Search

Document No. 85335595

  • Date of the hearing: 25/10/2019
  • Date of the decision: 25/10/2019
  • Case №: 4910/11/19-к
  • Proceeding №: 52017000000000889
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
  • Secretary : Chebotarenka A.P.
  • Lawyer : Shapoval O.V., Lebid L.M.

Справа № 4910/11/19-к

Провадження1-кс/991/1274/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., адвокатів Шаповал О.В., Лебідь Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Олени Вікторівни про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

у с т а н о в и в:

17 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання захисник обґрунтовує тим, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52017000000000889 за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КПК України, в рамках якого 04.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Зазначає, що за версією органу досудового розслідування, 09.04.2009 між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та Global Marketing укладено Консультаційну угоду № SТЕ-1-17А-09, відповідно до умов якої Global Marketing, як комерційний посередник (агент) бере на себе зобов`язання здійснити від імені, в інтересах, за рахунок та під контролем ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» заходи (надати послуги) з метою укладення (організації укладення) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод з іноземним замовником. 02.03.2015 до Консультаційної угоди укладено додаткову угоду №9.

У подальшому в рамках виконання вказаної додаткової угоди, у тому числі, на підставі підписаних ОСОБА_1 акту виконання робіт від 04.04.2016 № 137, а також звітів комісіонера від 05.11.2015 та 08.04.2016, з рахунку ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на рахунок Global Marketing перераховано належні ДП «Завод 410ЦА» державні кошти в сумі 2 225 059 доларів США.

Також, орган досудового розслідування вважає, що Консультаційну угоду № SТЕ-1-17А-09 25.12.2014 розірвано, послуги агентом не надавались, акти виконаних робіт № 127, № 137, № 147 та № 150 не підтверджують господарські операції, не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку та ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» зайво сплачено агенту (Global Marketing) 2 225 059 доларів США упродовж 2015-2016 років, внаслідок чого ДП «Завод 410 ЦА» завдано збитків на суму 55 457 117 грн.

Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у складанні завідомо неправдивих документів, а саме акту виконання робіт № 137 від 04.04.2016, а також звітів комісіонера від 05.11.2015 та 08.04.2016, видачі цих документів державі в особі ДП «Завод 410ЦА», чим спричинено збитків на суму 47 283 705 грн.

З метою надання належної та якісної правової допомоги ОСОБА_1 сторона захисту звернулась до Генеральної прокуратури України із адвокатським запитом № 592-к від 30.09.3019 про надання інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) щодо руху кримінальних проваджень № 52017000000000889 та № 52018000000000392, а також інформацію про доступ до вказаних проваджень у ЄРДР із зазначенням дії, часу, дати, посади та ПГБ (прізвища, ім`я, по батькові) службових осіб, які здійснювали доступ.

За результатом розгляду адвокатського запиту на адресу адвоката Шаповал О.В. надійшла відповідь № 06-18160 від 10.10.2019 за підписом прокурора у кримінальному провадженні - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Сидоренка В.А. з додатком витягу з кримінального провадження № 52017000000000889 на двох аркушах, який у свою чергу стороною захисту не запитувався взагалі. Також, у вказаній відповіді ОСОБА_2 . обмежився лише роз`ясненнями норм Положення в частині поняття витягу з ЄРДР (додаток 6 Положення), а також порядку його формування та надання.

Адвокат зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, доступ до яких надано стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, виявлено факти невідповідності відомостей внесених до ЄРДР з матеріалами, які містяться у кримінальному провадженні.

Так, у томі № 1 (а.с. 4-63) міститься доповідна записка вх. № 0413/33948-02-КП, у якій серед інших документів міститься заява (з додатками) громадянина Республіки Індія ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, яка фактично надійшла до НАБУ 18.12.2017 вх. № 145/33397-00. При цьому кримінальне провадження №52017000000000889 зареєстроване у ЄРДР 22.12.2017. Водночас підчас досудового розслідування як прокурорами так і детективами використовується дата «20.12.2017».

Крім того, 20.12.2017 о 15 годині 06 хвилин посадові особи НАБУ під час внесення відомостей до ЄРДР у графі «ПІБ, потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДРПОУ юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань)» не зазначили дані ОСОБА_3, який фактично є заявником, натомість зазначивши, що відомості внесені за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення та підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, що у свою чергу не відповідає даним викладеним у доповідній записці від 22.12.2017 (вх.№ 0413/33948-02-КП).

Також в ході ознайомлення з матеріалами провадження виявлено, факт зміни кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема у кримінальному провадженні № 52018000000000392 від 18.04.2018, яке постановою прокурора від 22.05.2018 об`єднане з кримінальним провадженням №52017000000000889. Документу, який підтверджує факт прийняття вказаного процесуального рішення у матеріалах кримінального провадження не виявлено.

Також, у матеріалах кримінального провадження (том № 1 а.с.85- 86) міститься постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, відповідно до резолютивної частини якої група прокурорів визначається у кримінальному провадженні № 520018000000000360, що у свою чергу викликає питання щодо відношення вказаного кримінального провадження до кримінального провадження №52017000000000889, а також сумніви у наявності повноважень прокурорів у кримінальному провадженні № 52018000000000392 та наявності підстав для внесення відомостей до ЄРДР щодо вказаної групи прокурорів керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Також у сторони захисту виникають сумніви щодо відповідності дати винесення постанови про доручення здійснення досудового розслідування слідчий групі від 04.03.2019, а відповідно і наявності у них повноважень на проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52017000000000889, оскільки цього ж дня о 07 годині 20 хвилин детективами НАБ України розпочато слідчу дію, а саме обшук домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, виникла необхідність у тимчасовому доступі до інформації, яка перебуває у держателя ЄРДР, яким є Генеральна прокуратура України (м. Київ, вул. Різницька 13/15).

Таким чином, для надання належної та якісної правової допомоги ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000889, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а саме достовірності відомостей внесених до процесуальних документів, наявності підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, перевірки повноважень детективів та прокурорів у вказаному провадженні, законності дій керівників правоохоронного органу та керівників органу прокуратури, необхідно отримати тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні Генеральної прокуратури України.

В інший спосіб, інакше як отримати тимчасовий доступ до інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінальних проваджень № 52017000000000889 та №52018000000000392, а також інформацію про доступ до вказаних проваджень у Єдиному реєстрі досудових розслідувань із зазначенням дії, часу, дати, посади та ПІБ (прізвища, ім`я, по батькові) службових осіб, які здійснювали доступ, не можливо.

Вказані документи (інформація), як самі по собі, так і в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження можуть бути використані як докази під час досудового розслідування та у суді, зокрема для доведення або спростування обґрунтованості та законності винесених процесуальних рішень, повноважень прокурорів та детективів у кримінальному провадженні, законності дій керівників правоохоронного органу та керівників органу прокуратури, а також достовірності внесених до процесуальних документів відомостей.

Адвокати Шаповал О.В., Лебідь Л.М. в судовому засіданні підтримали клопотання, з викладених в ньому підстав.

Заслухавши пояснення адвокатів, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у НАБУ перебуває кримінальне провадження № 52017000000000889 за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КПК України, в рамках якого 04.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

За змістом ст. 2, 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, в тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Частиною 5 ст. 163 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей та документів надається стороні кримінального провадження, якщо остання у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що речі та документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні зазначається можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю

Доказами в кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 КПК України є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. І процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частинами 1, 2, 3 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом: і сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом; а сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Зважаючи на закріплене у ч. 1 ст. 99 КПК України визначення, постанови прокурора щодо руху кримінального провадження підпадають під ознаки документа як джерела доказів.

Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачений лише для держателя, прокурорів, слідчих, детективів та інших уповноважених користувачів.

Реєстр, як визначено в п. 2 глави 1 розділу I вказаного Положення, - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних. Відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесенні до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до п. 4, 8 цієї глави держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України, а реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Пунктом 5 глави 4 розділу І цього Положення визначено, що надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у ЄРДР, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому.

Щодо Держателя Реєстру - Генеральної прокуратури України, - то у взаємозв`язку із наведеною нормою п. 5, на підставі наступного пункту шостого Положення, він надає відомості з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних» у кримінальних провадженнях, в яких стадія досудового розслідування закінчена.

З матеріалів клопотання встановлено, що кримінальне провадження № № 52017000000000889 від 20.12.2017, не закінчено, тому надання копії інформації, яка міститься у ЄРДР, та, відповідно, тимчасовий доступ до такої інформації, можливий виключно через Реєстраторів, уповноважених на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у них, та не повинна надаватися на цій стадії будь-яким іншим суб`єктом, який має права доступу до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Внесення до Реєстру відомостей про закінчення досудового розслідування в одній з установлених КПК України форм, у тому числі звернення до суду з обвинувальним актом, саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів (пункт 44).

Такий висновок узгоджується із п. 4 розділу VI «Контроль та нагляд» Положення зазначеного розділу, яким передбачено, що в разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень.

Статтею 86 КПК України врегульоване питання допустимості доказів. Так, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів, яка полягає в тому, що суд досліджує докази безпосередньо (п. 16 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 23 КПК України).

Згідно з правилами ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. І жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З наведеного вище вбачається, що доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або дублікат відповідних постанов прокурора або детектива, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування. Установити достовірність постанов прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження цих постанов.

Тобто відомості, внесені до ЄРДР, не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором, слідчим (детективом) певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 163-164, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали складено 30 жовтня 2019 року.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан