- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
- Secretary : Batyr B.V.
- Lawyer : Storozhuk O.S.
Справа № 910/368/19
Провадження1-кс/991/1292/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., детектива Ліпи О.П., захисника Сторожук О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Сторожук Олени Сергіївни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та про скасування ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі № 760/15798/18,-
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник Сторожук О.С. просила скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 , а саме на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (7400,00грн) ТОВ «Трейд Коммодіті» (ЄДРПОУ 30536344) та скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі № 760/15798/18, якою було задоволено клопотання органу досудового розслідування про передачу майна ОСОБА_1 , а саме корпоративних прав у вигляді 100 % статутного капіталу (7400,00 грн.) ТОВ «Трейд Коммодіті» (ЄДРПОУ 30536344) до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації або передачі в управління за договором на підставах та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час відпала потреба в застосуванні арешту майна ОСОБА_1 , оскільки вимога Державної аудиторської служби України щодо усунення порушень законодавства в ході перевірки державних закупівель Міністерства оборони України, яка оформлена листом від 09.03.2017 - визнана в судовому порядку протиправною та скасована, що відповідно свідчить про недійсність висновків Акту перевірки ДАСУ від 01.02.2017 №31-21/1, на якому фактично ґрунтується пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні злочину.
Також захисник зазначила, що корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (7400,00 грн.) ТОВ «Трейд Коммодіті» (ЄДРПОУ 30536344) не являються речовими доказами у кримінальному провадженні, не відповідають вимогам ст.100 КПК України та ст.19 Закону України Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», також вони не являються злочинними доходами та доходами, отриманими злочинним шляхом, а тому відсутні правові підстави для арешту вказаного майна та передачі його в управління Національному агентству.
В письмових запереченнях на подане клопотання детектив НАБ України Скубак Е.О. просив відмовити в задоволенні клопотання адвоката Сторожук О.С., у зв`язку з його необґрунтованістю, вказав, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, які не обмежуються Актом перевірки від 01.02.2017 №31-21/1, та які відповідно були перевірені слідчим суддею під час вирішення питання про накладення арешту на майно. Крім того, ухвалу слідчого судді від 14.11.2017 було залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.01.2018, а також відмовлено у відкритті провадження за скаргою Сторожук О.С. на ухвалу слідчого судді від 27.06.2018 про передачу в АРМА вказаного майна.
Захисник Сторожук О.С. в судовому засіданні підтримала подане клопотання, просила його задовольнити в повному обсязі.
Детектив НАБ України Ліпа О.П заперечив з приводу задоволення клопотання про скасування арешту майна, зазначив, що підстави для скасування арешту майна відсутні.
Заслухавши думку детектива, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 520160000000000319 за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачено ч. 5 ст. 191 КК України.
14.11.2017 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва за клопотанням детектива НАБ України Литвиненка Д.І., погодженого прокурором САП Грищуком М.О., було накладено арешт на майно, належне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (7400 грн.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (код ЄДРПОУ: 30536344), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаними корпоративними правами будь-якими особами у будь-який спосіб.
Крім того, 27.06.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва у справі № 760/15798/18 було задоволено клопотання органу досудового розслідування про передачу майна ОСОБА_1 , а саме корпоративних прав у вигляді 100 % статутного капіталу (7400,00 грн.) ТОВ «Трейд Коммодіті» (ЄДРПОУ 30536344) до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління для реалізації або передачі в управління за договором на підставах та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: 1)забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується, якщо гроші, цінності та інше майно, серед іншого, одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину.
Поряд з тим, у частині 5 статті 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другою цієї статті (з метою конфіскації майна як виду покарання), арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Так, згідно зі ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Накладаючи арешт на зазначене в ухвалі майно, а саме на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (7400 грн.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (код ЄДРПОУ: 30536344), слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у встановленому законом порядку та наявні підстави для спеціальної конфіскації зазначеного майна, на підставі чого дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно, з метою попередження приховування, втрати, перетворення та передачі вказаних корпоративних прав.
Вказана ухвала про накладення арешту від 14.11.2017 була предметом перегляду в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.01.2018 залишена без зміни. Колегія суддів дійшла висновку що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, підстав для скасування ухвали про накладення арешту на майно не встановлено.
В ході розгляду клопотання Сторожук О.С. про скасування арешту, слідчим суддею не встановлені та заявником не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Посилання захисника на те, що вимога Державної аудиторської служби України щодо усунення порушень законодавства в ході перевірки державних закупівель Міністерства оборони України, яка оформлена листом від 09.03.2017, визнана в судовому порядку протиправною та скасована, не є підставою для скасування арешту на майно, оскільки Акт перевірки ДАСУ від 01.02.2017 №31-21/1 не є єдиним доказом на обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, яка серед іншого ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, в тому числі на протоколах спільних нарад представників Міністерства оборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті», показаннях інших підозрюваних, показаннях свідків, результатах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, доказах здобутих в ході проведення обшуків та оглядів, та інших матеріалах кримінального провадження.
При цьому оцінка доказів у справі на предмет їх належності та допустимості не входить до компетенції слідчого судді під час вирішення питання про доцільність накладення арешту майна в порядку ст.174 КПК України та вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення(ст.89 КПК України).
Доводи захисника про те, що корпоративні права не являються речовими доказами у кримінальному провадженні та не відповідають вимогам ст.100 КПК України та ст.19 Закону України Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а тому відсутні правові підстави для арешту вказаного майна, не заслуговують на увагу, оскільки арешт на корпоративні права був накладений слідчим суддею з метою спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання. Вказівки, що вказане майно повинно містити ознаки, зазначені в ч.1 ст.98 КПК України та бути речовим доказом норми, передбачені частинами 4,5 ст. 170 КПК України не містять. Такі вимоги встановлені лише у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, а тому не можуть бути застосовані в даному випадку.
Статтею 19 Закону України Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.
Тобто обмеження сум чи вартості активів, які приймаються в управління Національним агентством, стосуються лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, як заходу забезпечення позову, та не стосуються активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Також слід врахувати те, що слідчим суддею під час накладення арешту на майно було встановлено належну мету, передбачену п. 2,3 ч. 2 ст. 170 КПК України, та відповідну їй правову підставу, передбачену ч.4,5 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на корпоративні права у вигляді 100 % статутного капіталу (7400 гривень) Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (код ЄДРПОУ 30536344), які належать ОСОБА_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаними корпоративними правами будь-якими особами у будь-який спосіб.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, визначених ст.174 КПК України для скасування арешту майна.
Слідчий суддя також не наділений повноваженнями на скасування ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі № 760/15798/18, якою було передано майно ОСОБА_1 , а саме корпоративні права у вигляді 100 % статутного капіталу (7400,00 грн.) ТОВ «Трейд Коммодіті» (ЄДРПОУ 30536344) до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління, як це зазначено у п. 2 прохальної частини клопотання, тому клопотання захисника Сторожук О.С. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання захисника Сторожук Олени Сергіївни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, застосованого ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2017 у справі 760/24709/17, та про скасування ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі № 760/15798/18 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько