Search

Document No. 85859782

  • Date of the hearing: 20/11/2019
  • Date of the decision: 20/11/2019
  • Case №: 317/2973/18
  • Proceeding №: 42018000000000814
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
  • Judge (HACC) : Zadorozhna L.I., Shkodin Ya.V.
  • Secretary : Nykytiuk N.I.
  • Prosecutor : Hrechyshkin V.V.

Справа № 317/2973/18

Провадження1-кп/991/128/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20 листопада 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О. В.

суддів - Задорожної Л. І., Шкодіна Я. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н. І.

прокурора - Гречишкіна В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого- адвоката Стадницького А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження № 42018000000000814,

ВСТАНОВИВ:

1.25 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000814 від 04 квітня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

2.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому просив суд закрити кримінальне провадження № 42018000000000814 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2018 за ч. 4 ст. 368 КК України, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати, скасувати арешти, накладені в ході досудового розслідування, вирішити долю речових доказів та віднести судові витрати на рахунок держави.

В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 зазначає, що в межах кримінального провадження № 42018000000000814 від 04.04.2018 йому не було повідомлено про підозру в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Зокрема, 29.05.2018 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Н.І. в порушення ч. 1 ст. 278, п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, особисто не повідомив та особисто не вручив повідомлення про підозру судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Леонову А.А. Водночас, зазначені процесуальні дії було здійснено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гречишкіним В.В., про що міститься запис на останньому аркуші повідомлення про підозру. При цьому, матеріали кримінального провадження не містять окремого процесуального документу, передбаченого ч.ч. 1,3 ст. 110 КПК України, - постанови про доручення вчинити процесуальну дію - повідомлення про підозру.

Також, ОСОБА_1 вказує, що, на його думку, в даному кримінальному провадженні керівник органу досудового розслідування не визначив жодного слідчого, який відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України повинен був здійснювати досудове розслідування, оскільки рішення про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи прийняв старший детектив - керівник Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчук В.А., який відповідно до положень п. 8 ч. 3 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 38 КПК України не є керівником органу досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що йому не було повідомлено про підозру повноважними особами, у зв`язку із тією обставиною, що досудове розслідування проводилось, а докази збирались не повноважними особами, а тому він не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим. Вказані порушення КПК України, на думку обвинуваченого, є істотними і такими, що не можуть бути усунуті під час судового розгляду, а тому всі зібрані під час досудового розслідування в кримінальному провадженні докази є очевидно недопустимими, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат Стадницький А.В. заявлене клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.

3.Прокурор проти цього клопотання заперечував, посилаючись на положення пункту 2 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України.

Також, прокурор зазначив, що наразі відсутня однозначна практика судів з приводу повідомлення спеціальних суб`єктів про підозру шляхом передоручення вчинення процесуальної дії - вручення повідомлення про підозру прокурором нижчого рівня. Зокрема, прокурор послався на наявність касаційного провадження, що перебуває на розгляді у Великій Палаті Верховного суду у справі №536/2470/14-к за результатами розгляду якої буде вирішено виключну правову проблему, яка має значення для розвитку права і формування єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про тлумачення положень ст. 481 КПК України.

Крім того, прокурор, посилаючись на диспозитивність, як загальну засаду кримінального провадження, зазначив, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом, передбаченим ч. 10 ст. 303 КПК України, щодо оскарження повідомлення про підозру на стадії досудового розслідування. Зазначене, на думку прокурора, свідчить про той факт, що обвинувачений погодився із висунутою йому підозрою.

Водночас, прокурор зазначив, що сам факт вручення повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_1 не особисто Генеральним прокурором або його заступником, а прокурором Гречишкіним В.В., не створив будь-яких негативних наслідків та не вплинув на обсяг його процесуальних прав та обов`язків як обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні.

Щодо доводів обвинуваченого з приводу того, що в даному кримінальному провадженні керівник органу досудового розслідування не визначив жодного слідчого, який відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України повинен був здійснювати досудове розслідування, то прокурор зазначив наступне. Так, на його думку, положення п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України слід трактувати більш широко і перелік наведених посад, що відносяться до керівників органу досудового розслідування, не обмежується наведеними у даній процесуальній нормі посадами керівника органу досудового розслідування. Крім того, прокурор зазначив, що про наявність повноважень у ОСОБА_2 щодо визначення групи слідчих свідчить і положення статті 214 КПК України, якою передбачено наявність у останнього доступу до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Крім того, прокурор вказав , що відповідно до положення про головний підрозділ детективів НАБУ, керівник відділу детективів є керівником підрозділу детективів, а отже є керівником органу досудового розслідування.

4. Заслухавши думки учасників провадження, дослідивши заявлене клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Положення ст. 314-316 КПК України визначають перелік дій, які суд проводить під час підготовчого судового засідання, що пов`язані виключно з підготовкою до судового розгляду. Всі інші дії судом вчиняються під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема такі рішення:

- закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

При цьому, пунктами 4-8, 10 частини першої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Частиною другою статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Так, із змісту клопотання про закриття кримінального провадження вбачається, що обвинувачений просить його задовільнити з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Зазначене клопотання колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, виходячи зі змісту п. 2 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено вичерпний перелік підстав для закриття провадження на стадії підготовчого судового засідання. До таких підстав належать ті, що передбачені пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, тоді як обвинувачений обґрунтовує клопотання про закриття провадження тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, тобто з підстав, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Крім того, обставини, на які фактично посилається обвинувачений, стосуються законності та обґрунтованості прийнятих стороною обвинувачення процесуальних рішень, та проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.

Зі змісту клопотання вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки окремих доказів у кримінальному провадженні, зокрема, з точки зору їх допустимості у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства, допущеними стороною обвинувачення під час їх збирання.

Разом з тим, відповідно до ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Таким чином, обставини, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні, не є підставою для прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання, а тому суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні із зазначених підстав.

Враховуючи відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, в рамках вирішення даного клопотання судом не розглядаються питання стосовно скасування арештів, накладених в ході досудового розслідування, не вирішується доля речових доказів та питання віднесення судових витрат на рахунок держави, оскільки вони були заявлені в якості наслідків закриття кримінального провадження.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи, викладені в клопотанні про закриття кримінального провадження, підлягають обов`язковій перевірці в ході судового розгляду, зокрема під час дослідження доказів та надання їм оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правового принципу презумпції невинуватості, обвинувачений не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи будуть все одно тлумачитися на користь такої особи (ст.17 КПК України).

Виходячи з наведеного, керуючись статтею 284, пунктом 2 частини третьої статті 314, статтями 369, 372, частиною першою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження № 42018000000000814 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л. І.

Шкодін Я. В