Document No. 85903058

Справа № 991/1577/19

Провадження № 1-кс/991/2064/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

адвоката Суткович М.А. в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Журавель Т.С. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Журавель Т.С., подана в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Журавель Т.С. було призначено для розгляду.

У своїй скарзі адвокат Журавель Т.С. зазначає, що 01.11.2019 до НАБУ було надіслано заяву, що стосується можливих злочинних дій прокурора відділу управління наглядом за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Генеральної прокуратури. Вказана заява була отримана 04.11.2019 року. У заяві про вчинення кримінального правопорушення зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення конкретними особами, попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, тому заявник вважає, що відомості мають бути внесені до ЄРДР.

Заявник вважає, що в порушення вимог ст. 214 КПК України уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України не внесли відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому просить суд визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та зобов`язати їх внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення.

Під час судового засідання адвокат Суткович М.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала доводи, наведені у скарзі, та просила задовольнити її.

Представник НАБУ в судове засідання не з`явився, однак надіслав свої письмові заперечення з приводу поданої скарги, просив розглянути скаргу без його участі та відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі. У своїх поясненнях представник НАБУ зазначив, що у заяві адвоката Журавель Т.С. в інтересах ОСОБА_1 від 01.11.2019 не було наведено об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення згаданих у ній особами кримінального корупційного правопорушення, тому підстав для внесення відомостей до ЄРДР у НАБУ не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність представника НАБУ не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.11.2019 за вх. № М-15529 до НАБУ надійшла заява адвоката Журавель Т.С. в інтересах ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій окремих посадових осіб Генеральної прокуратури України та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за обставин, викладених у заяві.

У заяві від 01.11.2019 адвокат Журавель Т.С. зазначила, що 01.08.2019 старшим слідчим ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3. за погодженням з прокурором відділу управління наглядом за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 було вручено ОСОБА_1 обвинувальний акт у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України у кримінальному провадженні № 32015100110000176. Заявник вважає, що розслідування у цьому кримінальному провадженні проводиться халатно та безвідповідально, слідчий та прокурор ігнорують показання ОСОБА_1 , підозра і обвинувальний акт були вручені ОСОБА_1 з різницею в один день. Тому Журавель Т.С. не виключає можливості, що слідчим та прокурором була одержана неправомірна вигода від «невстановлених осіб із числа керівництва ТОВ «БНК-Україна» з метою залишитись в статусі невстановлених осіб. У таких діях слідчої ОСОБА_3 . та прокурора ОСОБА_5 . заявник вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

З наданих до пояснень представника НАБУ матеріалів вбачається, що заява з аналогічних питань вже була предметом розгляду у НАБУ. Попередню заяву Журавель Т.С. № 581/19аб від 04.10.2019 було надіслано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та Генеральної прокуратури України для розгляду в межах компетенції листом НАБУ № 111-225/35008 від 11.10.2019.

Представник НАБУ зазначив, що у заяві адвоката Журавель Т.С. від 01.11.2019 не наведено нових даних та обставин, які потребували б додаткового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, ст. ст. 214, 303 КПК України, передбачають, що предметом судового контролю судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального правопорушення.

У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що за Національним антикорупційним бюро України визначена підслідність відносно злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинений конкретним суб`єктом, серед яких є судді; 2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

З вище викладеного вбачається, що НАБУ не уповноважене здійснювати досудове розслідування злочинів, які вчиняються слідчими, тому в даному випадку відсутні підстави для внесення відомостей в ЄРДР уповноваженими особами НАБУ щодо можливих кримінальних правопорушень слідчої ОСОБА_3. У частині повідомлення про можливе вчинення кримінального правопорушення прокурором Генеральної прокуратури ОСОБА_5 НАБУ не було встановлено ознак злочину у вигляді зловживання службовим становищем, і як наслідок не було внесено ці відомості до ЄРДР.

Для того, щоб визначити чи наявні у діях особи, ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, і здійснити попередню кваліфікацію, необхідно встановити, що такі дії вчинялись з метою одержання неправомірної вигоди, та встановити істотну шкоду, яка була завдана такими діяннями. У заяві Журавель Т.С. не вказується яка саме шкода була завдана діями прокурора ОСОБА_5 та не наведено об`єктивних фактів, які б вказували на вчинення прокурором процесуальних дій з метою одержання неправомірної вигоди.

У заяві від 01.11.2019 Журавель Т.С. вказала на проблеми, які, на її думку, існували під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015100110000176, висловила свої припущення щодо безвідповідального ставлення органів слідства та процесуального керівництва до здійснення повного та ефективного досудового розслідування.

Оцінку слідчих (розшукових) дій та процесуальних рішень, доказів по справі надає суд, який здійснює судовий розгляд кримінального провадження.

Заявник не позбавлена свого права на захист та реалізацію своїх прав під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема шляхом подання скарг, заяв, клопотань тощо.

Кримінальний процесуальний закон наділив слідчого суддю повноваженнями здійснення у порядку, передбаченому законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Одним із завдань кримінального судочинства є захист особи від необґрунтованого та безпідставного кримінального переслідування.

Зазначені завником побоювання не свідчать про вчинення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що заяві Журавель Т.С. не міститься конкретних даних щодо наявності події злочину, порушення, які на думку заявника існують, не містять кримінального характеру, а можуть бути усунені на стадії судового розгляду провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію.

Слідчий суддя приходить до висновку, що за наведених обставин у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені скарги адвоката Журавель Т.С. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін