- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC): Panaid I.V., Pankulych V.I.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
- Lawyer : Kolokolnikova V.A.
- Prosecutor : Kozachyna S.S.
Справа № 760/7590/19
Провадження №11-сс/991/190/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
Головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.
секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.
за участю:
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Колокольнікова В.А.
прокурора Козачини С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Тецької Інни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 13 листопада2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 13 листопада2019 року, частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016.
Обрано підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 09 січня 2020 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень.
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покладено на підозрюваного такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник - адвокат Тецька І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року та постановити нову, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
28 листопада 2019 року начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачиною С.С. подано заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_18 , в яких він зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, в зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_1 , адвокат Колокольніков В.А. та прокурор Козачина С.С. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, думку ОСОБА_1 , адвоката Колокольнікова В.А., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора Козачина С.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Тецької І.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України
В межах даного кримінального провадження 11 листопада 2019 року о 10 год. 20 хв., ОСОБА_1 був затриманий в порядку п.3 ч.1 ст. 208 КПК України та доставлений до приміщення Національного антикорупційного бюро України за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3.
11 листопада 2019 року о 13 год. 03 хв., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Старший детектив П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевський В.В., 12 листопада 2019 року, звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання детектива, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засновником ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», діючи умисно, сприяв вчиненню злочину - протиправному вибуттю з володіння НБУ під виглядом отримання стабілізаційного кредиту з передачею завідомо неліквідного забезпечення та обернення на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошових коштів в сумі 1 200 000 000 грн., що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України, особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано відповідної шкоди. Його сприяння, за версією органів досудового розслідування, полягало у наданні звітів про незалежні оцінки майна, виконані від імені ТОВ «Бізнес центр «Експертиза», виготовлені шляхом підроблення. Зазначені дії ОСОБА_1 спричинили завищення оціночної вартості переданого для НБУ в заставу майна за умовами стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» за договором № 43 від 13.10.2014.
Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. З цих підстав орган досудового розслідування вважав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належало призначити слідчим суддею, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 1 301 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що дорівнює 2 500 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року зазначене клопотання було частково задоволено.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, за викладених у клопотанні обставин. Вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі ст. 178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Матеріали, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, що можуть бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема:
1.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14636 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника Голови НБУ Писарука О.В. щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;
2.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14638 від 07.10.2014 на ім`я заступника директора Генерального департамента - Директора департаменту пруденційного нагляду Фабер С.В. щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;
3.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14635 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області Каленського М.М. щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;
4.Службова запискою начальника відділу роботи із заставою Гарагон Ю.В. від 08.10.2014 №06-309 відповідно до якої вартість заставного майна ПАТ «ВіЕйБі банк» є завищеною;
5.Службова запискою начальника управління правового забезпечення Старунського С.В. від 08.10.2014, відповідно до якої надано зауваження щодо можливості отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту;
6.Електронне повідомлення заступника начальника Головного управління Мєзєнцевої І.С. від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якого вказано на невідповідність клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про надання стабілізаційного кредиту вимогам нормативно-правових актів НБУ;
7.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003/18447/БТ, відповідно до якого за результатами розгляду пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту встановлені недоліки та невідповідність клопотання нормативно-правовим актам НБУ;
8.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003, відповідно до якого станом на 16 годину 09.10.2014 ПАТ «ВіЕйБі Банк» не усунуті зауваження структурних підрозділів НБУ щодо пакету поданих документів на отримання стабілізаційного кредиту;
9.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»;
10.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18501, відповідно до якого за результатом розгляді пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо застави, наданого на усунення зауважень, встановлені невідповідності у звітах про незалежну оцінку нерухомості, а також не надано рецензії на звіти з оцінки майна;
11.Постанова правління НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності», відповідно до якої прийнято рішення надати ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності в сумі 1 200 млн грн строком на 2 роки;
12.Відповідь НБУ від 01.03.2018 №41-0009/12288/БТ, відповідно до якої сума заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед НБУ за стабілізаційним кредитом станом на 21.11.2014 становить 1 211 712 328,77 грн, а станом на 26.02.2018 - 1 224 209 240.01 грн;
13.Висновок судово-технічної експертизи документів №572-273/1 від 29.09.2017, відповідно до висновків якої звіти про незалежну оцінку майна ТОВ «Бізнес Центр Експертиза» є підробленими, оцінювачем ОСОБА_6 не підписувались;
14.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/187-СЕ/17 від 12.02.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 054 075 грн.;
15.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/136-СЕ/17 від 12.10.2017, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 16 236 000 грн.;
16. Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/169-СЕ/17 від 31.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 44 764 259 грн.;
17.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/186-СЕ/17 від 04.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 809 818 грн.;
18. Висновок комісійної судово-економічної експертизи №274/18 від 04.06.2018, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі Банк» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України» від 13.07.2010 № 327. Крім того, відповідно до вказаного висновку ринкова вартість нерухомості, яке передавалося в забезпечення кредиту не відповідає вимогам Постанови НБУ №327 від 13.07.2010;
19.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 106 ; Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців , буд. 86 ; Харківська область, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд . 120 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
20.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
21.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 106 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
22.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 86 від 08.10.2014, виконаній ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
23.Звітом про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
24.Статут ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», затвердженим протоколом №2 від 25.05.2009 загальних зборів учасників товариства, відповідно до якого єдиним засновником підприємства є ОСОБА_1 .
