Document No. 85068988

Справа № 760/23495/19

Провадження №11-сс/991/38/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

Головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

за участю:

прокурора Скибенка О.І.

захисника Марфіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенка Олексія Ігоровича на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Бачинського Я.Р. погодженого прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенком О.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Бачинського Я.Р. погодженого прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не перебуває у міжнародному розшуку, оскільки відомості про його перебування у міжнародному розшуку відсутні та не підтверджені листом Комісії по контролю за файлами Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор Скибенко О.І. звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 02 вересня 2019 року та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді постановлена без належної оцінки доводів сторони обвинувачення, та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, а також у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.

На думку сторони обвинувачення, судом не надано належної оцінки доводам, викладеним у клопотанні щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того вважає, що стороною обвинувачення було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством, для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу без участі підозрюваного у зв`язку з перебуванням особи у міжнародному розшуку.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ухвалою від 24 вересня 2019 року постановила передати матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Скибенка О.І. на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

07 жовтня 2019 року прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенком О.І. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подано доповнення до апеляційної скарги, в якому він зазначає, що відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про відсутність її міжнародного розшуку, оскільки наявність такої інформації не є обов`язковою умовою міжнародного розшуку особи.

В судове засідання з`явились прокурор Скибенко О.І. та захисник Марфін В.В. Капітанчук В.В., будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом вручення його дружині ОСОБА_2 11 жовтня 2019 року повістки про виклик до суду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, думку захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Скибенка О.І. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках даного кримінального провадження 25 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, шляхом вручення під розписку його близькому родичу, а саме дружині ОСОБА_2 .

Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Єременко І.Г. від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 оголошено в розшук у зв`язку з тим, що місце його перебування невідоме.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2019 надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

06 серпня 2019 року зазначену ухвалу, разом із дорученням щодо розшуку в пунктах пропуску через державний кордон осіб, оголошених у розшук відповідно до КПК України, скеровано до Державної прикордонної служби України.

Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Єременко І. від 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук.

13 серпня 2019 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Бачинський Я.Р. звернувся до Робочого апарату Національного центрального бюро Інтерполу із запитом про міжнародний розшук ОСОБА_1

15 серпня 2019 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бачинський Я.Р., за погодженням з прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенком О.І., звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року в задоволенні клопотання детектива відмовлено.

В зазначеній ухвалі слідчий суддя зазначає, що наведені стороною обвинувачення обставини не можуть обґрунтовано свідчити, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуває у міжнародному розшуку та переховується від органів досудового розслідування за кордоном, а тому слідчий суддя позбавлений можливості розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів не погоджується.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі ст. 178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час постановлення ухвали про відмову в задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Бачинського Я.Р., погодженого прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенком О.І., про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 не дотримався вказаних вимог закону.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено детективом Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Єременком І.Г. шляхом винесення постанов про оголошення ОСОБА_1 в державний, а згодом і в міжнародний розшуки.

Фактично ж дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами до Робочого апарату Національного центрального бюро Інтерполу та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є початком перебування особи в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України, та є доказами міжнародного розшуку в розумінні вимог ч.6 ст. 193 КПК України.

Колегія суддів приходить до висновку, що на момент винесення слідчим суддею оскаржуваної ухвали і на теперішній час ОСОБА_1 перебував і перебуває у міжнародному розшуку. Слідчим суддею помилково визнано, що відсутні докази про оголошення в міжнародний розшук з посиланням на те, що такими є відомості про прийняття рішення Генеральним секретаріатом Інтерполу чи НЦБ Інтерполу про оголошення ОСОБА_1 саме у міжнародний розшук.

Крім того, прокурором Скибенком О.І. разом з доповненням до апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подано лист з Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Обґрунтовуючи неподання вказано документу до Солом`янського районного суду міста Києва під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо ОСОБА_1 , прокурор зазначив, що вказаний лист надійшов до Національного антикорупційного бюро України лише 03 вересня 2019 року, тобто вже після постановлення оскаржуваної ухвали. Також зазначив, що запит на інформацію зазначену у листі було подано до звернення детектива Бачинський Я.Р. до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу.

У листі з Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (а.с. 195) зазначено про необхідність надання копії ухвали слідчого судді про обрання стосовно розшукуваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як умови внесення ОСОБА_1 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу з метою встановлення його місцезнаходження та подальшої видачі.

Дослідивши клопотання детектива та матеріали провадження, колегія суддів встановила наявність передбачених законом підстав, для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а саме:

1.висновок судово-економічної експертизи №18898/18899-/19-72 від 16.07.2019;

2.звіт (висновок) незалежного аудитора щодо виконання узгоджених процедур з дослідження та документального підтвердження надходження та зникнення товарів (тютюнових виробів);

3.допит в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України свідка;

4.протокол впізнання ОСОБА_3 ;

5.протокол НСРД - аудіо, - відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_4 ;

6.контракт №110 від 25.10.2017;

7.договір №17-232 від 01.10.2017 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів;

8.протокол обшуку від 20.12.2017;

9.постанова слідчого Хіміча С.В. від 28.12.2017 про визнання вказаних тютюнових виробів речовими доказами;

10.коносаменти (BILL OF LANDING) та проформи-інвойси;

11.договори про зберігання тимчасово вилученого майна та речових доказів №307 та №308;

12.відповідь ОСОБА_1 як директора ТОВ «Агат 2016» на лист т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 21.08.2018;

13.відповідь ОСОБА_5 , як директора ПП «Імпо-Укр-Груп» на лист т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 21.08.2019;

14.акти прийому-передачі тютюнових виробів слідчими слідчої групи ГПУ на зберігання директору «Скай-Лайн» ОСОБА_6 ;

15.акти прийому-передачі тютюнових виробів про отримання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Жданюком О.В. від ТОВ « Скай Лайн» вказаних тютюнових виробів;

16.акти прийому-передачі тютюнових виробів про отримання директором ТОВ «Агат 2016» ОСОБА_1 від старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Жданюка О.В. від ТОВ « Скай Лайн» вказаних тютюнових виробів;

17.протокол огляду інтернет ресурсів щодо продажу тютюнових виробів, аналогічним вилученим під час обшуку на території митного посту;

18.копія журналу обліку доставлених, відвідувачів, та запрошених СУ ГУНП в Одеській області;

19.протокол обшуку приміщень від 14.11.2018;

20.договір оренди приміщень.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. («Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших),

Відповідно до практики ЄСПЛ, факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , попередньо кваліфікований за ч. 5 ст. 191 КК України, є корупційним злочином, і відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, та вчинити нові кримінальні правопорушення; колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, ризик переховуватися від суду обґрунтовано доведено прокурором при розгляді клопотання. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Детектив разом з клопотанням надав докази, що підозрюваний за час проведення досудового розслідування ухилявся від явки до органів слідства. 26.06.2019 підозрюваний покинув територію України з Міжнародного аеропорту «Одеса» та відлетів пасажирським літаком до аеропорту м. Стамбул.

Капітанчук В. В. має вплив на інших осіб, в тому числі які є свідками у даному кримінальному провадженні, особисто чи за допомогою сторонніх осіб може здійснювати незаконний вплив на учасників та свідків.

Також, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що виразилось у протиправному, безоплатному оберненні тютюнових виробів, що були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №42017000000004293 від 17.11.2017, на користь інших осіб. Клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатками до нього обґрунтовується, що у ході проведених слідчих дій, речові докази - тютюнові вироби у вигляді сигарет, а також печатка ТОВ «Агат 2016» та документи щодо фінансово-господарської діяльності підприємства не виявлені, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_1 знищив вищезазначені документи з метою приховування обставин злочину. Таким чином є загроза подальшого використання ОСОБА_1 можливості знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обґрунтовані ризики, матеріальне становище ОСОБА_1 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, на думку колегії суддів не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Стосовно висновку слідчого судді, викладеного в оскаржуваній ухвалі, що жодною нормою КПК України та Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» не передбачена можливість детектива Національного антикорупційного бюро України самостійно оголошувати підозрюваного у міжнародний розшук. Колегія суддів погоджується з доводами прокурора, викладеними в доповненнях до апеляційної скарги, що винесена детективом на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є обґрунтованими, та визначають потребу в обранні підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенка Олексія Ігоровича на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Бачинського Я.Р. погодженого прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенком О.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Бачинського Я . Р . погодженого прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Скибенком О.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_1 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 21 жовтня 2019 року о 17 годині 00 хвилин.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В. І. Панкулич