує на те, що народний депутат України ОСОБА_9 у Верховній Раді України VIII скликання здійснив пособницькі дії з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_10, направленого на заволодіння майном державного підприємства «Укрзалізничпостач» у 2015 році та Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» у 2016 році в особливо великих розмірах під час здійснення цими підприємствами державних закупівель болтів клемних з гайкою, болтів закладних з гайкою, болтів стикових з гайкою і шайби (метизної продукції). Для цього він залучив до вчинення злочину як пособника ОСОБА_7, який був наділений невстановленою слідством особою на прийняття кадрово-управлінських рішень у державних підприємствах та їх структурних підрозділах, афілійованих з Міністерством інфраструктури України, зокрема, вплинувши на призначення ОСОБА_11 у 2015 році директором ДП «Укрзалізничпостач».
ОСОБА_7, на думку сторони обвинувачення, намагався схилити виконуючого обов`язки генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_12 до надання незаконних переваг під час здійснення державної закупівлі метизної продукції компаніям, підконтрольним ОСОБА_10, а отримавши від нього відмову, схилив до вчинення зазначених дій неформально підконтрольного йому ОСОБА_11 .
ОСОБА_11, у свою чергу, незаконно вплинув на комітет з конкурсних торгів ДП «Укрзалізничпостач» (за сприяння інших службових осіб цього підприємства). Таким чином, від забезпечив акцепт пропозиції ТОВ «Інкомм», що була економічно невигідною, а це підприємство стало переможцем процедури державної закупівлі метизної продукції для потреб державного підприємства.
25.06.2015 ОСОБА_11, доводячи свій злочинний умисел до кінця, уклав договір № ЦХП-5-01415-01 із ТОВ «Інкомм» про закупівлю метизної продукції, а 30.06.2015, в межах злочинної домовленості із ОСОБА_9 та інших співучасників злочину, додаткову угоду № 1 до нього, яка передбачала зменшення його ціни з 77,9 млн. грн. до 72,5 млн. грн.. з метою прикриття злочинної діяльності.
В подальшому ОСОБА_9 через підконтрольні йому ТОВ «Солар-Скай» та ОСОБА_13 забезпечив надання фінансової (грошової) допомоги ТОВ «Інкомм» для придбання цим підприємством метизної продукції за ринковими цінами у ПАТ «Дружківський завод металевих виробів». Водночас, ОСОБА_10 із підконтрольним йому ОСОБА_14 здійснив за їх попередніми домовленостями з ОСОБА_11 реалізацію такої метизної продукції в межах договору № ЦХП-5-01415-01 і додаткової угоди до нього за завищеними цінами на користь ДП «Укрзалізничпостач».
Сума різниці між доходами та витратами ТОВ «Інкомм» за результатами господарських операцій, пов`язаних із виконанням договорів поставки № ЦХП-5-01415-01 від 25.06.2015 та № 11360 від 21.07.2014 (придбання метизної продукції у заводу-виробника), у період з 25.06.2015 по 31.12.2015 становить 20270524,12 гривень без ПДВ, що є втраченими активами.
15.10.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
У підозрі зазначається, що ОСОБА_7 у вересні 2014 року почав виконувати функції позаштатного радника Глави Адміністрації Президента України на безоплатних громадських засадах. В цей ж період він, за невстановлених слідством обставин, отримав від невстановленої слідством особи неформальні повноваження на здійснення впливу на прийняття вищим керівництвом Міністерства інфраструктури України рішень, що стосуються кадрово-управлінської політики, в тому числі, в системі Державної адміністрації залізничного транспорту України. В січні 2015 року ОСОБА_7 відшукав кандидатуру ОСОБА_11 на посаду виконувача обов`язків директора державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та запевнив його, що забезпечить його прийняття на цю посаду. ОСОБА_11 погодився. В цьому ж місяці він провів зустріч із виконувачем обов`язків генерального директора «Укрзалізниці» ОСОБА_12, який надав свої рекомендації щодо призначення на посаду ОСОБА_11 на посаду, вказану раніше.
Також, у підозрі зазначено, що ОСОБА_9, вирішив використати авторитет народного депутата України у корисливих цілях ОСОБА_10, та достовірно володіючи інформацією про неформальний статус ОСОБА_7 як особи, що володіє важелями впливу на прийняття управлінсько-кадрових та адміністративно-господарських рішень в системі Мінінфраструктури, розповів ОСОБА_7 про свій з ОСОБА_10 злочинний намір, який полягав у заволодінні коштами ДП «Укрзалізничпостач».
У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7, що народився в місті Новоград-Волинський, Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, що має вищу освіту, працює на посаді директора ТОВ «ТІМ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та який проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год. до 06 год. наступної доби, строком на два місяці.
Також, детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_7, такі обов`язки:
1.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
2.прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027;
3.повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4.утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка працює чи працювала у період часу з 2015 року та дотепер у Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», ПАТ «Укрзалізниця», Державній адміністрації залізничного транспорту України, а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_13, обвинуваченими у вчиненні одних й тих же кримінальних правопорушеннях ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
5.утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця»;
6.здати на зберігання детективам Національного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
В обґрунтування такого запобіжного заходу детективів навів аргументи щодо наявності ризиків, передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Доводи сторін
Прокурор підтримав заявлене клопотання, попросив задовольнити у повному обсязі. Він зазначив, що ОСОБА_7, перебуваючи на посаді радника Глави Адміністрації Президента України, мав можливість здійснювати тиск на керівників суб`єктів господарської діяльності державного сектору економіки. Прокурор стверджував, що ОСОБА_7 зловживав своїми повноваженнями.
Адвокат ОСОБА_6 пояснив, що детективом до цього клопотання долучено матеріали іншої кримінальної справи. Інкримінований ОСОБА_7 злочин за ч. 5 ст. 27 КК України не було внесено до ЄРДР взагалі. Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено 15.10.2019, за ч. 5 ст. 27 КК України не повідомлено про підозру. Адвокат також зазначив, що ОСОБА_7 був проти призначення Шульмейстра, також заперечив стосовно здачі закордонного паспорта ОСОБА_7, пояснюючи це тим, що у ОСОБА_7 бізнес закордоном, і він повинен його контролювати. Адвокат вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є більш співрозмірним.
Адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що протоколу допиту ОСОБА_12 нема в матеріалах справи, що орган досудового розслідування посилається на показання зі слів третіх осіб. Адвокат зазначив, що підозра не є обґрунтованою, що протокол огляду у матеріалах справи нічого не підтверджує. Також він вказав на те, що ризик переховування не підтверджений, при цьому не беруться особисті обставини, що ОСОБА_7 одружений, доглядає за хворою матір`ю, а також веде бізнес закордоном. ОСОБА_7 попросив долучити до матеріалів справи договори про спільну господарську діяльність.
Підозрюваний ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання. Він пояснив, що займається ресторанним бізнесом, ніколи не перебував на державній службі, не має бізнесу, пов`язаного з державою. Його мати мешкає окремо в Оболонському районі міста Києва, але він за нею доглядає. Зазначив, що йому постійно потрібно виїжджати до Італії, Франції, Німеччини, Польщі, для ведення спільного бізнесу.
Детектив ОСОБА_4 надавав пояснення на етапі дослідження доказів.
Вислухавши прокурора, адвокатів (захисників), підозрюваного, детектива, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку,що дане клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотивація суду
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Насамперед, детектив просить про домашній арешт для ОСОБА_7 строком на два місяці. Слідча суддя вважає, що необхідно обмежити строк, на який може обиратися цей запобіжний захід, строком до 15.12.2019 року, тобто в межах строків досудового розслідування (відраховується з моменту вручення повідомлення про підозру, зафіксованого у матеріалах скарги, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України).
Слідча суддя повинна дослідити такі обставини:
1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).
3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Слідча суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 4 вище в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення. Слідча суддя також наголошує, що на цьому етапі провадження оцінюються докази лише стосовно доведення чи спростування обставин, які дають судді підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.
Наявність обґрунтованої підозри
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпроти СполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у пункті 3 клопотання. Зокрема, доказами доведено факт впливу на ОСОБА_11 зі сторони ОСОБА_7, який міг тиснути на нього з метою забезпечення перемоги у державній закупівлі компанії, підконтрольної ОСОБА_9 ; надано достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 мав неформальні повноваження стосовно призначення осіб на посади в системі Міністерства інфраструктури України, використовуючи які міг здійснювати на співучасників вплив. Суддя критично оцінює аргумент сторони захисту стосовно невручення підозри у часті ч. 5 ст. 27, оскільки підозра містить вказівку на цю статтю, а також розписку, що 15 жовтня 2019 року ОСОБА_7 отримав повідомлення про підозру зі складом правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Суддя також критично ставиться до тверджень сторони захисту щодо того, що детективом до цього клопотання долучено матеріали іншої кримінальної справи. Дійсно, деякі матеріали стосуються кримінального провадження № 52016000000000001 від 11.06.2016 року, втім матеріали, які дозволяють зробити вказані вище висновки, є доказами у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 06.01.2017 року.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених у статті 177 КПК України
Розслідування вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити спроби:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Детектив зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_7 є особливо тяжкими і має високий ступінь суспільної небезпеки, бо призвів до заволодіння державним майном, а також є підстави вважати, що ОСОБА_7 використав свій неформальний вплив на керівника суб`єкта господарської діяльності державного сектору економіки для забезпечення збагачення окремої фізичної особи за рахунок держави.
В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_7 злочин є особливо тяжким. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується використання радником Глави Адміністрації Президента України своїх повноважень та впливу на керівника суб`єкта господарської діяльності державного сектору економіки, тобто ДП «Укрзалізничпостач».
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
У клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_7 є володільцем паспортів громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3, та в період з 2015 по 2016 роки перетинав державний кордон України з використанням зазначених паспортів 38 разів, а в період з 2018 та станом дотепер 31 раз (в напрямках: Рим, Відень, Бергамо, Мілан, Париж, Верона, Дубай, Ніца, Мюнхен та інші).
Також, відповідно до нарахованих ОСОБА_7 офіційних доходів за 2015 рік та станом дотепер, він отримав як фізична особа 30000684 гривні від різних податкових агентів (ТОВ «Юридична фірма «Астерс», ТОВ «Блуріч Корпорейшн», ТОВ «Трініті Інвестмент менеджмент», ТОВ «Модірес ЛТД», ТОВ «Фраголіно», ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших). У його власності також знаходиться автомобіль Mercedes Benz G 63 AMG, 2014 року випуску. Станом на 25.09.2019 року, ОСОБА_7 є одним з кінцевих бенефіціарних власників ряду компаній, що займаються наданням ресторанних послуг, роздрібної торгівлі напоями в спеціалізованих магазинах та управлінськими послугами.
Відповідно до наданих стороною захисту матеріалів, ОСОБА_7 має матір, що проживає у Києві, яка потребує стороннього догляду.
Слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_7 має різні джерела доходу від ряду компаній та контрагентів. Сукупна оцінка доказів дозволяє встановити, що ОСОБА_7 має можливість матеріально себе забезпечувати за рахунок своїх активів та доходів. Аргумент сторони захисту стосовно догляду за матір`ю слідча суддя враховує, втім, вважає, що домашній арешт у вечірній час жодним чином не перешкоджатиме наданню такого догляду, особливо враховуючи той факт, що матір проживає у Києві. Слідча суддя також перевірила матеріали клопотання та встановила, що ОСОБА_7 часто виїжджав закордон, в тому числі у жовтні, коли він мав з`явитися для вручення повідомлення про підозру. Тому, обставини дають можливість об`єктивно встановити, що у разі незастосування запобіжного заходу ОСОБА_7 може залишити місце постійного проживання під загрозою настання кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів, та переховуватися упродовж тривалого періоду часу від органів досудового розслідування як на території України, так і закордоном, використовуючи свої фінансові ресурси.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Ризик незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
При оцінці ризику незаконно впливати на осіб у кримінальному провадженні, слідча суддя аналізує доводи досудового розслідування стосовно того, що 07.07.2016 року ОСОБА_10 надав вказівку ОСОБА_14 замінити усі термінали мобільного зв`язку, що використовувалися усіма співучасниками злочину для ведення переговорів стосовно вчиненого злочину, попередньо видаливши усю інформацію щодо листування, місць зустрічей, протиправних погоджень, попередивши, що працівники правоохоронних органів вилучають в ході проведення слідчих дій мобільні телефони та відновлюють усю переписку абонентів (учасників спілкування). В подальшому допитані як підозрювані ОСОБА_14, ОСОБА_11 відмовилися надавати показання з приводу повідомлених їм підозр користуючись положеннями ст. 63 Конституції України, а підозрювана ОСОБА_17 зайняла стійку позицію заперечення будь-якого відношення ОСОБА_14 і ОСОБА_10 до ТОВ «Інкомм» та їх участі як фактичних власників ТОВ «Інкомм» у конкурсних торгах із закупівлі ДП «Укрзалізничпостач» метизної продукції, незважаючи на пред`явлення їй ряду викривальних доказів протиправної діяльності під час допитів. Також, детектив стверджує, що ОСОБА_7 може вільно підтримувати зв`язки з іншими особами у кримінальних провадженнях, що стосуються справи, для напрацювання спільного плану дій щодо спростування позиції сторони обвинувачення, створення штучних доказів їх невинуватості та непричетності до інкримінованих кримінальних правопорушень. На підтвердження цього детектив наводить аргумент щодо впливу ОСОБА_7, оскільки він має зв`язки, здобуті під час широкого кола здійснюваної підприємницької діяльності та здійснення неформального впливу на державне підприємство у системі Мінінфраструктури, а також авторитет та матеріальні ресурси.
Слідча суддя критично ставиться до доводів сторони обвинувачення стосовно того, що дії підозрюваних щодо відмови від дачі показань та заперечення відношення певних осіб до ТОВ «Інкомм» свідчать загалом про стійку та погоджену вищезазначеними обвинуваченими позицію з протидії органу досудового розслідування, свідоме надання неправдивих показань та таких, що спотворюють факти об`єктивної істини з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Втім, слідча суддя враховує аргументи щодо можливого впливу ОСОБА_7 на інших осіб як особи, що мала можливість впливати на осіб, що займали керівні посади у державних підприємствах.
Слідча суддя при оцінці доказів не повинна встановити достовірно факт впливу на інших осіб у провадженні. Втім, з урахуванням наявності стійких зв`язків між підозрюваними та обвинуваченими, та можливого впливу ОСОБА_7 на інших осіб у кримінальному провадженні, слідча суддя приходить до висновку, що наявний ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на підозрюваного ОСОБА_13, свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22, який може здійснюватися для відмови від своїх показань, їх перекручування та спотворення у ході судового розгляду справи.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 був позаштатним радником Глави Адміністрації Президента України, водночас здійснював широкий спектр підприємницької діяльності та мав можливість спілкуватися з метою схиляння та впливати на інших осіб.
Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі MoreiraFerreiraпроти Португалії(no.2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.
Аргументи сторони обвинувачення не дають можливості встановити, на підставі яких доказів сторона обвинувачення однозначно стверджує, що ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Сторона обвинувачення не наводить доказів на підтвердження того, що він може впливати на працівників суду, державних експертних установ, прокуратури, органу досудового розслідування та інших. Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177КПК України,слідчий суддяна підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт у вечірній час та інші зобов`язання) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки основним ризиком є ризик переховування від слідства, наявність якого підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що переміщення ОСОБА_7 повинне бути обмеженим на час проведення розслідування. Слідча суддя при оцінці обставин встановила, що наявність вищезазначених ризиків стосовно підозрюваного ОСОБА_7, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, його заможний майновий стан у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, про який просить сторона обвинувачення.
Той факт, що ОСОБА_7 веде бізнес та йому необхідно подорожувати слідчою суддею враховується. Втім, домашній арешт у вечірній час та інші зобов`язання не забороняють йому здійснювати підприємницьку діяльність. З урахуванням усіх обставин, в тому числі строку, на який обирається запобіжний захід, слідча суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід та обов`язки є пропорційними меті, тобто забезпеченню кримінального провадження. Таким чином, більш м`які запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не забезпечать виконання вказаним підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантують можливості запобігти ризикам, зазначеним у частині 1 статті 177 КПК України. Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як існують ризики передбачені підпунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
Втім, стосовно обмеження спілкування з особами, що працюють чи працювали у період часу з 2015 року та дотепер у Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», ПАТ «Укрзалізниця», Державній адміністрації залізничного транспорту України, слідча суддя приходить до висновку, що таке обмеження є непропорційним втручанням у права підозрюваного. Хоча пунктом 4 частини 5 статті 194 КПК України передбачено накладення обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, такий обов`язок, очевидно, не може покладатися на особу, забороняючи їй спілкування, яке саме по собі не може впливати на досягнення мети запобіжного заходу. Таким чином, слідча суддя вважає, що клопотання в цій частині необхідно задовольнити частково, обмеживши коло осіб, з якими треба утримуватися від спілкування, до підозрюваних, обвинувачених та свідків у кримінальних провадженнях, у яких розслідуються обставини справи. Такими людьми є: ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 179, 181, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7, що народився в місті Новоград-Волинський, Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, що має вищу освіту, працює на посаді директора ТОВ «ТІМ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та який проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год. до 6 год. наступної доби на строк до 15.12.2019 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7, такі обов`язки:
1.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
2.прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000027;
3.повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4.утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
5.утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і ПАТ «Укрзалізниця»;
6.здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 закінчується 15.12.2019 року.
Доручити виконання ухвали детективу Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_4 .
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання до Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів і негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_7 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Повний текст ухвали оголошено 18жовтня 2019року о16годині 45хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1