25.Договором на проведення незалежної оцінки від 10.09.2014 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
26.Актом прийому-передачі виконаних робіт від 08.10.2014 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», відповідно до якого директор останнього передав ОСОБА_27 звіти про незалежні оцінки;
27.Показаннями оцінювача ОСОБА_6 , яка вказала що не готувала та не підписувала звіти про незалежну оцінку від 08.10.2014;
28.Рецензією №037-ЕР від 22.06.2015 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Павлова Академіка , буд . 120 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
29.Рецензією від 26.09.2017 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців , буд. 86 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
30.Рецензією №038-ЕР від 22.06.2015 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано- Франківськ, вул. Промислова, буд. 29 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
31.Рецензією від 26.09.2017 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців , буд. 106 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
32.Протокол обшуку від 01.02.2018 за адресою: АДРЕСА_9 , відповідно до якого за вказаною адресою знаходилась первинна фінансово-господарська документація як ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» так і підприємств, кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_28 , зокрема ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Канзас», ПАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика»;
33.Протоколом обшуку від 02.02.2018 за адресою: АДРЕСА_10 , відповідно до якого за адресою проживання ОСОБА_29 вилучено електронний файл із переліком функціональних обов`язків останнього, які підтверджують пов`язаність із ПАТ «ВАБ»;
34.Довіреністю №248 від 28.03.2014, якою ТОВ «СТК» уповноважує ОСОБА_1 підписувати від імені товариства кредитні та інші договори.
35.Протоколом допиту ОСОБА_29 від 20.06.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 - власник ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», надавав ОСОБА_29 для проведення оцінки матеріали, щодо об`єктів нерухомості за адресами: АДРЕСА_11 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_5, а також, АДРЕСА_4 . Оцінка проводилась лише на підставі наданих ОСОБА_1 документів, фактичного виїзду за вказаними адресами здійснено не було. Звіти про проведення оцінки, з необхідними реквізитами ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», ОСОБА_29 передавав ОСОБА_1 для передачі замовникам.
Окрім того, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтвердив, що всі справи з клієнтами він вів особисто.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України , а саме: пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовим становищем та в підбуренні до службового підроблення. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, злочин передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжкими корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 ,у більше ніж 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Підозрюваний ОСОБА_1 на момент обрання запобіжного заходу володів паспортами громадянина України для виїзду за кордон: серія та номер НОМЕР_1 від 29.06.2011, а також серія та номер НОМЕР_2 від 23.10.2018. За період з 30.06.2016 по 07.10.2019 підозрюваний ОСОБА_1 10 разів перетнув державний кордон України, а тому міг безперешкодно та швидко залишити територію України.
На думку колегії суддів, матеріальне становище ОСОБА_1 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, враховуючи, що декілька інших осіб, причетних до скоєння злочину покинули територію України, підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Колегія суддів погоджується, що доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не знайшли свого достатнього підтвердження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Колегія суддів погоджується, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, один із яких є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегії суддів погоджується, що з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_1 , доведених у судовому засіданні ризиків, розміру завданої шкоди, застава у сумі 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень здатна, у разі її внесення, забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд врахував вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Надані із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Тецької Інни Михайлівни - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: І.В. Панаід
В.І. Панкулич