- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
Справа № 760/32174/18
Провадження1-кс/910/600/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., детектива Олійника Ф.В., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження від 05.02.2018 та на постанову про відмову у визнанні потерпілим від 26.10.2017,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження від 05.02.2018 та на постанову про відмову у визнанні потерпілим від 26.10.2017 у кримінальному провадженні № 52017000000000715 від 23.10.2017, в якій просив:
-скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 05.02.2018;
-скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим від 26.10.2017 у кримінальному провадженні № 52017000000000715 від 23.10.2017.
В судовому засіданні заявник скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини, просив задовольнити в повному обсязі, а також просив вирішити питання повернення йому коштів за проїзд на судові засідання, які були проведені в рамках розгляду даної скарги у Вищому антикорупційному суді.
В судовому засіданні детектив заперечував проти задоволення скарги з тих підстав, що після перевірки відомостей, викладених в заяві ОСОБА_1 від 13.09.2017 щодо вчинення працівниками прокуратури Чернівецької області кримінального правопорушення, на підставі яких здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000715 від 23.10.2017, слідчим було встановлено, що в діях працівників прокуратури Чернівецької області відсутні ознаки кримінального правопорушення, що свідчить про наявність підстав для закриття кримінального провадження. Крім того, зазначив, що є достатні підстави вважати, що кримінальним правопорушення, відомості про яке зареєстровано в ЄРДР за № 52017000000000715, не спричинено майнової, фізичної або моральної шкоди ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність підстав для визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52017000000000715, внесеному в ЄРДР 23.10.2017 р. на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 12.10.2017 у справі № 760/18819/17, якою зобов`язано уповноважену особу НАБУ вжити дії щодо внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяві ОСОБА_1 від 13.09.2017 за № 188/23745-00 про вчинення слідчими та прокурорами відділу прокуратури Чернівецької області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме, - за фактом вчинення працівниками прокуратури Чернівецької області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016260020001061 дій з метою приховати вчинений слідчим ЧВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 злочин: ОСОБА_2 виніс постанову про закриття кримінального провадження, а інші - не скасували нібито незаконну постанову слідчого.
26.10.2017 р. до НАБУ надійшла заява ОСОБА_1 від 18.10.2017 про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні та вчинення інших процесуальних дій.
Постановою детектива НАБУ від 26.10.2017 р. відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000715 від 23.10.2017.
05.02.2018 р. детективом НАБУ винесено постанову про закриття кримінального провадження № 52017000000000715 від 23.10.2017 у зв`язку із відсутністю в діях працівників відділу прокуратури Чернівецької області ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями слідчого, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на вказані постанови.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Статтею 284 КПК України встановлений перелік підстав, що є вичерпним, та за наявності хоча б однієї з таких підстав кримінальне провадження підлягає закриттю слідчим або прокурором.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження.
За такого, враховуючи положення ст.ст.2, 9, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що з постанови про закриття кримінального провадження від 05.02.2018 не вбачається, які слідчі дії, окрім як проведення огляду судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалених в рамках кримінального провадження № 12016260020001061, проведені в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000715 від 23.10.2017, та які докази були зібрані слідчим на підтвердження або спростування обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 від 13.09.2017 щодо можливого вчинення працівниками прокуратури Чернівецької області кримінального правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 364 КК України.
При цьому, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000715 від 23.10.2017 здійснювалося за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Однак, обставини винесення працівником відділу прокуратури Чернівецької області постанови про закриття кримінального провадження та відсутність при цьому ознак зловживання владою або службовим становищем, органом досудового розслідування не перевірялись, а за такого висновок слідчого про відсутність в діях працівників прокуратури Чернівецької області ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, є необґрунтованим та передчасним.
Крім того, зі змісту заяви ОСОБА_1 від 13.09.2017 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, вбачається, що заявником в якості додатків долучено до заяви 56 аркушів, однак, в матеріалах кримінального провадження № 52017000000000715 від 23.10.2017 такі додатки відсутні, що ставить під сумнів факт здійснення слідчими НАБУ повного та всебічного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за наявності підстав вважати, що долучені до заяви документи взагалі не досліджувалися.
З огляду на зазначене, дослідивши матеріали кримінального провадження № 52017000000000715 від 23.10.2017, оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що при розслідуванні вказаного кримінального провадження слідчим не було проведено в повному обсязі належних слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, осіб, що причетні до скоєння кримінального правопорушення, зокрема, не проведено допит особи, яка звернулася із заявою про вчинення слідчими та прокурорами відділу прокуратури Чернівецької області кримінального правопорушення, не проведено допит слідчих та прокурорів відділу прокуратури Чернівецької області, дії яких на думку заявника можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження № 52017000000000715 від 23.10.2017, детективом не були дотримані вимоги ст.284 КПК України.
Оскільки, слідчим, крім як проведення огляду судових рішень, ухвалених в рамках кримінального провадження № 12016260020001061, не здійснювались реальні заходи, спрямовані на проведення повного, всебічного досудового розслідування у кримінальному провадженню № 52017000000000715 від 23.10.2017, слідчий суддя приходить до переконання, що постанову про закриття кримінального провадження від 05.02.2018 винесено слідчим передчасно та за відсутності на це підстав, встановлених статтею 284 КПК України.
Виходячи з наведеного, оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження від 05.02.2018 підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги в цій частині.
Що стосується вимоги заявника щодо скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим, то в цій частині скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності з нормами Особливої частини КК України наслідки злочинного діяння можуть відображатися у тій чи іншій сфері фізичного стану людини, зокрема у вигляді заподіяння смерті, шкоди здоров`ю (тяжкої, середньої чи легкої тяжкості тілесних ушкодження), фізичного болю. За такого, фізична шкода як вид шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, представляє собою сукупність змін, які об`єктивно відбулись у стані людини як фізичної істоти (тілесні ушкодження, розлад здоров`я, біль), тобто це фізичні страждання людини, фізичний біль, функціональний розлад організму, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, а також смерть, спричинені людині в наслідок кримінального правопорушення, що посягає на немайнові або майнові права громадянина, та внаслідок рішень чи дій (бездіяльності) правоохоронного або судового органу.
Виходячи з положень Цивільного кодексу України, майнова шкода полягає в позбавленні особи належних їй цінностей, грошей, майна, матеріальних благ.
Натомість, зі змісту заяви ОСОБА_1 від 13.09.2017 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, не вбачається жодного належного обґрунтування, що таким кримінальним правопорушенням заявнику завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, та в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б підтверджували відповідні обставини.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в цій частині.
Крім того, заявник просив вирішити питання повернення йому коштів за проїзд на судові засідання, які були проведені в рамках розгляду даної скарги у Вищому антикорупційному суді.
Згідно ч. 1 ст. 121 КПК України витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв`язку із відривом від звичайних занять.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є тією особою, на яку в рамках розгляду даної скарги поширюються положення статті 121 КПК України, а за такого, витрати, які заявник поніс у зв`язку із прибуттям до Вищого антикорупційного суду в даному випадку не підлягають компенсації за рахунок державних коштів.
З огляду на викладені обставини, підстави для задоволення клопотання про повернення коштів відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 05.02.2018 про закриття провадження № 52017000000000715 від 23.10.2017 - скасувати.
В решті вимог заявника відмовити.
Ухвал оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д.Воронько