Document No. 85896974

Справа № 760/9481/17

Провадження №11-п/991/152/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Глотова М.С., Калугіної І.О.,

Панаіда І.В., Панкулича В.І.

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

за участю:

прокурора Перова А.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

захисників Іщенка О.Б., Левковця А.Ю., Надіч Н.Д.,

Сініченка І.С., Шалиги Є.С., Антонова К.О.,

Володимирської О.М.

представник цивільного позивача Зубар О .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання захисника Шалиги Євгенія Степановича, який діє в інтересах підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_3 , про передачу кримінального провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52017000000000106 від 15.02.2017 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України з Вищого антикорупційного суду до іншого суду,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду у стадії підготовчого судового засідання знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52017000000000106 від 15.02.2017 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України

Дане кримінальне провадження передано на розгляд Вищому антикорупційному суду ухвалою Солом`янського районного суд м. Києва від 09 вересня 2019 року.

30 жовтня 2019 року захисник Шалига Євгеній Степанович, який діє в інтересах підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_3 , звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому, в порядку визначеному статтею 34 КПК України, просить передати кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52017000000000106 від 15.02.2017 з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суд м. Києва

Клопотання обґрунтоване тим, що у даному кримінальному провадженні не притягаються до кримінальної відповідальності особи, які підпадають під ознаки п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, відсутні відомості про наявність інших умов, передбачених п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

14 листопада 2019 року обвинувачений ОСОБА_4 надав доповнення до клопотання в якому підтримав клопотання адвоката Шалиги Євгенія Степановича, який діє в інтересах підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_3 , про передачу кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

В доповненні до клопотання ОСОБА_4 навів доводи про те, що: Солом`янський районний суд м. Києва не уповноважений самостійно вирішувати питання про передачу кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду, оскільки це є виключна компетенція Касаційного кримінального суду Верховного Суду; кримінальне провадження непідсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки відсутня будь-яка з умов передбачена пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

20 листопада 2019 року захисник Іщенко Олег Борисович, який діє в інтересах підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_1 , надав письмові пояснення, в яких просить задовольнити клопотання Шалиги Є.С. в інтересах ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження № 52017000000000106 від 15.02.2017 року до іншого суду.

В судове засідання з`явилисьпрокурор Перов А.В., обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисники Іщенко О.Б., Левковець А.Ю., Надіч Н.Д., Сініченко І.С., Шалига Є.С., Антонов К.О., Володимирська О.М., представник цивільного позивача Зубар О.В. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути клопотання у їх відсутність.

Захисник Левковець А.Ю. звернувся із клопотанням про зупинення розгляду клопотання ОСОБА_12 , який діє в інтересах підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_3 , про передачу кримінального провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52017000000000106 від 15.02.2017, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, зупинити та звернутися з мотивованою ухвалою до Верховного Суду щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 р. № 2447-VIII. Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_13 у зв`язку з його необгрунтованістю.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників Іщенка О.Б., Левковець А.Ю., Надіч Н.Д., Сініченка І.С., Шалиги Є.С., Антонова К.О., Володимирської О.М., які підтримали подане захисником Шалигою Є.С. клопотання та просили задовольнити його в повному обсязі, прокурора Перова А.В.та представника цивільного позивача Зубар О.В, які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання захисника Шалиги Є.С. слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 3661, 368-3692 цього Кодексу.

Відповідно до п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22 вересня 2019року), у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які наведені в ст. 331 КПК України й примітці ст. 45 КК України, та відповідно є корупційними.

Кримінальні провадження підсудні Вищому антикорупційному суду стосовно корупційних злочинів, передбачених в ст. 331 КПК України та примітці ст. 45 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

П. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України встановлено такі умови:

1) злочин вчинено:

Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";

депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";

особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 3692 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Кримінальні провадження підсудні Вищому антикорупційному суду стосовно корупційних злочинів, передбачених в ст. 331 КПК України та примітці ст. 45 КК України, зокрема якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

