- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
- Secretary : Stashaka Ya.V.
Справа № 760/18325/19
Провадження1-кс/991/989/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Котовським міськрайонним судом Одеської області скаргу ОСОБА_3 на рішення детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 11.06.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №520170000000000848 від 01.12.2017,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду з Солом`янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Вимоги скарги мотивовані тим, що на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2017 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за заявою ОСОБА_3 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №520170000000000848. Дане кримінальне провадження було неодноразово закрите детективом, після чого ухвалами слідчих суддів від 15.03.2018 та від 05.03.2019 скасовано, зокрема, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.03.2019 р. було скасовано постанову детектива від 27.06.2018 та зобов`язано останнього вирішити ряд питань, в тому числі провести допит заявника, проте на думку заявника детектив не виконав вимоги, викладені в ухвалі слідчого судді від 05.03.2019, та прийняв рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.
Заявник з даним рішення не погоджується, вважає, що прийняте детективом рішення про відмову у визнанні його потерпілим є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, також просить доручити розслідування у даному кримінальному провадженні іншому детективу.
В судовому засіданні заявник підтримав скаргу та просив про її задоволення з підстав, викладених в скарзі.
Детектив НАБУ в судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність.
У відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність детектива НАБУ, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, оглянувши матеріали кримінального провадження №520170000000000848 від 01.12.2017, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №520170000000000848 від 01.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення були внесені на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 23.11.2017 у справі №522/21276/17, якою зобов`язано уповноважених службових осіб Одеського територіального управління НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 30.10.2017 щодо вчинення, на його думку, службовими особами Котовської місцевої прокуратури Одеської області дій, які виразились в умисному розслідуванні відносно нього кримінального провадження №12017160180000347 та здійсненні заходів, спрямованих на притягнення його до кримінальної відповідальності за сприяння судді Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5, за що остання нібито одержала неправомірну вигоду від потерпілої ОСОБА_6 .
Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 11.06.2019 відмовлено ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №520170000000000848 від 01.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, посилаючись на те, що в ході досудового розслідування не отримано жодного доказу, що може свідчити про завдання кримінальним правопорушенням моральної, фізичної або майнової шкоди спричиненої ОСОБА_3, а також заявником таких даних Національному бюро не надано.
У зв`язку з чим, детективом зроблено висновок про те, що у органа досудового розслідування відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_3 потерпілим у даному кримінальному провадженні, оскільки заява про кримінальне правопорушення подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Згідно з п. 5 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Статтею 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч. 5ст.110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
З наявних матеріалів скарги вбачається, що прийняттю оскаржуваного рішення передувало проведення повної та всебічної перевірки обставин, які мають значення для кримінального провадження, викладені у ньому висновки є такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, постанова детектива відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження №520170000000000848 від 01.12.2017 вбачається, що детективом вчинено ряд слідчих дій, зокрема допитано як свідка заявника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7 (потерпіла), ОСОБА_5 (суддя), ОСОБА_8 (прокурора), також 09.04.2019 на адресу ОСОБА_3 було направлено листа щодо надання ним, як заявником речей та (або) документів, якими він обґрунтовує заподіяння йому шкоди, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання ОСОБА_3 листа, однак органом досудового розслідування не встановлено шкоди, яка заподіяна заявнику, та заявником не надано таких відомостей.
Оцінюючи законністьпостанови детективавід 11.06.2019 про відмову у визнанні потерпілим, слідчий суддя враховує, що КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Умовою для цього є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч.1 ст. 55 КПК України. «Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому:
-очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення;
-відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву;
-очевидна відсутність причинного зв`язку між кримінальним правопорушенням та заподіяною шкодою;
-наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншому виду, ніж передбачено ч. 1 ст. 55 КПК України;
-неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 364 КК України, полягає у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
При цьому, відповідно до ч. 3 примітки 1ст. 364 КК України, істотною шкодою у статті 364 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
У заяві ОСОБА_3 від 30.10.2017 про кримінальне правопорушення, за якою були внесені відомості до ЄРДР, відсутні дані про вид та розмір заподіяної йому істотної шкоди. Разом з тим, заявник в судовому засіданні зазначив, що йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які спричинені внаслідок неправомірних дій органів прокуратури та судді щодо незаконного кримінального переслідування за ч.1 ст.125 КК України, хоча він такого злочину не вчиняв.
Виходячи з визначення поняття потерпілого, яке міститься у статті 55 КПК України (фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди), логічним є висновок, що на момент прийняття детективом рішення про визнання потерпілим, шкода вже повиннабути завдана останньому від кримінального правопорушення, шо розслідується.
Натомість завдання йому шкоди заявник ОСОБА_3 пов`язує із безпідставно оголошеною йому підозрою у кримінальному провадженні №12017160180000347 та незаконо висунутим йому обвинуваченням, а також тривалим кримінальним переслідуванням.
Кримінальне провадження №12017160180000347 від 19.03.2017, в якому ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, перебуває у суді на стадії судового розгляду, остаточне судове рішення у справі не прийняте.
Інтереси обвинуваченого, засудженого у разі незаконного засудження чи незаконного кримінального переслідування захищаються спеціальним законом, зокрема,Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно доположень цього Закону підлягаєвідшкодуванню шкода,завдана громадяниновіу томучислі внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у тому числі у випадках:
1) постановлення виправдувального вироку суду;
1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Отже, про наявність шкоди, завдані особі незаконними діями прокуратури та суду, можна вести мову лише в разі настання наведених вище подій, зокрема, в разі ухвалення виправдувального вироку суду.
З огляду на те, що у кримінальному провадженні, де на думку заявника порушуються його права, не прийнято остаточного рішення про невинуватість ОСОБА_3 або суттєвого порушення його прав під час досудового слідства, не можливо стверджувати на цій стадії про наявність у нього будь-якої шкоди та відповідно про наявність підстав для визнання його потерпілим.
З цих підстав слідчий суддя вважає обґрунтованою оскаржувану постанову детектива, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 55,110,303,305,306,307,309, 372 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_3 на рішення детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 11.06.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №520170000000000848 від 01.12.2017, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1