Document No. 86032455

Справа № 502/1960/17

1-кп/991/136/19

УХВАЛА

26 листопада 2019 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Федорак Л.М., Строгий І.Л.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Пономаренко В.П.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисники - Комендантов Г.Г., Назаров І.Б.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42017160000000412 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кілія Одеської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 1 листопада 2019 року призначено підготовче судове засідання у зв`язку із надходженням із Малиновського районного суду м. Одеси матеріалів кримінального провадження № 42017160000000412 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України , зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору, направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності.

Прокурор просив суд призначити судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, посилаючись на відповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства та відсутність підстав для направлення обвинувального акту до іншого суду для визначення підсудності, закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - Назаров І.Б. заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачена ОСОБА_2 , захисник Комендантов Г.Г. підтримали заявлене клопотання про повернення обвинувального акту, з підстав зазначених обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником Назаровим І.Б.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2019 року в задоволенні вказаного клопотання обвинуваченого та захисника було відмовлено.

Інші клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, закриття провадження, затвердження угоди чи направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не заявлялись.

Таким чином, заслухавши позицію прокурора, обвинувачених та їх захисників, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що кримінальне провадження стосовно обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки стосується корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та наявна умова, передбачена п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Підстави для прийняття рішень про затвердження угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності відсутні. Обвинувальний акт, відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, що містяться у ст. 291 КПК України.

Не встановивши підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд, керуючись ч. 1 ст. 315 КПК України перейшов до підготовки судового розгляду.

У зв`язку із цим, судом було з`ясовано думку учасників судового провадження щодо необхідних підготовчих дій.

Прокурор просив провести судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, за участі обвинувачених та їх захисників.

Також прокурор зазначив, що на даний час не заявляє клопотання про виклик у судове засідання свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування та не наполягає на складанні органом пробації досудової доповіді.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував. Разом із тим, заявив клопотання про повернення коштів у розмірі 134720,00 грн, сплачених ОСОБА_3 в якості застави, що була визначена йому під час застосування запобіжного заходу.

Клопотання обґрунтовував тим, що вказані грошові кошти ОСОБА_3 позичала для внесення за нього застави у ОСОБА_4 , яка на даний час звернулася до Кілійського районного суду з позовом про стягнення цих коштів. Також зазначив, що ОСОБА_3 має захворювання та потребує дорогого лікування. Разом із тим, він сумлінно виконує всі покладені на нього обов`язки, має постійне місце проживання, роботу, з`являється на всі виклики суду та має міцні соціальні зв`язки, а тому у застосуванні запобіжного заходу немає потреби.

Також обвинувачений ОСОБА_1 у своєму клопотанні послався на те, що строк дії запобіжного заходу закінчився 4 листопада 2017 року, оскільки прокурор не звертався з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу, у зв`язку із чим, сума застави має бути повернута.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Комендантов Г.Г. підтримав заявлене клопотання, зазначивши про закінчення строку дії запобіжного заходу та про відсутність необхідності подальшого його застосування. Також посилався на належне виконання обвинуваченим ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник Назаров І.Б. вважали за можливе призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта, щодо заявленого обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання,поклалися на розсуд суду.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення застави, обґрунтовуючи свою позицію тим, що нормами КПК України не передбачений строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, що свідчить про її безстроковість. Зауважив, що сторона захисту до цього часу не зверталася з клопотанням про зміну запобіжного заходу, хоча мала таке право і можливість, а долученні до клопотання документи датовані початком 2019 року, що не може свідчити про наявність обставин, на які посилається обвинувачений, на даний час.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, який здійснювати у відкритому судовому засіданні, за участі прокурора, захисників та обвинувачених.

Підстав для складання досудової доповіді відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України суд не вбачає. Оскільки злочин, в якому обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є особливо тяжким.

Розглядаючи заявлене клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення застави, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року стосовно підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 1 000 000 грн та покладенням процесуальних обов`язків.

У подальшому, згідно з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року, було задоволено клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу та зменшено суму застави до 134 720 грн.

Інших рішень про скасування або зміну застосованого щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу суду надано не було.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відсутність визначення в параграфі 1 глави 18 КПК України граничного строку дії застави, як запобіжного заходу, свідчить про його безстроковість, а тому закінчення дії цього запобіжного заходу можливе лише у випадку його скасування або зміни в порядку, визначеному статтями 200, 201 КПК України чи вирішення такого питання при ухваленні вироку за наслідками судового розгляду кримінального провадження (п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України).

Відтак, на переконання суду, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на закінчення строку дії застосованого щодо нього запобіжного заходу як на підставу для повернення внесених у вигляді застави коштів є необґрунтованим.

Разом із тим, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником не заявлено клопотання про зміну чи скасування запобіжного заходу у вигляді застави, у зв`язку із чим, суд не має повноважень оцінити їх доводи щодо відсутності підстав для подальшого застосування цього запобіжного заходу.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись положеннями ст. 33-1, 182, 291, 314-316, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Призначити у кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, просп. Перемоги, 41), о 16 год 00 хв 6 грудня 2019 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення застави відмовити.

Викликати для участі у судовому розгляді учасників судового провадження: прокурора, обвинувачених, їх захисників.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак