Document No. 85712576

Date of the hearing: 15/11/2019
Date of the decision: 15/11/2019
Case №: 991/1789/19
Proceeding №: 52019000000000970
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Secretary : Finko Yu.V.
Lawyer : Ferentsa B.V.
Prosecutor : Omelchenko O.M.

Справа № 991/1789/19

Провадження1-кс/991/2299/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Омельченко О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Ференца Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Полькіна К.К., погоджене із прокурором першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрум В.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нововолинськ Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 14.11.2019 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Хамзіна Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31.10.2019 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка є службовою особою - керівником департаменту Офісу Президента України вступили в попередню змову з метою:

- заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, а саме: грошовими коштами ОСОБА_4 у розмірі 300 000 дол. США шляхом обману (шахрайства);

- підбурювання ОСОБА_4 до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди у розмірі 300 000 дол. США за сприяння у призначенні на посаду членом наглядової ради НАК «Нафтогаз Україна».

13.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України - закінченого замаху на шахрайство, тобто заволодіння чужим майно в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України - підбурюванні за попередньою змовою групою осіб до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища.

Підставою для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, який є тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Розмір застави, який належить визначити як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням тяжкості та специфіки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , майнового стану підозрюваного, особи підозрюваного, його репутації, розміру неправомірної вигоди, яка мала бути одержана та склав 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 684 000 грн. Саме такий розмір застави, за твердженням органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Прокурор Омельченко О.М. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

2. Доводи сторони захисту.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Ференц Б.В. проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили.

З пред`явленою органом досудового розслідування підозрою підозрюваний ОСОБА_1 погодився частково. Зазначив, що до вчинення таких дій його шляхом обману залучили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у нього ж будь-якого умислу на вчинення будь-яких протиправних дій не було.

Зазначили, що застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою є непропорційним до характеру злочинів, вчинення яких інкримінується ОСОБА_1 та ролі ОСОБА_1

Суму застави, яку сторона обвинувачення просить застосувати як альтернативу триманню під вартою, вважають непомірною для підозрюваного. Просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та обставин кримінального провадження буде достатнім для забезпечення виконання зобов`язань у цьому кримінальному провадженні.

3. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких йому інкримінуються, підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 12.11.2019, що містить показання останнього про зміст зустрічей з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та умови і обставин передання неправомірної вигоди у розмірі 300 000 дол. США за сприяння у призначенні на керівну посаду до НАК «Нафтогаз України»;

- протоколами за результатами проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтролю особи № 15/1892 від 31.10.2019 та №15/1893 від 31.10.2019, у яких зафіксовано факт зустрічей та зміст розмов між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які стосувалися працевлаштування ОСОБА_4 членом наглядової ради НАК «Нафтогаз України» та необхідності передачі за працевлаштування неправомірної вигоди у розмірі 300 000 дол. США;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи № 15/2067 від 13.11.2019, на якому зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яка відбулася 11.11.2019 та їх зустріч цього ж дня у приміщенні Комітету Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. Садова, 3а. Під час телефонної розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 домовилися про зустріч та передачу 50 відсотків від розміру неправомірної вигоди. Під час зустрічі ОСОБА_1 запевняв, що є радником голови офісу Президента України та наполіг на передачі першої частини неправомірної вигоди за подальше працевлаштування;

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.11.2019 № 15/2065, який відображає відомості щодо змісту телефонних розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 01.11.2019, 02.11.2019, 10.11.2019, 11.11.2019 та 12.11.2019 стосовно призначення ОСОБА_4 на посаду до НАК «Нафтогаз України», узгодження порядку передачі грошових коштів за призначення на посаду, ролі у цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження № 15/1891 від 31.10.2019, який відображає інформацію про зустріч 30.10.2019 у ресторані «Rangoli» ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- протоколом обшуку автомобіля BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 від 12.11.2019, який належить ОСОБА_2 , під час якого вилучено грошові кошти у сумі 150 000 дол. США, передані їй ОСОБА_4 . У автомобілі серед іншого виявлено та вилучено щоденник із рукописними записами, серед яких згадується ОСОБА_1 .. а також документи та резюме щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- протоколом обшуку автомобіля Лексус, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , у якому серед іншого виявлено та вилучено резюме, облікові картки на ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

- протоколом від 13.11.2019, згідно з яким були оглянуті речі, виявлені та вилучені під час обшуку автомобіля ОСОБА_1 , в тому числі блокноту із помітками щодо джерела та розміру доходів, а також витрат;

- протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в яких наявна переписка щодо призначення осіб на посади та одержання від них грошових коштів, а також участі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у цих діях;

- протоколом обшуку від 12.11.2019 у будинку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено анкети, особові справи на ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких інкримінується йому органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії, направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27. ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Злочин передбачений ч. 4 ст. 369 є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Органом досудового розслідування надано інформацію про те, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «СП Інтернешинал Груп», Благодійної організації «Благодійний фонд Пасальського», ТОВ «Юридична фірма «Пасальський і Ко», засновником та керівником ТОВ «Міжнародний дитячий центр хоспісної та паліативної допомоги» та ТОВ «ММ-Інтернешнл Груп». Крім того в ході досудового розслідування під час огляду речей, вилучених у автомобілі ОСОБА_1 , виявлено записну книжку, яка містить інформацію про чистий дохід у розмірі 1 105 000 дол. США, 190 000 дол. США, та наявність боргу у сумі 105 000 дол. США.

