- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
Справа № 991/484/19
Провадження1-кс/991/2357/19
У Х В А Л А
20 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., дослідивши клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про арешт майна, у порядку ст.171 КПК України у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищезазначене клопотання в якому заявники просили:
- продемонструвати справжню суть і призначення антикорупційного суду і не брати до уваги як юридично нікчемну та явно злочинну постанову прокурора САП про зміну підслідності у кримінальному провадженні;
- врахувати те, що підслідність кримінального провадження встановлена слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, якою детектива НАБУ зобов`язано розглянути заяву про вчинення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019. Отже зміна підслідності та невиконання рішення суду є безпідставним, що дає підстави стверджувати про наявність злочину за ст. 367, 382 КК України;
- ретельно ознайомившись зі всіма доводами скарги та звернути увагу, що постанова, що змінює підслідність є явно незаконною і злочинною, а тому не породжує ніяких легальних юридичних наслідків і має не братися судом до уваги;
- забезпечити цивільний позов від 07.11.2019, а саме: накласти арешт на майно власника істотної участі - ТОВ Інвест-Сервіс (код ЄДРПОУ 32302638) та на майно кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 в розмірі визначеному рішення Печерського районного суду м. Києва 01.10.2015, а саме у розмірі 25157,49 грн. та 11 136,81 дол. США; накласти арешт на майно власника істотної участі - ТОВ Інвест-Сервіс (код ЄДРПОУ 32302638) та - на майно кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 розмірі, необхідному для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання рішення суду від 01.10.2015 року в розмірі 100 001 грн.
Для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Хамзіна Т.Р.
В обґрунтування клопотання заявники посилаються на те, що ними на адресу Національного антикорупційного бюро України, якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019 було надіслано позовну заяву про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином. У позовній заяві порушувалося питання про вжиття органом досудового розслідування заходів забезпечення цивільного позову шляхом вирішення питання про накладення арешту на майно банку-боржника. Проте Національне антикорупційне бюро України жодних процесуальних дій не вчинило, а лише повідомило про те, що кримінальне провадження було направлено до Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Так дії Національного антикорупційного бюро України заявники вважають незаконними та стверджують, що кримінальне провадження підслідне саме Національному антикорупційному бюро України, оскільки саме вони здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо суддів, посадовців першого рангу державних органів, повноваження яких розповсюджується на всю територію України.
Бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невжитті заходів щодо забезпечення цивільного позову та протиправні дії прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які полягають у безпідставному визначенні підслідності кримінального провадження за Головним управлінням Національної поліції України стали підставою для звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно власника істотної участі - ТОВ Інвест-Сервіс, яке є власником банку «Фінансова ініціатива» з метою забезпечення позову.
Дослідивши клопотання слідчий суддя дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено право цивільного позивача звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову.
Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов (ч. 1 ст. 61 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Водночас матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження наявності у них процесуального статусу цивільних позивачів. На підтвердження надіслання до Національного антикорупційного бюро України цивільного позову заявниками до клопотання додано копію квитанції про надіслання кореспонденції на адресу зазначеного органу. Проте зазначена квитанція не є належним доказом звернення із цивільним позовом, оскільки у ній не відображено, який саме документ надсилався на адресу Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК України), статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
Разом з цим із клопотання та матеріалів доданих до нього неможливо за ознаками яких злочинів здійснюється досудове розслідування № 52019000000000767 від 27.08.2019, чи дійсно досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється Національним антикорупційним бюро України та чи підсудне це клопотання Вищому антикорупційному суду. Більше того матеріали клопотання взагалі не містять жодного доказу на підтвердження існування такого кримінального провадження.
Крім цього при дослідженні клопотання слідчий суддя встановив, що скарга підписана одним із заявників, а саме ОСОБА_1 не власноручно, а відтворено за допомогою відтиску печатки (факсиміле) чи інших технічних засобів (роздруківка на принтері, тощо).
Згідно із визначенням наведеним у академічному тлумачному словнику та словнику іншомовних слів «факсиміле» - це точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (кресленика, рукопису, малюнка, документа, підпису тощо) фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією; кліше, печатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис; точно відтворений, у точному відтворенні.
Тобто, «факсиміле» - це креслення/малюнок, яке є точним відтворенням власноручного підпису особи.
Оформлення документа за допомогою «факсиміле» не дає можливості встановити вираження справжньої волі такої особи.
Враховуючи наведене, клопотання, яке підписано за допомогою технічних засобів або факсиміле, фактично є таким, що не підписано повноважною особою, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту своїх прав.
За таких умов фактично відсутнє підтвердження подання клопотання про арешт майна саме ОСОБА_1 .
Зазначені обставини у сукупності унеможливлюють вирішення клопотання про арешт майна по суті.
З цих підстав клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить повернути.
Керуючись ст. ст. 33-1, 171, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про арешт майна, у порядку ст. 171 КПК України у кримінальному провадженні №52019000000000767 від 27.08.2019 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін