- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
- Judge (HACC): Koliush O.L., Tkachenko O.V.
- Secretary : Borukh A.S.
- Lawyer : Borak H.L.
- Prosecutor : Demkiv D.M.
Справа № 760/1279/19
Провадження1-кп/4910/8/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 листопада 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Дубаса В.М.,
суддів: Коліуша О.Л., Ткаченка О.В.
за участі секретаря судового засідання Борух А.С.
учасників судового провадження:
прокурора Демківа Д.М.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Боряк Г.Л.
та особи, за клопотанням якої накладено арешт Чайки Х.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 25 вересня 2018 року за №52018000000000920 щодо обвинувачення
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Свердловськ Луганської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (ККУ).
ВСТАНОВИВ:
1. Вищим антикорупційним судом (ВАКС) здійснюється судове провадження у даному кримінальному провадженні.
Захисник Боряк Г.Л. подала клопотання з проханням скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.10.2018 року, в частині накладення арешту на мобільний телефон «Samsung SM-G965F» IMEI НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з тим, що в подальшому застосуванні заходу у вигляді арешту на майно, яке перебуває у власності обвинуваченого ОСОБА_1 , відпала потреба, а також з проханням зобов`язати орган обвинувачення повернути таке майно ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що досудове розслідування кримінального провадження завершено, зібрані всі докази, які орган досудового розслідування вважав за доцільне зібрати, у тому числі знято інформацію з зазначеного мобільного телефону, зроблені роздруківки дзвінків та смс повідомлень, при цьому в жодному документі не зазначено, що мобільний телефон має сліди злочину або є предметом злочину.
Також дружина обвинуваченого ОСОБА_3 , від імені якої діяла та ж захисник Боряк Г.Л., подала клопотання про зняття арешту майна, визначеного в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.10.2018 року щодо часткового задоволення клопотання про арешт майна, а саме:
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3142 га з кадастровим номером 3221687601:01:002: 0014 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703894632216);
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703888432216);
- 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703882332216);
- автомобіль KIA Sportage 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 .
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначила, що автомобіль KIA Sportage є об`єктом спільної сумісної власності та придбаний за її особисті кошти, від продажу іншого автомобіля на початку 2018 року, а тому накладення арешту на автомобіль є необґрунтованим, й також безпідставно накладено арешт на спільне сумісне майно подружжя без дотримання норм статті 173 КПКУ щодо врахування наслідків накладення арешту, а саме стану здоров`я дітей.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали такі клопотання та просили їх задовольнити.
Прокурор та особа, за клопотанням якої було арештовано майно, - детектив Чайка Х.А. - в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотань про скасування арешту майна, вважаючи, що підстави для скасування арешту на вказане в клопотанні майно відсутні.
2. З наявних матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.10.2018 року в кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 року задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В, та накладено арешт (шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно, вилучене під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 05.10.2018 року в підземному переході на залізничній станції «Київ-Пасажирський» за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, із забороною володіння, користування та розпорядження таким майном зокрема, як мобільний телефон «Самсунг» SM-G965F IMEI НОМЕР_1 .
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро від 06.10.2018 року відповідно до статті 98 КПКУ вилучений у ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Самсунг» SM-G965F, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 року.
Також ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.10.2018 року в цьому ж кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 року частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пікуля С.Т., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., та накладено арешт (шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися) на майно, яке перебуває у власності, у тому числі спільній сумісній, ОСОБА_1 , а саме:
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3142 га з кадастровим номером 3221687601:01:002: 0014 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703894632216);
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703888432216);
- 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703882332216);
- автомобіль KIA Sportage 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 .
В цій ухвалі слідчого судді від 19.10.2018 року зазначено, що 22.12.1995 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції у Луганській області зареєстровано шлюб ОСОБА_1 із ОСОБА_4 , яка 15.08.2015 року придбала за договорами купівлі-продажу:
- земельну ділянку площею 0,3142 га з кадастровим номером 3221687601:01:002: 0014 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703894632216);
- земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703888432216);
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_6 ).
Оскільки ці об`єкти нерухомості були набуті під час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , то відтак вони є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя. А також ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль КІА Sportage 2011 р.в, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_7 . Тому виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_1 , який обґрунтовано підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, санкцією якої передбачена можливість додаткового покарання шляхом конфіскації майна.
Отже, за ухвалами від 12.10.2018 та 19.10.2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва визнав доведеним необхідність арешту майна, наявність ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПКУ. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також вважав доведеним розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном в даному випадку слідчий суддя визнав виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, таке здійснювалось на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
Такі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва не оскаржувались в апеляційному порядку й набули законної сили.
3. Дослідивши матеріали клопотань про скасування арешту майна та заслухавши думки учасників провадження, суд вважає, що клопотання не підлягають задоволенню внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК, для скасування арешту майна.
Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте такі положення не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За частинами 1-5, 10, 11 статті 170 КПКУ , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (а саме за частиною 1 статті 98 КПКУ, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (тобто з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За абзацом 2 частини 1 статті 174 КПКУ, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За статтею 7 КПКУ, однією з загальних засад кримінального провадження, зокрема, є безпосередність дослідження показань, речей і документів.
За статтею 23 КПКУ суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом .
Безпосередність дослідження доказів означає вимогу закону про дослідження судом усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду письмових та речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в частині 1 статті 94 КПКУ, й сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 статті 7 КПКУ). Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту статей 23 і 86 цього кодексу, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими та враховані при постановленні рішення судом, крім окремих випадків.
На теперішній час розпочато судовий розгляд даного кримінального провадження №52018000000000920 від 25.09.2018 року, під час якого суд може безпосередньо дослідити як речовий доказ вилучений та арештований мобільний телефон, який відповідає вимогам статті 98 КПКУ, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому необхідно запобігти можливості його пошкодження, псування чи знищення, тобто забезпечити виконання завдань вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Також за частиною 3 статті 368 Цивільного кодексу України (ЦКУ), майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Норми Сімейного кодексу України (СКУ) у статтях 57, 60, 70 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна.
Так, стаття 57 СКУ визначає види майна, які є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема майно, набуте нею, ним до шлюбу. Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (СКУ) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. За частиною 1 статті 70 СКУ, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Санкція частини 4 статті 368 ККУ, за якою обвинувачується ОСОБА_1 передбачає застосування додаткового покарання шляхом конфіскації майна.
Крім того, в клопотанні ОСОБА_3 наведені необґрунтовані доводи щодо придбання автомобіля KIA Sportage за її особисті кошти, нібито отримані від продажу іншого автомобіля на початку 2018 року, оскільки з доданих документів видно, що автомобіль KIA Sportage був придбаний за ціною 305000 грн. згідно договору купівлі-продажу №8045/2018/848258 від 03.03.2018 року, тоді як інший автомобіль SKODA Octavia був проданий лише через 17 днів за меншою ціною 270000 грн. згідно договору №8045/2018/861913 від 20.03.2018 року, а отже, придбання першого автомобіля ніяк не могло відбутись за рахунок коштів від продажу другого автомобіля. Інші додані документи щодо стану здоров`я дітей не є належними для цілей скасування арешту майна.
Суд зазначає, що особою, яка подає клопотання про скасування арешту майна, має бути доведено або необґрунтованість рішення про накладення арешту, або те, що в арешті майна як заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Однак належних та допустимих доказів такого на теперішній час не надано, як й доказів негативних наслідків від застосування арешту.
Керуючись статтями 174, 372, 376 КПКУ суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотань захисника Боряк Г.Л. та Дергунової Т.В. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 року, а саме:
- мобільного телефону марки «Самсунг» SM-G965F, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3142 га з кадастровим номером 3221687601:01:002: 0014 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703894632216);
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703888432216);
- 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 703882332216);
- автомобіль KIA Sportage 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 .
2. Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Дубас В.М.
Судді Коліуш О.Л.
Ткаченко О.В.