Як вбачається з обвинувального акту, кримінальними правопорушеннями завдано шкоди у розмірі 740 065 924,96 грн. (Т. 2. а.с. 11), тобто, у розмірі, що у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час його вчинення.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , на час вчинення кримінального правопорушення, обіймали посади в ПАТ «Укргазвидобування», які були пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Так, обвинувачений ОСОБА_6 з 12.03.2014 по 07.12.2015 обіймав посаду першого заступника голови правління ПАТ «Укргазвидобування», відносився до службових осіб даного підприємства та наділявся повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (Т. 1, а.с. 33-35); обвинувачена ОСОБА_10 з 11.09.2013 по 30.12.2015 обіймала посаду начальника Управління корпоративних прав та майнових відносин Департаменту зовнішньоекономічної, інвестиційної діяльності та корпоративних прав та начальника Управління корпоративних прав та майнових відносин, а з 30.12.2015 - начальника управління організації спільної діяльності та звітності ПАТ «Укргазвидобування», відносилася до службових осіб даного підприємства та наділялася повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (Т. 1, а.с. 36-37); обвинувачений ОСОБА_7 з 18.03.2014 по 09.10.2015 обіймав посаду заступника Голови правління ПАТ «Укргазвидобування», відносився до службових осіб даного підприємства та наділявся повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (Т. 1, а.с. 35-36).

З матеріалів кримінального провадження, зокрема статутних документів ПАТ «Укргазвидобування», вбачається, що корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України». Рішенням установчих зборів ПАТ «Укргазвидобування» від 25 грудня 2012 року було засноване Публічне акціонерне товариства «Укргазвидобування», яке створювалося в результаті припинення Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом перетворення та є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». (Т. 1, а.с. 33).

Згідно даних, відомостей та документів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з офіційний веб-сайтів ПАТ «Укргазвидобування» та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», зокрема статутів вказаних юридичних осіб у відповідних редакціях із 2012 року та змін до них, єдиним акціонером ПАТ «Укргазвидобування» є НАК «Нафтогаз України», засновником та єдиним акціонером якої є держава.

КПК України не розкриває змість поняття «суб`єкт господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків». Для з`ясування його змісту необхідно звернутись до іншого галузевого законодавства.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає суб`єкта господарювання як юридичну особу незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізичну особу, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; групу суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. (ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»)

Згідно ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Закон України «Про господарські товариства» дає визначення поняття «господарські товариства». Це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (ст. 1 Закон України «Про господарські товариства»).

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов`язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов`язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом. (ст. 80 ГК України)

Відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності», до об`єктів управління державної власності, зокрема, відносяться корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (ст. 3), суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі (абз. 9, ч. 1 ст. 4).

Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» містить визначення поняття «суб`єкт господарювання державної і комунальної власності» під яким розуміється підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов`язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їхні дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об`єднання таких підприємств.

Господарський кодекс України передбачає, що акції (частка, пай) у статутному капіталі господарського товариства можуть належати державі як прямо, такі і опосередковано (ч. 3 ст. 75 ГК України).

Відтак, ПАТ «Укргазвидобування» відноситься до категорії суб`єктів господарювання державної власності.

Колегія суду критично оцінює лист Фонду державного майна України № 10-27-3454 від 29.02.2016, оскільки інформація, наведена в ньому, надана за 2004-2014 роки. Також необлікування ПАТ «Укргазвидобування» в Реєстрі корпоративних прав держави, про що йдеться у листі, не виключає необхідності застосування вищевказаних положень законодавства.

Все вищенаведене дає підстави для віднесення ПАТ «Укргазвидобування» до категорії «суб`єкт господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків» (визначену п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Отже, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , в межах кримінального провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52017000000000106 від 15.02.2017, є службовими особами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Відповідно до п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22 вересня 2019року), підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, зокрема, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як вбачається з обвинувального акту, відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 52017000000000106 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 лютого 2017 року, досудове розслідування здійснювалося групою детективів Національного антикорупційного бюро України та групою прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури. Обвинувальний акт підписано старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименком О.В. та затверджений начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціальної антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я.

Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями статті 34 КПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 34 КПК України встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Згідно висновку колегії Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений в ухвалі від 03.10.2019 року (справа № 469/1409/15- к), вирішення питань, пов`язаних з передачею на розгляд кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, у тому числі до іншого апеляційного суду, віднесено до виключної компетенції Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Отже, саме Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (колегією у складі п`яти суддів) уповноважена вирішувати питання направлення кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до інших судів.

Згідно п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.

Кримінальне провадження № 52017000000000106 передано на розгляд Вищому антикорупційному суду на підставі 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України ухвалою Солом`янського районного суд м. Києва від 09 вересня 2019 року

З огляду на викладене,колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного судудійшла висновку, що кримінальне провадження № 52017000000000106 надійшло до Вищого антикорупційного суду з дотриманням правил предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 331, ст. 34, ст. 216, п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника Шалиги Євгенія Степановича, який діє в інтересах підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_3 , про передачу кримінального провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52017000000000106 від 15.02.2017 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду ­відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді:

М.С. Глотов

І.О. Калугіна

І.В. Панаід

В.І. Панкулич