Document No. 85142273

Справа № 127/14331/18

Провадження №11-кп/991/15/19

Головуючий у суді 1 інстанції Ковальчук Л.В.

Суддя-доповідач: Павлишин О.Ф.

Категорія: крим.

У Х В А Л А

23 жовтня 2019 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишин О.Ф., перевіривши апеляційну скаргу захисника адвоката Павленко Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 52018000000000260 відносно обвинувачених

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого адвокатом Ради адвокатів Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Леляки Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді заступника прокурора Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,

в с т а н о в и в :

Вищевказаним вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018 затверджено угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52018000000000260 укладені:

29.05.2018 між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кричуном В.В. та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності адвоката Страшка А.А.;

30.05.2018 між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кричуном В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності адвоката Павленко О.О.;

04.06.2018 між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кричуном В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 , в присутності адвоката Домагальського В.М.

За умовами вказаних угод обвинувачені погодилися на повне визнання своєї винуватості та призначення їм покарань, а саме:

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень в дохід держави.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень в дохід держави.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень в дохід держави.

Крім того, вироком скасовані арешти накладені ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2018 на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме грошові кошти в сумі 8000 грн.; на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме грошові кошти в сумі 4150 грн.; на майно, яке вилучене в ході проведення оглядів за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , а саме мобільний телефон марки IPhone ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-картою мобільного оператора «Київстар», відео реєстратор марки Hikvision, 1900 доларів США; на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_7 , а саме відео реєстратор марки Gazer.

На вказаний вирок суду, адвокат Павленко Олена Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає даний обвинувальний вирок незаконним і таким, що підлягає скасуванню в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Вважає, що судом першої інстанції не дотримано умов, встановлених ч. 7 ст. 474 КПК України, яка визначає відмову в затвердженні угоди якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, та посилається, що судом першої інстанції допущено неправильну правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 369-2 КК України відносно ОСОБА_1 , оскільки у вказаній нормі КК України передбачений спеціальний суб`єкт злочину, а саме особа, уповноважена на виконання функцій держави визначених в п. 1-3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність.

Перевіривши апеляційну скаргу захисника адвоката Павленко О.О. в інтересах ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52018000000000260 вважаю, що у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, в присутності адвоката Павленко О.О. між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Кричуном В.В. укладено угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України. Сторони визнали правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 як пособництво в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Обвинувачений і його захисник адвокат Павленко О.О. підтвердили, що угоду було укладено добровільно та просили її затвердити. (т.1 а.с.120-121)

Судом першої інстанції перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості виконано вимоги положень частин 4, 6, 7 ст. 474 КПК України.

При цьому суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 , який, згідно цієї угоди, повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України та прокурором Кричуном В.В. є добровільним. ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки укладення та затвердження такої угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Із наслідками укладання та затвердження угоди, в частині обмеження права прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку, обвинувачений ОСОБА_1 та захисник погодились про що свідчать підписи у відповідному пункті угоди. (т.1, а.с.56)

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до статті 12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_1 та іншими обвинуваченими є злочином середньої тяжкості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Підставою для оскарження вироку захисником вказано невідповідність угоди закону з посиланням на те, що судом першої інстанції допущено неправильну правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 369-2 КК України відносно ОСОБА_1 , оскільки у вказаній нормі КК України передбачений спеціальний суб`єкт злочину, а саме особа, уповноважена на виконання функцій держави визначених в п. 1-3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність.

Частиною 7 статті 474 КПК України визначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо наявна умова визначена пунктом 1 частини 7 цієї статті, а саме: якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.

З оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції примітку ст. 369-2 КК України, яка посилається на неіснуючий закон України, не застосовував і не застосовував аналогію закону.

Також, слід взяти до уваги і те, що нечинність примітки ст. 369-2 КК України означає, що диспозиції цієї статті повинні застосовуватися без урахування змісту примітки та, що зміст відповідних кримінально-правових понять треба встановлювати на загальних засадах.

Тому, слід дійти висновку про відсутність обставин, що вказують на те, що умови угоди суперечать вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим, згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Зазначені в апеляційній скарзі умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та закону, і інших підстав для оскарження не наведено.

Тому, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення з підстав, з яких воно не може бути оскарженим, згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 396, 398, ч. 4 ст. 399 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката Павленко Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 52018000000000260.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя О.Ф. Павлишин