Слідчий суддя погоджується з тим, що ОСОБА_1 з метою переховування від слідства та суду матиме реальну можливість використати як ресурси вищевказаних підприємств, так і грошові кошти, про які зазначено у блокноті, який був виявлений під час обшуку належного йому автомобіля, в разі якщо ці кошти дійсно наявні у ОСОБА_1

Наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з його ізоляцією, зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

Із матеріалів доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу вбачається, що під час обшуків органом досудового розслідування були виявлені та вилучені резюме та особові справи на різних осіб, які враховуючи обставини кримінального провадження можуть бути потенційними свідками у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи, що органу досудового розслідування ще належить встановити та допитати цих осіб, то на цьому етапі слідчий суддя не виключає, що ОСОБА_1 , побоюючись можливого викриття у вчиненні інших кримінальних правопорушень, може вжити заходів незаконного впливу на цих осіб.

Крім того, враховуючи характер стосунків, який склався між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх обізнаністю із особистими даними один одного, наявністю інформації про членів сім`ї та місця їх проживання, слідчий суддя не виключає того, що ОСОБА_1 , використовуючи цю інформацію, з метою уникнення кримінальної відповідальності, або ж її мінімізації, зможе підбурювати останніх до дачі неправдивих показань.

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З урахуванням доказів, якими обґрунтовується наявність підозри ОСОБА_1 (зокрема, протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій) та слідчими діями, які вже були проведені на цей момент (обшуки за місцем проживання підозрюваного та належного йому автомобіля та ін.), слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення про існування ризику того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Доводи, наведені стороною обвинувачення в обґрунтування наявності цього ризику, всупереч положенням ч. 5 ст. 132 КПК України не підтверджуються жодними доказами.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності цього ризику є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим цей ризик не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Оскільки стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи ОСОБА_1 , дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Водночас сторона захисту, заявляючи про можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, жодних доводів та доказів для доведення того, що такий запобіжний захід буде достатнім для виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків не наводить.

За таких підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити.

3.3. Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного заставу у сумі 7 684 000 грн.

Вирішуючи питання про розмір застави яку належить визначити як альтернативу до запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя виходив із такого.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Згідно з дослідженими матеріалами підозрюваний ОСОБА_1 є засновником ТОВ «СП Інтернешинал Груп», Благодійної організації «Благодійний фонд Пасальського», ТОВ «Юридична фірма «Пасальський і Ко» засновником та керівником ТОВ «Міжнародний дитячий центр хоспісної та паліативної допомоги» та ТОВ «ММ- Інтернешнл Груп».

Крім цього ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Лексус, та об`єктів нерухомості у Волинській та Одеській області.

На наявність у ОСОБА_1 грошових коштів можуть вказувати і документи, що були виявлені в ході досудового розслідування. Так зокрема записна книжка містить інформацію про чистий дохід у розмірі 1 105 000 дол. США, 190 000 дол. США, та наявність боргу у сумі 105 000 дол. США. Про дохід, який обчислюється сотнями тисяч доларів, наявна інформація й у телефоні підозрюваного та його переписці з ОСОБА_2 . Також у переписці йде мова про намір ОСОБА_1 купити, зокрема, будинок.

Під час розгляду клопотання ОСОБА_1 підтвердив про наявність у ОСОБА_2 перед ним боргу у сумі 105 000 дол. США. Також ОСОБА_1 підтвердив факт купівлі ним за свої кошти автомобіля для ОСОБА_3 .

При визначенні розміру застави слідчий суддя зауважує, що сторона захисту не надала належних доводів чи заперечень щодо зазначеної інформації, на яку посилається орган досудового розслідування при обґрунтуванні розміру застави.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового стану підозрюваного, розміру неправомірної вигоди, яка мала бути одержана, доведених ризиків погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Водночас слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 7 684 000 грн. є аж занадто непомірною. При чому органом досудового розслідування не надано жодних доказів на обґрунтування саме такого розміру застави.

З урахуванням встановлених вище обставин слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 4 998 442 грн. не є непомірною для підозрюваного. В той же час ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

3.4. Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя також повинен зазначити, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

У клопотанні детектив посилається на необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не залишати територію м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_2 , свідком ОСОБА_4 , та іншими особами які є потенційними свідками у цьому кримінальному провадженні;

4) не відвідувати приміщення Офісу Президента України та Верховної Ради України;

5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурор також наголосив на необхідності включення до списку осіб, з якими ОСОБА_1 у разі внесення застави належить утримуватися від спілкування, ще однієї підозрюваної у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_3 . Також прокурор просив покласти на підозрюваного обов`язок утримуватися відспілкування із сином ОСОБА_34 , контакти якого наявні у телефоні однієї з підозрюваних та якому відомі певні обставини, що мають значення для цього кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, про які просить сторона обвинувачення. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.

Крім цього враховуючи, що місцем проживання підозрюваного є Київська область, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язок не залишати територію, зокрема, Київської області.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Полькіна К.К., погоджене із прокурором першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Шкрум В.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 10 січня 2020 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 2 602 (дві тисячі шістсот два) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 998 442 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста сорок дві) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA318201720000037312076096000.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) не залишати територію м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_36 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ;

4) не відвідувати приміщення Офісу Президента України та Верховної Ради України;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Національному антикорупційному бюро України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін