- Presiding judge (HACC AC): Nykyforov A.S.
Справа № 760/22783/19
Провадження №11-сс/991/77/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
захисника - ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000766 від 08.11.2017,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року (справа №760/22783/19, провадження № 1-кс/760/11981/19) було задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою детектива від 07 серпня 2019 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52017000000000766 від 08.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.
Оскаржувану ухвалу про накладення арешту на майно слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва мотивував тим, що вилучені під час проведення обшуку предмети мають значення для здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №52017000000000766, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.08.2019, адвокатом ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 ставить вимогу про часткове скасування ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року (справа №760/22783/19, провадження № 1-кс/760/11981/19) про арешт майна, яке було вилучене у ОСОБА_7 06 серпня 2019 року під час проведення обшуку за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 та повернення ОСОБА_7 вилучених речей, а саме: флеш-накопичувача з маркуванням «ЕТМ» білого кольору з маркуванням НОМЕР_1 та мобільного телефону Huawei model INE- НОМЕР_2, IMEI: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 .
Обґрунтовуючи вимогу про скасування ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року, адвокат ОСОБА_6 посилається на неповноту судового розгляду, яка полягає у тому, що клопотання про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_7, було розглянуте у закритому судовому засіданні, без можливості реалізації його права на судовий захист та подання заперечень .
Крім того, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що під час обшуку ОСОБА_7 добровільно видав мобільний телефон та флеш-накопичувач для можливості їх огляду та копіювання інформації. А тому, у органу досудового розслідування не було необхідності їх вилучати з метою подолання заходів логічного захисту. На мобільному телефоні містилось особисте листування та фотографії ОСОБА_7, які не мають відношення до кримінального провадження, однак така інформація все одно була вилучена детективом.
Висновки, які містяться в ухвалі слідчого судді про накладення арешту, не відповідають дійсним обставинам провадження. Так, за переконанням адвоката, вилучені у ОСОБА_7 мобільний телефон та флеш-накопичувач не підпадають під ознаки речових доказів, що передбачені ст. 98 КПК України. ОСОБА_7 не повідомлено про підозру у межах цього кримінального провадження, а тому вилучення майна з метою його подальшої можливої конфіскації не відповідає заходам забезпечення кримінального провадження на цій стадії.
Позиції учасників судового провадження
Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні її тексту. Додатково пояснив, що в силу п. 6 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці відноситься особисте листування та інші записи особистого характеру. Всупереч вимогам Глави 15 КПК України, у матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді, яка б надавала детективу дозвіл на вилучення особистої інформації та листування ОСОБА_7 . Відомості про кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще у листопаді 2017 року. З того часу жодній особі не вручено повідомлення про підозру. Майно було добровільно видано ОСОБА_7 детективу під час обшуку, а тому його було можна оглянути на місці та зняти необхідну інформацію, без вилучення.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та пояснив наступне. Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою. Дійсно, досудове розслідування триває з 2017 року. Для з`ясування кола питань, які слід встановити слідству, зокрема автентичності листувань учасників кримінального провадження та його часового проміжку, здійснюються певні процесуальні заходи, в тому числі, пов`язані із міжнародним співробітництвом. Лише після отримання результатів проведення таких заходів можливо буде призначити низку експертиз, зокрема, щодо вилученої техніки.
Рух справи
05 вересня 2019 року розпочав роботу Вищий антикорупційний суд, у зв`язку з чим Кримінальний процесуальний кодекс України було доповнено ст.33-1, Розділ ХІ КПК України доповнено пунктом 20-2, а також набули чинності зміни до статей 31, 33 КПК України, відповідно до яких в апеляційному порядку перегляд рішень у справах, що підсудні Вищому антикорупційному суду, здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Крім того, кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій яких не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до наведених норм Кримінального процесуального кодексу України ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.08.2019 про арешт майна, передані до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, доводи учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2,3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, постановою детектива від 07 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 52017000000000766 від 08.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, майно, яке було вилучено 06 серпня 2019 року під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовими доказами (у тому числі флеш-накопичувач з маркуванням «ЕТМ» білого кольору з маркуванням НОМЕР_1, мобільний телефон Huawei model INE-LX1, IMEI: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 ).
У судовому засіданні прокурором були надані пояснення, відповідно до яких, з метою встановлення кола питань, вирішення яких слід поставити експертам, органу досудового розслідування необхідно вчинити певні процесуальні дії, в тому числі, які пов`язані із міжнародним співробітництвом, після чого можливо призначити експертизи з метою встановлення автентичності та часового проміжку листування ОСОБА_7 з іншими учасниками кримінального провадження. Враховуючи, що для проведення таких експертиз необхідне безпосереднє дослідження мобільного телефону та флеш-накопичувача, що належать ОСОБА_7, повернути майно власнику не вдається за можливе. На підставі наведеного, колегія суддів доходить до висновку, що флеш-накопичувач з маркуванням «ЕТМ» та мобільний телефон Huawei model INE-LX1 відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки це матеріальні об`єкти, які могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Суд приймає до уваги пояснення прокурора, які були надані у судовому засіданні щодо тривалості проведення слідчих дій та обґрунтованості очікування результатів міжнародного співробітництва, тому, вважає, що на цій стадії здійснення досудового розслідування повернення мобільного телефону та флеш-накопичувача ОСОБА_7 є передчасним.
Вирішуючи питання про доцільність арешту майна та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ч. 2 п. 1,2 ст. 173 КПК України, колегія суддів враховує, що слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва було правомірно визначено правову підставу для арешту майна ОСОБА_7 - з метою збереження речових доказів та для подальшого проведення судових експертиз.
Одночасно із цим, Суд погоджується із запереченням адвоката щодо відсутності у матеріалах кримінального провадження дозволу слідчого судді на отримання тимчасового доступу до речей, які містять охоронювану законом таємницю - особистого листування та іншої інформації особистого характеру ОСОБА_7, що знаходяться на мобільному телефоні. Отримання доступу до такої інформації можливо виключно в порядку, передбаченому ст. 160, 163 КПК України. Колегія суддів констатує, що діяльність суду на стадії досудового розслідування здійснюється на засадах посилення функції судового контролю на цьому етапі кримінального провадження, зокрема, щодо дотримання стороною обвинувачення принципу недоторканості права власності (ст. 16 КПК України). Однак, оцінка доказів не входить до компетенції колегії суддів на даному етапі провадження, оскільки Суд на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. А тому оцінювання таких доказів з точки зору їх допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення буде прерогативою суду, у випадку складання обвинувального акту.
В силу вимог ч. 1,2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, власника майна. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Так, слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва питання щодо накладення арешту на майно ОСОБА_7 було вирішено у закритому судовому засіданні без виклику власника майна. У даному випадку Суд частково погоджується із доводами адвоката та вважає, що проведення судового засідання у закритому режимі без виклику ОСОБА_7 не виправдано необхідністю збереження майна, оскільки таке майно вже було вилучено детективами. Однак, це не може бути розцінено як неповнота судового розгляду, оскільки слідчий суддя під час постановлення ухвали про накладення арешту дослідив матеріали судового провадження та виходив з того, що вилучені речі і документи відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Виходячи із вичерпного переліку критеріїв, зазначених у ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Під час апеляційного розгляду колегією суддів не було встановлено, що поза увагою слідчого судді залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких могло мати істотний вплив на ухвалення ним законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Також Судом не було встановлено необхідності дослідження будь-якої нової обставини, що могла бути встановлена під час розгляду справи слідчим суддею.
З урахуванням викладеного, Суд зазначає, що слідчим суддею не допущено істотних порушень кримінального процесуального закону, ним прийнято, в цілому, законне рішення, а стороною захисту не наведено безумовних підстав, які б свідчили про необхідність у скасуванні ухвали слідчого судді про накладення арешту.
Окрім того, в силу вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна на будь-якій стадії здійснення досудового розслідування або під час судового провадження.
Висновки суду
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, Суд приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання детектива, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000766 від 08.11.2017 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000766 від 08.11.2017- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3