Document No. 85896979

Справа № 760/23302/19

Провадження №11-сс/991/115/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.

суддів Боднара С.Б., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

прокурора - Пономаренка В.П.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - Трекке А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Пономаренка В.П. та захисника Дригваль Н.П. на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року щодо відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, погодженого прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ Пономаренка В.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 605 000,00 грн., а також строком на 60 днів покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати на першу вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209; повідомляти детективів НАБУ, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу. Посилається на невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу в повному обсязі та постановити нову, якою обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави у сумі 52 056 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 104 476 392, 00 гривень. У випадку визначення розміру застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України. В обґрунтування заявлених вимог вказує на неналежну оцінку слідчим суддею існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення документів та інших речей, які мають істотне значення для кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню. Вважає, що застава у визначеному розмірі, з огляду на майновий та сімейний стан підозрюваного, враховуючи, що вона внесена не особисто ОСОБА_1 , не забезпечить дотримання останнім його процесуальних обов`язків.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу, вважаючи зазначене рішення незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, з апеляційною скаргою звернулась і захисник Дригваль Н.П., в якій просить скасувати повністю оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання старшого детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 . Вважає, що суд не в повній мірі прийняв до уваги та не надав відповідної оцінки доводам щодо відсутності події кримінального правопорушення, наслідком чого є відсутність обґрунтованої підозри, зазначає, що діяння, в яких підозрюється ОСОБА_1 , за своєю суттю є фактом реалізації ним функцій та повноважень заступника комерційного директора з регуляторних питань ТОВ «ДТЕК Енерго», члена Ради Оптового ринку електроенергії, представника керівної ланки учасника енергоринку, спеціаліста та фахівця у галузі функціонування ринку електричної енергії. Посилається на постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року по справі №826/13858/16 та від 07 листопада 2018 р по справі №826/15038/17, обґрунтовуючи відсутність ознак пособництва ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем службовими особами НКРЕКП при прийнятті «заздалегідь необґрунтованої методики з визначення вартості енергетичного вугілля для надання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК». Вказує на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також непомірний розмір застави, визначений судом. Вважає, що клопотання детектива НАБУ не відповідає вимогам ст. 184 КПК України через не долучення всіх документів, на які є посилання в клопотанні про обрання запобіжного заходу, використання детективом НАБУ доказів завищення вартості електричної енергії та спричиненої матеріальної шкоди, які є недопустимими.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника, а також думку підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника, просили скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання щодо обрання запобіжного заходу, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та часткове задоволення апеляційної скарги прокурора з огляду на таке.

Національним антикорупційним бюро України в рамках кримінального провадження №52017000000000209, внесеного до ЄРДР 24 березня 2017 року, здійснюється досудове розслідування за ч.2 ст. 364 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що Голова НКРЕКП ОСОБА_30 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з членом НКРЕКП ОСОБА_3 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а також за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_1 й ОСОБА_6 , під контролем та з відома організаторів вчинення злочину - невстановлених слідством осіб, в тому числі з числа вищого посадового керівництва групи компаній ДТЕК, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго», розробили та прийняли 03 березня 2016 року постанову №289 НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», в якій нормативно закріпили заздалегідь необґрунтовану Методику з визначення вартості енергетичного вугілля, що використовується зазначеними суб`єктами теплової генерації під час виробництва електричної енергії, створивши умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, що виробляється, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго». Також встановлено, що ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7 та за пособництва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року Постанов Комісії від 28 квітня 2016 року за №721, від 24 червня 2016 року за №1178, від 20 грудня 2016 року №2326 та від 23 березня 2017 року за №337, досягли поставленої мети та уможливили одержання впродовж зазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, що завдало матеріальної шкоди постачальникам (споживачам) електричної енергії внаслідок завищення прогнозованої та, як наслідок, фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена зазначеними постановами НКРЕКП і надмірною сплатою грошових коштів постачальниками (споживачами) у зв`язку із включенням у вартість енергетичного вугілля необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки на усі обсяги використання, у сумі 18 868 148 667, 62 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2019 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24 березня 2017 року, а також вжито заходів для вручення такого повідомлення у відповідності до вимог ст.ст.42, 135 КПК України. З огляду на тяжкість злочину, детектив звернувся з клопотанням про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у сумі 99 999 576, 00 грн., оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. В рішеннях ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри детективом надані зібрані під час досудового розслідування наступні докази: проект постанови Комісії «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» від 05.11.2015 р.; лист ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 01.12.2015 р. №01/2979, яким Комісії надано пропозицію до проекту Порядку від 05.11.2015 р.; листи ПАТ «Донбасенерго» та ДП «Енергоринок» від 17.12.2015 р. №01-13/04792 та від 18.12.2015 р. №03/32-14455, якими направлено офіційні пропозиції до проекту Порядку від 05.11.2015 р.; протокол огляду речового доказу - мобільного телефону Samsung SM-G965F/DS, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 та в якому виявлено електронне СМС-листування останнього з ОСОБА_1 ; лист ПАТ «Донбасенерго» від 24.06.2019 р. №01-1.3/01333, згідно з яким викладена позиція про обґрунтованість формування ціни енергетичного вугілля; звіт з економічного дослідження «Механізм ціноутворення на енергетичне вугілля для виробництва електроенергії та оцінка наслідків його застосування для економіки України», складений Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» НАН України та затверджений директором установи Геєцем В .М . 24.09.2018р.; висновок експерта від 15.07.2019 р. №90/7 Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України; протоколи допиту ОСОБА_9 - Генерального директора ТОВ «ДТЕК» та ОСОБА_10 - народного депутата України та інші матеріали кримінального провадження.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, на даному етапі слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи можуть свідчити про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що доданих до клопотання матеріалів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та можливої причетності ОСОБА_1 до його вчинення є достатньо, що може бути підставою для обрання запобіжного заходу. Тому доводи апеляційної скарги захисника Дригваль Н.П. щодо відсутності події злочину та необґрунтованої підозри, істотних порушень у зв`язку з недотриманням вимог ст.184 КПК України - відхиляє. Також не переконливими є посилання захисника Трекке А.С. в судовому засіданні на наявність судових рішень, якими визначено правомірність дій регуляторного органу із затвердження вищевказаного Порядку, адже такі рішення не мають преюдиціального значення. Наявність погоджень уповноважених державних органів, позитивні висновки міжнародних організацій не спростовують вищевказаних доказів сторони обвинувачення щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а отже оцінка наявним у сторін доказам у їх сукупності може бути надана лише під час розгляду кримінального провадження по суті, коли також має бути здійснено усунення протиріч у висновках експертів, у зв`язку з чим колегія критично оцінює твердження сторони захисту про неправомірність висновку експерта щодо завданого розміру збитків.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають можливість слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Як вбачається з оскарженої ухвали, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходив з недоведеності прокурором переважної більшості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та, з урахуванням положень ст. 178 та ст. 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваного, обрав більш м`який запобіжний захід до ОСОБА_1 у вигляді застави.

Проте, на думку колегії суддів, слідчий суддя не в повній мірі оцінив наявність існуючих ризиків, обравши лише два обов`язки, передбачені п.п.1, 3 ч.5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи займану ОСОБА_1 посаду, де він користується авторитетом та має впливові зв`язки, виходячи з професійної репутації, останній і надалі може підтримувати особисті стосунки як з іншими підозрюваними так і зі свідками у даному провадженні, а отже дійсно може мати вплив як на них так і на інших учасників кримінального провадження. Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення вини, а також розмір майнової шкоди, у спричиненні якої підозрюється ОСОБА_1 , враховуючи, що застава внесена не особисто ним і останній при цьому має необмежену можливість виїхати за кордон, колегія суддів вважає наявним також і ризик переховування від органів досудового розслідування і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги прокурора щодо розширення обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , обґрунтованими. Посилання захисника на належне виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків колегія оцінює критично, адже в переважній більшості це були процесуальні обов`язки свідка.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва виходив з обставин кримінального правопорушення, майнового стану ОСОБА_1 , практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищесказаним, а також з урахуванням тяжкості злочину, розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, в якому підозрюється ОСОБА_1 , займаною посадою, соціальним становищем, колегія суддів вважає розмір застави, визначений слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва, виправданим, однак при його розрахунку невірно застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01 липня 2019 року становить 2007 гривень. Отже, вірною є обрахована з вказаного розміру сума застави, яка становить 2007 грн. х 5000 = 10 035,000 гривень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не є достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки не в повній мірі відповідають встановленим фактичним обставинам, а отже така ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України. З огляду на вказане, апеляційну скаргу прокурора слід частково задовольнити, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Пономаренко В.П. на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного судку м. Києва від 16 серпня 2019 року, про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року щодо відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів НАБУ Самойленка М.В., погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ Пономаренком В.П. про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24 березня 2017 року, запобіжний захід у вигляді застави, яку визначити у межах 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 035 000 (десять мільйонів тридцять п`ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем ) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268/059, МФО: 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує до суду. Різниця між фактично сплаченим і визначеною цією ухвалою розміром застави в сумі 430 000 (чотириста тридцять тисяч) гривень підлягає внесенню протягом 5 днів.

Покласти на ОСОБА_1 строком на два місяці, але не більше ніж на строк досудового розслідування, наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

-не виїжджати за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з працівниками НКРЕКП, зокрема, з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , працівниками та представниками державного підприємства «Оператор ринку», представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, зокрема з ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , службовими особами ДП «Енергоринок», а саме з ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , та ОСОБА_25 , службовими особами Міненерговугілля України, а саме з колишнім Міністром енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_26 , генеральним директором Директорату енергетичних ринків ОСОБА_27 , директором департаменту економіки та фінансів ОСОБА_28 , колишнім Віце-прем`єр-міністром України ОСОБА_29 , а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , поза межами процесуальних дій;

-утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають НКРЕКП, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, державне підприємство «Енергоринок», державне підприємство «Оператор ринку».

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб САП ГП України.

Апеляційну скаргу захисника Дригваль Н.П. - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.В. Панаід

Судді: С.Б. Боднар

В.І. Панкулич